8-му річницю досягнень відзначила Асоціація «Оператори ринку медичних виробів»® (AMOMD®)

13 листопада в UBI Конференц-Холі «SHOW» відбулися річні Загальні Збори Членів Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»® (AMOMD®), яка цьогоріч відсвяткувала 8-му річницю своєї діяльності. Захід включав урочисту частину, яка містила інформацію про відзначення пройдених етапів розвитку, звітні, регуляторні доповіді адміністрації Асоціації про її діяльність, підписання меморандуму про співпрацю, та спілкування із колегами та гостями заходу, які разом з AMOMD® працюють над удосконаленням ринку медичних виробів.

Асоціація «Оператори ринку медичних виробів»® (AMOMD®) — перше та єдине в Україні професійне соціально відповідальне об’єднання близько 80 національних виробників, імпортерів, дистриб’юторів та інших учасників ринку медичних виробів, у тому числі операторів дезінфекційних засобів, засобів індивідуального захисту та косметичної продукції, є розвиненою професійною організацією з міжнародним членством в Global Medical Technology Alliance GMTA.

Спонсорську підтримку в проведенні заходу надали ТОВ «Кратія» та призначений орган з оцінки відповідності ТОВ «Імпрув Медікал», які вже декілька років поспіль є членами Асоціа­ції. Аналітичним партнером заходу виступила компанія «Proxima Research», а генеральним інформаційним партнером — «Щотижневик АПТЕКА».

Президент Асоціації, директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія» Павло Харчик привітав учасників зборів та зауважив: «Наша Асоціація постійно розвивається. Одним із активних напрямків такого розвитку є просування експорту. Ми активно цим займалися до введення карантину та будемо надалі працювати в цьому напрямку. Також цього року ми значно розширили діяльність Асоціації як у сфері дезінфекційних засобів, засобів індивідуального захисту, так і в сфері косметичної продукції».

Окрім того, в Асоціації AMOMD® нині функціонують 3 комітети (без створення окремої юридичної особи):

1. Комітет Асоціації AMOMD® з медичної техніки.
2. Комітет Асоціації AMOMD® з косметичної продукції, дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту.
3. Комітет Асоціації AMOMD® з просування експорту.

Дар’я Бондаренко, виконавчий директор Асоціації, також долучилася до привітань з нагоди 8-ї річниці створення Асоціації та додала, що попри складний рік кількість членів організації збільшилася, чим дійсно варто пишатися. Відтак протягом 2020 р. до Асоціації приєдналися:

  • ТОВ «Глюдор» — український виробник та імпортер термолабільної продукції і компонентів крові на всіх рівнях «холодового ланцюга»;
  • ТОВ НВО «Телеоптик» — українське підприємство з розробки складної електронної техніки з отримання, архівації й обробки телевізійних, тепловізійних, радіолокаційних і рентгенівських зображень;
  • Компанія Maksima — оптові поставки одноразових медичних виробів;
  • ТОВ «Фірма «Технокомплекс» — підприємство, що спеціалізується на виготовленні медичних виробів одноразового застосування під торговельною маркою «Славна»;
  • ТОВ Торговий дім «Alkom» — українське підприємство з виробництва й розробки ортопедичних, корсетних та компресійних медичних виробів;
  • ТОВ Торговий дім «Євразія UA» — представник торгової марки і постачальник продукції бренду mediOk в Україні — одноразові медичні рукавички;
  • ТОВ «КПД», що входить до групи компаній «Biosphere» — виробництво та дистрибуція товарів для дому та гігієни в Україні, а також дезінфекційного засобу і медичних масок.

Заходи Асоціації у період пандемії COVID-19

Протягом 2020 р. Асоціацією AMOMD® та її керівництвом організовано та проведено 2 форуми: традиційний 9-й Форум операторів ринку медичних виробів та пілотний I форум операторів ринку косметичної продукції та дез­інфекційних засобів. Проведено річні Загальні збори членів Асоціації, 5 навчальних вебінарів, забезпечено участь з національним стендом 1 міжнародної виставки — Arab Health 2020, проведено 5 засідань Правління, 2 засідання комітетів Асоціації, 1 навчальний семінар та 1 прес­конференцію. Виграно 1 справу за результатами антидемпінгового розслідування, утворено 1 новий експортний комітет Асоціації, підготовлено для членів Асоціації 65 регуляторно-інформаційних розсилок. Підготовлено до підписання 2 меморандуми про співпрацю (підписано керівництвом також 2), включено до складу Громадської ради при Державній службі України з лікарських засобів та контролю за наркотиками тощо. Окрім того, Асоціація за 8 років досягла всіх поставлених на початку її створення глобальних успіхів, а саме:

  • здійснено тотальну дерегуляцію ринку медичних виробів;
  • виокремлено ринок медичних виробів у підході до державного регулювання ринку лікарських засобів;
  • здійснено повне скасування державного цінового регулювання;
  • запроваджено єдину пільгову ставку ПДВ на всі медичні вироби незалежно від коду УКТЗЕД та будь-яких переліків;
  • забезпечено плавний перехід при зміні процедури легалізації медичних виробів;
  • запроваджено міжнародну номенклатуру (класифікацію) медичних виробів на основі GMDN з подальшим впровадженням націо­нального класифікатора в ProZorro;
  • виведено медичні вироби з-під дії вимог додаткових (дублюючих) технічних регламентів;
  • систематично застосовано превентивну функцію, яка полягає у блокуванні законодавчих ініціатив, що суперечать інтересам членів Асоціації;
  • налагоджено взаєморозуміння та комунікацію між суб’єктами господарювання та регуляторними органами.

Правовий погляд на регулювання фармацевтичного ринку

Про діяльність Комітету Асоціації з медичної техніки розповів Дмитро Лаврентій, голова цього Комітету, власник ТОВ «УМТ+». За його словами, Комітет протягом 2020 р. «боровся» із представниками влади стосовно повторного введення націнки на медичні вироби. Адже у разі її введення це негативно позначилося на всьому ринку, але цього не сталося. Хоча лише частину медичної техніки вивели з-під процедури ProZorro. Він вважає, що для лікарських засобів та більшості медичних виробів така дія була в рамках потреби, але щодо медичної техніки — це недоцільно. Адже зараз закупівля великої медичної техніки відбувається без застосування тендерної процедури, лише на основі співбесід із компаніями-виробниками чи їх представниками в Україні, що, в свою чергу, несе певні ризики закупівлі техніки за завищеними цінами.

Стосовно діяльності Комітету Асоціації з косметичної продукції, дезінфекційних засобів та засобів індивідуального захисту поінформувала Анна Кирієнко, голова цього Комітету, юрисконсульт ТОВ «Белла-Трейд». Доповідач зауважила, що у сфері регулювання засобів індивідуального захисту поки що діє Технічний регламент на засоби індивідуального захисту, але його дія закінчується у серпні 2021 р. У той же час після закінчення терміну дії поточного регламенту вступить у дію новий, який було розроблено на основі Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) № 2016/425 від 9 березня 2016 р. про засоби індивідуального захисту та скасування Директиви Ради 89/686/ЕЕС.

Відносно дезінфекційних засобів законодавство не розвивалося в цьому напрямку у зв’язку з ліквідацією Державної санітарно-епідеміологічної служби України, як наслідок — ринок не мав відповідного правового регулювання. МОЗ України на початку року розробило та оприлюднило для громадського обговорення декілька проєктів наказів, спрямованих на врегулювання ситуації. Комітет спільно із Асоціацією розглядали їх та вносили свої пропозиції. Проте у березні Уряд затвердив постанову від 25.03.2020 р. № 232, яка внесла ясність у сферу реєстрації дезінфекційних засобів. Окрім того, у зв’язку з пандемією COVID-19 Уряд затвердив ряд нормативно-правових актів, які дозволили спростити процедури реєстрації дезінфекційних засобів, які виводяться на ринок вперше. Така процедура застосовується не лише до дезінфекційних засобів, але й до частини медичного обладнання, засобів індивідуального захисту, лікарських засобів. Щодо косметичної продукції МОЗ розроблено черговий проєкт Технічного регламенту на косметичну продукцію. Наразі документ усе ще знаходиться на стадії розгляду.

Сергій Крутій, віцепрезидент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»® (AMOMD®), адвокат у Правовій групі Smart Solutions, повідомив про запобігання та захист від ризиків, пов’язаних з дебіторською заборгованістю, на етапі укладання та виконання договорів.

Перш за все доповідач зауважив, що всі постачальники медичних виробів, техніки тощо розраховують на своєчасну оплату за товари, але не завжди так буває. Тому потрібно бути уважними, починаючи з моменту вибору контрагента. Для того щоб перевірити контрагента, можна звернутися до Міністерства юстиції та скористатися безкоштовним пошуком інформації про підприємство. У такому разі можливо отримати загальні відомості, а саме: стан (зареєстровано/ліквідовано, у стані ліквідації), адресу, керівництво, розмір статутного капіталу, засновників та їх частки, відомості про відкриті виконавчі провадження. В нагоді також стануть:

  • автоматизована система виконавчого провадження Міністерства юстиції, яка є у вільному доступі;
  • єдиний державний реєстр судових рішень;
  • портал судової влади України.

Після перевірки інформації про контрагента постачальник має право вимагати надання статуту або його копії, або коду, за яким можливо на сайті Міністерства юстиції отримати дані копії. Необхідно звертати увагу на статут підприємства та повноваження директора в ньому, тобто чи має він право підписувати договори, яких видів та на яку суму.

Статут може встановлювати особливий порядок надання згоди уповноваженими органами товариства на вчинення значних правочинів. При цьому рішення про надання згоди на вчинення правочину, якщо вартість майна, робіт або послуг, що є предметом такого правочину, перевищує 50% вартості чистих активів товариства відповідно до останньої затвердженої фінансової звітності, приймаються виключно загальними зборами учасників, якщо інше не передбачено статутом товариства. Отже, перш ніж вчиняти правочин, необхідно затребувати у підприємства баланс для визначення вартості чистих активів і в разі необхідності вимагати рішення загальних зборів учасників про надання згоди на вчинення правочину.

На що звертати увагу в супровідних документах? Замовлення товару. Зазвичай воно письмово не оформлюється, проте якщо таке оформлення передбачено договором, то його необхідно оформляти у вигляді, узгодженому сторонами. Видаткові накладні. Кількість, асортимент та вартість конкретної партії визначаються у видаткових накладних, які також є невід’ємною частиною договору. Необхідним є визначення зразків підписів осіб, які здійснюватимуть приймання товару, та зразків відтисків штампів на накладних при прийнятті товару (передбачити «з товаром прийняті всі товаророзпорядчі документи на нього»). Товарно-транспортні накладні є додатковим документом, що підтверджує здійснення транспортним підприємством доставки товару покупцю.

Довіреність на прийняття торгово-матеріальних цінностей. Даний документ втратив силу як обов’язковий документ, проте рекомендується оформляти як додаткове підтвердження в прийнятті товару. С. Крутій радить у договорі передбачити умову, згідно з якою при отриманні товару покупець зобов’язується надати постачальнику довіреність, підписану керівником покупця або іншими уповноваженими особами покупця на одержання цінностей працівником покупця. Не менш важливим є передбачення каналів зв’язку. У договорі також варто передбачити можливість електронного листування під час виконання договору, погодити адреси для електрон­ного листування та перелік осіб, уповноважених вести таке листування. Обов’язково слід зазначити можливість сторони посилатися на факт отримання іншою стороною електронною поштою інформації, сканованих копій документів до передачі їх оригіналів.

Експортні можливості для операторів українського ринку

Тетяна Міськова, в.о. директора державної установи «Офіс з просування експорту України» (далі — Офіс), як запрошена сторона на Збори поінформувала про напрямки діяльності Офісу та про співпрацю з Асоціацією. Офіс з просування експорту України допомагає компаніям перейти від разових експортних контрактів до системного довгострокового продажу. 85% клієнтів Офісу — представники малого та середнього бізнесу, які переконалися в цьому. Установа працює за 4 основними напрямками:

  • освіта для експортерів;
  • аналітика та дослідження;
  • експортний консалтинг;
  • пошук партнерів.

Спікер додала, що Офісом з просування експорту України було створено платформу «COVID-19: інформаційна підтримка бізнесу», яка містить інформацію від центральних органів виконавчої влади щодо:

  • планів бізнесу в умовах карантину;
  • оцінки бізнес-ризиків внаслідок пандемії;
  • підбору корисних онлайн-сервісів для підприємців, фахових консультацій щодо експортних послуг та актуальної інформації про зміни, пов’язані з профілактичними заходами з протидії поширенню COVID-19, а саме: відстеження ситуації з переміщенням товарів, зміни в торгівлі, законодавчі нововведення та останні оновлення в новому світовому порядку.

Доповідач поінформувала про пошук бізнес-партнерів у період пандемії, враховуючи той фактор, що всі виставки та торгові місії було або відмінено, або перенесено на 2021 р. чи навіть на 2022 р. Відповідно, у зв’язку з цим вся галузь експорту перебудовується під онлайн-формат, зокрема з використанням Enterprise Europe Network (EEN), інформаційної онлайн-мережі, в якій зареєстровані більш ніж 50 тис. підприємців із 66 країн світу, але в основному це країни Європейського Союзу. За допомогою EEN українські виробники та науково-дослідні організації мають доступ до:

  • інтернет-бази підприємств;
  • інформації про В2В-зустрічі;
  • можливості консультативної та інноваційної підтримки; наукового співробітництва.

Ще одним онлайн-інструментом з пошуку бізнес-партнерів є сорсингова платформа — каталог українських експортерів, який дозволяє зарубіжним компаніям легко знайти бізнес-партнера серед зареєстрованих локальних компаній і встановити прямий контакт.

Після закінчення інформаційної доповіді між ДУ «Офіс з просування експорту України» та Асоціа­цією AMOMD® відбулося офіційне підписання Меморандуму про співпрацю стосовно експортних можливостей для операторів ринку, що є українськими виробниками.

Аналітичний огляд фармацевтичного ринку України в цифрах

Олег Добранчук, керівник аналітичної служби ТОВ «Proxima Research», представив аналітичну доповідь щодо розвитку українського роздрібного ринку медичних виробів, косметичної продукції та дезінфекційних засобів. За поперед­німи підсумками 10 міс 2020 р., приріст роздрібного фармацевтичного ринку в грошовому вираженні становить 9%, у той же час категорія медичних виробів вийшла на показник +21%. У цілому фармринок у натуральному вираженні показав приріст на рівні 2%, а медичні вироби — на 16%.

Медичні вироби

Частка медичних виробів у структурі споживання товарів «аптечного кошика» становить 7,5% у грошовому вираженні та майже 32% в упаковках. Категорія медичних виробів має найнижчу середньозважену вартість 1 упаковки порівняно з іншими категоріями, такими як медичне обладнання та інструменти. Найменш дороговартісною підкатегорією медичних виробів наразі є медичні маски та шприци. Головним драйвером зміни ціни на медичні вироби є зарубіжні товари, споживання яких збільшилося на 29%, в той час як вітчизняні медичні вироби продемонстрували приріст на рівні 4%.

У структурі споживання медичних виробів частка високовартісних товарів у грошовому вираженні збільшується, але зменшується в натуральному вираженні. Імпортні та вітчизняні медичні вироби продовжують конкурувати на ринку: імпортні медичні вироби мають цінову перевагу над вітчизняними в упаковках, але віт­чизняні переважають у грошовому вираженні. Лідируючими підкатегоріями медичних виробів у грошовому вираженні є інструменти та медичне обладнання, в упаковках — шприци.

Поденна динаміка обсягів продажу медичних виробів у грошовому вираженні свідчить, що в момент оголошення карантину, на початку березня 2020 р., відбулося різке підвищення попиту на цю категорію, тобто майже вдвічі збільшилися обсяги продажу медичних виробів. Згодом, коли ситуація навколо карантину заспокоїлася, зафіксовано зниження до 20%. Наразі фармацевтичний ринок відновився та демонструє приріст на рівні 30–35% порівняно з показниками аналогічного періоду 2019 р. У натуральному вираженні ситуація схожа, а показники приросту навіть вищі — на рівні 60–80%.

Медичні рукавички — категорія, яка була нестабільною. Під час глобального карантину було заборонено проводити планові операції та госпіталізації, внаслідок чого приріст продажу даної категорії знизився, але наразі використання цієї категорії стало повсякденною рутиною, тому відмічено збільшення обсягів продажу як у грошовому, так і в натуральному вираженні. Ринок шприців також демонстрував нестабільну динаміку. Після оголошення карантину зафіксовано значне збільшення обсягів продажу даної категорії, але згодом відмічено зменшення обсягів споживання. На сьогодні ринок відновлюється та демонструє приріст на рівні 1,5–2% в грошовому та натуральному вираженні. Обсяги споживання санітайзерів зараз вийшли на показники докарантинного періоду: в упаковках цей показник підвищився вдвічі порівняно з аналогічними даними минулого року, в грошовому — майже втричі.

Косметика

У грошовому вираженні в структурі споживання косметики переважає продукція зарубіжного виробництва, а в натуральному — вітчизняна. Левову частку в натуральному вираженні займає дороговартісна косметика, обсяги продажу якої продовжують збільшуватися. Окрім того, підкатегорія косметичних засобів для здоров’я наразі є лідером за обсягами споживання косметики, відразу за ними йдуть засоби для догляду за порожниною рота. Середньозважена вартість 1 упаковки товарів категорії «Косметика» демонструє приріст 5%, а основ­ними драйверами зміни цін на косметичну продукцію в основ­ному є вітчизняні товари, які досягли приросту споживання на 9%, у той час як зарубіжні — на 7%.

Дезінфекційні засоби

Основними драйверами підвищення ціни на дезінфекційні засоби є імпортні товари, приріст середньозваженої ціни для яких становить 125%, тоді як у цілому для категорії цей показник підвищився на 8%. Левову частку ринку дез­інфекційних засобів у грошовому вираженні формують високовартісні товари, а в натуральному — переважають середньовартісні. Найбільш популярними підкатегоріями є антисептики та парафармацевтичні товари для зовнішнього застосування.

Експертне обговорення державного ринкового нагляду з представниками органів влади

Запрошеним гостем для підсумкової дискусії став Володимир Чекалін, голова відділу державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів Держлікслужби.

В. Чекалін зауважив, що найперша та найбільша проблема ринку — ведення реєстру осіб, які відповідальні за введення медичних виробів в обіг, а саме стосовно медичних виробів, які не повинні там знаходитися. Повідомив він і про те, що зміни до наказу МОЗ України від 10.02.2017 р. № 122 наразі пройшли громадське обговорення та знаходяться у Державній регуляторній службі на погодженні.

На думку доповідача, є шанс, що до кінця цього року дані зміни будуть прийняті. У разі прийняття згаданих змін Держлікслужба матиме право вимагати надання документів, які б підтверджували інформацію, яка внесена у реєстр. Також будуть чітко визначені терміни, протягом яких має відбуватися процедура подання документів. Для операторів ринку збільшуватиметься термін для подання документів щодо виробу, яких торкнулися зміни (в чинній редакції — 2 дні, в проєкті — 10 днів).

Важливою ключовою зміною буде наявність арбітра в особі Міністерства охорони здоров’я України, яке прийматиме рішення відносно фінального рішення внесення/невнесення в реєстр, якщо виникне певне дискусійне питання, зокрема щодо класу виробу.

Стосовно здійснення державного ринкового нагляду 2021 р. доповідач зазначив, що суттєві зміни у план здійснення заходів вносить пандемія COVID-19, відповідно, перевірці підлягатимуть усі тести для виявлення коронавірусної хвороби, медичні маски та інші засоби індивідуального захисту.

В. Чекалін також зазначив, що Держлікслужба готова до здійснення ринкового нагляду за косметичною продукцією у разі прийняття Технічного регламенту на косметичну продукцію. Займатиметься цим відділ державного ринкового нагляду за обігом медичних виробів. Підкреслив він і те, що Держлікслужба контролює виключно ту продукцію, відносно якої виконані вимоги технічних регламентів. Стосовно ж виробів, які були ввезені в Україну за COVID-ними законами, Держлікслужба не має жодного відношення до здійснення перевірок їх відповідності.

Регуляторні висновки Асоціації у період пандемії COVID-19

На сьогодні введення медичних виробів в обіг можливе двома шляхами: традиційним способом, якщо медичні вироби відповідають вимогам технічних регламентів, та на підставі повідом­лення МОЗ про введення в обіг та/або експлуатацію окремих медичних виробів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я. Наразі очікується прийняття проєкту наказу МОЗ «Про затвердження Порядку введення в обіг та експлуатацію окремих медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro та активних медичних виробів, які імплантують, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я».

Основна мета розробки проєкту наказу — забезпечення державного регулювання введення в обіг та експлуатацію окремих медичних виробів, медичних виробів для діагностики in vitro та активних медичних виробів, які імплантують, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але використання яких необхідне в інтересах охорони здоров’я у визначених в цьому проєкті випадках.

Окрім того Урядом:

Зміни в державному ціновому регулюванні протиепідемічних товарів. Урядом було прийнято постанову від 22.04.2020 р. № 341 «Про заходи щодо стабілізації цін на товари, що мають істотну соціальну значущість, товари протиепідемічного призначення». Даний текст постанови не передбачає введення державного цінового регулювання на медичні вироби в розумінні та значенні, наведених у профільних технічних регламентах. Вимога декларувати зміну ціни покладена лише на суб’єктів господарювання, які здійснюють роздрібну торгівлю товарами з переліків вище. Асоціація своєчасно вжила всіх можливих заходів щодо унеможливлення запровадження будь-яких інструментів державного цінового регулювання на медичні вироби як такі.

Втім, уже двічі Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства ініційовано проєкт постанови КМУ, яким передбачається, зокрема, затвердити Порядок запровадження державного регулювання цін на товари суб’єктів господарювання, які порушують вимоги законодавства про захист економічної конкуренції. У перший раз проєкт постанови не пройшов громадського обговорення, але 29 вересня Мінекономіки оприлюднило його вдруге. У супровідних документах до проєкту розробник зазначає, що як у коротко­строковій, так і в довгостроковій перспективі реалізація проєкту постанови для суб’єктів господарювання носитиме виключно позитивний характер, оскільки, на думку розробника, чітко регламентована процедура запровадження адміністративного цінового регулювання на товари суб’єктів господарювання, які вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, що спрятиме удосконаленню державного захисту конкуренції.

Також зазначається, що конкуренція стимулюватиме підприємців до пропонування на ринку найкращих товарів за найнижчими цінами, а також до зменшення витрат на їх виробництво. На погляд Асоціації, дане твердження абсолютно не відповідає дійсності, є хибним та суперечить законам ринкової економіки.

Деякі питання легалізації дезінфекційних засобів на час карантину. Законом України від 30.03.2020 р. № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019)» внесено зміни в Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» щодо дезінфекційних засобів, зокрема: тимчасово на час дії карантину, встановленого Урядом у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та з метою забезпечення виробництва дезінфекційних засобів дозволяється виробництво дезінфекційних засобів (3808 94 90 00 згідно з УКТЗЕД) без їх державної реєстрації у встановленому законодавством порядку за умови відсутності у такому дезінфекційному засобі діючих речовин, небезпечних для здоров’я людини. На думку Асоціації, дана норма є неправомірною, оскільки дезінфекційні засоби не повинні вводитися в обіг без їх державної реєстрації.

Перспективи змін та їх очікування

В Асоціації розраховують у майбутньому на:

  • прийняття нових технічних регламентів на медичні вироби відповідно до вимог Регламентів ЄС з перехідним періодом;
  • підписання угоди про оцінку відповідності та прийнятності промислових товарів (Agreement on conformity assessment and acceptance of industrial products — АССА), так званий промисловий «безвіз» на медичні вироби, засоби індивідуального захисту, дезінфекційні засоби;
  • легалізацію проведення клінічних випробувань медичних виробів;
  • концепцію підтримки національного виробництва медичних виробів, засобів індивідуального захисту, дезінфекційних засобів;
  • прийняття та перехід на Технічний регламент на косметичну продукцію;
  • перехід на новий Технічний регламент засобів індивідуального захисту з серпня 2021 р.;
  • усунення правових прогалин в легалізації дез­інфекційних засобів тощо.
Оксана Миронюк,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті