Клінічні провізори в Україні: підсумки науково-практичної конференції у Чернівцях

В  останні роки розвиток фармацевтичної індустрії набирає швидких обертів. Кількість оригінальних препаратів, генериків та асортимент аптек стрімко зростають. З одного боку, є з чого вибирати, але з іншого — все це значно ускладнює роботу лікарів, особливо щодо раціонального підбору лікарських засобів як з точки зору ефективності фармакотерапії, так і фармакоекономіки. Значний розрив між кількістю лікарських засобів з одного боку та можливостями і знаннями лікаря з іншого призводить також до зниження ефективності лікування.

Наприкінці 1998 р. ВООЗ визначила нову стратегію реформи фармацевтичної галузі, у тому числі й фармацевтичної освіти, що призвело до появи нового спеціаліста — клінічного провізора*.

Згідно з новою концепцією фармацевт разом з лікарем бере все більш активну участь у процесі терапії та стає сполучною ланкою між фармацією і практичною медициною.

Сьогодні фармацевтів з ґрунтовними знаннями з клінічних дисциплін готує вища школа в Америці та Західній Європі. Вітчизняна клінічна практика також відчуває нагальну потребу в таких спеціалістах. В Україні вже існує юридичне підґрунтя для діяльності клінічного провізора, який може працювати в  аптечних установах, лікувально-профілактичних закладах, науково-дослідних установах медичного та фармацевтичного профілю, у галузі фармацевтичного бізнесу.

В Україні вперше клінічна фармація як спеціальність була запроваджена в  1999 р. у Національному фармацевтичному університеті (Харків). На сьогодні клінічних провізорів готують ще декілька ВНЗ, серед яких Буковинський державний медичний університет (Чернівці), Дніпропетровська державна медична академія, Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського (Сімферополь), Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я. Горбачевського, Вінницький національний медичний університет ім. М.І. Пирогова. Не дивно, що представникам усіх цих закладів є про що поспілкуватися з колегами, вчителями, однодумцями та друзями. Ректор Буковинського державного медичного університету, професор Василь Пішак та перший проректор, завідувач кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб, професор Михайло Коломоєць зібрали всіх друзів та колег 3–4 жовтня на  Всеукраїнську науково-практичну конференцію «Підготовка клінічних провізорів в Україні: досвід, проблеми та перспективи», що відбулася в Чернівцях.

На конференції зібралися не лише науковці, але й студенти — майбутні клінічні провізори та провізори-інтерни. Їх зацікавленість зрозуміла, адже саме вони будуть працювати у лікарнях, проводити або організовувати клінічні дослідження.

Відкривши конференцію, В. Пішак, надав слово фундатору клінічної фармації на теренах України та Східної Європи, завідувачеві кафедри клінічної фармакології з фармацевтичною опікою Національного фармацевтичного університету, доктору медичних наук, професору, заслуженому діячеві науки і техніки України Ігорю Зупанцю.

Організатори та учасники конференції
Організатори та учасники конференції

У доповіді «Клінічна фармація — основа раціонального застосування ліків» І. Зупанець зазначив, що проблема раціонального застосування лікарських засобів посідає одне з провідних місць у сучасній медичній практиці. Також доповідач підкреслив: «Сьогодні провізор не тільки виконує функцію виробника екстемпоральних препаратів та реалізує готові лікарські засоби. Йому надано статус помічника лікаря та пацієнта, довірено самостійний відпуск ОТС-препаратів, він є учасником програми раціонального застосування лікарських засобів». Запровадження спеціальності «Клінічна фармація», працевлаштування клінічного провізора регламентують постанова КМУ від 24.05.1997 р. № 507 (зі змінами, які внесено згідно з наказами МОН України від 07.07.2004 р. № 568 та від 01.12.2004 р. № 893); наказ МОН України від 16.06.2005 р. № 363 «Про затвердження змін до Переліку напрямків та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за відповідними кваліфікаційними рівнями»; відповідні накази МОЗ України. Функціональні обов’язки клінічного провізора викладено в «Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників: Охорона здоров’я» та виданні «Посадові інструкції. Охорона здоров’я (професіонали, фахівці, технічні службовці, робітники) (Кадри підприємства)».

Перед присутніми також виступив М. Коломоєць. Його доповідь «Оптимізація навчального плану підготовки клінічних провізорів. Особливості міжпредметної інтеграції професійно орієнтованих дисциплін на  до- та післядипломному етапі у Буковинському державному медичному університеті» стосувалася проблем, з якими безпосередньо стикається ВНЗ при підготовці клінічних провізорів.

«Підписання Україною Болонської декларації та приєднання до Болонського процесу, — зазначив М. Коломоєць, — є незаперечним фактом міжнародного визнання нашої системи вищої освіти, важливим кроком на шляху інтеграції до європейського та світового освітнього простору. Головний принцип — розробка єдиних, достатньо високих та конкурентоспроможних на ринку праці стандартів освіти». Для цього, на думку доповідача, необхідно прийняти зручні та зрозумілі градації дипломів, ступенів та кваліфікацій, ввести двоступеневу структуру вищої освіти (бакалавр, магістр), використати єдину систему кредитних одиниць і додатків до дипломів… Тому гармонізація системи підготовки і працевлаштування фармацевтичних кадрів в  Україні вимагає врахування багатовекторності призначення фармацевтичної галузі та сучасних потреб охорони здоров’я, диверсифікації фінансових, кадрових, інтелектуальних ресурсів для підготовки клінічних провізорів. Також необхідні і зміни в законодавстві. До того ж не затверджено галузевий навчальний план підготовки студентів за спеціальністю «Клінічна фармація», і кожен університет вимушений користуватися власним тимчасовим навчальним планом; відсутні галузеві програми з багатьох навчальних дисциплін для даної спеціальності; існують труднощі та правові колізії щодо працевлаштування клінічних провізорів в  аптеках.

М. Коломоєць також акцентував увагу присутніх на етапі післядипломної підготовки клінічних провізорів, оскільки зараз відсутні державні стандарти до післядипломних вимог. А отже, є ще багато невирішених питань.

Віталій Мамчур, професор, доктор медичних наук, проректор з наукової роботи, завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Дніпропетровської державної медичної академії у доповіді «Актуальність заочної форми навчання студентів спеціальності «Клінічна фармація» у Дніпропетровському регіоні» розказав про етапи формування фармацевтичної освіти на  Дніпропетровщині. Він також зазначив, що з 2001 р. в  Дніпропетровській державній медичній академії почали підготовку клінічних провізорів, у тому числі й на заочній формі навчання (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 28 (599) від 23.7.2007 р.). При формуванні навчального плану для студентів-заочників спеціальності «Клінічна фармація» особливу увагу в академії приділяють дисциплінам клінічного профілю, при цьому кількість аудиторних годин дозволяє виконати програму на терапевтичних, хірургічних, педіатричних та інших клінічних базах. Таким чином, заочна форма підготовки клінічних провізорів стала своєчасним етапом покращання кадрового забезпечення фармацевтичного сектору Дніпропетровського регіону.

Також у перший день конференції присутні заслухали лекцію доктора медичних наук, професора Раїси Косуби, присвячену проблемам фармакологічного нагляду в  Україні.

У другий день конференції Любов Зарума, кандидат фармацевтичних наук, доцент кафедри клінічної фармації, фармакотерапії та медичної стандартизації Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, розповіла про досвід та перспективи післядипломної підготовки клінічних провізорів у цьому ВНЗ. Також досвідом у підготовці клінічних провізорів у своїх ВНЗ поділилися професор Іван Кліщ, завідувач кафедри клінічної фармації Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського, та Ольга Яковлєва, професор, завідуюча кафедрою клінічної фармації та клінічної фармакології Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова.

У рамках конференції пройшов круглий стіл, в якому особливо активну участь взяли декан фармацевтичного факультету Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського Людмила Соколова, начальник навчального відділу Буковинського державного медичного університету Ігор Геруш, доцент кафедри внутрішньої медицини, клінічної фармакології та професійних хвороб Єлизавета Ткач, доцент, кандидат фармацевтичних наук, декан медико-фармацевтичного факультету Національного фармацевтичного університету Ольга Набока, а також Любов Зарума. Підсумком круглого столу стало прийняття резолюції, у якій учасниками конференції було рекомендовано вдосконалити новий навчальний план підготовки клінічних провізорів, вирішити питання про необхідність проведення тесту «Крок 2. Фармація» для клінічних провізорів, внести окремі зміни до типового навчального плану та програми спеціалізації (інтернатури) за спеціальністю «Клінічна фармація». Також МОН України було запропоновано організувати студентські олімпіади з клінічної фармації.

Візит до Чернівців запам’ятався не лише засіданнями, доповідями, лекціями, диспутами… Завдяки чудовій організації всі гості мали змогу поспілкуватися на вільні теми, побачити старих знайомих та колишніх викладачів, знайти нових друзів. Також було організовано екскурсію Чернівцями. Гості та учасники конференції змогли подивитися споруду університету (колишня резиденція буковинських митрополитів), який нагадує про найстаріші європейські університети, а також аудиторії, де вже впродовж ста років навчаються студенти, і університетську церкву.

У перервах між засіданнями кореспонденту «Щотижневика АПТЕКА» вдалося поспілкуватися з учасниками та гостями конференції та вислухати їх думки щодо обговорюваних питань.

Ольга Набока:

— Було цікаво ознайомитися з досвідом колег, можливо, щось їм підказати, адже серед усіх медичних ВНЗ Національний фармацевтичний університет України має найбагатший досвід з підготовки клінічних провізорів. Досить цікаво було почути, наприклад, про досвід заочної підготовки клінічних провізорів у Дніпропетровській державній медичній академії. Те, що студенти-заочники, які навчаються в цьому закладі, мають можливість бути присутніми на операціях, отримують практичний досвід спілкування з пацієнтами, безумовно, дуже важливо і формує спеціалістів саме як клінічних провізорів.

Єлизавета Ткач:

— Професія клінічного провізора для нас ще досить нова, тільки формується, і дуже важливо відпрацьовувати загальне бачення того, як її формувати. Саме такі конференції надають можливість спілкування, обміну досвідом, виправлення помилок, формування єдиного підходу до проблеми. n

Кореспондент та редакція «Щотижневика АПТЕКА» висловлюють вдячність організаторам у особі ректора Буковинського державного медичного університету В. Пішака та першого проректора М. Коломойця за запрошення та теплий гостинний прийом, а також гостям конференції за дружню атмосферу.

Валерій Юдін,
фото надано організаторами конференції


*Программа действия по  основным лекарственным средствам. ВОЗ. Фокус на  пациента: стратегия реформы фармацевтического сектора в новых независимых государствах, август 1998 г. — EUR/ICP/QCPH 06 22 02; WHO/DAP/98.8

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи