Державні закупівлі ліків, експертна рада, підсумки та плани роботи — засідання Комітету цього тижня

13 січня Комітет під час засідання розглянув системно пов’язані між собою законопроєкти:

• «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються Особою, уповноваженою на здійснення закупівель у сфері охорони здоров’я» (реєстр. № 2538), з підготовки якого Комітет визначено головним;
• «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підвищення доступності лікарських засобів, медичних виробів та інших товарів, які закуповуються за кошти державного бюджету, та створення умов для закупівель у сфері охорони здоров’я за кошти державного бюджету» (реєстр. № 2539);
• «Про внесення змін до розділу ІХ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про публічні закупівлі» щодо забезпечення можливості закупівель лікарських засобів та медичних виробів спеціалізованими організаціями, що здійснюють закупівлі» (реєстр. № 2540).

У ході обговорення проєктів законів зазначалося, що вони спрямовані на створення прозорих і сприятливих умов для проведення державних закупівель у сфері охорони здоров’я з метою своєчасного та безперебійного забезпечення потреб хворих у ліках і медичних виробах та ефективного використання коштів, що виділяються державою на ці цілі.

Запропоновані авторами законопроєктів зміни до чинного законодавства дозволять створити нормативне поле для діяльності закупівельної агенції МОЗ (ДП «Медичні закупівлі України»), що має взяти на себе функції централізованих державних закупівель у галузі охороні здоров’я, що виконуються сьогодні міжнародними спеціалізованими організаціями.

На думку народних депутатів, це сприятиме вчасному забезпеченню пацієнтів безоплатними ліками, оперативному реагуванню на критичні епідеміологічні ситуації, а також запобіганню дискримінації національного виробника у централізованих закупівлях медичних товарів.

Зокрема, проєктом закону за реєстр. № 2538 пропонується запровадити низку новацій щодо скорочення строків реєстрації ліків, які будуть закуповуватися ДП «Медичні закупівлі України», в тому числі для препаратів вітчизняного виробництва; можливості ввезення незареєстрованих лікарських засобів для оперативного реагування на погіршення епідемічної ситуації в Україні, а також можливості застосування переговорної процедури при здійсненні державних закупівель для забезпечення доступу наших громадян до інноваційного лікування.

Законопроєктом за реєстр. № 2539 пропонується внести зміни до Податкового кодексу, якими тимчасово до 1 січня 2023 р звільнити від обкладання податком на додану вартість усі операції з ввезення та постачання лікарських засобів і медичних виробів, що будуть здійснюватися закупівельною організацією МОЗ, а також не нараховувати під час обчислення податку на прибуток податок на прибуток на податкову різницю, що виникає в закупівельної агенції внаслідок операцій з безоплатної передачі лікарських засобів, придбаних за кошти державного бюджету або кошти грантів (субгрантів) Глобального фонду.

Законопроєкт за реєстр. № 2540 розроблено з метою недопущення ситуації, що може виникнути у сфері державних закупівель лікарських засобів та медичних виробів, що здійснюються міжнародними спеціалізованими організаціями, внаслідок неузгодженості в термінах набуття та втрати чинності новою та старою редакціями Закону України «Про публічні закупівлі».

Прийняття цих законопроєктів, на думку членів Комітету, дозволить підвищити економію бюджетних коштів; закуповувати більше ліків; усунути перешкоди, зумовлені особливостями адміністрування податку на прибуток підприємств, що можуть суттєво ускладнювати діяльність закупівельної організації.

Під час засідання Комітету 15 січня депутати затвердили план роботи на період наступної сесії Верховної Ради та серед пріоритетних напрямків роботи визначили захист населення від впливу тютюну, розширення доступу громадян до медичних послуг та лікарських засобів належної якості, а також здешевлення ліків та переорієнтація фокусу системи охорони здоров’я з політики лікування на політику зміцнення здоров’я і попередження хвороб.

Також у ході засідання Комітет прийняв рішення про затвердження персонального складу Експертної ради при Комітеті у кількості 20 осіб:

1) Олена Альбертівна Алєксєєва — директор Асоціації «Виробники ліків України»;

2) Юрій Іванович Андреєв — директор БО БФ «Фонд сім’ї Андреєвих», представник ГО «Національний Рух «За трансплантацію»;

3) Тігран Рубікович Арутюнян — генеральний директор Медичного дому «Odrex»;

4) Ірина Анатоліївна Бієвська — лікар-отоларинголог КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 2», амбулаторія № 2 м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.;

5) Світлана Сергіївна Буніна — виконавчий директор ГО «Об’єднання організації роботодавців медичної та мікробіологічної промисловості України»;

6) Ольга Романівна Гаврилишин — молодший менеджер з питань стратегічного розвитку (охорона здоров’я), Американська торгівельна палата в Україні;

7) Віталій Валерійович Гордієнко — глава Представництва AbbVie Biopharmaceuticals GmbH в Україні;

8) Андрій Петрович Гук — завідувач відділення ендоскопічної та краніофаціальної нейрохірургії з групою ад’ювантних методів лікування Інституту нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова Національної академії медичних наук України;

9) Олександр Квіташвілі — консультант ВООЗ з питань надання допомоги Міністерству охорони здоров’я та соціального добробуту Таджикистану в розробці Національної стратегії охорони здоров’я до 2030 р., консультант ЮНІСЕФ в Єрусалимі з питань розробки системи охорони здоров’я матері та дитини в секторі Гази, консультант ЮНІСЕФ в Узбекистані з питань оцінки реформи охорони здоров’я щодо надання послуг з імунізації;

10) Костянтин Леонідович Косяченко — завідувач кафедри організації економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, професор;

11) Тетяна Миколаївна Котляр — голова правління ГС «Всеукраїнська фармацевтична спілка «ФАРМУКРАЇНА»;

12) Юлія Олексіївна Ноговіцина — директор департаменту по роботі з сім’ями та підопічними БФ «Таблеточки»;

13) Вячеслав Олексійович Полясний — національний консультант Світового Банку;

14) Володимир Васильович Руденко — директор ГС «Аптечна професійна асоціація України (АПАУ)»;

15) Віктор Григорович Сердюк — президент Всеукраїнської Ради захисту прав та безпеки пацієнтів;

16) Євген Михайлович Смичок — асистент кафедри фінансового права Національного юридичного університету ім. Ярослава Мудрого;

17) Олексій Станіславович Соловйов — консультант ВООЗ, директор Інституту медичних та фармацевтичних наук, завідувач кафедри загальної та клінічної фармації ПрАТ «ВНЗ Міжрегіональна академія управління персоналом»;

18) Наталія Іванівна Стахова — старший лікар Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф м. Київ;

19) Дмитро Володимирович Таранчук — директор з правового забезпечення АТ «Фармак»;

20) Олександр Костянтинович Толстанов — проректор з науково-педагогічної роботи Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика.

Дана Експертна рада є колегіальним консультативно-дорадчим органом Комітету, утвореним на строк повноважень Верховної Ради України дев’ятого скликання для забезпечення участі громадян, громадських об’єднань, релігійних, благодійних організацій, професійних спілок та їх об’єднань, асоціацій виробників, організацій роботодавців та їх об’єднань, засобів масової інформації, які зареєстровані в установленому порядку, в реалізації законопроєктної, організаційної та контрольної функцій Комітету.

Обговорюючи результати діяльності Комітету за період роботи попередніх сесій (серпень 2019 р. — січень 2020 р.) Верховної Ради України дев’ятого скликання, депутати зазначили, що з моменту утворення Комітету до 20 січня 2020 р. проведено 16 засідань Комітету, на яких розглянуто 12 законопроєктів, з них 10 — з підготовки яких Комітет було визначено головним, та 2, до яких Комітетом за результатами розгляду надано пропозиції іншим комітетам Верховної Ради України.

2 законопроєкти, з підготовки яких Комітет визначено головним, вже прийняті парламентом в цілому як закони, а саме № 2428 (щодо невідкладних заходів у сфері охорони здоров’я, спрямований на розблокування процесу автономізації закладів охорони здоров’я та підвищення ефективності їх роботи) та № 2457 (відтермінування до 1 січня 2021 р. строку переходу закладів охорони здоров’я на роботу в рамках Єдиної державної інформаційної системи трансплантації).

Щодо 2 законопроєктів, прийнятих парламентом у першому читанні, то це: № 2429 щодо ліквідації низки бюрократичних бар’єрів, які стримують розвиток галузі; та № 2296 щодо запобігання несприятливому впливу забруднення повітряного середовища на здоров’я населення, спрямований на захист громадського здоров’я. Також ще 5 законопроєктів рекомендовано направити на доопрацювання (№ 2089) та відхилити (реєстр. №2445, 2445-1, 2445‑2, 2445-3). У зв’язку з відхиленням останніх при Комітеті працює робоча група з підготовки проєкту закону про самоврядування медичних професій в Україні, до роботи якої залучено всіх охочих представників професійних медичних асоціацій України.

Загалом, за звітний період Комітетом опрацьовано 1240 листів та звернень, з них 202 звернень громадян, у тому числі поданих у формі електронних петицій (20), що не набрали визначеної законом кількості голосів.

Під час засідання Верховної Ради 15.01.2020 р. законопроєкти № 2538 та № 2539 було прийнято в першому читанні, а 16.01.2020 р. законопроєкт № 2540 прийнято в цілому.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!