Державно-приватне партнерство у сфері охорони здоров’я: перші кроки на шляху впровадження

У ході зустрічі Віктор Шафранський наголосив, що сьогодні вже існує багато позитивних прикладів внесків приватних інвесторів у розбудову та модернізацію системи охорони здоров’я України і це є вкрай важливо, зважаючи на ті реалії, у яких зараз знаходиться вітчизняна система охорони здоров’я. «У Він­ниці вже маємо приклад, коли на базі лікарні швидкої допомоги створено відкритий діагностичний центр для обслуговування мешканців міста. Варто звернути увагу і на інші приклади в регіо­нах, де існують випадки впровадженого державно-приватного партнерства, адже сьогодні воно розглядається як антонім корупції і асоціюється з прозорістю процедур», — зауважив заступник міністра охорони здоров’я. У той же час, розуміючи, що МОЗ України є відповідальним за формування державної політики в галузі охорони здоров’я, питання впровадження державно-приватного партнерства потребує вирішення на найвищому рівні. Аналізуючи проблеми, які постають на шляху широкого впровадження та залучення потенційних приватних партнерів до системи державно-приватного партнерства, зрозумілим стає те, що сьогодні існують певні бар’єри в законодавстві, які вимагають обговорення, аналізу, вивчення та окреслення шляхів їх вирішення.

В. Шафранський також зазначив, що МОЗ України вже розпочато роботу над напрацюванням пропозицій щодо внесення певних законодавчих змін, які дозволять розблокувати співпрацю державного та приватного сектору у напрямку партнерства. Уже зроблено певні кроки на цьому шляху.

Правові аспекти державно-приватного партнерства роз’яснив Сергій Козін, провідний спеціаліст відділу розвитку державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. На його думку, на шляху застосування державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я треба розглянути питання бюджетних відносин між потенційними партнерами та процедуру відбору приватного партнера. С. Козін зазначив, що в Україні є певний позитивний досвід впровадження проектів такого партнерства у цій галузі, який треба взяти до уваги під час розробки пропозицій щодо внесення законодавчих змін щодо даного питання. Він також запропонував розглянути можливість створення окремого закону щодо застосування державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я.

Ірина Новікова, керівник відділу державно-приватного партнерства Міністерства економічного розвитку і торгівлі, нагадала, що сьогодні існують законодавчі бар’єри, які стоять на заваді впровадженню державно-приватного партнерства саме у сфері охорони здоров’я, наприклад, відсутність механізму укладання угоди між такими суб’єктами щодо довгострокових зобов’язань. «Укласти угоду з приватним партнером на надання послуг у сфері охорони здоров’я, наприклад, на 15 років неможливо, адже в Україні однорічне бюджетне планування, і державний партнер не може взяти на себе довгострокових зобов’язань. Відтак гарантії для приватного інвестора відсутні», — зазначила І. Новікова. На думку представників Міністерства економічного розвитку і торгівлі, слід розробити відповідний закон, аби врегулювати це питання та вирішити проблему руху державних коштів на рівні Бюджетного кодексу України.

Наталія Доценко-Білоус, менеджер програми з питань будівництва Програми розвитку державно-приватного партнерства USAID, зазначила, що в Україні в Міській клінічній лікарні № 3 м. Запоріжжя декілька років тому стартував проект у сфері охорони здоров’я, який було вирішено реалізувати за Законом України «Про державно-приватне партнерство». Це був проект реконструкції та управління комунального закладу міської клінічної лікарні, який, на жаль, зіткнувся зі стіною нерозуміння з боку органу місцевого самоврядування. Це той бар’єр, який не вдалося подолати, у той час, як приватний партнер, зі свого боку, був зацікавлений у такому проекті. У його основу було покладено інвестиційні зобов’язання приватного партнера з метою проведення реконструкції, капітального ремонту та модернізації установи, а також забезпечення йому з боку муніципалітету гарантій повернення вкладених інвестицій протягом дії договору. На жаль, станом на сьогодні цей проект призупинено.

На думку Н. Доценко-Білоус, відшкодування інвестицій приватному партнеру є однією з головних проблем під час впровадження державно-приватного партнерства. «В українських реаліях джерелом такого відшкодування може бути не бюджет, а введення в експлуатацію нових потужностей, які ставали б приватними», — зауважила вона. Майбутні законодавчі зміни, на її думку, мають містити норму про можливість переходу в приватну власність новостворених медичних, фармакологічних об’єктів або модернізованих, реконструйованих. Також варто закріпити норму, за якою існувала б можливість приватної діяльності на базі існуючих закладів. За таких умов, вважає доповідач, інвестори будуть готові безоплатно надавати необхідний комплекс медичних послуг.

Олена Осінкіна, заступник директора аналітичного центру НоСЕП (Нова соціальна та економічна політика), зазначила, що приватні інвестори з побоюванням ставляться до впровадження державно-приватного партнерства в Україні у зв’язку з нестабільною ситуацією, в якій опинилася наша країна. Проте, на її думку, навіть з цими побоюваннями можна справитися шляхом внесення змін до існуючого законодавства у цій сфері. Це той інструмент, завдяки якому можна послати сигнал стабільності приватним інвесторам.

О. Осінкіна зауважила, що в чинному законодавстві у сфері державно-приватного партнерства сторони займають дуже нерівноправні позиції, основні ризики несе саме приватний інвестор. Щоб залучити до такого партнерства приватних інвесторів, їм треба надати гарантії відшкодування інвестицій, при цьому питання вартості медичної послуги виходить на перший план. У цьому контексті позитивним моментом є те, що МОЗ України підійшло впритул до оплати медичної послуги, а не ліжко-місця.

«Впровадження державно-приватного партнерства — гарний інструмент, який продемонструє, що може виграти держава від застосування приватного капіталу, при цьому не порушуючи права державної власності. Приватний партнер, зі свого боку, принесе інноваційні технології, нове розуміння логістики, організації та надання медичних послуг», — підкреслила О. Осінкіна.

Питання інформаційного забезпечення галузі охорони здоров’я та ведення реєстрів баз даних підняв Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research». Він зазначив, що сьогодні і держава, і приватний сектор працюють в одному напрямку — намагаються збільшити середню тривалість життя працездатного населення. В умовах нестачі бюджетних коштів, виділених на систему охорони здоров’я, та зважаючи на рівень інфляції, залучення приватного капіталу є вкрай актуальним. При цьому впровадження державно-приватного партнерства має свої переваги для обох сторін: держава, зі свого боку, зможе надати гарантії відшкодування інвестицій та довгострокового співробітництва приватному партнеру, законодавчу базу, у свою чергу, приватний інвестор залучить необхідні державі фінансові ресурси, а також інновації, ідеї, нові напрямки роботи.

У своїй діяльності як представники державного, так і приватного сектору у галузі охорони здоров’я ведуть різноманітні реєстри баз даних, саме в цьому напрямку, на думку С. Іщенка, можливе ефективне застосування державно-приватного партнерства, яке допоможе підвищити комплаєнтність пацієнтів. Йдеться про ведення електронного реєстру пацієнтів, яким би могли користуватися представники приватного сектору сфери медичних послуг, при цьому держава б здійснювала централізоване управління цим процесом. Це надасть можливість ведення достовірної статистичної інформації та відкриває можливості для впровадження нових технологій, серед яких електронний рецепт, ведення електронного документообігу та обліку, та об’єднає такі ланки, як «лікар», «клініка», «пацієнт» та «аптека» в один ланцюг, надасть змогу супроводжувати пацієнта «за руку» під час лікування. Наразі елементи стратегії ведення хворого «за руку» під час терапії вже функціонують. Інформаційні технології сьогодні дають можливість записатися на консультацію до лікаря в приватній клініці, знайти препарати в аптеках, наприклад, завдяки такому сервісу, як «Геоаптека». Проте ці елементи від’єднані один від одного, і для того, щоб об’єднати їх у один ланцюг, треба спочатку ідентифікувати хворого, у чому може безпосередньо допомогти ведення електронного реєстру пацієнтів. Впровадження державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я зможе допомогти втілити таке завдання у життя та підвищити ефективність медичної допомоги, забезпечити своєчасність її надання.

Долучившись до наради, Ірина Сисоєнко, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, зазначила, що застосування державно-приватного партнерства в сфері медичних послуг є дуже актуальним для нашої країни. Вона висловила сподівання, що спільними зусиллями вдасться напрацювати певні позитивні законодавчі зміни у цій галузі, задля економії фінансових ресурсів держави та водночас отримання цих ресурсів медичними установами, які сьогодні їх дуже потребують, підвищення ефективності та доступності медичної допомоги для кожного пацієнта України.

Народний депутат України,член Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Костянтин Яриніч поділився позитивним досвідом впровадження проекту державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я України, а саме — розповів про відкриття Українського центру томотерапії у м. Кіровоград, у якому вперше в державі реалізовано європейську модель державно-приватного партнерства в онкологічній галузі.

У свою чергу, Володимир Козявкін, генеральний директор Міжнародної клініки відновного лікування (м. Трускавець), член-кореспондент НАМН України, Герой України, розповів про діяльність Міжнародної клініки відновного лікування у м. Трускавець, яка є також успішним прикладом державно-приватного партнерства. Завдяки новітнім методам терапії дитячого церебрального паралічу ця клініка відома не тільки в Україні, але й у багатьох країнах світу.

Підсумки наради підвела Олександра Павленко, перший заступник міністра охорони здоров’я України. Вона зазначила, що МОЗ України розділило роботу щодо запровадження державно-приватного партнерства на декілька етапів: збір ідей або ефективних моделей державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я та розгляд таких ідей і напрацювань юристами задля розробки нормативно-правової бази у цій сфері, яка дозволить ефективно втілити їх у життя. «МОЗ України планує відфільтрувати моделі такого партнерства, які запропонують інвестори, та відобразити їх у майбутньому окремому законопроекті, — зазначила доповідач. — Однією з найважливіших ознак державно-приватного партнерства є підвищення ефективності державної установи у співробітництві з приватним інвестором». Наразі МОЗ України готове приймати пропозиції від приватних інвесторів щодо впровадження моделей державно-приватного партнерства у сфері охорони здоров’я, які будуть акумульовані та розглянуті більш детально під час майбутніх зустрічей.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!