Актуальність маркетингу та логістики у фармації

21 жовтня 2008 р. у Харкові на базі Національного фармацевтичного університету (НФаУ) відбулась науково-практична конференція на тему «Ефективність використання маркетингу та логістики фармацевтичними організаціями». Цей захід зібрав досить різноманітну аудиторію — від студентів до медичних представників різних фармацевтичних фірм, керівників заводів і оптових фармацевтичних підприємств, представників фармацевтичних компаній з інших областей. Всі доповіді були зорієнтовані на практичну фармацію, котрій подібні дослідження конче необхідні. Конференція дала змогу не тільки донести до слухачів актуальні теми розвитку маркетингу та логістики у фармації, але й взяти участь в обговоренні проблемних і спірних питань, що виникають з приводу цього.


Маркетингове управління

Завідуюча кафедрою менеджменту та маркетингу у фармації (ММФ) НФаУ, професор Зоя МнушкоНа початку конференції були розглянуті проблеми та напрями підвищення ефективності маркетингового управління фармацевтичними організаціями. Завідуюча кафедрою менеджменту та маркетингу у фармації (ММФ) НФаУ, професор Зоя Мнушко відзначила, що до проблем маркетингу на фармацевтичних виробничих та оптових підприємствах (ФОП) належать:

  • відсутність відокремленого відділу маркетингу у значної частини підприємств;
  • визначення цілей служб маркетингу на підставі установок керівництва або маркетингових програм, в той час як вони повинні базуватись на  загальній стратегії розвитку підприємства;
  • формування персоналу служб маркетингу з осіб, що не мають спеціальної маркетингової підготовки;
  • використання служб маркетингу не в широкому фаховому призначенні.

За даними досліджень кафедри ММФ, менеджери ФОП та аптек найбільш значущими актуальними питаннями, які потребують вирішення, вважають формування асортименту товару, організацію збуту, закупівлю товару та вибір постачальника. Також проблемами маркетингу є неадекватна підпорядкованість та невідповідність статусу інших важливих структур (технологічних, фінансових, збутових тощо); недостатній комунікативний зв’язок та конфлікти служби маркетингу з іншими підрозділами (фінансовими, виробничими тощо) та керівництвом; відсутність маркетингової інформаційної системи й належного аналітичного опрацювання інформації.

До напрямків удосконалення маркетингового управління, згідно з даними літературних джерел та власних досліджень кафедри ММФ, належить різноплановий перелік робіт, яким слід приділити увагу.

Першим з них є удосконалення управління маркетингом, складовими якого є його використання у комплексі з іншими сферами діяльності; формування структури служби та завдань маркетингу відповідно до стратегії підприємства; проведення своєчасних структурних та функціональних змін служби маркетингу; впровадження методів бенчмаркінгу. Також виділяють розвиток системи планування, бюджетування та контролю маркетингу, визначення та аналіз ефективності витрат на маркетингові заходи та маркетингову програму в цілому.

Наступним кроком є удосконалення інформаційного забезпечення маркетингової діяльності (професійне поєднання результатів маркетингових досліджень спеціалізованих компаній зі стратегією та цілями підприємства, внутрішньою інформацією та ресурсами, створення маркетингових інформаційних систем (МІС) та програмного забезпечення маркетингового аналізу).

Сьогодні найактуальнішою у роботі маркетингової служби та діяльності підприємства в цілому вважається концентрація на потребах споживачів. Одним із важливих напрямків в  управлінні взаємодією зі споживачами є побудова CRM-систем, які сприяють індивідуалізації обслуговування та довгостроковим стосункам з клієнтами. Кафедрою ММФ як складовою цієї системи розроблена методика оцінки роботи ФОП за критеріями ставлення до них аптек.

За словами З. Мнушко, в аптечних підприємствах вже почалася робота зі створення клієнтської бази аптеки, що базується на  принципах підтримки постійного зв’язку аптеки зі споживачем, вивчення споживача, створення бази даних про клієнтів. Звичайно, створення CRM-систем і клієнтських баз дуже трудомістке, адже вимагає великої підготовчої роботи, накопичення даних про клієнтів, їх групування і створення відповідного програмного забезпечення. Але за цими системами майбутнє.

Маркетинг та логістика тісно взаємопов’язані. У логістиці широко використовують методи маркетингових досліджень і їх результати. З іншого боку, логістичні завдання і результати логістичних досліджень є засобами розвитку маркетингу

Сучасним напрямком розвитку маркетингової діяльності є комунікативна робота фармацевтичних підприємств (ФП). Це, перш за все, PR-діяльність, формування іміджу ФП та концентрація на цільових аудиторіях спеціалістів та споживачів. Важливим також є впровадження принципів управління споживачами лікарських засобів (ЛЗ), особливо тих, що надають перевагу самолікуванню. З. Мнушко вважає, що в  рамках розвитку нової моделі маркетингу необхідно здійснити перехід від принципів соціально-етичного маркетингу до управління споживачами. Адже в сучасних умовах розвитку ринку виникає необхідність збереження ФП своїх клієнтів та споживачів. Кафедрою ММФ була розроблена система збалансованих показників (СЗП) для аптек, у тому числі стандартів обслуговування клієнтів аптек. Ці розробки поки що не претендують на типовість.

Незважаючи на те що логістика сьогодні виділена як окремий освітній та науковий напрямок, маркетинг та логістика тісно взаємопов’язані. У логістиці широко використовують методи маркетингових досліджень і їх результати. З іншого боку, логістичні завдання і результати логістичних досліджень є засобами розвитку маркетингу. В цьому напрямку як складова використання логістики виділяється ефективна взаємодія ФП з ключовими суб’єктами ринку, формування мережі організацій-споживачів. Також в рамках логістики мають значення оптимізація ціноутворення, формування замовлень, складування та транспортування тощо.

Доповідач відзначила, що для забезпечення ефективної діяльності підприємства необхідна наявність обгрунтованих методик оцінки та моделювання ризиків на  фармринку. Перш за все слід визначати види ризиків суб’єктів ринку, оцінювання ступеню загрози, моделювання ризиків та опрацювання способів профілактики та мінімізації ризиків. Слід зазначити, що, враховуючи проблему кадрового забезпечення служб маркетингу ФП, професійне виконання завдань логістики та маркетингу є суттєвим напрямком підвищення ефективності роботи служб останнього.

Світлана Барнатович, керівник відділу маркетингу комунального підприємства «Луганська фармація» Світлана Барнатович, керівник відділу маркетингу комунального підприємства «Луганська фармація», поділилась досвідом щодо маркетингових та логістичних підходів у роботі підприємства, котрі забезпечують соціальну спрямованість з одночасним комерційним успіхом на фармацевтичному ринку Луганської обл. За словами доповідача, працюючи в конкурентному середовищі, підприємство проводить маркетингові дослідження фармринку Луганської обл., визначає тенденції його розвитку, оцінює ризики з метою прийняття обгрунтованих управлінських рішень для збереження лідируючих позицій. Крім того, на  підприємстві аналізують попит з метою визначення необхідного асортименту. Для цього створена модель вивчення попиту і контролю дефектури — КП «ЛО «Фармація». Для оптимізації асортименту на КП «ЛО «Фармація» розроблено концепцію асортиментної політики, програму закупівлі товару, рекомендації щодо Стандартів асортименту аптечної мережі, програму впровадження нових препаратів та цільового позиціонування товару. Доповідач зауважила, що пріоритети в закупках надаються оригінальним ЛЗ, генерики замовляють після ретельного аналізу попиту на рівні аптечної мережі, спеціалістів лікувально-профілактичних закладів, а також прогнозування продажів. Маючи у структурі власне виробництво, відділ маркетингу підприємства здійснює розробку й реалізацію стратегічних напрямків з просування продукції фармацевтичної фабрики. Крім того, на КП «ЛО «Фармація» організована модель роботи з лікарями.

Логістичне управління

доцент кафедри економіки підприємства НФаУ Рита Сагайдак-Нікітюк Найважливіше завдання фармацевтичної галузі — забезпечення населення ефективними, якісними, безпечними та доступними за ціною ЛЗ, одним з найбільш ефективних сучасних інструментів управління товарними потоками в цій ситуації є логістика. Доцент кафедри економіки підприємства НФаУ Рита Сагайдак-Нікітюк звернула увагу на те, що актуальною проблемою фармацевтичної логістики є необхідність підготовки достатньої кількості фахівців з логістики, що знаються на специфіці ЛЗ і техніко-економічних особливостях фармацевтичної галузі. У зв’язку з цим виникають проблеми управління трудовими ресурсами на ФП. Доповідач зауважила, що на вітчизняних підприємствах не приділяють достатньої уваги використанню кваліфікованих спеціалістів з логістики. Введення до штатного розкладу ФП фахівців з логістики дозволить підприємствам:

  • підвищити ефективність і результативність діяльності;
  • налагодити партнерські відносини з надійними споживачами ЛЗ;
  • мінімізувати простої обладнання і працівників за рахунок своєчасної реалізації ЛЗ;
  • поліпшити якість ЛЗ у результаті підвищення кваліфікації персоналу;
  • досягти незначних термінів збереження на  складах матеріальних ресурсів і т.п.;
  • мінімізувати логістичні витрати підприємства;
  • організувати управління відходами;
  • організувати логістичне обслуговування споживачів;
  • оптимізувати маршрути руху транспортних засобів;
  • поліпшити зовнішньоекономічну діяльність завдяки впровадженню логістичного підходу до управління потоками та налагодження зв’язків з митними органами й надійними партнерами;
  • створити ефективні логістичні ланцюг і мережу тощо.

доцент кафедри ММФ НФаУ Людмила ДороховаДосить цікавою та змістовною була доповідь доцента кафедри ММФ НФаУ Людмили Дорохової на  тему «Розробка та використання засобів підтримки прийняття рішень у логістичному управлінні оптовими фармацевтичними організаціями». Доповідач зазначила, що прийняття рішень у процесі функціонування ФОП здійснюється за 3 основними напрямками: при виконанні логістичних функцій, в маркетинговій діяльності, при реалізації інших організаційних, виробничих завдань і функцій. Особливу увагу необхідно приділити вивченню і розвитку методів моделювання для прийняття логістичних рішень. За словами Л. Дорохової, був розроблений ряд відповідних моделей логістичного і керівного спрямування. Це, зокрема, моделі вибору виробників ЛЗ-аналогів; багатокритерійної сегментації з перекриттям (необхідна для визначення оптовиками ринкових сегментів та встановлення позиції щодо них); модель та комп’ютерна програма для визначення кращого оптовика за набором критеріїв; моделі виявлення оптових цінових знижок (залежно від параметрів замовлення); раціональної доставки ЛЗ; нечітко-множинного SWOT-аналізу (для встановлення позицій фармацевтичного підприємства в  конкурентному середовищі); аналізу рівня складових безпеки підприємства (необхідна для забезпечення власної комерційної безпеки).

Впровадження запропонованих методичних розробок в практику роботи ФОП дало суттєвий економічний ефект: зменшення часу оформлення замовлень аптек на 8–13%; зниження витрат на перевезення товару на 3–5% при одночасному зменшенні запізнень транспорту з 15 до 5%, зменшення претензій аптек-клієнтів до фірми від 10–15 до 3–5 випадків на 100 замовлень; скорочення часу прийняття рішень про цінові знижки на 20% тощо.

Трудові ресурси

аспірантка кафедри економіки підприємства НФаУ Юлія БратішкоОсобливу увагу на конференції було приділено темі трудових ресурсів. Зокрема аспірантка кафедри економіки підприємства НФаУ Юлія Братішко присвятила свою доповідь проблемам обгрунтування та вибору оптимальної стратегії розвитку трудового потенціалу ФП. У сучасних умовах актуалізуються питання стратегічного управління розвитком трудового потенціалу ФП відповідно до вимог міжнародних стандартів якості. За словами доповідача, розвиваючи трудовий потенціал, ФП формують статус соціально відповідальної організації, як це передбачено міжнародними стандартами якості. Тому розробка ефективної стратегії розвитку трудових ресурсів на сучасному етапі є одним з головних завдань менеджменту ФП. Була запропонована методика оптимізації вибору стратегії розвитку трудового потенціалу на  підставі використання методу «дерева рішень», розроблено модель автоматизації процесу управління розвитком трудового потенціалу промислових ФП.

аспірантка кафедри ММФ НФаУ, представник ТОВ «Обласна аптечна холдингова компанія» Олена ТутутченкоАспірантка кафедри ММФ НФаУ, представник ТОВ «Обласна аптечна холдингова компанія» Олена Тутутченко зауважила, що для того, щоб система мотивації персоналу сприяла досягненню стратегічних цілей підприємства, необхідно забезпечити відповідність цілей системи оплати праці й мотивації стратегічним цілям підприємства.

доцент кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ Лариса ГалійСучасний освітній напрямок висвітлила у своїй доповіді «До питання створення моделі компетенцій спеціалістів фармації» доцент кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ Лариса Галій. Доповідач зауважила, що ефективне виконання обов’язків спеціалістами фармації можливе за наявності та розвитку в них певних компетенцій (сукупність знань, вмінь, навичок, а також ціннісних та мотиваційних настанов, особистісних рис працівників), які виявляються у певній поведінці та сприяють якісному виконанню завдань та обов’язків. Модель компетенції працівників фармації є основою таких функцій, як підбір та наймання, планування персоналу, його ділового оцінювання, навчання та управління кар’єрою, мотивації та оплати праці. Дана модель може розглядатися як основа подальшого навчання спеціалістів фармації й може бути використана для створення національного стандарту компетентності. На важливу увагу заслуговує концепція визначення компетенцій як ділових, так і особистісних якостей працівника, які сприяють успішному виконанню ним посадових обов’язків.

Серед компетенцій спеціалістів фармації виділяють три типи: загальноорганізаційні, функціональні й рольові. Перші 2 типи можуть бути універсальними для усіх підприємств однієї сфери діяльності, а останній зумовлений особливостями кожної організації. До складових моделі компетенції, окрім зазначених типів, також належать індикатори поведінки працівників з різним розвитком компетенції.

Визначення компетенцій та створення на їх основі моделей певних фармацевтичних посад, за словами доповідача, сприятимуть реалізації стратегічних цілей організації, формуванню прозорої системи управління персоналом та вирішенню практичних завдань, а саме підвищенню стандартів роботи та якості професійної діяльності спеціалістів фармації.

Нові препарати

аспірантка кафедри ММФ НФаУ Світлана ЖадькоДосить цікаву тему «Маркетингове й економічне обгрунтування доцільності та ефективності впровадження нових препаратів в товарний асортимент фармацевтичного підприємства» висвітлила аспірантка кафедри ММФ НФаУ Світлана Жадько. Вона зауважила, що успішна діяльність маркетинг-орієнтованого ФП повинна базуватись на інноваційному портфелі, який містить близько 20 препаратів, розрахованих для впровадження протягом 2–4 років. Існують різні підходи до формування асортименту вітчизняних виробників ліків. Сьогодні найбільш перспективним шляхом для них визнано впровадження нових генериків після закінчення терміну патентного захисту на оригінальні препарати. При цьому постають питання оптимального вибору асортименту, їх співвідношення, доцільності, етапності та своєчасності впровадження у виробництво, обгрунтованої політики просування кожного препарату. Їх можна вирішувати за результатами відповідних маркетингових та економічних досліджень. Основою ефективного оновлення асортименту ФП за умов конкурентного ринку, за словами доповідача, є формування інноваційного портфеля на основі дослідження екзо- та ендогенних чинників. Крім цього, необхідно проводити експертні оцінки лікарів та провізорів, опитування споживачів, моніторинг продажу в аптеках. С. Жадько зазначила, що були аргументовані параметри оцінки конкурентоспроможності торговельних марок препаратів у сегменті ринку, розроблено інтегральний та графічно-математичний метод оцінки конкурентних позицій торговельних марок у сегменті ринку. Також сформовані рекомендації для виробників щодо посилення конкурентних позицій. Доповідач відмітила, що провідні фармацевтичні компанії приділяють все більше уваги подібним дослідженням, які стають основою для розробки та реалізації маркетинг-плану щодо кожного нового препарату.

доцент кафедри ММФ НФаУ Олена ЄвтушенкоДосить цікавим було дослідження ризиків при розробці та виведенні нових ЛЗ. Доцент кафедри ММФ НФаУ Олена Євтушенко відзначила, що серед усіх ризиків необхідно окремо виділити такі при просуванні нових ЛЗ для підприємства-виробника, для торгових посередників, для лікувально-профілактичних закладів та безпосередньо для пацієнта. Успіх виведення нового препарату окрім усього іншого залежить від ефективної комунікативної політики підприємства. У дослідженні рекламної кампанії з виведення нового ЛЗ оцінювали її економічну та комунікативну ефективність. Доповідач підкреслила, що під час розрахунку ефективності рекламної кампанії найбільш ефективними заходами комунікативної політики є повідомлення по радіо та телебаченню, наукові статті, робота медичних представників, у тому числі тренінги. Успіх просування нового товару на ринку перш за все залежить від продуманої комунікативної політики фірми, правильності формування стратегії, доцільності вибору тактики просування, передбачення ризикових ситуацій та пошуку шляхів зниження їх рівня.

Актуально

маркетинг-директор фармацевтичної маркетингової групи «Бізнес-Кредит» Ірина Дерев’янкоТакож увагу було приділено аналізу стану сучасного фармацевтичного ринку. Про тенденції роздрібного фармацевтичного ринку України в I півріччі 2008 р. у своїй доповіді розповіла маркетинг-директор фармацевтичної маркетингової групи «Бізнес-Кредит» Ірина Дерев’янко. За її словами, витрати на ЛЗ на  душу населення збільшуються з року в рік.

Доповідач продемонструвала залежність роздрібного фармацевтичного ринку від доходів та витрат населення і зауважила, що темпи приросту фармринку корелюють з темпами росту доходів населення. Також вона зазначила, що інфляція на ринку ЛЗ була нижчою, ніж у країні в  цілому. А підвищення середньозваженої вартості 1 упаковки свідчить про те, що населення надає перевагу більш якісним і дорогим препаратам.

Що стосується контрагентів фармринку (виробників, дистриб’юторів та аптек), І. Дерев’янко звернула увагу на те, що в топ-10 виробників продукції аптечної корзини входять вітчизняні виробники, а топ-10 брендів складають переважно генеричні препарати.

У дистриб’юторському секторі слід відзначити досить високу концентрацію і переважне існування великих оптових компаній, які поступово витісняють невеликі. Стосовно аптечного сектору доповідач відмітила збільшення середнього обігу коштів аптечних точок, зростання кількості мережевих аптек, перехід від еволюційного зростання до злиття та поглинання.

Асистент кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (аспірантка кафедри ММФ НФаУ) Наталія ШолойкоАсистент кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (аспірантка кафедри ММФ НФаУ) Наталія Шолойко провела досить цікаве дослідження — оцінку економічної доступності препаратів, що закуповуються за бюджетні кошти. Доповідач зазначила, що створення державного ефективного переліку ЛЗ дозволить покращити доступ соціально незахищеним групам населення та стимулюватиме практику призначення препаратів лікарями, а це основні фактори, які визначають доступність та ефективність системи охорони здоров’я.

Фізична доступність населення до ЛЗ в Україні забезпечена широким асортиментом вітчизняних та зарубіжних ЛЗ. На думку Н. Шолойко, проведення тендерних процедур є непрозорим, тендерні ціни на ЛЗ не відповідають як рекомендованим міжнародним, так і ринковим цінам. Доповідач зауважила, що впровадження дієвого державного регулювання цін на ЛЗ дозволить оптимізувати витрати бюджетних коштів на їх закупівлю.

аспірант кафедри ММФ, представник ТОВ «Фіто-Лек» (Харків) Ірина ЛевченкоАспірант кафедри ММФ, представник ТОВ «Фіто-Лек» (Харків) Ірина Левченко відмітила, що рівень конкуренції на  фармацевтичному ринку оцінений як достатньо високий, максимальним його вважають представники роздрібного підрозділу. Були проаналізовані фактори, які перешкоджають розвитку вітчизняного фармацевтичного оптового ринку. Встановлено, що найбільшу питому вагу серед них становлять зміни законодавства, нестабільність економіки в країні, недобросовісна конкуренція на ринку та платіжна дисципліна клієнтів. Факторами, що стимулюють вітчизняний фармацевтичний оптовий ринок, за словами І. Левченко, є розвиток вітчизняних виробників ЛЗ, вдосконалення процесів реєстрації ЛЗ та прагнення підприємств впроваджувати у свою діяльність міжнародні стандарти дистриб’юторської практики. Також було зазначено, що підприємства пропонують своїм клієнтам від 800 до 5 тис. найменувань ЛЗ, переважна більшість з яких — імпортні препарати. Доповідач підкреслила, що асортиментна політика ФОП зорієнтована на оригінальні ЛЗ, які мають високий попит у цільової аудиторії.

Доповідач звернула увагу також на складові маркетингової комунікативної діяльності ФОП, навела приклад розробки алгоритму та визначення результату акції зі стимулювання збуту ЛП, проілюструвала методику визначення оптимальних витрат ФОП на просування товару.

старший викладач кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ Юлія МедведєваПрисутніх дуже зацікавила доповідь старшого викладача кафедри управління та економіки фармації Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ Юлії Медведєвої на тему «Статус інтернет-аптек України в рамках нового законодавства». Доповідач зазначила, що інтернет-аптеки набувають все більшого розповсюдження, оскільки мають низку переваг, серед яких зручність замовлення. Розрізняють такі типи on-line аптек за організаційною структурою:

  • фармацевтична компанія з самого початку створюється як інтернет-проект, під який будується відповідна інфраструктура;
  • на базі окремих аптек, коли звичайна аптека створює свій інтернет-сайт, збільшуючи кількість потенційних клієнтів;
  • на базі декількох аптек створюється сервісна структура, яка заключає договір про співпрацю з декількома аптечними установами, координуючи процес замовлення й доставки товару з них;
  • на базі мережі аптек компанія створює інтернет-аптеку, доставка здійснюється кур’єром з найближчої аптеки.

Найбільш поширене користування послугами інтернет-аптек в США, Канаді та Нідерландах. Ю. Медведєва зауважила, що, незважаючи на зручність on-line аптек, існують проблеми, пов’язані з їх роботою серед яких — неможливість дотримання режиму зберігання ЛЗ при пересиланні.

За словами доповідача, були встановлені легальні схеми діяльності інтернет-аптек в Україні, що не порушують діюче законодавство. До них належать:

  • надання інформаційно-консультативних послуг для населення в інтерактивному режимі через інтернет і телефон, що фактично є довідковою службою про наявність і ціни на ліки в звичайних аптеках, за якими потрібно приїжджати самим;
  • організація «гарячих ліній», де кваліфіковані фахівці можуть допомогти з індивідуальним вибором безрецептурних лікарських засобів. А у разі серйозних захворювань консультант, з’ясувавши проблему, порекомендує звернутися до того або іншого лікаря для встановлення правильного діагнозу і призначення належної терапії. Для покупки препарату також потрібно звернутися в аптеку особисто.

аспірантка кафедри ЕП НФаУ Наталія МусієнкоДосить змістовною була доповідь аспірантки кафедри ЕП НФаУ Наталії Мусієнко на тему «Дослідження напрямків удосконалення процесу бюджетування на вітчизняних фармацевтичних підприємствах». Вона, зокрема, відзначила, що стрімке зростання цін на ЛЗ зумовлене не лише суб’єктивними причинами, але й дією об’єктивних факторів, таких як підвищення цін на субстанції та матеріали, на енергоносії, підвищення тарифів на транспортні перевезення. Все це визначає актуальність таких інструментів контролю над  цінами ЛЗ, як державний моніторинг цін на ЛЗ, державна реєстрація цін на життєво необхідні ЛЗ, а також підвищує значимість контролю за невиправданим зростанням витрат на виробництво та реалізацію ЛЗ на рівні виробників. Н. Мусієнко зауважила, що найбільшою мірою актуальність впровадження процесу бюджетування на ФП зумовлюють такі фактори, як пошук внутрішніх резервів зниження витрат на виробництво та реалізацію ЛЗ; підвищення обгрунтованості витрачання фінансових ресурсів за рахунок встановлення суворого контролю за витратами діяльності структурних підрозділів ФП; підвищення ефективності використання обмежених ресурсів ФП та зміцнення фінансової дисципліни у поєднанні з мотивацією структурних підрозділів за ефективне досягнення бюджетних показників і реалізацію загальної стратегії ФП.

Найбільш значущими факторами, які гальмують розвиток і знижують ефективність процесу бюджетування на ФП, за словами доповідача, є те, що процес бюджетування не пов’язаний з управлінським і бухгалтерським обліком, а це призводить до відсутності інформаційної бази для розробки та аналізу виконання бюджетів; недосконалості технології та організації процесу бюджетування. Доповідач зазначила, що головними напрямками удосконалення останнього на ФП є розробка первинної інформаційної бази та удосконалення технології процесу бюджетування; його автоматизація; розробка бюджетного регламенту; побудова системи контролю та матеріальної відповідальності за виконання бюджетних показників; розробка системи збалансованих показників ефективності, яка дозволяє операціоналізувати стратегію діяльності ФП на  підставі відбиття стратегічних показників у бюджетах оперативної діяльності центрів відповідальності.

доцент кафедри організації та економіки у фармації НФаУ Ганна ПанфіловаАктуальним в наш час є питання щодо добровільного медичного страхування (ДМС). Саме цій темі була присвячена доповідь доцента кафедри організації та економіки у фармації НФаУ Ганни Панфілової. Основними факторами, які, на думку фахівців, заважають розвитку ДМС в  Україні, є відсутність досвіду страхових відносин у населення взагалі та в галузі охорони здоров’я зокрема; незацікавленість закладів охорони здоров’я у розвитку ДМС в Україні; негативний досвід роботи страховиків на ринку ДМС; недостатність доступної інформації про ДМС; низькі доходи населення та низький рівень розвитку інфраструктури страхового ринку в  Україні. Найбільш вагомими факторами позитивного впливу стосовно ринку ДМС є фінансово-економічна статистика в країні та підвищення рівня медичного обслуговування за програмами ДМС.

Критеріями класифікації страхових продуктів за програмами ДМС є: обсяг надання послуг (амбулаторно-поліклінічна, стаціонарна, спеціалізована, комбінована, невідкладна допомога); рівень (клас) надання послуг (економ-пакет; стандарт — класичний пакет; VIP або еліт-пакет); цінові групи страхових продуктів (нижча; середня; вища); типи страхування (колективне — корпоративне та сімейне; індивідуальне); особливості ускладнення договорів (франшиза; порядок страхового відшкодування; термін дії договору і т.д.).

Г. Панфілова повідомила, що були розроблені принципи, які дозволяють більш ефективно організувати фармацевтичну й медичну допомогу у розрізі ДМС, та з урахуванням цього визначені 3 основні напрямки: соціально-економічний (підвищення рівня економічної доступності страхових продуктів, які є на ринку), ринковий (ринок ДМС знаходиться на стадії повільного зростання, і у населення ще відсутній досвід страхових відносин); спеціальний (страховики повинні розвивати свою діяльність у напрямку отримання прибутків і виконувати певні соціальні функції у суспільстві).

Хочеться зауважити, що подібні конференції роблять вагомий внесок у розвиток наукових досліджень і фармацевтичну практику. Адже зважаючи на досить важку і нестабільну ситуацію в Україні, науковцям необхідно докласти максимум зусиль, щоб змоделювати і передбачити можливі зміни на фармацевтичному ринку та допомогти практичній фармації подолати всі труднощі.

Юлія Лисак, фото Любові Столяр

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті