Реформування охорони здоров’я: комплексний підхід

18 січня 2008 р. в Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет) відбулося спільне засідання за участю міністра охорони здоров’я України Василя Князевича, президента АМН України Олександра Возіанова, віце-президентів АМН Юрія Кундієва та Леоніда Розенфельда, головного вченого секретаря АМН Володимира Міхньова та членів президії АМН Геннадія Книшова і Любомира Пирога. Темою засідання була взаємодія і подальша співпраця Комітету з МОЗ України та АМН України щодо реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

Тетяна Бахтєєва Відкриваючи засідання, голова Комітету, заслужений лікар України, народний депутат Тетяна Бахтєєва окреслила стан, в якому знаходиться галузь охорони здоров’я України.

Вона, зокрема, зазначила, що на сьогодні галузь гостро потребує комплексного реформування, відсутність якого вкрай негативно впливає на стан здоров’я населення. Численні заклики до проведення реформ залишаються по-за увагою, постійні зміни керівництва МОЗ взагалі унеможливлюють їх проведення. Такий стан справ у сфері охорони здоров’я не влаштовує ані самих медиків, ані пацієнтів, ані керівництво держави.

Далі Т. Бахтєєва наголосила, що в  охороні здоров’я України деформована не тільки структура надаваних медичних послуг, але й розподіл фінансових ресурсів. У структурі видатків основне місце займає заробітна плата та витрати на утримання закладів охорони здоров’я, що становить близько 90% усіх коштів, що виділяються. 60–75% витрат на надання медичних послуг сплачуються самим населенням, а більше половини громадян характеризують їх як непосильні. Українські виробники лікарських засобів та медичного обладнання знаходяться під тиском декількох груп компаній-посередників, і вже самостійно не беруть участі в тендерах. Ці компанії-посередники протягом багатьох років забезпечують наближеним до них виробникам перемоги в  торгах, жорстко відсікаючи усіх інших. Те саме відбувається і з закордонними виробниками, які не допускаються на ринок ще на етапі реєстрації. Це призвело до повної монополізації ринку державних закупівель в охороні здоров’я 4–5 такими посередниками.

Сьогодні відсутня чітка структура стандартизації лікарських засобів та медичного обладнання, ліцензування їх обігу, розповсюджено дублювання функцій різними службами. Тому необхідно переформатувати ринок лікарських засобів та медичного обладнання, ліквідувавши важелі впливу на нього груп компаній-посередників шляхом співпраці тільки з відомими виробниками.

Отже, для кардинального реформування галузі необхідні якісні зміни існуючої системи, а саме: формування додаткових джерел фінансування, введення обов’язкового медичного страхування, розвиток лікарняних кас та добровільного медичного страхування, легалізація платежів громадян, технічне переоснащення галузі з використанням схем фінансового лізингу, впровадження жорсткої системи стандартизації лікарських засобів та медичної техніки, реорганізація системи підготовки медичних кадрів, стандартизація та паспортизація лікувальних процесів і контроль за якістю їх проведення.

Метою реорганізації системи охорони здоров’я має стати збереження та відновлення здоров’я населення, забезпечення однакової фізичної та економічної доступності медичної допомоги для кожного громадянина України. Одним із шляхів досягнення цієї мети може бути прийняття законопроекту від 19.06.2006 р. № 2192 «Про фінансування охорони здоров’я та медичне страхування», який був розроблений Комітетом. Одночасно з ним необхідно прийняти також закони «Про захист прав медичних працівників» та «Про захист прав пацієнтів».

Т. Бахтєєва зазначила, що законопроект № 2192 неодноразово обговорювався медичною громадськістю, знайшов підтримку з боку керівництва держави, і вона як його автор готова до внесення будь якої кількості змін і доповнень, але до 1 січня 2009 р. Україна обов’язково повинна мати бюджетно-страхову модель охорони здоров’я з додатковими джерелами фінансування галузі.

Рівень та якість надаваних системою охорони здоров’я медичних послуг прямо залежать від забезпечення лікувально-профілактичних закладів сучасним лікувально-діагностичним обладнанням.

На сьогодні, незважаючи на значні кошти, які щорічно виділяються з Державного бюджету, лікувальні установи не можуть відразу придбати все необхідне обладнання. В  результаті, крім загального дефіциту, широкого розповсюдження набуває проблема одночасного використання в  лікувально-профілактичних закладах обладнання різних поколінь та постійно зростаюча необхідність його оновлення. Зараз МОЗ України отримало заявок з регіонів на загальну суму понад 5,7 млрд грн., які можуть бути задоволені в  кращому разі на 15–18%.

Для якісних змін існуючого стану в медичній галузі України необхідно провести її повне технічне та технологічне переоснащення. Тільки поява нової сучасної матеріальної бази надасть можливість опанувати застосування нових методик та приведе до підвищення рівня кваліфікації лікарів-практиків і випускників медичних ВНЗ, а також до зростання рівня медичного обслуговування в Україні.

З урахуванням неможливості значного збільшення річного бюджетного фінансування закупівель медичного обладнання, єдиним шляхом виходу із ситуації, що склалася, є залучення зовнішнього фінансування. Позитивний досвід залучення таких джерел фінансування має і Російська Федерація, і Білорусь. Тому було запропоновано використати механізм лізингових закупівель, який дозволить при поетапному збільшенні річного фінансування за програмою, розрахованою на сім років, одночасно протягом 2008 р. укомплектувати лікувально-профілактичні заклади України всім необхідним медичним обладнанням на суму близько 6 млрд грн. Проведення необхідних для встановлення обладнання ремонтних робіт пропонується здійснювати за рахунок місцевих бюджетів.

Необхідно відзначити, що за умов масштабної одноразової закупівлі ціни виробників на  медичне обладнання будуть знижені на  25–35%, це зменшить заплановане додаткове навантаження на бюджет по виплаті лізингових платежів на суму 2 млрд грн. та буде мати значний економічний ефект.

Одним з головних пріоритетів у роботі МОЗ України має бути паспортизація лікувальних процесів, створення реєстру здоров’я громадян на основі електронного паспорта здоров’я громадянина України. Це дозволить контролювати кількість звернень за медичною допомогою та витрачання страхових коштів. Необхідним також є впровадження державних стандартів та соціальних нормативів медичної практики, проведення структурних перетворень у системі стаціонарної допомоги, орієнтоване на підвищення функціональності використання ліжкового фонду та формування оптимальної територіальної мережі стаціонарних установ, покращання інтеграції між стаціонарами, заміщення госпітальної допомоги на амбулаторну шляхом застосування сучасних фармацевтичних препаратів, розвиток денних стаціонарів та стаціонарів на дому, амбулаторних хірургічних центрів.

Для нормального функціонування галузі охорони здоров’я актуальними також є розробка нового порядку нормування штатів лікувально-профілактичних закладів, забезпечення блока економічних перетворень, розробка методики ціноутворення в медицині, механізмів фінансування різних типів медичних закладів, створення системи соціального захисту лікарів, ліцензування, акредитація та атестація медичних кадрів, розробка індикаторів та проведення експертизи надання медичних послуг.

Наприкінці своєї доповіді Т. Бахтєєва закликала МОЗ України та АМН України докласти спільних зусиль для якнайшвидшого реформування медичної галузі.

Василь Князевич Далі слово взяв Василь Князевич, який зазначив, що система охорони здоров’я — це галузь, яка має консолідувати сьогодні усе суспільство, та виказав повну підтримку необхідності спільно з народними депутатами та науковцями докласти максимум зусиль для покращання ситуації, яка склалася сьогодні в медицині. Він наголосив, що МОЗ України буде готове найближчим часом запропонувати на розгляд Верховної Ради програму розвитку галузі охорони здоров’я, яка міститеме як першочергові кроки, так і стратегічні завдання.

«Я обіцяв і Президенту, і прем’єр-міністру, що тендерні закупівлі в галузі охорони здоров’я будуть прозорими та економічно ефективними». В. Князевич

«Ми плануємо внести в наше життя європейські правила гри, у тому числі щодо контролю за продуктами харчування та лікарськими засобами. Зараз Україна вже знаходиться на порозі вступу до СОТ, і ми маємо обов’язково вжити заходів з гармонізації нашого законодавства з європейськими і світовими нормами, щоб не стати ринком збуту неякісної продукції для інших країн світу. Для цього необхідно консолідувати зусилля влади і медичної еліти», — наголосив міністр.

Олександр Возіанов Президент АМН України Олександр Возіанов зазначив, що головною направленістю спільної діяльності вчених, законодавчої та виконавчої гілок влади має бути сприяння подальшому розвитку системи охорони здоров’я з орієнтацією на попередження захворювань і покращання демографічної ситуації, адже саме так записано в програмі діяльності уряду. Але до тих зобов’язань, які бере на себе уряд і коаліція, на його погляд, необхідно додати ще принаймні два.

По-перше, це підтримка розвитку медичної науки. Адже всі успіхи, які ми маємо в медицині, досягнуті тільки завдяки медичній науці.

По-друге — підтримка розвитку висококваліфікованої спеціалізованої медичної допомоги і впровадження високих медичних технологій. Якщо говорити про прорив у лікуванні багатьох тяжких і навіть досі невиліковних захворювань, то в світі його основи були закладені на початку ХХІ ст., коли розкрили будову генетичного коду людини та відкрили стовбурові клітини, за допомогою яких можна вирощувати будь-які органи людини для подальшої їх трансплантації чи відновлювати пошкоджені частини органів. Генні й клітинні технології стануть медициною вже найближчого майбутнього, їх треба інтенсивно розвивати і впроваджувати, щоб не відстати від провідних зарубіжних країн. Саме з цією метою після багаторічних зусиль в  АМН України минулого року було створено інститут генетичної реінвазивної медицини, який має статус провідної наукової установи з цього напрямку в країні.

Окремо О. Возіанов зупинився на тих пунктах програми уряду, де йдеться про створення національних центрів (Національного онкологічного центру, Національного центру охорони здоров’я матері та дитини, Національного центру боротьби з ВІЛ-інфекцією/СНІДом та наркоманією, Національного центру боротьби з туберкульозом, Національного центру кардіології і кардіохірургії, зокрема дитячої), які відповідатимуть за розроблення та супроводження відповідних національних програм, зазначивши, що провідні інститути АМН України по суті вже багато років виконують функції таких центрів. Підсумовуючи свої побажання, він висловив готовність АМН України до активної співпраці з урядом та Комітетом задля реформування і розвитку медичної галузі, зауваживши, що проведення реформ потребує певного часу і неможливе при ситуації, коли міністри охорони здоров’я змінюються по три рази на рік.

Володимир Карпук Під час обговорення напрямків співпраці народний депутат України Володимир Карпук (НУ —НС, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення медичної допомоги, здійснення лікувальної діяльності, медичної освіти і науки) відзначив, що в практичній медицині сьогодні немає відчуття існування в Україні медичної науки. Переважно усі наукові конференції і семінари проводяться фармацевтичними та медичними компаніями, які таким чином просувають на український ринок медичні препарати або вироби медичного призначення. Профільні інститути з того чи іншого напрямку замість того, щоб вести за собою периферійну медицину, фактично гальмують її розвиток (мається на увазі створення в регіонах центрів трансплантації, ендоваскулярної хірургії, кардіохірургії тощо). На сучасному етапі розвитку світової медичної науки периферії в  медицині взагалі бути не може.

Наголошуючи на необхідності змін до законодавства, В. Карпук зазначив, що перш за все необхідно досягти їх спільного бачення. Адже ні жодна політична сила, ні члени комітету не мають ще повністю узгодженого деталізованого бачення, які саме зміни в законодавстві необхідні.

Стосовно впровадження обов’язкового медичного страхування, необхідною також, на думку народного депутата, є наявність чітких механізмів реалізації цього закону, зокрема стандартів надання медичної допомоги. Він також запропонував ввести представників медичної громади до конституційної комісії, яка зараз формується, з метою ініціювання змін до ст. 49 Конституції України (стосовно обсягів надання медичної допомоги, які гарантуються державою), та приймати рішення про закупівлю наддорогої медичної техніки (позитронно-емісійний томограф, гама-ніж тощо) колегіально за участю трьох інституцій: Комітету Верховної Ради з питань охорони здоров’я, МОЗ та АМН.

Ліля Григорович Секретар Комітету, народний депутат Ліля Григорович (НУ — НС) запропонувала внести зміни до Бюджетного кодексу України та Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік» щодо передачі в управління МОЗ України всіх коштів, що виділяються на охорону здоров’я (у цілому виділено 32,1 млрд грн., МОЗ отримало в управління лише 4,0 млрд, а відповідальність несе за всю медичну допомогу). Вона також наголосила на першочерговій необхідності прийняття закону про загальнообов’язкове державне медичне страхування, який стане поштовхом до розробки стандартів надання медичної допомоги, та на необхідності змінити статус медичного закладу.

Віктор Корж Заступник голови Комітету Віктор Корж (Партія регіонів) відзначив, що, хоча видатки на охорону здоров’я не відповідають вимогам ВООЗ (за розрахунками ВООЗ для того, щоб галузь охорони здоров’я могла існувати, вона має фінансуватися в обсязі не менше 5% ВВП (в  Україні — менше 3%), а наука — не менш 2% ВВП (в  Україні — 0,45%)), динаміка їх зростання дуже важлива. Так, у 2000 р. вони були на рівні 4 млрд грн., а зараз — 32,1 млрд грн. Якщо зіставити динаміку збільшення видатків фінансування і динаміку стану захворюваності й тривалості життя, то можна побачити зворотну залежність. І це має стати предметом серйозного аналізу. Україна має вдвічі більше ліжко-місць, ніж в середньому в Європі, українці щорічно застосовують лікарських засобів на мільярди доларів, а стан здоров’я нашого населення динамічно погіршується. Тому, на думку В. Коржа, необхідно проаналізувати, чи правильно розставлені пріоритети в діяльності МОЗ, чітко розділивши охорону здоров’я і лікування хвороб. Він підтримав ініціативу Василя Князевича щодо розроблення програми, метою якої буде продовження середньої очікуваної тривалості життя в Україні на декілька років. Але це завдання, яке не під силу окремо будь-якому міністерству, в тому числі МОЗ. Це державне завдання, і необхідно приступити до розробки відповідної міжгалузевої програми.

В. Корж також наголосив, що пересічні українці не приходять в лікарні за рекомендаціями, як їм в подальшому зберегти своє здоров’я. До лікарів звертаються у разі наявного захворювання, при чому в структурі смертності перше місце займають серцево-судинні хвороби. А за даними ВООЗ на розвиток цих захворювань впливає насамперед спосіб життя. Тому він закликав всіх до співпраці в  питаннях профілактики захворювань. Адже країни, які досягли значних результатів у підвищенні рівня здоров’я населення, зробили це за рахунок залучення широких його верств до заняття фізичною культурою, спортом, підвищення рухової активності та впровадження низки профілактичних інформаційно-агітаційних заходів.

Результатом обговорення став проект рішення Комітету (нині він доопрацьовується з урахуванням пропозицій народних депутатів, керівництва МОЗ та АМН), яке ми пропонуємо до уваги наших читачів. n

Олександр Устинов, фото Любові Столяр


ПРОЕКТ РІШЕННЯ
спільного засідання Комітету
Верховної Ради України
з питань охорони здоров’я,
Міністерства охорони здоров’я
України та Академії медичних наук України

Про взаємодію та подальшу співпрацю Комітету з Міністерством охорони здоров’я України, Академією медичних наук України щодо реалізації державної політики у сфері охорони здоров’я.

Заслухавши інформацію голови Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я Т.Д. Бахтєєвої, керівництва Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України ухвалили:

І. Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я:

1. Опрацювати пропозиції народних депутатів України, Міністерства охорони здоров’я України та Академії медичних наук України до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та подати їх до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Термін: до 25 лютого 2008 р.

2. Звернутися до Кабінету Міністрів України з пропозицією виключити при підготовці проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» пункт 48 розділу ІІ Державного бюджету України на 2008 рік, яким скасовується Закон України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України», прийнятий 13 січня 2005 р. (щодо об’єднання фінансових ресурсів сільської медицини на рівні районного бюджету).

Термін: до 1 березня 2008 р.

3. Забезпечити винесення на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України про внесення змін до ст. 77 Основ законодавства України про охорону здоров’я (щодо встановлення медичним працівникам надбавки за вислугу років, виплати щорічної грошової допомоги за сумлінну працю, надання щорічної допомоги на оздоровлення та 50-відсоткової доплати до заробітної плати медичним працівникам на селі).

Термін: протягом другої сесії.

4. Спільно з Міністерством охорони здоров’я України, Академією медичних наук України, Дорадчою радою при Комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я підготувати та подати Комітету Верховної Ради України з питань економічної політики пропозиції щодо внесення змін до Закону України «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти».

Термін: протягом другої сесії.

5. Внести Міністерству охорони здоров’я України кандидатури народних депутатів України — членів Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я для включення до складу робочої групи по опрацюванню питання медичного страхування.

Термін: до 1 лютого 2008 р.

6. Ініціювати проведення у квітні 2008 р. парламентських слухань на тему «Фінансування охорони здоров’я та медичне страхування в Україні».

Термін: до 1 лютого 2008 р.

7. При підготовці плану роботи Комітету Верховної Ради України на другу та третю сесії передбачити розгляд в порядку контролю питань щодо стану виконання державних програм у галузі охорони здоров’я та ефективності використання коштів, що спрямовуються на їх фінансування.

Термін: протягом другої-третьої сесії.

ІІ. Міністерству охорони здоров’я України:

1. З метою вироблення узгодженої позиції щодо шляхів запровадження медичного страхування в Україні:

– переглянути персональний склад робочої групи по опрацюванню питання медичного страхування з урахуванням пропозицій Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я.

Термін: до 15 лютого 2008 р.

– опрацювати підготовлені народними депутатами України проекти законів України, що стосуються питань запровадження в Україні обов’язкового медичного страхування та подати на розгляд Комітету узгоджені пропозиції з основних концептуальних розбіжностей, враховуючи позицію щодо можливості внесення змін до ст. 49 Конституції України.

Термін: до 1 квітня 2008 р.

2. Прискорити внесення на розгляд Верховної Ради України проектів законів України:

«Про затвердження Загальнодержавної програми імунопрофілактики та захисту населення від інфекційних хвороб на 2007–2015 роки;

Загальнодержавної програми «Здорове дитинство» на 2008–2018 роки;

Загальнодержавної програми «Цукровий діабет» на 2008-2012 роки;

«Про заклади охорони здоров’я та медичну допомогу населенню»;

Основи законодавства України про охорону здоров’я (нова редакція).

3. З метою врегулювання на законодавчому рівні питань захисту прав пацієнтів та професійних обов’язків і прав медичних працівників організувати розробку відповідних законопроектів з урахуванням можливих соціальних, медичних та економічних ризиків, що можуть виникнути при запровадженні обов’язкового медичного страхування.

Термін: до 1 грудня 2008 р.

4. Надати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Термін: до 5 лютого 2008 р.

5. Забезпечити дієвий контроль за станом виконання державних програм у галузі охорони здоров’я та ефективністю використання коштів, що спрямовуються на їх фінансування.

Термін: постійно.

6. Проаналізувати діяльність Тендерного комітету Міністерства охорони здоров’я України, вжити заходів щодо поліпшення його роботи та недопущення несвоєчасного проведення тендерних процедур.

7. Забезпечити подальше подання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я заключних, щорічних та проміжних звітів про результати виконання державних цільових програм, державним замовником яких є Міністерство охорони здоров’я України, за формою та у терміни, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 р. № 106 «Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм».

ІІІ. Академії медичних наук України:

1. Надати Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я пропозиції до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Термін: до 5 лютого 2008 р.

2. Забезпечити науковий супровід відповідних державних програм у сфері охорони здоров’я.

Термін: постійно.

3. Активізувати законотворчу роботу в частині надання високоспеціалізованої медичної допомоги населенню, впровадження новітніх медичних технологій, розвитку медичної науки, підготовки кваліфікованих кадрів та залучення молоді до наукової діяльності.

Голова Комітету Т.Д. Бахтєєва,
секретар Комітету Л.С. Григорович

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті