Вітчизняному інсуліну — 5 років

18 червня 2004 р. у м. Києві відбулася ІІ міжнародна науково-практична конференція, присвячена 5-річчю виробництва українських інсулінів на  тему: «Інсуліни виробництва ЗАТ «Індар» у терапії цукрового діабету та профілактиці його ускладнень. Сучасні тенденції розвитку діабетології». В роботі конференції, що була організована ЗАТ «Індар» спільно з Інститутом ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка під егідою МОЗ та АМН України, взяли участь провідні вчені, головні ендокринологи міських та обласних управлінь охорони здоров’я, практичні лікарі та члени громадських організацій, а також зарубіжні гості.

Під час виступу Миколи Поліщука

Під час виступу Миколи Поліщука.
У президії (зліва направо):
Юрій Караченцов, Вадим Корпачов, Володимир Білий, Олексій Лазарєв, Андрій Єфімов, Володимир Кравченко.

У цьому році виповнюється 5 років з початку виробництва вітчизняних препаратів інсуліну. При особистій участі Президента Леоніда Кучми 21 червня 1999 р. завод «Індар» було введено в дію і здійснено пуск лінії з виробництва інсулінів. Для України створення власного інсулінового заводу дало можливість вирішити важливу медико-соціальну проблему — забезпечити препаратами інсуліну всіх хворих на цукровий діабет (ЦД) І типу. На  заводі організовано повний технологічний цикл з виробництва препаратів інсуліну — від субстанції до готових лікарських форм. Сьогодні «Індар» виготовляє людські напівсинтетичні, людські рекомбінантні препарати інсуліну у флаконах та картриджах, свинячі монокомпонентні інсуліни (усього 28 найменувань), а також розчини для інфузій, препарати, що впливають на систему кровообігу та гемопоез. У червні 2004 р. на  підприємстві випущений 15-мільйонний флакон інсуліну. За 5 років існування підприємства був розроблений і успішно втілюється в життя цілий комплекс соціальних програм, основна мета яких — сприяння повноцінному життю хворих на ЦД.

З першим ювілеєм колектив заводу та його керівника, голову правління — директора ЗАТ «Індар», доктора біологічних наук Олексія Лазарєва привітали голова комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, материнства та дитинства, доктор медичних наук, професор, член-кореспондент АМН України, заслужений діяч науки і техніки України Микола Поліщук, заступник міністра охорони здоров’я, доктор медичних наук, професор Володимир Білий, заступник директора Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, керівник діабетологічної клініки, доктор медичних наук, професор, академік НАН та АМН України, Російської АМН Андрій Єфімов, директор Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, доктор медичних наук, професор Юрій Караченцов. У привітаннях було відзначено вагомий внесок, який, завдяки зусиллям високопрофесійної команди однодумців та використанню передових інноваційних технологій, підприємство зробило заради того, щоб ситуацію з лікуванням хворих на ЦД та попередженням ускладнень цього грізного захворювання було змінено на краще. Були висловлені пропозиції щодо посилення державної підтримки таких підприємств, як ЗАТ «Індар».

Під час роботи конференції прозвучало багато цікавих та змістовних доповідей з різних питань діабетології. Академік Андрій Єфімов у своєму виступі «Клінічна ефективність інсулінів ЗАТ «Індар» у лікуванні ЦД та профілактиці його хронічних ускладнень» розповів, що згідно даних, які отримано співробітниками Інституту ендокринології при статистичній обробці 7016 індивідуальних карт хворих на ЦД, інсуліни «Індар» мають належну гіпоглікемізуючу активність. Частота алергічних реакцій не перебільшує 2% і у середньому складає 1,3%. Зараз в  Інституті проводиться дослідження впливу інсулінів ЗАТ «Індар» на основні патогенетичні механізми розвитку хронічних ускладнень ЦД. Попередні результати демонструють високий відсоток отримання оптимального рівня глікемії і стійкої компенсації серед хворих, які лікувалися цими препаратами.

Біля стенду ЗАТ «Індар»

Біля стенду ЗАТ «Індар»

Співголова Координаційної ради з питань Комплексної програми «Цукровий діабет», директор Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка, доктор медичних наук, професор Микола Тронько, розповідаючи про стан та перспективи виконання Комплексної програми «Цукровий діабет» (затверджена указом Президента № 545 від 21.05.1999 р.), зазначив, що показники захворюваності населення на ЦД постійно зростають. В Україні на 01.01.2004 р. зареєстровано 937 103 хворих на ЦД. При цьому реальний показник за рахунок невиявлених хворих на ЦД ІІ типу у 2–2,5 рази вищий. Через обмежене фінансування хворі недостатньо забезпечені цукрознижуючими таблетованими препаратами. Для вирішення цієї проблеми Координаційною радою з виконання Програми в МОЗ України представлені розрахунки фінансових витрат на безкоштовне щорічне забезпечення хворих на ЦД таблетованими цукрознижуючими препаратами на суму 121,1 млн грн. Розрахункові витрати на забезпечення хворих засобами самоконтролю складають 102,6 млн грн. При цьому частка коштів, які необхідні для закупівлі цукрознижуючих препаратів (таблетованих та інсуліну) і систем самоконтролю цукру в крові складає приблизно 20% витрат охорони здоров’я для хворих на ЦД. Решта коштів витрачається на  лікування хворих з ускладненнями ЦД. Тому заходи і витрати, пов’язані з раннім виявленням ЦД і його ускладнень, адекватне їх лікування та профілактика — це довготривалі інвестиції в  охорону здоров’я населення.

Начальник відділу стаціонарної медичної допомоги МОЗ України Володимир Кравченко розповів про хід реалізації заходів, передбачених Комплексною програмою «Цукровий діабет», одним з розділів якої було завдання по створенню високоякісних вітчизняних інсулінів. Починаючи з 2002 р. держава повністю забезпечує потребу в інсуліні для хворих на ЦД, і це, в основному, за рахунок вітчизняного виробництва. Імпортні інсуліни також закуповуються, частково за рахунок місцевих коштів, частково за кошти державного бюджету, і призначаються дітям, вагітним жінкам, іншим хворим в разі наявності індивідуальних особливостей щодо переносимості інсулінотерапії. Завдяки покращанню компенсації цукрового діабету та роботі кабінетів діабетичної ступні, кількість ампутацій нижніх кінцівок з приводу діабетичної гангрени в  Україні за період з 2000 по 2003 рр. зменшилась та вдвічі знизилась кількість гангрен нижніх кінцівок. Нині серед першочергових завдань з подальшої реалізації Програми можна виділити зміцнення матеріально-технічної бази закладів охорони здоров’я, впровадження стандартів діагностики, лікування та реабілітації хворих на цукровий діабет, завершення створення Державного реєстру цих хворих.

Доктор медичних наук, професор, завідуючий відділом клінічної фармакології Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка Вадим Корпачов висвітлив світові проблеми та досягнення інсулінотерапії, а також розповів про історію створення вітчизняного виробництва інсулінів. Інсулін є життєво необхідним препаратом у кожній державі, загроза припинення його поставок навіть може бути використана як один з видів «фармакологічного тероризму». Удосконалення препаратів інсуліну та їх виробництва з моменту створення перших інсулінів йде дуже швидкими темпами. Серед основних віх на цьому шляху можна відокремити наступні: розробка технологій очищення тваринних інсулінів та отримання спочатку монопікових, а потім — монокомпонентних препаратів, синтез людського інсуліну, створення інсулінових аналогів.

Розповідаючи про новітні прогресивні напрями світової наукової думки, доповідач підкреслив, що нашій державі конче необхідні підприємства, що розвивають наукомісткі, інноваційні технології, які дають можливість Україні стати більш незалежною у забезпеченні хворих лікарськими засобами.

Олексій Лазарєв, розповідаючи про минуле та сучасне вітчизняного виробництва інсулінів, зазначив, що успішний вихід на ринок став можливим завдяки самовідданій праці співробітників «Індару», які певний час працювали безоплатно, майже не виходячи з лабораторій, адже на початку своєї роботи підприємство поставляло препарати інсуліну в регіони з річною відстрочкою платежів. За словами Олексія Лазарєва, зараз в  структурі державних закупівель інсулінів ЗАТ «Індар» 78,4% складають людські напівсинтетичні інсуліни, а 21,6% — свинячі монокомпонентні. Останнім часом на підприємстві збільшується виробництво картриджних форм, потребу у яких, за умови достатнього фінансування, завод може повністю задовольнити. Таким чином, за останні 5 років ситуація із забезпеченням населення препаратами інсуліну кардинально змінилася на  краще. В планах компанії — у найближчі 2 роки зареєструвати безпікові базальні та аналоги інсуліну ультракороткої дії. Вже подано на державну реєстрацію 10 пероральних цукрознижуючих препаратів, а також високоочищений аналог вазопресину.

На території заводу «Індар»

На  території заводу «Індар»

Завідуюча кафедри госпітальної терапії № 1 НМУ ім. О.О. Богомольця, член-кореспондент АМН України, доктор медичних наук, професор Катерина Амосова представила доповідь «Серцево-судинні захворювання при ЦД». Серцево-судинні захворювання є найчастішою причиною смерті у хворих з ЦД (69,5% випадків) (Gu K., 1998). Впровадження заходів з профілактики серцево-судинних захворювань у багатьох економічно розвинутих країнах дозволило знизити показники захворюваності та смертності від цих захворювань, але істотного покращання ситуації серед хворих на ЦД досягнути не вдалося. Аналогічні висновки дозволяє зробити досвід роботи Центральної міської клінічної лікарні, за даними якої на фоні зменшення смертності серед пацієнтів з інфарктом міокарда, нестабільною стенокардією, відносно хворих на ЦД можна говорити тільки про тенденцію до зниження смертності. Патогенетичними факторами, що обтяжують перебіг серцево-судинних захворювань у хворих на ЦД, є більша вираженість порушень нервово-гуморальної регуляції, дисфункції ендотелію, гемокоагуляційних та метаболічних змін. Виявлено, що у хворих з крупновогнищевим інфарктом міокарда на фоні нестабільної стенокардії без ЦД завдяки ефекту прекондиціонування або тренування ішемією, що відмічається у випадках, коли хворий певний час страждав на нестабільну стенокардію, спостерігається нижча летальність, менша маса ураженого міокарда та менша кількість ускладнень порівняно з хворими з супутнім ЦД, у яких захисна дія ефекту прекондиціонування відсутня (Ishihara M., 2001). Важлива роль у покращанні результатів лікування хворих з гострим коронарним синдромом і супутнім ЦД належить застосуванню адекватної терапії інсуліном з метою досягнення нормоглікемії (Van den Berge G., 2002). Таким чином, особливої уваги при лікуванні пацієнтів з ЦД слід надавати первинній та вторинній профілактиці серцево-судинних захворювань, серед медикаментозних засобів якої можна виділити інгібітори ангіотензинперетворюючого ферменту, кардіоселективні блокатори b-адренорецепторів та ліпідознижуючі препарати.

Також значний інтерес слухачів викликали доповіді доктора медичних наук, професора Олександра Сергієнка «Сучасні аспекти лікування та профілактики діабетичної нейропатії», кандидата медичних наук Нонни Кравчун «Цукровий діабет та ішемічна хвороба серця», президента громадської організації сприяння хворим на ЦД «Діаліга» Павліни Калініченко «Психосоціальні проблеми цукрового діабету та питання професіоналізму і етики в роботі громадських діабетичних організацій».

З проханням дати власну оцінку того, як вирішується проблема ЦД в Україні, кореспондент «Щотижневика АПТЕКА» звернулася до директора Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського АМН України, доктора медичних наук, професора Юрія Караченцова, який зазначив, що за 5 років, що пройшли з часу реєстрації перших препаратів інсуліну, виробленого ЗАТ «Індар», у вітчизняній ендокринології відбулося багато змін, наприклад, знята проблема забезпечення інсуліном хворих на ЦД. У перспективі необхідно вирішити проблему забезпечення хворих з ЦД ІІ типу за рахунок бюджетних коштів цукрознижуючими засобами, збільшити обсяги виробництва цих препаратів в  Україні.

Практичні лікарі-ендокринологи, ділячись власним досвідом останніх років, розповіли: якщо донедавна головним у їх практиці було вирішення «інсулінової проблеми», то сьогодні пріоритетами стали доступність пероральних цукрознижуючих препаратів, забезпеченість засобами самоконтролю, вирішення інших питань, спрямованих на покращання якості життя хворих на  діабет. І лікарям, і пацієнтам у вирішенні цих проблем допомагає ЗАТ «Індар». o

Дар’я Полякова, фото Євгена Чорного

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті