Як народні обранці законопроект щодо регулювання аптечної діяльності обговорювали

6 листопада 2018 р. відбулося чергове засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, під час якого народні обранці обговорили проект закону про внесення змін до Закону України «Про лікарські засоби» щодо забезпечення економічної конкуренції та захисту прав пацієнтів при здійсненні роздрібної торгівлі лікарськими засобами (реєстр. № 8591). Крім цього проекту, Комітет розглянув низку інших питань, серед яких — проведення аудиту медичної реформи та визначення правового статусу керівників МОЗ України.

Аудит реформи та ініціатива щодо звільнення керівництва МОЗ

На початку засідання члени Комітету проголосували за пропозицію Сергія Капліна, члена депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», першого заступника голови Комітету Верхов­ної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення, підтримати проект постанови про проведення аудиту ефективності медичної реформи в Україні для населення від 23.07.2018 р. № 9001.

Представляючи проект, С. Каплін повідомив, що він містить 3 важливих блоки, а саме: звернення до Уряду щодо проведення аудиту ефективності медичної реформи в Україні для населення та невідкладного ухвалення нормативно-правових актів стосовно збільшення розміру посадових окладів медичним працівникам шляхом підвищення тарифних розрядів, а також невідкладне внесення до Парламенту подання щодо кандидатури на посаду міністра охорони здоров’я України. Більшістю голосів народні депутати підтримали проект постанови Верховної Ради України № 9001, утрималися Тетяна Донець та Оксана Корчинська.

Наступне питання — проект постанови щодо невизначеності правового статусу керівників МОЗ України, їх невідповідності займаним посадам та звернення до Кабінету Міністрів України щодо звільнення із займаних посад першого заступника міністра охорони здоров’я України Уляни Надії Супрун та заступника міністра охорони здоров’я України Олександра Володимировича Лінчевського (реєстр. № 8587). Проект презентував Ігор Шурма, член депутатської фракції політичної партії «Опозиційний блок». Він нагадав, що в жовтні Комітет підтримав цей проект, але станом на 6 листопада поточного року він не внесений до порядку денного Верховної Ради України. Народний депутат запропонував направити цей проект на розгляд голові Парламенту та головам фракцій, аби вони визначилися з даного питання.

Члени Комітету більшістю голосів підтримали цю пропозицію, утримався Сергій Березенко, а Оксана Корчинська проголосувала проти.

Нагадаємо, раніше І. Шурма вже виступав ініціатором звільнення керівництва МОЗ України. Так, 16.01.2017 р. за № 5642 зареєстровано проект постанови щодо визнання роботи Уляни Надії Супрун незадовільною та звернення до КМУ щодо її звільнення із займаної посади. 16.01.2017 р. його одержано Верховною Радою України та включено у порядок денний дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання.

Законопроект щодо регулювання аптечної діяльності

Законопроект реєстр. № 8591 презентувала його ініціатор — Ірина Сисоєнко, член депутатської фракції політичної партії «Об’єднання «Самопоміч». За її словами, останніми роками в Україні намітилася чітка тенденція до монополізації роздрібної ланки фармацевтичного ринку. Законодавство України визначає, що аптека — це заклад охорони здоров’я. Натомість наразі аптечні заклади перетворилися на звичайні магазини з продажу лікарських засобів. «Чому так відбувається? Тому що концентрація в одних руках великої кількості торгових точок дає можливість формувати асортимент лікарських засобів виключно за комерційним інтересом — не те, що потрібно споживачу, а те, що фінансово вигідно продавати. Власники монополій отримують надприбутки, й виникає питання: хто їх забезпечує? Відповідь очевидна — споживач», — зазначила І. Сисоєнко.

Народний депутат нагадала, що раніше в аптечних закладах здійснювалося внутрішньоаптечне виготовлення лікарських засобів. Звичайно, не кожна аптека цим займалася, але їх було набагато більше, ніж сьогодні. Внутрішньоаптечне виготовлення непривабливе з точки зору економіки підприємства, вигідніше продавати готові лікарські засоби. Власне тому виготовлення в умовах аптеки в Україні поступово зникає, тоді як у світі — розвивається.

Народний депутат повідомила, що норми, закладені в законопроекті, притаманні розвиненим європейським країнам, наприклад, Польщі, Німеччині, Італії, Іспанії, Норвегії, Португалії, Латвії, Угорщині та ін.

І. Сисоєнко нагадала, що під час попереднього обговорення законопроекту, 21 вересня 2018 р. відбулася жвава дискусія. «Я погоджуюся, що законопроект потребує доопрацювання», — зазначила доповідач та запропонувала внести до документа зміни у ході його опрацювання між розглядом у першому та другому читанні.

Ольга Богомолець, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», голова Комітету, зазначила, що хоча й виступає співавтором цієї законодавчої ініціативи, але має до проекту зауваження та пропозиції. «Я не погоджуюся з тим, що функцією аптек мають бути лише продаж та виготовлення лікарських засобів. По суті аптека продовжує місію лікаря. Якщо у майбутньому розвиватиметься телемедицина, то з аптекою зможе дистанційно співпрацювати лікар-консультант, який надаватиме рекомендації пацієнтам, що відвідують аптечний заклад. В аптеці можна виміряти артеріальний тиск, визначити рівень глюкози в крові та провести інші прості обстеження», — зазначила голова Комітету.

Вона також звернула увагу на необхідність наведення ладу з відпуском рецептурних препаратів, особливо якщо йдеться про антибіотики. Й тут також може допомогти співпраця аптеки з лікарем. З огляду на це, голова Комітету запропонувала внести у проект закону правку, відповідно до якої аптекам буде дозволено не лише реалізовувати ліки та виготовляти їх, а й надавати послуги з медичних консультацій, у тому числі дистанційних, із залученням лікаря.

Тетяна Донець, член депутатської фракції політичної партії «Народний фронт», запитала в ініціатора законопроекту: яка різниця між аптеками, які здійснюють та не здійснюють виготовлення ліків, зокрема, яка різниця у їх площі? «Чому це питання важливе? Тому що коли ми розглядаємо законопроект, який стосується діяльності аптек, то повинні розуміти, що оренда коштує грошей. Можливо, потрібно змінити інший норматив, тому що аптеці невигідно займатися виготовленням ліків», — зазначила народний обранець.

«Коли на ринку є багато чогось, то це означає, що є конкуренція. Якщо запровадити відстань у 500 м, то буде вигідно відкривати аптеки на розі вулиць. Завдяки цьому усі кутові приміщення стануть у рази дорожчими. Оренда буде дорогою, аптеки з’являтимуться на розі вулиць, і націнка підвищиться. Для багатьох людей, які потребують життєво необхідних ліків, відбудеться здорожчання, — прокоментувала Т. Донець відповідну норму законопроекту. — Закон порушує права всіх громадян України. На сьогодні власником компанії, тобто бенефіціаром, може бути будь-яка особа. Обмежень для бенефіціарів у нас в країні немає у жодному бізнесі»,— наголосила народний обранець.

Прим. ред.: нагадаємо, що раніше наше видання досліджувало це питання та дійшло висновку, що вимога до ліцензіатів стосовно професійної освіти по суті відповідає європейській практиці й широко застосовується у тому числі й в Україні.

Т. Донець запропонувала повернути законопроект авторам на доопрацювання.

Зі свого боку, Оксана Корчинська, член депутатської фракції Радикальної партії Олега Ляшка, зауважила наступне: «Яке завдання повинен виконати цей законопроект? Неприпустимою є ситуація, коли через монополізацію аптечні мережі диктують ціни. Нині аптечні мережі — монополісти диктують фармвиробникам умови. Власники цих аптечних мереж — дуже впливові люди, у тому числі державні діячі, серед них є народні депутати».

О. Корчинська повідомила, що у неї є пропозиції до законопроекту, зокрема стосовно відстані між аптеками, вимоги щодо 3 засновників юридичної особи, кваліфікаційних вимог до бенефіціарів. Зауваження та пропозиції передані авторам законопроекту. Спікер запропонувала рекомендувати законопроект до розгляду Парламентом у першому читанні та доопрацювати його до другого читання з урахуванням наданих пропозицій.

І. Шурма виступив категорично проти законопроекту. «Хто за те, щоб змінити маркетингові правила? У першу чергу це питання до виробників. За інсайдерською інформацією, виробники заплатили за проштовхування цього законопроекту. Ми тут говоримо про те, як там у Туреччині, Чехії, а я хочу, щоб було, як в Україні. Для мене важливо, щоб законопроект відповідав Конституції України. Давайте розберемося, проти кого цей законопроект. Він проти людей. Людина йде в одну аптеку, купує медикамент, у іншій бере перев’язочний матеріал, у третій памперси. Вона економить 5, 10, 20 грн. А чому є різниця в цінах? Тому що кожна аптека, яка хоче щось заробити і не зникнути, буде знижувати ціну й боротися за свою частку на ринку», — пояснив депутат та наголосив, що, на його думку, законопроект у разі ухвалення призведе до монополізації ринку. «Це все — монополізація ринку, тому що сюди хочуть зайти гіперпотужні гравці, які встановлять одну аптеку на 800 м», — зауважив він.

До обговорення долучився присутній на засіданні Сергій Мельничук, обраний до Парламенту як член Радикальної партії Олега Ляшка, але наразі позафракційний. Він висловив думку, що збільшення відстані між аптеками призведе до обмеження конкуренції та появи аптечних супермаркетів. «За благими намірами, про які нам розказують, криються монополії. Саме до монополій та монополістів — основних 4 виробників, які є в країні, ведуть автори законопроекту. І ці виробники будуть потім фінансувати провізорів. У тих країнах, де засновниками аптек є фармацевти, їх фінансують не монополісти-виробники, а держава», — повідомив народний депутат.

Прим. ред.: заява щодо наявності в Україні 4 монополістів — виробників лікарських засобів, не відповідає дійсності.

Геннадій Чекіта, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», зазначив, що сьогодні у роздрібній ланці фармацевтичного ринку налічується більше 20 тис. торгових точок. За словами депутата, у деяких європейських країнах, наприклад в Іспанії, у перерахунку на 100 тис. населення спостерігається приблизно така сама ситуація, як в Україні.

Стосовно вимоги щодо обов’язкової наявності фармацевтичної освіти у власника аптечного підприємства доповідач зазначив, що для реалізації цієї вимоги беніфіціар має отримати вищу освіту, а на це потрібно щонайменше 5 років. «Це суперечить чинному законодавству», — зазначив він.

Щодо відстані між аптеками 500 м Г. Чекіта зазначив, що як член Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики він наголошує, що й ця вимога суперечить чинному законодавству. «Якщо ми запровадимо 500 м відстані, це призведе до зменшення кількості аптечних закладів, що автоматично зумовить підвищення цін», — наголосив депутат.

«Ми формуємо собівартість аптечного препарату, вона складається з ціни виробника або імпортера, потім дистриб’ютора, а потім аптечної мережі. У дистриб’ютора та аптеки націнка обмежена — 10 та 15%. А у виробника та імпортера ціна не обмежена. Тому якщо регулювати ціни, то починати потрібно з виробника або імпортера. Ми що хочемо запровадити? Дешеву вартість», — зазначив член Комітету з питань економічної політики.

Тетяна Бахтеєва, член депутатської фракції Політичної партії «Опозиційний блок», зазначила, що проект закону не зовсім зрозумілий. «У цьому законопроекті хаос. Норма у 500 м вже колись була, а потім суд її скасував за позовом компанії «Мед-сервіс», — нагадала депутат.

«В аптеках не буде витратних матеріалів. Як це? Куди йти, де купувати, мабуть, на ринку. Такий хаос, як у цьому проекті, не може бути підтриманий ані у Комітеті, ані у Парламенті. На жаль, не всі автори мають медичну освіту. Такі дуже важливі законопроекти повинні розглядатися та готуватися у нашому Комітеті. Для цього треба сісти поруч, у мене є дуже багато пропозицій», — повідомила Т. Бехтеєва.

Сергій Березенко, заступник голови депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», резюмував, що найбільший спротив з боку народних депутатів викликають норми щодо освіти бенефіціарів та відстані від аптек 500 м. Разом з тим аналіз європейського законодавства свідчить про те, що вимоги стосовно наявності фармацевтичної освіти власників аптечних закладів певною мірою є у більшості країн ЄС. «Але Україна — це самобутня країна, яка має власну специфіку», — заува­жив народний депутат та підтримав пропозицію щодо розгляду законопроекту в першому читанні.

Костянтин Яриніч, член депутатської фракції партії «Блок Петра Порошенка», зазначив, що, безумовно, монополії на аптечному рикну не має бути, але є питання — яким чином врегулювати пішохідну доступність аптек? «Якщо ми візьмемо одну вулицю, на якій розташовано 6 аптечних закладів, яким чином ми врегулюємо питання відстані між ними? Які аптеки закриються — мережеві чи аптеки, що належать маленькому підприємству?», — запитав депутат.

Наступне питання, яке турбує К. Яриніча, — це реалізація медичних виробів. «Яким чином з цього законопроекту випали медичні вироби?», — поцікавився він.

Щодо бенефіціарів, на переконання народного обранця, власником аптечного бізнесу може бути будь-яка особа незалежно від її освіти. Інша справа — хто реалізує медикаменти та відслідковує ланцюг їх постачання.

Крім того, на думку народного депутата, недоцільно приділяти увагу лише аптечному сегменту — регулювати потрібно весь ринок, у тому числі виробництво та дистрибуцію. «Ми хочемо здешевити препарати, і в той же час звертаємо увагу лише на останній етап їх обігу — роздрібну реалізацію», — зазначив він.

Після обговорення відбулося голосування.

Перша пропозиція, за яку голосували депутати, наступна: підтримати законопроект у першому читанні та доопрацювати до другого. «За» проголосували — Андрій Шипко, Ірина Сисоєнко, Оксана Корчинська, Ольга Богомолець та Сергій Березенко. Утримався Костянтин Яриніч. Проти проголосували Ігор Шурма, Тетяна Бахтеєва, Олександр Біловол, Сергій Мельничук, Тетяна Донець, Олексій Кириченко.

Друга пропозиція, яку надала Т. Донець, наступна: відправити законопроект авторам на доопрацювання. «За» проголосували Олексій Кириченко, Сергій Мельничук, Костянтин Яриніч, Ігор Шурма, Тетяна Бахтеєва, Олександр Біловол. Тобто 7 членів Комітету проголосували за цю пропозицію і рішення було прийняте.

Висновок

Думки, озвучені народними депутатами, зокрема щодо відсутності в українському законодавстві вимоги до ліцензіатів стосовно професійної освіти у певних сферах господарської діяльності, регулювання роздрібної ланки фармацевтичного ринку у країнах ЄС, свідчать про те, що більшість з них недостатньо знайомі із законодавством України та ЄС. Системна проблема полягає у нерозумінні принципу пропорційності права. А між тим Європейський суд з прав людини вважає його основоположним. Право на здоров’я є пріоритетним, навіть якщо порушуються інші основоположні права, наприклад, право на свободу підприємницької діяльності.

Олена Приходько,
фото Сергія Бека

Комментарии

Владимир 09.11.2018 10:40
"«За» проголосували — Андрій Шипко, Ірина Сисоєнко, Оксана Корчинська, Ольга Богомолець та Сергій Березенко". Теперь понятно кто лоббирует интересы монополистов фармрынка. Всем понятно, что благодаря такому "законопроекту", с рынка уйдут мелкие и средние предприниматели, а большие аптечные сети - монополисты незамедлительно повысят цены .
Сергій 12.11.2018 8:24
слушною є думка Геннадія Чекіти.

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи