ХІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОГРАМИ «ДОСТУПНІ ЛІКИ»
У перші місяці реалізації програми «Доступні ліки» відзначалося стрімке збільшення обсягів споживання препаратів, вартість яких підлягає відшкодуванню (рис. 1). Однак з червня 2017 р. обсяги споживання, як для відшкодовуваних, так і для невідшкодовуваних препаратів, дещо знизилися у порівнянні з травнем цього ж року та стабілізувалися. Загалом за період квітень–серпень 2017 р. кількість споживаних встановлених добових доз (defined daily dose — DDD) препаратів, включених до переліку МНН, затвердженого постановою КМУ від 09.11.2016 р. № 863, збільшилася на 58% порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому для лікарських засобів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник становить більше 80%, тоді як для препаратів, вартість яких не відшкодовується, — 1,6%.
У грошовому вираженні темпи зростання споживання препаратів, включених до переліку МНН, становлять 28,6% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Для лікарських засобів, які включені до Реєстру та вартість яких відшкодовується державою, цей показник підвищився на 61%, а для препаратів, вартість яких не відшкодовується, — на 3,2% (рис. 2).
Як свідчить динаміка споживання, загалом темпи збільшення споживання в натуральному вираженні випереджають такі в грошовому. Це обумовлено перерозподілом споживання в бік лікарських засобів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, які є значно дешевшими за препарати, вартість яких не відшкодовується.
За період квітень–серпень 2017 р. середньозважена вартість 1 DDD препаратів, вартість яких відшкодовується, знизилася на 11,4% порівняно з аналогічним періодом минулого року. А для препаратів, які не підпадають під відшкодування, майже не змінилася (рис. 3). Загалом цей показник знизився на 18,6%. При цьому слід відзначити, що зниження середньозваженої вартості 1 DDD обумовлене не тільки зниженням ціни, а й перерозподілом споживання в бік препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою, які є значно дешевшими за препарати, вартість яких не відшкодовується, та обмеженням націнок.
Серед препаратів, вартість яких відшкодовується державою, за період квітень–серпень 2017 р. відзначається збільшення споживання препаратів для всіх нозологій. У натуральному вираженні споживання лікарських засобів для терапії серцево-судинних захворювань підвищилося порівняно з аналогічним періодом 2016 р. майже на 87%. Споживання лікарських засобів для терапії цукрового діабету II типу за той же період зросло на 71%, а препаратів для лікування бронхіальної астми — на 25% (рис. 4).
Темпи зростання споживання серцево-судинних препаратів, вартість яких відшкодовується державою, у грошовому вираженні становлять більше 67% порівняно з аналогічним періодом минулого року, лікарських засобів для терапії цукрового діабету II типу — 52,5%, а для лікування бронхіальної астми — майже 49% (рис. 5).
Для препаратів, що підпадають під відшкодування з боку держави, зниження середньозваженої вартості 1 DDD фіксується для лікарських засобів, показаних при серцево-судинних захворюваннях та цукровому діабеті II типу. А для препаратів для лікування бронхіальної астми, навпаки, відзначено її підвищення (рис. 6). При цьому слід зауважити, що зростання цього показника щодо препаратів для лікування бронхіальної астми обумовлено не підвищенням цін, а перерозподілом споживання у бік сучасних та більш дорогих препаратів.
Стосовно охоплення населення програмою «Доступні ліки» слід зауважити, що за період квітень–серпень 2017 р. кількість призначень препаратів, включених до системи реімбурсації, загалом збільшилася на 22% порівняно з аналогічним періодом попереднього року (рис. 7).
ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ
Сьогодні існує проблема з обліком статистичних даних, оскільки МОЗ України фактично самоусунулося від контролю за ходом реалізації програми реімбурсації та не збирає такі дані, зокрема щодо кількості рецептів на лікарські засоби, включені до програми відшкодування, та, відповідно, кількості пацієнтів, які отримали терапію. Такими даними володіють місцеві відділення Державного казначейства, куди двічі на місяць подають звіти суб’єкти господарювання, що здійснюють відпуск ліків у рамках програми «Доступні ліки». Однак вони не в змозі об’єктивно оцінювати дані щодо кількості рецептів та пацієнтів, які отримали ліки в рамках програми, та не можуть контролювати дотримання лікарями стандартів лікування. Цим має займатися профільне міністерство.
Під час прес-конференції, яка відбулася 4 жовтня 2017 р., в.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун зазначила, що Міністерство планує запровадити в наступному році електронні рецепти в рамках електронної системи охорони здоров’я (Е-health), що дозволить МОЗ ефективно відслідковувати статистику пацієнтів. Однак запровадження системи E-health не вирішить остаточно проблему статистичного обліку виписаних рецептів на ліки, вартість яких підлягає відшкодуванню. До того ж у розвинених країнах існує платник (національний страховик), який централізовано збирає та аналізує статистичні дані та, відповідно, здійснює оплату. В Україні ж кошти, виділені на реалізацію програми, розподіляються по регіонах, тобто існує декілька платників, а отже, і облік здійснюється на регіональному рівні. Відтак, доки в Україні не створено централізованого органу, який виступатиме платником, цю функцію має здійснювати Міністерство, оскільки облік статистичних даних слід проводити централізовано.
Також МОЗ має визначити чіткі критерії оцінки ефективності реалізації системи реімбурсації. Це мають бути не тільки цінові, а й медичні показники, такі як зниження смертності від цих захворювань, рівня госпіталізації, зменшення кількості випадків ускладнень хвороб, тощо.
Ще одним проблемним питанням є залучення аптек до участі в програмі «Доступні ліки». На сьогодні на офіційному сайті МОЗ України зазначається, що кількість аптек — учасниць програми становить близько 6200. Однак фактично перелік аптек, який зазначено на сайті МОЗ по регіонах, налічує близько 5300 торгових точок. При цьому, як свідчить телефонне опитування, далеко не всі ці аптеки беруть участь у програмі.
Як відомо, відповідно до постанови КМУ від 17.10.2008 р. № 955 роздрібна націнка на препарати, які включені до системи реімбурсації, становить 15%. Проте для інших препаратів, включених до Національного переліку, вона визначена на рівні 25%. Відповідно, маржинальність препаратів, включених до програми «Доступні ліки», значно нижча. При цьому зона відповідальності за реалізацію програми покладена на аптеку. Виробники, які беруть участь у програмі, не відчувають додаткового навантаження, оскільки нормативно-правовими актами не передбачено забезпечення ними обсягів поставок. Дистриб’ютори також здійснюють лише логістичні послуги, маючи при цьому націнку в 10%. Аптеки ж повинні обслуговувати рецепти, формувати звіти та відправляти їх розпорядникам коштів. Окрім того, на аптеки, які беруть участь у програмі, покладається і значне фінансове навантаження. Фактично аптека виступає кредитором цієї програми, оскільки держава відшкодовує кошти вже за фактом та з певною затримкою. У зв’язку із цим аптеки зовсім не мотивовані брати участь у програмі. До того ж МОЗ планує з наступного року включити до програми ще 2–3 нозології. Збільшення кількості препаратів, вартість яких відшкодовується, посилить це навантаження та ще більше демотивує аптеки брати участь у програмі.
Нещодавно наша редакція аналізувала можливі шляхи підвищення мотивації аптек для участі в програмі, серед яких найбільш прийнятною моделлю є підвищення націнки до 25%. Запровадження такої норми поліпшить мотивацію аптечних закладів та сприятиме їх залученню до участі в програмі, що збільшить охоплення населення та підвищить ефективність програми. Також, на нашу думку, виробники, які прийняли рішення брати участь у програмі, мають гарантувати обсяги поставок препаратів.
Щодо можливих шляхів розширення програми «Доступні ліки», то на сьогодні розглядаються декілька варіантів:
- збільшення кількості МНН в рамках вже включених до програми нозологій;
- збільшення кількості нозологій;
- зміна підходів до визначення кількості препаратів, вартість яких відшкодовується державою (як варіант повернення до системи розподілу на групи відшкодування, яка застосовувалася при реалізації пілотного проекту з відшкодування вартості антигіпертензивних препаратів у 2012–2014 рр.).
Більш детально шляхи розширення програми ми представимо в наступній публікації, присвяченій програмі «Доступні ліки».
ВИСНОВКИ
Як свідчить аналіз, реалізація програми «Доступні ліки» стимулювала збільшення споживання препаратів, вартість яких повністю або частково відшкодовується державою. При цьому також фіксується зниження їх середньозваженої вартості.
Цього року на реалізацію програми з бюджету виділено 700 млн грн. При цьому МОЗ звітує, що за 6 міс її реалізації держава компенсувала аптекам 235 млн грн. за 6,5 млн рецептів. Очевидно, що за 3 міс, які залишилися до кінця року, кошти не будуть освоєні.
На наступний рік на реалізацію програми передбачено 1 млрд грн., отже, вона потребує розширення та удосконалення. Однак перед цим необхідно вирішити проблемні питання, зокрема у сфері обліку статистичних даних та підвищення мотивації аптечних закладів.
Коментарі