Автономізація закладів охорони здоров’я: які існують ризики?

5 жовтня 2015 р. в приміщенні Українського кризового медіа-центру відбувся круглий стіл на тему «Реформа галузі охорони здоров’я: що отримають українці після надання автономності закладам охорони здоров’я», у якому взяли участь Ольга Богомолець, народний депутат України (Блок Петра Порошенка), голова Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Юрій Гарбуз, народний депутат України (Блок Петра Порошенка), заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань запобігання і протидії корупції, Оксана Корчинська, народний депутат України (Радикальна партія Олега Ляшка), перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Олег Мусій, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Андрій Шипко, народний депутат України, Дмитро Шимків, заступник голови Адміністрації Президента України, Віктор Шафранський, заступник міністра охорони здоров’я України, Юрій Кундієв, академік Національної академії медичних наук України, Максим Іонов, голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров’я України, Чарльз Лерман, директор офісу охорони здоров’я Агентства США з міжнародного розвитку (United States Agency for International Development — USAID), Володимир Курпіта, голова Стратегічної дорадчої групи з питань реформування системи охорони здоров’я в Україні, Олександр Ябчанка, менеджер медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ, Зоряна Черненко, головний експерт медичної групи Реанімаційного Пакету Реформ, Павло Ковтонюк, проектний менеджер реформи охорони здоров’я Національної ради реформ, Марина Слободніченко, партнер юридичної компанії «Jurimex», Юлія Черкашина, старший юрист адвокатської фірми «Паритет». У ході заходу розглядалися питання автономізації закладів охорони здоров’я: для чого вона потрібна, механізми та шляхи переходу до автономізації; оптимальні терміни проведення реформування галузі; можливі ризики під час проведення реформи та шляхи їх попередження, а також подальші етапи реформ та закони, що їх супроводжують.

Розпочинаючи круглий стіл, Ольга Богомолець зазначила, що метою заходу є розгляд та вирішення більшості проблем і конфліктів, що виникли в медичній галузі за останні місяці і заслуховування аргументів усіх учасників процесу. «Такий діалог дозволить прийняти правильні законодавчі рішення і прискорити реформування системи охорони здоров’я України», — підкреслила народний депутат.

За її словами, на сьогодні комітет Верховної Ради України з питань охорони здоров’я готовий підтримати автономізацію, але без ризиків приватизації медичних закладів. Вона повідомила, що цього тижня у Верховній Раді розглядатиметься можливість проведення парламентських слухань з реформи охорони здоров’я задля створення загальної дорожньої карти та покрокової програми дій. «Комітетом розроблено дорожню карту реформування системи охорони здоров’я, прораховано всі ризики і на засіданні було вирішено більшістю голосів відхилити урядові законопроекти, через наявність значних корупційних складових, а альтернативні законопроекти, запропоновані О. Мусієм, відправити на доопрацювання», — підкреслила О. Богомолець.

Вона також повідомила, що минулого тижня робоча група комітету передала профільному міністерству свої пропозиції стосовно законопроектів і очікує реакції відомства. «Ми готові до співпраці з міністерством. Я дуже сподіваюся, що реформа охорони здоров’я буде починатися із затверджених європейських клінічних протоколів, з розмежування медичної послуги і допомоги, із затвердженням базового пакета медичних послуг, за який держава гарантуватиме оплату. Тому що автономізація без розуміння того, скільки та за що буде сплачено кошти, втрачає сенс і може стати величезною небезпекою», — підкреслила народний депутат.

О. Богомолець також зауважила, що 7 жовтня на засіданні комітету очікує від МОЗ презентації звіту про проведення державних закупівель у 2015 р.

Юля Черкашина зазначила, що обидва пакети законопроектів передбачають надання державним і комунальним закладам охорони здоров’я певної автономності. Основна ідея законопроектів, як поданих профільним міністерством, так і О. Мусієм, — дозволити лікарням самостійно розпоряджатися виділеними їм державою грошима, а також самостійно заробляти їх. У результаті реформи в закладах охорони здоров’я з’явиться свій особистий фінансовий рахунок.

Але різниця законопроектів у тому, що суб’єкти законодавчих ініціатив по-різному бачать підходи до автономізації, а запропонований Урядом законопроект містить приватизаційні ризики. А саме: шляхом управлінських трансформацій з’являється такий об’єкт, який може стати предметом продажу. «Бюджетні установи можуть реорганізуватися в державні унітарні комерційні підприємства та комунальні унітарні комерційні підприємства. Отже, в бюджетних установах з’являється статутний капітал з акціями/частками, які, у свою чергу, належать державі або територіальній громаді на 100%. Однак, саме такі акції можуть стати згідно з чинним законодавством предметом купівлі-продажу в інтересах приватного інвестора/приватного покупця. Саме в цьому полягають приватизаційні ризики, які можуть настати», — зазначила юрист.

Також у законопроекті, за словами Ю. Черкашиної, присутні ризики банкрутства державних та комунальних закладів охорони здоров’я. Оскільки процедура банкрутства в бюджетних закладах, які можуть реорганізуватися в державні/комунальні комерційні підприємства, містить у собі можливість продажу майна державного/комунального закладу охорони здоров’я приватному власнику. «На сьогодні будь-які бюджетні установи, не тільки державні, не є суб’єктами банкрутства, оскільки вони не мають у власності майна. Але як тільки вони перетворюються згідно з урядовим законопроектом на державні або комунальні комерційні підприємства, а потім на акціонерні товариства або товариства з обмеженою відповідальністю, вони автоматично стають суб’єктами банкрутства. Тобто, у судовому порядку таке підприємство може збанкрутувати, у разі якщо воно заборгувало постачальникам. Отже, у процесі банкрутства майно може бути продано тим приватним інвесторам/покупцям, які в цьому зацікавлені», — підкреслила Ю. Черкашина.

Свою колегу підтримала Марина Слободніченко, вона зазначила, що ризиками реорганізації закладів охорони здоров’я в організаційно-правові форми, передбачені урядовими законопроектами, є: можливість приватизації, реалізації державного майна, «розмивання» державної частки та банкрутства державних та комунальних закладів охорони здоров’я.

«На сьогодні серед організаційно-правових форм, у яких можуть існувати державні та комунальні заклади охорони здоров’я, запропонованих урядовими законопроектами, є державні унітарні підприємства, комунальні унітарні підприємства, господарські товариства та інші організаційно-правові форми згідно із законодавством. Натомість, альтернативним законопроектом передбачено існування казенних підприємств, комунальних некомерційних підприємств, а також державних та комунальних установ», — підкреслила М. Слободніченко.

Крім того, вона повідомила про позитивні зрушення в разі здійснення автономізації у формі, що передбачена альтернативним законопроектом. Зокрема, фінансування послуги, а не за принципом «ліжко-місце», відкриття рахунків у державних банках, самостійне затвердження штатного розпису, можливість реорганізовувати всі бюджетні заклади охорони здоров’я, закласти основу для отримання коштів без третіх осіб (усунення схеми благодійних внесків), а також передбачено непоширення переходу системи державних закупівель на договори про медичне обслуговування.

Автономізація закладів охорони здоров’я: які існують ризики?

«Основний момент, на який я хочу звернути увагу, — об’єкт фінансування. Насправді об’єктом фінансування має бути послуга з надання медичної допомоги закладами охорони здоров’я. Гроші йдуть за пацієнтом — це головна теза, яка повинна бути в законопроекті», — підсумувала М. Слободніченко.

На думку Юрія Гарбуза, автономізація закладів охорони здоров’я — це все ж таки реформа. За цим процесом спостерігають не лише лікарі, а й студенти медичних вузів та пацієнти, які хочуть розуміти, що їх очікує завтра. Народний депутат зауважив, що жоден із запропонованих законопроектів не готовий до розгляду у Верховній Раді України. Стосовно потенційних корупційних ризиків Ю.Гарбуз повідомив, що до антикорупційного комітету законопроекти надійдуть після схвалення Комітетом ВР з питань охорони здоров’я. І тоді експерти антикорупційного комітету проаналізують проекти та нададуть відповідні висновки.

У свою чергу, Дмитро Шимків повідомив, що Національна рада реформ при Президенті України планує провести спеціальне засідання, присвячене питанням медичної реформи до кінця поточного року. «Ми плануємо провести окреме засідання Нацради стосовно шляхів реформування системи охорони здоров’я. Найбільш ймовірно, що таке засідання відбудеться у листопаді або грудні 2015 р.», — зазначив Д. Шимків, додавши, що в даний час серед першочергових завдань Нацради — реформування судової та державної служби.

Коментуючи перспективи ухвалення законопроектів, присвячених реформуванню сфери охорони здоров’я, підготовлених МОЗ і депутатом О. Мусієм, а також позицію профільного комітету Верховної Ради, який не підтримав законопроект МОЗ та рекомендував доопрацювати законопроект екс-міністра, Д. Шимків зазначив, що з точки зору регламенту проходження законопроектів, відкликати законопроект Кабміну складніше, тому що для цього необхідна постанова Уряду.

«Є 2 шляхи: виносити на голосування 2 законопроекти, передбачивши внесення в законопроект МОЗ певних поправок між першим і другим читанням. Однак, на жаль, існують приклади, коли обумовлені поправки так і не було внесено. Другий шлях — внести 1 доопрацьований законопроект, у якому враховано й вилучено всі ризики», — зауважив Д. Шимків.

Завершуючи свій виступ, він зазначив, що сторонам важливо знайти компроміс і конструктивне рішення. При цьому заступник глави Адміністрації Президента відзначив що представники МОЗ України зазвичай прислуховуються до порад і зауважень. Також Д. Шимків нагадав, що МОЗ неодноразово підтверджувало можливість внесення поправок до законопроектів №№ 2309 а, 2310 а і 2311а, поданих Кабінетом Міністрів.

Слід зазначити, що основними відмінностями законопроектів, на яких наголошували народні депутати та які несуть за собою можливі ризики — це певний перелік державних та комунальних організаційно-правових форм, у які має бути реорганізовано всі заклади охорони здоров’я, а також наявність рахунків тільки в державних банках і казначействі.

За словами Віктора Шафранського, профільне міністерство готове доопрацьовувати законопроект про автономізацію. «Міністерство охорони здоров’я налаштоване на результативну роботу, ми абсолютно розуміємо, що потрібен комплексний підхід. Ми зараз говоримо про закон про автономізацію, і ми готові приєднатися до його доопрацювання. Але треба йти далі», — підкреслив заступник міністра. — Ми маємо говорити про загальнодержавне обов’язкове медичне страхування, ми повинні говорити про гарантований доступ пацієнта до медичної допомоги незалежно від того, де він живе, — у Києві чи в глухому районному центрі. Питання автономності важливе, але потрібно думати про гарантії доступу до медичної допомоги. Ми повинні говорити про гарантований державою безкоштовний медичний перелік, який буде надаватися, не дивлячись на те, який юридичний статус матиме той чи інший заклад після автономізації.

Міністерство охорони здоров’я України виступає за те, щоб законопроекти про автономізацію закладів охорони здоров’я було винесено на голосування у Верховній Раді, і це нарешті поклало б початок реформам у системі охорони здоров’я, яких так очікують і суспільство, і пацієнти, і медична спільнота».

Олег Мусій, автор альтернативного законопроекту, запропонував винести на голосування до Верховної Ради України 2 пакети законопроектів — Кабінету Міністрів і власного авторства, і після голосування за 1 із них внести поправки до розгляду в другому читанні.

«Він був внесений виключно з метою зробити неможливими ризики розкрадання в системі охорони здоров’я, які містяться в урядовому законопроекті», — зазначив народний депутат. Крім цього, за його словами, депутатський законопроект, по-перше, легше редагувати, оскільки не потрібно проводити процедуру узгодження в Кабміні. А, по-друге, його законопроект містить нові пункти, які після першого голосування буде неможливо внести до тексту урядового законопроекту.

Зазначимо, що згідно з пропозиціями МОЗ заклади охорони здоров’я мають стати автономними державними та комунальними підприємствами, які могли б мати рахунки в банках та вільно розпоряджатися власним бюджетом. Кошти державного бюджету, у свою чергу, використовувалися б для закупівлі медичних послуг, а не для утримання застарілої інфраструктури, що відбувається сьогодні.

На думку Олександра Ябчанки, ні в кого не викликає сумніву в необхідності фінансової та управлінської автономії медичних закладів, яка, у свою чергу, значно підвищить ефективність таких закладів, зокрема, якість медичних послуг, але незрозуміло, чому цей процес затягується. «Перший пакет законопроектів про автономізацію закладів охорони здоров’я було зареєстровано ще в липні, однак навколо нього виникли політичні суперечки. Потім з’явився альтернативний варіант, практично ідентичний першому. Такий процес відбувається за рахунок відсутності конструктивного діалогу між представниками МОЗ України та профільним комітетом парламенту», — зауважив О. Ябчанка, додавши, що необхідно негайно прийняти закони, незалежно від їх авторства.

«Без негайного прийняття пакету законопроектів до початку бюджетного 2016 р. реформа української медицини буде відкладена ще на 1 рік, що в умовах складного політико-економічного стану в країні є не припустимим», — підсумував спікер.

Завершуючи захід, О. Богомолець зазначила, що Комітет з питань охорони здоров’я за результатами розгляду обох вищезазначених пакетів законопроектів планує рекомендувати прийняти за основу у першому читанні законопроект № 2311а, поданий Кабінетом Міністрів України, а запропонований народним депутатом № 2309а-1 — відправити на доопрацювання.

Додамо, що під час заходу його учасники зауважили, що приватизувати державні установи, у тому числі й медичні заклади, можна й зараз, керуючись чинними законами. До того ж з 2012 р. Господарський кодекс не забороняє перетворювати державні установи в комерційні. Тому побоювання окремих народних депутатів та юристів, що автономізація закладів охорони здоров’я призведе до їх приватизації, запізнілі.

Нагадаємо, що раніше на сторінках нашого видання законопроекти, запропоновані МОЗ України, проаналізував Віталій Пашков, доктор юридичних наук, експерт у сфері медичного права.

 

Євгенія Бочерикова, фото автора
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті