Три уроки пандемії COVID-19, які ми маємо засвоїти, щоб уникнути повторення паніки під час наступних глобальних загроз

Три роки тому, 11 березня 2020 р., ВООЗ уперше охарактеризувала глобальний спалах COVID-19 як пандемію. Це був визначний момент, який привернув увагу світових засобів масової інформації. Однак, з точки зору ВООЗ, набагато важливіша подія сталася за 6 тиж до цього, 30 січня 2020 р., коли було оголошено надзвичайний стан у сфері охорони здоров’я міжнародного значення. На той час було зареєстровано менше 100 випадків COVID-19 за межами Китаю і не надходило повідомлень про смерть за межами цієї країни. Однак, станом на сьогодні, за офіційними даними, внаслідок COVID-19 померло майже 7 млн людей, хоча реальна кількість смертей, напевно, є набагато більшою. На цьому наголосив голова ВООЗ Тедрос Аданом Гебрейєсус під час церемонії вручення медалі Томаса Френсіса-молодшого в галузі глобальної громадської охорони здоров’я.

Наразі ситуація в світі є набагато кращою, ніж раніше. Уперше щотижнева кількість зареєстрованих смертей внаслідок коронавірусної хвороби менша, ніж 3 роки тому, коли вперше було використано слово «пандемія».

«Я впевнений, що в якийсь момент цього року ми зможемо сказати, що COVID-19 закінчився як надзвичайна ситуація в галузі охорони здоров’я міжнародного значення і як пандемія, — зазначив Т. Гебрейєсус. — Зараз найважливіше, щоб ми всі засвоїли уроки. Якщо ми цього не зробимо, то повторимо цикл паніки і нехтування, який десятиліттями був характерною рисою глобальної відповіді на епідемії та пандемії. Але якщо ми це зробимо, то світ може стати безпечнішим для нас та наступних поколінь».

Отже, чого нас навчила пандемія коронавірусу?

1. Передова система медичної допомоги ≠ сильна система громадського здоров’я. Потрібно інвестувати в розвиток первинної системи медичної допомоги.

Сфера охорони здоров’я багатьох країн зіткнулася з перевантаженням внаслідок великого напливу хворих на коронавірусну інфекцію. Ряд країн із середнім рівнем доходу та меншими ресурсами зумів впоратися краще порівняно з деякими більш розвиненими державами завдяки попередньому досвіду та тому, що вони збільшили інвестиції в охорону здоров’я після спалахів SARS, MERS, H1N1 та ін. Основою охорони громадського здоров’я є надійна первинна медична допомога для виявлення спалахів на ранній стадії, запобігання та пом’якшення впливу епідемій та пандемій.

2. Наука та співробітництво є важливими.

Під час пандемії коронавірусу саме наука надала інструменти, які допомогли зрозуміти, як вірус SARS-CoV-2 поширюється та як з ним боротися. Вона дозволила секвенувати вірус уже протягом перших днів поширення, а також розробити тести та вакцини у рекордні терміни. І все ж ми ще досі не знаємо відповіді на питання, як саме почалася пандемія COVID-19. Гіпотези щодо походження вірусу залишаються на порядку денному.

3. Потрібно узгодити спільний підхід до реагування на майбутні глобальні пандемії.

Щоб протистояти глобальній загрозі, світу потрібно було об’єднатися. Однак замість узгоджених та злагоджених дій, нинішня пандемія коронавірусу була відзначена хаотичною мозаїкою відповідей. Саме тому наразі обговорюється розробка глобальної угоди щодо запобігання пандеміям, готовності та реагування.

«Країни світу вже мають численні угоди проти загроз, створених нами самими, таких як ядерна, хімічна та біологічна зброя, зміна клімату. Тож, безперечно, має сенс узгодити й спільний підхід до загрози, яку ми не повністю створили і не можемо повністю контролювати — загрози, яка походить від наших відносин із самою природою», — зазначив Т. Гебрейєсус.

За матеріалами www.who.int

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!