Податковий кодекс: які зміни у фонді оплати праці відбудуться у 2011 р.?

Відкриваючи семінар, Є. Щеглов зазначив, що основна мета ПК, який набуває чинності з 1 січня 2011 р., — максимальне виведення з тіні заробітної плати та попередження можливостей зменшення оподаткування доходів.

Згідно з ПК оподаткування доходів фізичних осіб регулюватиметься за новим принципом. До загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту), а також дохід, отриманий платником податку як додаткове благо, що може бути у вигляді:

• вартості використання житла, інших об’єктів матеріального або нематеріального майна, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання або компенсація зумовлені виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачене нормами колективного договору, або відповідно до закону в установлених ними межах;
• вартості майна та харчування, безоплатно отриманого платником податку, крім випадків, визначених у цьому кодексі для оподаткування прибутку підприємств.

Ці положення викликали неабияку зацікавленість з боку учасників тренінгу, адже співробітники фармацевтичних компаній користуються службовим транспортом, який може розцінюватися саме як додаткове благо. З метою уникнення непорозумінь з податковою службою Є. Щеглов запропонував роботодавцям переглянути або внести зміни у трудові договори.

Також запроваджується прогресивна ставка податку на доходи фізичних осіб, яка становитиме 15% бази оподаткування щодо доходів, одержаних у тому числі, але не виключно у формі заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які виплачуються (надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами. У разі, якщо загальна сума доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, перевищуватиме десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного податкового року, ставка податку становитиме 17% суми перевищення з урахуванням податку, сплаченого за ставкою 15%.

Серед новел ПК — зміна поняття соціальної пільги та податкової знижки. Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, — це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку — резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів — фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених ПК.

Податкова знижка може бути надана виключно резиденту, який має реєстраційний номер облікової картки платника податку, а також резиденту — фізичній особі, яка через свої релігійні переконання відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та офіційно повідомила про таке рішення відповідний орган Державної податкової служби України і має про це відмітку у паспорті.

Загальна сума податкової знижки, нарахована платнику податку у звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у вигляді заробітної плати. Якщо платник податку не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

У ПК передбачені також податкові соціальні пільги. Платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги (з урахуванням перехідних положень):

• у розмірі, що дорівнює 100% розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року (для будь-якого платника податку);
• у розмірі, що дорівнює 100% суми пільги (для платника податку, який утримує 2 чи більше дітей віком до 18 років, у розрахунку на кожну таку дитину);
• у розмірі, що дорівнює 150% суми пільги (для платника податку, який є одинокою матір’ю (батьком), вдовою (вдівцем) або опікуном, піклувальником — у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років; утримує дитину-інваліда — у розрахунку на кожну таку дитину віком до 18 років; є особою, віднесеною законом до першої або другої категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, включаючи осіб, нагороджених грамотами Президії Верховної Ради УРСР у зв’язку з їх участю в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи; є учнем, студентом, аспірантом, ординатором, ад’юнктом; є особою, якій присуджено довічну стипендію як громадянину, що зазнав переслідувань за правозахисну діяльність, включаючи журналістів; є учасником бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на якого поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», крім осіб, визначених у наступному підпункті; є інвалідом I або II групи, у тому числі з дитинства, крім інвалідів, пільга яким визначена наступним підпунктом;
• у розмірі, що дорівнює 200% суми пільги, для такого платника податку, який є: Героєм України, Героєм Радянського Союзу, Героє­м Соціалістичної Праці або повним кавалером ордена Слави чи ордена Трудової Слави, особою, нагородженою 4 і більше медалями «За відвагу»; учасником бойових дій під час Другої світової війни або особою, яка у той час працювала в тилу, та інвалідом І і ІІ групи з числа учасників бойових дій на території інших країн у період після Другої світової війни, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; колишнім в’язнем концтаборів та інших місць примусового утримання під час Другої світової війни або особою, визнаною репресованою чи реабілітованою; особою, яка була насильно вивезена з території колишнього СРСР під час Другої світової війни; особою, яка перебувала на блокадній території колишнього Ленінграда у період з 8 вересня 1941 р. по 27 січня 1944 р.

Податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги. Якщо платник податку порушує норми цього пункту, внаслідок чого, зокрема, податкова соціальна пільга застосовується також під час отримання інших доходів протягом будь-якого звітного податкового місяця або за кількома місцями отримання доходів, такий платник податку втрачає право на отримання податкової соціальної пільги за всіма місцями отримання доходу, починаючи з місяця, в якому відбулося таке порушення, та закінчуючи місяцем, в якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Під час тренінгу Є. Щеглов також розглянув зв’язок заробітної плати з податком на додану вартість, податком на прибуток, особливості визначення складу витрат на виплати згідно з трудовими договорами, та інші актуальні для роботодавців питання.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!