Фармацевтичний діалог України та ЄС: від інтеграції до стабільності системи

До участі в заході долучилися представники органів влади України та ЄС, зокрема Генерального директорату Європейської комісії з охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів (Directorate-General for Health & Food Safety — DG SANTE), Управління з питань готовності та реагування на надзвичайні ситуації у сфері охорони здоров’я (Health Emergency Preparedness and Response Authority — HERA), Європейського агентства з лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), а також регуляторні органи Литви, Данії, Польщі, Швеції та Хорватії, провідні українські виробники, профільні асоціації, представники наукових установ, міжнародних організацій та донорських структур.

Діалог UA — EU: політичний вимір

Реформа фармацевтичного законодавства ЄС та запуск Акта про критично важливі ліки (Critical Medicines Act — CMA) формують нову політичну й регуляторну рамку, в центрі якої — доступність, безпека постачання та стратегічна автономія ЄС у сфері забезпечення лікарськими засобами. Окрему увагу приділено ролі України у формуванні європейської фармацевтичної безпеки та практичним крокам з поглиблення співпраці з ЄС. Саме цим питанням була присвячена перша панель «Діалог Україна — ЄС: політичний вимір».

Голова Комітету з питань охорони здоров’я Європейського парламенту (SANT) Адам Ярубас (Adam Jarubas) у своєму відеозверненні до учасників конференції підтвердив стійку підтримку з боку комітету України, її громадян і європейських прагнень. Це також стосується підтримки співпраці у сфері громадського здоров’я та стратегічного діалогу між ЄС і Україною у фармацевтичному секторі.

Європейський парламент і Рада ЄС наразі перебувають на завершальній стадії переговорів щодо нового регуляторного рамкового законодавства для фармацевтичного сектору ЄС. Очікується фіналізація роботи над Pharma Package, голосування щодо СМА, а також представлення Європейською комісією пропозицій до European Biotech Act до кінця цього року.

А. Ярубас відзначив Україну як важливого стратегічного партнера ЄС. Попри те що сьогодні наша держава протистоїть жорстокій та неспровокованій військовій агресії росії, висловлено переконання, що у найближчому майбутньому Україна зможе жити в мирі та впевнено рухатися шляхом до членства в ЄС.

Згадуючи візит до Києва у квітні разом із делегацією Парламентського комітету, європейський політик відзначив прогрес України у реформуванні регуляторної та інституційної системи фармацевтичного сектору. Особливе враження справили потужність української фармацевтичної індустрії та її рішучість гармонізуватися з нормами і стандартами ЄС.

На переконання А. Ярубаса, інтеграція українських виробників у європейський фармацевтичний простір принесе користь усім державам — членам ЄС і самій Україні.

У центрі уваги — не лише питання кордонів, а й спільні підходи ЄС та країн-партнерів до подолання дефіциту критично важливих лікарських засобів. Ауде Л’Ірондел (Aude L’hirondel), представниця DG SANTE, зазначила, що понад 50% зареєстрованих випадків дефіциту в ЄС пов’язані з виробничими проблемами, зокрема нестачею активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ). Пандемія COVID-19 та геополітичні ризики яскраво продемонстрували вразливість ланцюгів постачання та небезпеку надмірної залежності від обмеженої кількості країн. Саме тому ключовим предметом обговорення стало те, як СМА та інші регуляторні ініціативи можуть посилити стійкість системи та яку роль у цьому процесі може відігравати Україна.

CMA доповнює загальне фармацевтичне законодавство та фокусується не на регуляції, а на індустріальних та економічних інструментах. Зокрема, йдеться про:

• інвестиції у виробництво критично важливих лікарських засобів та АФІ;
• диверсифікацію ланцюгів постачання;
• розвиток європейських виробничих потужностей;
• використання даних агрегованого попиту та інструменту спільних закупівель.

Для стратегічних проєктів CMA передбачає прискорені дозвільні процедури, регуляторну та наукову підтримку з боку EMA, пріоритетні інспекції з дотримання вимог належної виробничої практики (Good Manufacturing Practice — GMP) та фінансові інструменти ЄС. Водночас компанії, які мають таку підтримку, зобов’язані пріоритетно забезпечувати потреби ЄС.

У контексті СМА відкривається вікно можливостей для України. Європейська комісія прямо передбачає розвиток стратегічних міжнародних партнерств як інструмента реалізації CMA. Такі партнерства мають сприяти:

• зменшенню залежності від окремих ринків;
• залученню виробничих потужностей третіх країн;
• узгодженню дій між національними та європейськими політиками.

Тож Україна розглядається як потенційний партнер, здатний зробити внесок у реалізацію CMA — зокрема через виробництво АФІ, локалізацію виробництва та участь у європейських ланцюгах постачання критично важливих лікарських засобів.

Голова Комітету Михайло Радуцький окреслив ключові переваги української фармацевтичної галузі, бачення її інтеграції в європейські ланцюги постачання та можливості стратегічного партнерства з ЄС. Виробничі потужності в Україні нині представлені більш ніж 120 ліцензованими промисловими виробниками. Навіть в умовах війни українські виробники здатні нарощувати випуск лікарських засобів і забезпечувати ними не лише внутрішній ринок, а й країни ЄС.

«Вважаю, що Європі логічніше та безпечніше закуповувати препарати в Україні, ніж, наприклад, у країнах Азії. Запропонував європейським компаніям розглянути можливість відкриття виробництв в Україні. Наше стратегічне бачення — створення фармацевтичних кластерів у межах індустріальних парків. Зі свого боку, держава готова підтримати такі інвестиційні проєкти: сприяти комунікації на рівні парламентів і посольств, забезпечити пільгові умови в ме­жах індустріальних парків, а також залучити механізм «інвест-няні»», — зазначив народний депутат.

Окрему увагу приділено безпековим питанням для інвесторів. За словами М. Радуцького, в Україні вже діють механізми страхування військових ризиків, зокрема за участю Великої Британії, якими вже користується низка фармацевтичних компаній.

Також порушено питання участі України у спільних закупівлях з ЄС. Цього року Україна приєдналася до Договору ЄС про спільні закупівлі заходів медичного захисту (Joint Procurement Agreement — JPA), який уповноважує Єврокомісію та її керівні органи адмініструвати спільні закупівлі — формувати предмет закупівлі, регулювати цінові діапазони, розв’язувати спірні питання та, зокрема, укладати рамкові контракти з підрядниками для вирішення кризових ситуацій. Тобто Україна де-юре та де-факто стає партнером ЄС у завданнях з розв’язання питань подолання дефіциту критичних ліків.

Як приклад ефективної української моделі представлено ДП «Медичні закупівлі України», яке має міжнародний антикорупційний сертифікат ISO 37001:2016, що підтверджує якість їхніх антикорупційних систем та практик, а також сертифікат відповідності належній практиці дистрибуції (Good Distribution Practice — GDP) для гарантії якості ліків. Тож М. Радуцький запропонував розглянути можливість участі державного підприємства у закупівлях для країн ЄС.

Окремо М. Радуцький наголосив на переході України на європейські стандарти. У 2022 р. Верховна Рада України ухвалила новий Закон України «Про лікарські засоби», який передбачає запровадження європейських правил обігу ліків, створення національної фармацевтичної агенції та запровадження системи верифікації лікарських засобів.

«Український фармацевтичний сектор — союзник чи конкурент у ЄС?». Відповідаючи на це запитання, Даніель Наумовас, заступник міністра охорони здоров’я Литви, зазначив, що сила ЄС полягає у братерській співпраці та взаємодії. Залежність ЄС від постачань з Індії та Китаю, а також від західних компаній у сфері інноваційних ліків створює ризики для стабільності забезпечення лікарськими засобами. Саме на розв’язання цих проблем орієнтований CМА. Йдеться не про те, щоб перенести виробництво виключно в Україну через нижчу вартість: після інтеграції в ЄС ціна не може залишатися ключовим фактором.

Адже низька ціна сама по собі не має значення, якщо ліки залишаються недоступними. Пандемія наочно продемонструвала, що навіть у межах Європи спільні ресурси не завжди розподілялися справедливо. Тому збільшення виробничих потужностей усередині ЄС є логічною відповіддю на ці виклики.

Налагоджене у країнах-партнерах виробництво може неповністю відповідати європейським стандартам, але поступова адаптація дозволить досягти необхідного рівня якості. Збільшення обсягів виробництва стимулює конкуренцію, що, своєю чергою, вигідно для пацієнтів: гарантована якість продукції, дотримання екологічних та соціальних стандартів ЄС, гідні умови праці.

Здорова конкуренція та співпраця між європейськими країнами — це взаємовигідна стратегія. Україна сприймається як надійний союзник, тож Д. Наумовас висловив сподівання, що цей статус буде закріплено офіційно найближчим часом.

Чи може Україна стати фармацевтичним хабом ЄС? «Ми можемо посилити ЄС і стати сильним партнером. Але це дуже важка робота, і ще не один крок нам потрібно для цього зробити», — підкреслила заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко.

Одним із базових завдань є формування довіри до держави через регуляторну політику. Саме з цією метою в Україні розпочато створення незалежної та сильної регуляторної інституції, яка має забезпечити відповідність європейським підходам і стати надійним партнером у регуляторній площині як для українських, так і європейських фармацевтичних виробників.

У цьому контексті сформовано Консультативну раду (Advisory Board), у межах якої відбуваються стратегічні консультації щодо створення органу державного контролю у фармацевтичному секторі. До роботи залучені провідні міжнародні та українські експерти, а також представники європейських інституцій, зокрема DG SANTE та EMA. У тісній співпраці з Литвою, Польщею та Німеччиною в рамках діючого проєкту Twinning триває підготовка до запуску такого органу, який має розпочати роботу з 1 січня 2027 р.

Результати діалогу МОЗ України з європейськими інституціями свідчать про визнання потенціалу фармацевтичного сектору не лише як чинника економічного розвитку України, а й як елементу зміцнення стратегічної автономії ЄС у забезпеченні лікарськими засобами.

Досягнення цієї мети можливе за наявності трьох ключових складових: політичної волі, спроможного бізнесу та стратегічного прагнення ЄС до автономії у фармацевтичній галузі. Зі свого боку, Україна має виконати низку «домашніх завдань», необхідних для глибшої інтеграції в європейський ринок, тоді як ЄС може відігравати роль стратегічного партнера, надаючи експертну підтримку та сприяючи включенню українських виробників до європейських ланцюгів постачання.

Фармацевтична промисловість України як фактор безпеки ЄС

Українська фармацевтична промисловість може стати важливим фактором безпеки ЄС, демонструючи здатність забезпечувати стабільність постачання лікарських засобів на європейському ринку. За словами модератора панельної дискусії, СЕО Proxima Research International Євгена Кунди, йдеться не лише про локальне виробництво, а про повноцінну галузеву екосистему. Українські фармацевтичні компанії експортують продукцію у більш ніж 60 країн світу, 10 провідних українських виробників представлені на глобальному рівні, а виробничі потужності розміщені не лише в Україні, а й в Іспанії, Італії та Литві. Тож Україна вже інтегрована в європейську виробничу карту.

Виробництво має характер розгалуженої національної мережі, а не локального кластера. За даними Proxima Research International, загальний дохід фармацевтичного ринку становить близько 4 млрд євро на рік, а обсяг споживання — близько 1 млрд упаковок лікарських засобів.

Можливості українських фармацевтичних виробників представили генеральний директор ТОВ «Фармхім» Микола Федько, генеральний директор ТДВ «ІнтерХім» Анатолій Редер, директор із взаємодії з органами державної влади ПрАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» Костянтин Ващенко, голова правління приватного акціонерного товариства «Індар» Любов Вишневська та директорка з корпоративних комунікацій АТ «Фармак» Євгенія Піддубна.

Повномасштабна воєнна агресія росії проти України змусила переосмислити підходи до організації виробничих процесів, переглянути стратегії сталого розвитку підприємств. Фармацевтичні виробники зберегли безперервність виробничих процесів і перебувають у стані постійної готовності до можливих ракетних атак. В умовах постійних відключень електроенергії українські виробники вимушені додатково інвестувати в альтернативні джерела енергії, а також підтримують незнижувальний запас як сировини, так і готової продукції, щоб забезпечити безперебійне постачання лікарських засобів.

Окрему увагу було приділено напрямку АФІ, який є критично важливим для забезпечення стратегічної автономії ЄС. Найбільший в Україні виробник АФІ забезпечує вертикально інтегрований цикл виробництва, що охоплює синтез спеціалізованих хімічних сполук, проміжної продукції та, власне, АФІ із проєктною потужністю сотень тонн на рік.

У контексті реалізації СМА підкреслено, що ціновий фактор не є визначальним. Українські виробники позиціо­нуються як конкурентоспроможна альтернатива між високовартісними європейськими рішеннями та дешевими, але менш надійними ринковими пропозиціями. Потужна науково-дослідна база, GMP-сертифіковані виробничі майданчики, вертикальна інтеграція та значні інвестиції в інфраструктуру дозволяють українським компаніям забезпечувати якість, швидкість і гнучкість виробництва на рівні європейських вимог. Серед ключових конкурентних переваг України відзначено вигідне географічне розташування, високий рівень підготовки фахівців, а також відповідальність і надійність у кризових ситуаціях.

Окремо обговорювалися інструменти подальшого відкриття ринку ЄС для українських виробників. До ефективних механізмів віднесено спільні дослідницькі та інноваційні проєкти, трансфер технологій, локалізацію ліцензій, контрактне виробництво та створення нових виробничих майданчиків. Також акцентовано увагу на стійкості української фармацевтичної галузі, яка навіть в умовах війни зберігає інвестиційну активність, розвиває конкурентоспроможні портфелі та нарощує міжнародну присутність. Українські виробники працюють за повним виробничим цик­лом — від АФІ до готових лікарських форм, окремі з них мають сертифікацію EU GMP для всіх виробничих ліній.

Дискусія продемонструвала, що українська фармацевтична промисловість має всі передумови для того, щоб стати стратегічним партнером ЄС у сфері забезпечення лікарськими засобами, поєднуючи інноваційний потенціал, надійність постачання та високу якість виробництва.

Діалог UA — EU: побудова надійної регуляторної системи в Україні

Побудова надійної та ефективної регуляторної системи в Україні є ключовою гарантією якості та безпеки лікарських засобів у контексті європейської інтеграції. Використання найкращих практик та тісна співпраця між національними та європейськими регуляторними органами створюють основу для поступового розвитку української системи відповідно до стандартів ЄС. Дорожня карта інтеграції передбачає чіткі цілі, досягнення, подолання викликів та визначення пріоритетних сфер партнерства, що дозволяє Україні ефективно рухатися шляхом гармонізації з європейськими нормами. Про все це говорили в межах панельної дискусії за участю представників європейських регуляторних органів.

Нерімантас Стейкунас (Nerimantas Steikunas), керівник адміністративного та корпоративного управління ЕМА, що відповідає за якість, безпеку та ефективність лікарських засобів у 27 країнах ЄС, підкреслив, що інтеграція України у мережу агентств ЄС — це можливість не лише стати частиною європейської системи охорони здоров’я, а й зробити свій внесок у спільну місію: регулювання обігу ліків, надання наукових консультацій, систему фармаконагляду та підтримку клінічних досліджень. За його словами, важливо будувати потенціал на національному рівні, вдосконалювати інформаційні технології та системи для безпечного та безперешкодного обміну даними, готуватися до нових технологій. Експерт зазначив, що наразі Україна рухається у правильному напрямі, задаючи амбітні строки та активно взає­модіючи з європейськими структурами. При цьому важливо, щоб українські експерти мали повні знання для роботи в регуляторній системі з першого дня інтеграції.

Щодо інституційної спроможності та регуляторного потенціалу України, ЕМА допомагає зміцнити їх через експертну підтримку у технологічних, наукових та регуляторних аспектах інтеграції. Українські експерти беруть участь у міжнародних робочих групах та інспекціях, сприяючи розвитку власного потенціалу. Крім того, Європейський навчальний центр мережі (The European Union Network Training Centre — EU NTC) надає платформу для обміну знаннями та розвитку експертів — наразі понад 100 українських спеціалістів уже скористалися цією можливістю.

Ключовим є аналіз розбіжностей між національним та європейським законодавством та визначення ефективних механізмів їх гармонізації. Водночас необхідно оцінити практичну реалізацію норм ЄС, де агенції та експерти у тісній співпраці з національними органами можуть надати фахову підтримку.

Ще один аспект стосується більш складних сфер і пов’язаних із ними викликів імплементації, адже кожна країна має свої специфічні проблеми. У цьому контексті ЕМА може пропонувати ефективні підходи для їх розв’язання та надавати підтримку українським колегам на всіх етапах процесу.

Представляючи власне бачення регуляторного потенціалу України, Марина Слободніченко підкреслила, що українська сторона орієнтується на досвід ЕМА та регуляторних органів Польщі, Литви, Данії, Швеції та Хорватії. «Ми не одні у такому складному процесі, і вибудовуємо регуляторну політику спільно з європейськими країнами, бо це непростий шлях», — зазначила вона. Водночас М. Слободніченко наголосила, що в Україні вже функціонує регуляторна система. Наразі її основу становлять три ключові інституції: МОЗ України, Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (Держлікслужба) і ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ). МОЗ формує державну політику у сфері охорони здоров’я; Держлікслужба відповідає за контроль якості лікарських засобів та ліцензування господарської діяльності у сфері обігу лікарських засобів; ДЕЦ забезпечує реєстрацію лікарських засобів, оцінку медичних технологій, фармаконагляд та контроль клінічних досліджень.

Паралельно Україна перебуває на етапі створення нової незалежної агенції зі спеціальним статусом, яка координуватиметься Кабінетом Міністрів і поєднуватиме всі функції зазначених органів. Нова інституція охоплюватиме регулювання та контроль обігу лікарських засобів, медичних виробів, крові та її компонентів, наркотичних і психотропних речовин, прекурсорів, косметичних засобів та продуктів людського походження (SoHo) відповідно до стандартів ЄС.

Що стосується фінансування нової агенції, то за основу взято модель ЕМА: не менше 70% бюджету забезпечуватиме приватний сектор, решта 30% — держава. У лютому 2026 р. планується оголошення конкурсного відбору на посаду керівника нового органу, а орієнтовно влітку наступного року відбудеться сам відбір кандидатів. Передбачено впровадження антикорупційних механізмів для забезпечення прозорості роботи органу — громадський контроль та інструменти запобігання конфлікту інтересів.

Організаційна структура нового органу передбачатиме створення 24 структурних відділень у всіх областях України із загальною чисельністю працівників близько 1300 осіб. Цей показник корелюється з кількістю фахівців, які наразі працюють у Держлікслужбі та ДЕЦ.

Проєкт Twinning, який втілюється у партнерстві з Литвою, Польщею та Німеччиною за підтримки Європейської комісії, допоможе Україні створити новий незалежний регулятор у фармацевтичній сфері, що працюватиме за стандартами ЄС. «Для нас великий виклик — за півтора року створити нову інституцію в нашій державі. Тому дуже великі сподівання на наших партнерів», — зазначила М. Слободніченко.

За словами Довіле Марцінке (Dovile Marcinke), директорки Державного агентства з контролю за лікарськими засобами Литви (State Medicines Control Agency — SMCA), проєкт Twinning є винятковим і надзвичайно складним з багатьох причин. Насамперед — через його тривалість: лише 18 міс в умовах масштабного обсягу роботи та значущості поставлених завдань. Додатковим суттєвим чинником є те, що країна-бенефіціар перебуває у стані війни, що істотно ускладнює як операційні процеси, так і стратегічне планування.

«Які результати дозволять вважати проєкт Twinning успішним за 18 міс?». Відповідаючи на це запитання, Д. Марцінке вказала на додатковий надзвичайно амбітний виклик. Йдеться про запуск нової інституції ще до формального завершення проєкту. Як відомо, вже є політична воля та зобов’язання розпочати її роботу з січня 2027 р. «Це істотно підвищує рівень складності, але водночас робить проєкт ще більш змістовним. На мою думку, запуск інституційної діяльності стане одним із ключових показників успіху». Водночас планується завершити реалізацію всіх компонентів технічної допомоги, передбачених проєктом, у квітні–травні 2027 р. відповідно до узгоджених цілей із Україною.

Гжегож Цессак (Grzegorz Cessak), президент Офісу реєстрації лікарських засобів, медичних продуктів і біоцидних продуктів Республіки Польща (Urząd Rejestracji Produktów Leczniczych, Wyrobów Medycznych i Produktów Biobójczych — URPL), виділив 2 блоки викликів для України у процесі створення нового органу державного контролю: інституційний і законодавчий. «У процесі створення нового органу державного контролю в Україні, на мою думку, основними викликами стануть формування ефективної організаційної структури з прозорим і відповідальним ухваленням рішень; запровадження жорстких стандартів доброчесності та запобігання конфлікту інтересів; створення сучасної системи управління персоналом, здатної залучати висококваліфікованих фахівців; а також вибудова чіткої, відкритої комунікації з громадськістю, галуззю, органами влади та міжнародними партнерами з метою формування довіри», — зауважив він.

Другий блок — законодавчий. Йдеться про імплементацію ключових актів права ЄС. Україна має інтегрувати оновлене європейське законодавство у національну правову систему та постійно підтримувати узгодженість із практиками ЄС. Це складний і ресурсомісткий процес, у якому вирішальну роль відіграватимуть як регулятори, так і фахівці галузі. Держава, зі свого боку, повинна забезпечити належну інституційну спроможність.

Для бізнесу це означає необхідність високого рівня регуляторної компетентності, розвинених систем управління якістю, готовності до інспекцій та аудитів за стандартами ЄС, відкритого діалогу з регуляторами та активної участі в перехідних процесах. Саме це забезпечить плавну інтеграцію у європейську регуляторну систему.

Водночас проєкт Twinning, зі свого боку, має низку очевидних переваг. Для держави — це посилення інституцій через безпосередню співпрацю з експертами країн ЄС, трансфер найкращих практик, гармонізація з правом ЄС і підвищення прозорості. Для галузі — це стабільніше регуляторне середовище, спрощений доступ до ринку ЄС, регулярний діалог з регуляторами та зростання конкурентоспроможності компаній, які працюють за європейськими стандартами не лише в Європі, а й на глобальному рівні.

Метте Аабое Хансен (Mette Aaboe Hansen), заступниця генерального директора Данського агентства з лікарських засобів (Lægemiddelstyrelsen), окреслила ті фундаментальні підходи, які Данія та її регулятор формували протягом багатьох років. Стратегічне галузеве співробітництво між нашими країнами має розпочатися на початку 2026 р. У його межах сторони домовилися про взаємодію в ключових сферах: реєстрація лікарських засобів, клінічні дослідження, регулювання медичних виробів, належна виробнича та дистриб’юторська практика, ринковий нагляд, лабораторний контроль, а також розвиток аптечного сектору.

Данське агентство з лікарських засобів надаватиме всебічну підтримку у створенні нового українського регуляторного органу, а також сприятиме імплементації законодавства ЄС як необхідному етапу на шляху вступу України до ЄС. Данський досвід свідчить про важливість наявності дієвих інструментів стратегічного планування, які дозволяють формувати політики наперед і діяти проактивно, а не обмежуватися реагуванням на кризові ситуації.

Окрему увагу приділено питанню комунікації та довіри між регуляторами й фармацевтичною галуззю. Саме відкритий і регулярний діалог забезпечує реалістичність та пропорційність заходів, спрямованих на гарантування безперервного постачання лікарських засобів. Завдяки тісній координації між сторонами Данії вдалося уникнути надмірної напруги та панічних настроїв на ринку.

Не менш важливою є співпраця як на національному рівні, так і в межах ЄС. Спільні ініціативи ЄС із запобігання дефіциту та підготовки до кризових ситуацій демонструють, яким чином ефективна координація створює додану цінність для всіх учасників. Водночас успішність таких механізмів безпосередньо залежить від готовності держав інвестувати в національні системи даних і ділитися інформацією. Без цього колективні рішення є неможливими.

Визначальною також є роль фармацевтичної промисловості у забезпеченні стійкості системи охорони здоров’я. У Данії заохочують компанії завчасно взаємодіяти з регуляторами у разі виникнення ризиків — чи то в контексті планування виробничих потужностей, чи стратегічних досліджень. Водночас регулятори мають забезпечувати чіткі, прозорі та передбачувані правила. Саме прозорість, ефективна комунікація та партнерська співпраця є основою успішного функціонування системи.

У межах наступної публікації зосередимося на інвестиційному кліматі в Україні, локалізації виробництва, можливостях індустріальних парків, сучасних підходах до освіти, розвитку кадрового потенціалу та стимулювання біотехнологічних інновацій, що визначають майбутнє української фармацевтичної галузі та її інтеграцію в європейський науковий простір.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!