Мікробіота кишечнику новонародженої дитини: корекція порушень

Формування мікробіоти кишечнику новонародженого розпочинається після народження та відбувається швидкими темпами із постійними змінами в якісному та кількісному складі. На цей процес суттєво впливають такі фактори, як характер вигодовування, родинне оточення, захворювання, медичні втручання тощо. У свою чергу, від збалансованості складу мікробіоценозу залежать темпи розвитку дитини, загальний стан її здоров’я [22, 26]. Таке критичне значення мікробіота кишечнику набуває завдяки своїй участі у процесах травлення, продукції метаболітів та вітамінів, захисту слизової оболонки від колонізації патогенами, позитивному впливу на систему імунітету [2, 5, 9].

1300083Перш ніж мікробіота сформує свій, специфічний для даної людини, «дорослий» профіль, вона проходить складний шлях пошуку оптимальних сполучень та співвідношень. Найбільш критичним є період від народження до 2 років життя [12, 15, 30]. Першими високу щільність заселення демонструють факультативні анаероби [21, 28]. Після витиснення кисню кількість таких факультативних анаеробів зменшується, що створює умови для заселення облігатних анае­робів: Bifidobacterium, окремих представників Bacteroides та Clostridium [24]. Bifidobacterium вважаються домінантою мікрофлори кишечнику дітей раннього віку [11, 29]. Найбільш поширеними їх представниками у мікробіоті новонародженого є Bifidobacterium breve, Bifidobacterium longum, Bifidobacterium adolescentis, Bifidobacterium animalis group, Bifidobacterium pseudocatenulatum, Bifidobacterium bifidum, Bifidobacterium dentium, які сукупно становлять до 90% мікробіоти кишечнику [18, 20].

На становлення мікробіоценозу дитини впливає широкий спектр факторів. Порівняння складу мікробіоти доношених та недоношених новонароджених виявило суттєві відмінності [10]. Залежно від того, народився малюк на світ звичайним чином чи шляхом кесарева розтину, змінюється перш за все число Bifidobacterium, що колонізують його гастроінтестинальний тракт [13]. Грудне молоко є постійним джерелом материнської мікрофлори [16, 23, 26]. У мікробіоті кишечнику дітей, що знаходяться на виключно грудному вигодовуванні, зазвичай в більшій кількості виділяються Bifidobacterium та Lactobacillus, в меншій — Вacteroides, Clostridium coccoides, Staphylococcus та Enterobacteriaceae порівняно з дітьми, що отримують адаптовані суміші [17, 25].

На склад мікрофлори кишечнику можуть суттєво вплинути перенесені захворювання та препарати, що використовуються для їх терапії. Найглибші зсуви у складі мікробіоти викликає застосування антибіотиків. Такі зсуви мають тривалий характер та зберігаються принаймні протягом місяця [1, 27]. Отже, застосування пробіотиків у комплексній терапії таких патологічних станів є цілком виправданим. У дорослих колонізація пробіотичними штамами зазвичай має транзиторний характер. Однак оскільки мікрофлора новонародженого ще не сформована, кількості та різноманіття власних мікроорганізмів може бути недостатньо для створення конкуренції новим бактеріям. Отже, застосування про- та пребіотиків у дітей раннього віку потенційно може модифікувати склад мікробіому кишечнику. Застосування про- та пребіотиків сприяє підвищенню резистентності до респіраторних інфекцій, зменшенню кількості випадків інфекційної діареї, ентероколітів, екземи та атопічного дерматиту [1, 3, 4, 5, 24].

Пробіотик має містити живі клітини, які володіють значною антагоністичною активністю по відношенню до патогенних та умовно-патогенних бактерій; зберігати стабільність складу протягом всього строку зберігання; не пригнічувати власну мікрофлору кишечнику; бути непатогенним та нетоксичним; виживати в кишечнику; не викликати побічних ефектів; мати генетичний паспорт як доказ генетичної стабільності [6, 7, 8].

На фармацевтичному ринку України з’явився новий пробіотик, зареєстрований як лікарський засіб та розрахований на наймолодших пацієнтів — ЛIНЕКС БЕБІ®, до складу якого входять виключно Bifidobacterium animalis subsp. lactis (1 000 000 000 КУО в одному пакеті).

Bifidobacterium animalis subsp. lactis є одним з найбільш досліджених пробіотичних штамів у світі. Його ефективність та безпека підтверджені у понад 300 дослідженнях, з них 130 — клінічні випробування, у тому числі на недоношених дітях. Препарати на основі даного штаму використовують у клінічній практиці понад 30 років. У дослідженнях in vitro штам продемонстрував відмінну кислотостійкість, толерантність до жовчі, здатність пригнічувати ріст патогенів, позитивний вплив на стан бар’єрної функції кишечнику, підсилення імунної відповіді. In vivo штам підтвердив здатність виживати в шлунково-кишковому тракті, підтримувати здорову мікробіоту кишечнику, позитивно впливати на його моторику при закрепах, а також наявність антидіарейного ефекту, зниження частоти побічних ефектів антибіотикотерапії, підвищення резистентності до респіраторних інфекцій, зниження частоти алергічних реакцій тощо [4, 19].

Механізми позитивного впливу Bifidobacterium animalis subsp. lactis достатньо вивчені. Пригнічення росту патогенних бактерій здійснюється шляхом зниження рівня рН у кишковому тракті, вироблення метаболітів, токсичних для патогенних бактерій, вироблення антибактеріальних речовин, конкуренції з патогенами за поживні речовини, блокування адгезивних рецепторів тощо.

У експериментах in vitro пробіотичний штам Bifidobacterium animalis subsp. lactis довів свою здатність синтезувати антагоністичні субстанції по відношенню до Bacillus cereus, Clostridium difficile, Clostridium perfringens Type A, Escherichia coli ATCC 4328, Enterococcus faecalis, Listeria monocytogenes, Pseudomonas aeruginosa, Salmonella enterica subsp enterica serovar Typhimurium, S. еnterica subsp. еnterica serovar Typhi, Shigella sonnei та Candida albicans. Здатність конкурентно інгібувати локуси адгезії на слизовій оболонці кишечнику була продемонстрована по відношенню до Bacteroides vulgatus, Clostridium histolyticum, C. difficile, Enterobacter aerogenes, L. monocytogenes, S. еnterica serovar Typhimurium та Staphylococcus aureus [19].

Bifidobacterium animalis subsp. lactis є природним компонентом грудного молока та виділяється із калових мас дитини з перших днів від народження. Бактерія, що входить до складу ЛІНЕКС БЕБІ®, має статус GRAS (generally recognized as safe) — загальновизнана як безпечна для застосування. З 1993 р. ця бактерія використовується як компонент дитячих сумішей для вигодовування новонароджених без повідомлень про побічні ефекти [14].

Препарат застосовується у формі суспензії для дітей з народження до 12 років при діареї різного генезу (вірусній, бактеріальній, викликаній прийомом антибіотиків). Крім того, ЛІНЕКС БЕБІ® є оптимальним пробіотиком для стабілізації та підтримки функції мікрофлори кишечнику, особливо у дітей раннього віку, які страждають на малюкові кишкові коліки, регургітацію новонароджених, функціональний запор та діарею, мають прояви мальабсорбції та мальдигестії. Препарат не містить барвників, ароматизаторів, вітамінів, лактози, що знижує ризик непереносимості та алергії, забезпечує високий профіль безпеки при застосуванні у наймолодших пацієнтів.

Незначна загальна кількість та низька варіабельність штамів власної мікрофлори визначає особливості застосування про- та пребіотиків у новонароджених та дітей раннього віку. Саме в ранньому дитинстві розумне застосування пробіотиків на основі вивчених та безпечних штамів, виділених із грудного молока, перш за все біфідобактерій, дає можливість модифікувати склад мікробіоти кишечнику у напрямку оптимального балансу. Первинна колонізація кишечнику, у свою чергу, впливає на імунний статус дитини та забезпечує ефекти метаболічного програмування, що є запорукою профілактики широкого спектра захворювань дорослої людини.

Марина Маменко, кафедра педіатрії № 2 Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика
Інформація для професійної діяльності медичних та фармацевтичних працівників. ЛІНЕКС БЕБІ® Склад. Bifidobacterium animalis subsp. lactis. Фармакотерапевтична група. Антидіарейні мікробні препарати. Код АТХ А07F A. Показання. Немовлятам з першого дня народження та дітям віком до 12 років: для стабілізації та підтримки балансу та функції мікрофлори кишечнику; як профілактичний та підтримувальний засіб у разі діареї, метеоризму та інших порушень, викликаних вірусними та бактеріальними інфекціями шлунково-кишкового тракту (наприклад ротавірусними інфекціями), лікуванням із застосуванням протимікробних препаратів (антибіотиків та інших синтетичних протимікробних засобів). Протипоказання. Гіперчутливість до діючої речовини або мальтодекстрину. Побічні реакції. Порушення з боку імунної системи. Поодинокі: реакції гіперчутливості (висипання, свербіж). Р.п. UA/14576/01/01 з 01.09.2015 по 01.09.2020.
4-99-ЛИН-ОТС-0416

Література

1. Аряев Н.Л. Клиническое значение пробиотиков в профилактике и лечении антибиотик-ассоциированной диареи у детей / Н.Л. Аряев, Ю.Г. Циунчик, Д.А. Варбанец и др. // Здоровье ребенка. — 2007. — № 4(7).
2. Бережной В.В. Микрофлора человека и роль современных пробиотиков в ее регуляции / В.В. Бережной, С.А. Крамарев, Е.Е. Шунько // Здоровье женщины. — 2004. — № 1 (17). — С. 134–139.
3. Гришель А.И. Пробиотики и их роль в современной медицине / А.И. Гришель, Е.П. Кишкурно // Вестник фармации. — 2009. — № 1(43). — С. 90–93.
4. Майданник В.Г. Застосування Лінексу в комплексній терапії гострих кишкових інфекцій у дітей / В.Г. Майданник, Г.Г. Юхименко // Педіататрія, акушерство та гінекологія. — 2007. — № 5. — С. 55–58.
5. Майданник В.Г. Клинические рекомендации по применению пробиотиков в педиатрической практике / В.Г. Майданник. — К., 2013. — 30 с.
6. Роль пробиотиков в питании детей грудного возраста. Заключение экспертов по итогам круглого стола (9 декабря 2008 г., Киев) // Здоровье ребенка. — 2009. — № 3(18).
7. Урсова Н.И. Пробиотики в комплексной коррекции дисбактериоза кишечника у детей / Н.И. Урсова // Лечащий врач. — 2008. — № 1. — С. 12–14.
8. Хавкин А.И. Пробиотические продукты питания и естественная защитная система организма / А.И. Хавкин // Русский медицинский журнал. — 2009. — Т. 17, № 4. — С. 241–245.
9. Харченко Н.В. Біоценоз кишківника та корекція його порушень / Н.В. Харченко, С.В. Бойко, Д.В. Токар, В.В. Харченко // Алергія у дитини. — 2008. — № 1(5). — C. 25–26.
10. Arboleya S. Deep 16S rRNA metagenomics and quantitative PCR analyses of the premature infant fecal microbiota / S. Arboleya, L. Ang, A. Margolles et al. // Anaerobe. — 2012. — № 18. — P. 378–380.
11. Arboleya S. Establishment and development of intestinal microbiota in preterm neonates. S. Arboleya, A. Binetti, N. Salazar et al. // FEMS Microbiol. Ecol. — 2012. — № 79. — P. 763–772.
12. Arumugam M. Enterotypes of the human gut microbiome / M. Arumugam, J. Raes, E. Pelletier et al. // Nature. — 2011. — № 473. — P. 174–180.
13. Biasucci G. Mode of delivery affects the bacterial community in the newborn gut / G. Biasucci, M. Rubini, S. Riboni et al. // Early Hum. Dev. — 2010. — 86 (Suppl. 1). Р. 13–15.
14. Chassard C. Probiotics tailored to the infant: a window of opportunity / С. Сhassard, T. de Wouters, C. Lacroix // Current Option in Biotechnology. — 2014. — № 26. Р. 141–147.
15. De La Cochetiere M. F. Resilience of the dominant human fecal microbiota upon short-course antibiotic challenge / M.F. De La Cochetie’re, T. Durand, P. Lepage // J. Clin. Microbiol. — 2005. — № 43. — P. 5588–5592.
16. Donnet-Hughes A. Potential role of the intestinal microbiota of the mother in neonatal immune education / A. Donnet-Hughes, P.F. Perez, J. Dore et al. // Proc Nutr Soc. — 2010. — № 69. — P. 407–415.
17. Fallani M. Intestinal microbiota of 6-week-old infants across Europe: geographic influence beyond delivery mode, breast-feeding, and antibiotics / M. Fallani, D. Young, J.J. Scott et al. // Pediatr. Gastroenterol. Nutr. — 2010. — № 51. — P. 77–84.
18. Grzeskowiak L. The impact of perinatal probiotic intervention on gut microbiota: double-blind placebo-controlled trials in Finland and Germany / LŁ. Grześkowiak, M.M. Grönlund, C. Beckmann et al. // Anaerobe. — 2012. — № 18. — Р. 7–13.
19. Jungersen M. The Science behind the Probiotic Strain Bifidobacterium animalis subsp. Lactis BB-12® / M. Jungersen, A. Wind, E. Johansen et al. // Microorganisms. — 2014. — № 2. — P. 92–110; doi:10.3390/microorganisms 2020092.
20. Klatt N.R. Microbial translocation, immune activation, and HIV disease // N.R. Klatt, N.T. Funderburg, J.M. Brenchley. — Trends Microbiol. — 2012. — № 21. — Р. 6–13.
21. Koenig J.E. Succession of microbial consortia in the developing infant gut icrobeome / J.E. Koenig, A. Spor, N Scalfone et al. // Proc Natl Acad Sci USA. — 2011. — № 108(Suppl). — P. 4578–4585.
22. Ley R.E. Ecological and evolutionary forces shaping microbial diversity in the human intestine / R.E. Ley, D.A. Peterson, J.I. Gordon // Cell. — 2006. — № 124. — Р. 837–848.
23. Martın V. Sharing of bacterial strains between breast milk and infant feces / V. Martın, A. Maldonado-Barragan, L. Moles L. et al. // J. Hum. Lact. — 2012. — № 28. — P. 36–44.
24. Matamoros S. Development of intestinal microbiota in ihfants and its impact on health. / S. Matamoros, C. Gras-Leguen, F. Le Vacon et al. // Trends in Microbiology. — 2013. — № 21. — Р. 167–173.
25. Rinne M. Effect of probiotics and breastfeeding on the Bifidobacterium and Lactobacill us / Enterococcus microbiota and humoral immune responses / M. Rinne, M. Kalliomaki, Heikki Arvilommi et al. // J. Pediatr. — 2005. — № 147. — Р. 186–191.
26. Solıs G. Establishment and development of lactic acid bacteria and bifidobacteria microbiota in breast-milk and the infant gut / G. Solıs, Los C. G. Reyes-Gavilan, N. Fernandez et al. // Anaerobe. — 2010. — № 16. — P. 307–310.
27. Tanaka S. Influence of antibotic exposure in the early postnatal period on the development of intestinal microbiota / S. Tanaka, T. Kobayashi, P. Songjinda et al. // FEMS Immunol. Med. Microbiol. — 2009. — № 56. — Р. 80–87.
28. Tims S. Microbiota conservation and BMI signatures in adult monozygotic twins // S. Tims, C. Derom, D.M. Jonkers et al. // ISME J. — 2013. — № 7: — Р. 707–717.
29. Turroni F. Diversity of Bifidobacteria within the infant gut microbiota. / F. Turroni, C. Peano, A. Daniel et al. // Pass PLoS ONE. — 2012. — № 7. — P. 36957
30. Vanhoutte T. Temporal stability analysis of the microbiota in human feces by denaturing gradient gel electrophoresis using universal and group-specific 16S rRNA gene primers / T. Vanhoutte, G. Huys, E. Brandt, J. Swings // FEMS Microbiol. Ecol. — 2004. — № 48. — P. 437
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Останні новини та статті