Організаторами заходу виступили Міністерство охорони здоров’я (МОЗ) України та Бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) в Україні за підтримки Європейського Союзу (ЄС) та Бельгійського агентства міжнародного співробітництва Enabel.
Символічно, що місцем проведення форуму став саме Ужгород — регіон, який сьогодні є одним із ключових центрів релокації бізнесу, міжнародної співпраці та транскордонної взаємодії. Як наголосив голова Закарпатської обласної військової адміністрації Мирослав Білецький, область прийняла близько 250 тис. внутрішньо переміщених осіб та понад 400 релокованих підприємств, а тому є показовим прикладом стійкості країни в умовах війни.
Відновлення під обстрілами та стратегія до 2030 р.
Перший блок форуму був присвячений інтеграції України до європейського простору здоров’я та реалізації Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 р.
Відкриваючи захід, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко зазначив, що українська медична система проходить безпрецедентний етап розвитку, коли реформи доводиться реалізовувати паралельно з реагуванням на виклики війни.
За його словами, на Україну сьогодні припадає близько 40% усіх атак на медичну інфраструктуру, зафіксованих у світі. Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено понад 2500 медичних об’єктів, більш як 330 зруйновано повністю, втрачено сотні автомобілів екстреної медичної допомоги. Водночас система зберегла керованість та продовжує розвиватися.
Окрему увагу міністр приділив результатам модернізації медичної інфраструктури. Останніми роками заклади охорони здоров’я отримали 235 комп’ютерних томографів, 42 магнітно-резонансні томографи, 50 ангіографічних систем та 21 лінійний прискорювач для лікування онкологічних захворювань.
Серед ключових викликів, які визначатимуть розвиток галузі найближчими роками, міністр назвав демографічну кризу. За його словами, система охорони здоров’я тривалий час будувалася під потреби країни з населенням понад 50 млн осіб, тоді як сьогодні реальна чисельність населення є суттєво меншою.
Відповіддю на демографічні та епідеміологічні виклики має стати реалізація Стратегії розвитку системи охорони здоров’я до 2030 р., яка визначає 3 основні цілі: забезпечення доступу до якісних медичних послуг та лікарських засобів, посилення міжсекторальної взаємодії та розвиток кадрового, технологічного й інвестиційного потенціалу галузі.
Важливою складовою цієї політики є розвиток профілактичних програм. Зокрема, триває реалізація програми «Скринінг здоров’я 40+», а вже з липня цього року стартує новий напрям у межах програми «Доступні ліки» — «Здорове серце».
За словами В. Ляшка, програма охопить понад 50 міжнародних непатентованих назв препаратів для лікування серцево-судинних захворювань, а також передбачатиме безоплатне планове стентування.
Окремо міністр зупинився на євроінтеграційному напрямі. Станом на сьогодні у сфері охорони здоров’я вже імплементовано 92 акти ЄС, а до 2027 р. передбачено адаптацію ще 213 актів відповідно до Національної програми адаптації законодавства України до права Європейського Союзу (acquis ЄС). Одним із результатів цієї роботи стане створення Українського фармацевтичного агентства, яке функціонуватиме за стандартами ЄС.
«Наш шлях до ЄС — це не лише адаптація до спільних правил, а й внесок України у формування майбутнього європейської системи охорони здоров’я. Наша країна вже сьогодні формує унікальний досвід функціонування системи охорони здоров’я в умовах повномасштабної війни — від організації медичної евакуації до забезпечення стійкості цифрової інфраструктури та розвитку сучасної системи реабілітації. Ці рішення вже викликають інтерес міжнародної спільноти та стають частиною професійного порядку денного на міжнародному рівні», — зазначив В. Ляшко.
Загалом програма Національного форуму «Здорова Україна 2030» побудована навколо 5 тематичних блоків, які охоплюють стратегічні напрями розвитку системи охорони здоров’я України — від євроінтеграції та регуляторної політики до цифровізації та медичних інновацій.
Євроінтеграція: один із найуспішніших напрямів
Продовженням блоку стала панельна дискусія за участю віцепрем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки, голови Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації Михайла Радуцького, представників Офісу Президента, ВООЗ та регіональної влади.
Т. Качка повідомив, що Україна очікує відкриття першого переговорного кластера з ЄС уже найближчим часом, а сфера охорони здоров’я та фармацевтики демонструє один із найкращих результатів у процесі адаптації законодавства до норм ЄС.
М. Радуцький наголосив, що сфера охорони здоров’я наразі є одним із лідерів євроінтеграційного процесу — Україна вже виконала близько 91% бенчмарків у межах переговорного кластера, який охоплює питання охорони здоров’я та безпеки харчових продуктів.
Значну частину законодавства вже гармонізовано з нормами ЄС, зокрема у сферах громадського здоров’я та донорства крові. Окремо доповідач нагадав, що Парламент ухвалив Закон України «Про лікарські засоби», який буде введено в дію 1 січня 2027 р. і передбачає перехід до європейських правил обігу препаратів.
Водночас, як підкреслив голова Комітету, всі ці зміни впроваджуються в умовах повномасштабної війни, що потребує збереження темпів реформ та одночасного реагування на нові виклики системи охорони здоров’я. «Ми реалізуємо ці зміни в умовах повномасштабної війни. Попри всі виклики, ми не зупинили реформи й виконуємо зобов’язання перед європейськими партнерами», — зазначив М. Радуцький.
Серед нових пріоритетів, які додалися до порядку денного розвитку медицини, він назвав реабілітацію, протезування, реконструктивну хірургію, лікування бойових травм та розвиток системи ментального здоров’я.
Парламентар окреслив перелік євроінтеграційних законопроєктів, над якими триває робота. Серед них — законодавчі ініціативи щодо транскордонної медичної допомоги, оновлення регулювання лікарських засобів, впровадження норм у сфері речовин людського походження (substances of human origin — SoHO), регулювання психоактивних речовин, а також ратифікація Протоколу ВООЗ про ліквідацію незаконної торгівлі тютюновими виробами.
Окремо народний депутат привітав Уряд із ухваленням рішення щодо створення Українського фармацевтичного агентства, яке має стати одним із ключових елементів нової регуляторної архітектури фармацевтичного сектору.
Транскордонна медицина: нові можливості для пацієнтів і закладів
Другий блок форуму був присвячений розвитку транскордонної медицини — одному з ключових елементів інтеграції України до Європейського простору даних про охорону здоров’я (European Health Data Space — EHDS).
Заступниця міністра охорони здоров’я з питань європейської інтеграції Марина Слободніченко представила підходи до впровадження відповідної директиви ЄС в українське законодавство.
Йдеться про створення системи, яка працюватиме в обох напрямках: українські пацієнти зможуть отримувати лікування в країнах ЄС із подальшим відшкодуванням витрат, а іноземні громадяни — користуватися медичними послугами в Україні.
Серед ключових елементів майбутнього законодавства — механізми компенсації вартості лікування за кордоном, взаємне визнання медичних документів, запровадження страхування професійної відповідальності медичних працівників та закладів охорони здоров’я.
Особливу актуальність ця тема має з огляду на те, що за межами країни нині перебувають мільйони українців.
«Понад 5 мільйонів українців нині перебувають за кордоном. Наше завдання — створити умови, за яких вони матимуть доступ до якісної медичної допомоги та зможуть користуватися своїми правами у сфері охорони здоров’я незалежно від країни перебування», — наголосила М. Слободніченко.
Учасники дискусії також обговорили конкурентні переваги української медицини. На їхню думку, найбільший потенціал для залучення іноземних пацієнтів мають такі напрями, як реабілітація, кардіохірургія, офтальмологія, ортопедія, репродуктивна медицина та високотехнологічна діагностика.
Клінічні дослідження як інструмент розвитку
У центрі уваги тематичного блоку опинилося питання перетворення України на конкурентоспроможний майданчик для міжнародних клінічних випробувань.
Директор ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (ДЕЦ) Едем Адаманов наголосив, що клінічні дослідження необхідно розглядати не як вузький регуляторний процес, а як складову державної політики у сфері охорони здоров’я, науки та інвестицій.
За його словами, розвиток цього напряму дозволяє одночасно розв’язувати кілька стратегічних завдань: забезпечувати пацієнтам доступ до інноваційної терапії, зміцнювати науковий потенціал країни, залучати міжнародні інвестиції та інтегрувати українську систему охорони здоров’я до європейського дослідницького простору.
Учасники дискусії відзначили, що останніми роками Україні вдалося зробити низку важливих кроків для підвищення власної привабливості як локації для проведення міжнародних досліджень. Зокрема, строки регуляторного розгляду матеріалів клінічних випробувань скорочено з 45 до 30 днів, цифровізовано частину процедур, а з квітня 2026 р. через Єдине вікно МОЗ запрацював механізм електронного подання заяв на проведення досліджень та внесення суттєвих поправок.
Важливим сигналом для міжнародних партнерів стала також гармонізація українських процедур із Регламентом ЄС № 536/2014 та впровадження оновлених стандартів належної клінічної практики (Good Clinical Practice — GCP) Міжнародної конференції з гармонізації (International Conference on Harmonisation — ICH).
Станом на 1 червня 2026 р. в Україні на різних етапах знаходяться 303 клінічні випробування, що, попри виклики воєнного часу, свідчить про збереження високого інтересу міжнародних компаній до українського ринку.
Представники підкомітету клінічних досліджень Європейської Бізнес Асоціації (European Business Association — ЕВА) акцентують, що конкуренція за клінічні дослідження загострюється та стрімко підвищується. Аби залишатися конкурентною, Україні потрібно діяти на випередження.
«Сьогодні дослідження не розподіляються автоматично — спонсори обирають країни за жорсткими критеріями. Перевагу отримують ті, де система забезпечує швидкість, передбачуваність і безбар’єрний запуск досліджень», — зазначають в ЕВА.
Україна має сильну основу — високу якість досліджень, експертизу, розвинену мережу дослідницьких центрів і швидкий набір пацієнтів. Однак в умовах відновлення після різкого спаду та одночасного підвищення глобальної конкуренції цього вже недостатньо.
Ключовим фактором стає роль держави — її здатність формувати рішення, швидко їх впроваджувати та забезпечувати їх реальне виконання, зокрема через інструменти стимулювання.
Окремою подією форуму стало підписання Меморандуму про співпрацю між ДЕЦ та Асоціацією «Виробники ліків України». Сторони домовилися про співпрацю у сфері гармонізації регуляторних підходів із законодавством ЄС, розвитку сучасних регуляторних практик та підвищення інвестиційної привабливості України для міжнародних досліджень.
Українські ліки як складова стійкості системи охорони здоров’я
Для фармацевтичної галузі особливий інтерес становила панельна дискусія «Зроблено в Україні: лікарські засоби», яку модерував Євген Кунда, директор з комерційного розвитку групи компаній Proxima Research International та керівний директор європейського кластеру компанії.
Під час обговорення учасники фактично спробували відповісти на запитання, якою має бути державна політика щодо підтримки вітчизняного виробника в умовах європейської інтеграції та посилення конкуренції на внутрішньому ринку.
Заступник міністра охорони здоров’я Євгеній Гончар наголосив, що держава розглядає розвиток національної фармацевтичної промисловості не лише як економічне завдання, а й як один із ключових елементів стійкості системи охорони здоров’я. Розширення виробництва критично важливих лікарських засобів в Україні дозволяє зменшити залежність від імпорту та забезпечити більш стабільне постачання препаратів для пацієнтів.
За його словами, підтримка українських виробників має базуватися на комплексі інструментів — від державних закупівель і довгострокового планування потреб системи охорони здоров’я до фінансових стимулів, які дозволять компаніям інвестувати в модернізацію виробництва та розширення продуктових портфелів.
Значна частина дискусії стосувалася програми «Доступні ліки». Учасники нагадали, що її бюджет у 2026 р. становить 8,7 млрд грн, а з липня перелік препаратів розширять на більш ніж 50 міжнародних непатентованих найменувань для лікування серцево-судинних захворювань.
Фактично йдеться не лише про підвищення доступності терапії для пацієнтів, а й про створення додаткових можливостей для українських виробників брати участь у забезпеченні потреб системи охорони здоров’я.
Окрему увагу приділили потенціалу української Фарми. Було відзначено, що вітчизняні компанії вже мають власні центри досліджень і розробок (Research and Development — R&D), виробляють широкий спектр лікарських засобів та експортують продукцію в понад 60 країн світу.
Водночас одним із ключових викликів залишається формування довіри до українських лікарських засобів як серед пацієнтів, так і медичної спільноти. На думку учасників, поряд із розвитком виробничих потужностей необхідно активніше інформувати медичних працівників і пацієнтів про якість, ефективність та безпеку вітчизняних препаратів. Це сприятиме формуванню позитивного сприйняття української фармацевтичної продукції та підвищенню її конкурентоспроможності.
Цифровізація та штучний інтелект: майбутнє вже поруч
Якщо ще кілька років тому цифровізація сприймалася переважно як інструмент підвищення ефективності роботи системи охорони здоров’я, то сьогодні вона дедалі більше визначає напрями її подальшого розвитку.
Саме цьому був присвячений блок «Медицина і технології: коли майбутнє вже тут».
Заступниця міністра охорони здоров’я з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Марія Карчевич нагадала, що електронна система охорони здоров’я (ЕСОЗ) стала однією з найбільших державних цифрових платформ України.
«Сьогодні eHealth — це єдине цифрове середовище, в якому взаємодіють держава, медичні заклади та мільйони українців. Це система, яка витримала пандемію COVID-19, повномасштабну війну та продовжує розвиватися навіть у найскладніші часи. Наше наступне завдання — використати потенціал даних і нових технологій для масштабування та подальшої трансформації системи охорони здоров’я», — зазначила заступниця міністра, відкриваючи дискусію.
Наразі в ЕСОЗ накопичено понад 5 млрд медичних записів, а сама система забезпечує взаємодію між мільйонами пацієнтів, сотнями тисяч медичних працівників та закладів охорони здоров’я.
За словами М. Карчевич, наступний етап розвитку пов’язаний з ефективним використанням накопичених даних.
Серед ключових напрямів — розвиток кабінету пацієнта, транскордонний обмін медичними даними, аналітичні інструменти для управління системою охорони здоров’я та впровадження рішень на основі штучного інтелекту.
Учасники форуму також обговорили перспективи інтеграції України до EHDS, який має стати одним із фундаментальних елементів майбутньої цифрової архітектури охорони здоров’я ЄС.
Від стратегії до практичних рішень
Підбиваючи підсумки форуму, його учасники фактично окреслили порядок денний для української системи охорони здоров’я на найближчі роки. Серед пріоритетів — завершення євроінтеграційних перетворень, розвиток транскордонної медицини, зміцнення кадрового потенціалу галузі, підтримка національного фармацевтичного виробництва, цифровізація та розширення доступу пацієнтів до сучасних медичних технологій.
Водночас наскрізною темою практично всіх дискусій стала стійкість системи охорони здоров’я. Саме здатність продовжувати реформи під час війни, адаптуватися до нових викликів і водночас наближатися до європейських стандартів учасники форуму називали головним досягненням останніх років та ключовою передумовою реалізації Стратегії розвитку охорони здоров’я до 2030 р.
фото надані організаторами
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим