Сучасні тенденції розвитку комунальних аптек

Ми продовжуємо цикл публікацій, присвячених подіям VI спеціалізованої фармацевтичної конференції-практикуму «АПТЕКА–2011», організованої компанією «МОРІОН» та Агентством медичного маркетингу. Нагадаємо, що цього року зустріч професіоналів фармацевтичної галузі відбулася 25–27 травня у туристично-оздоровчому комплексі «Судак» за підтримки Всеукраїнської аптечної асоціації, Всеукраїнської громадської організації «Фармацевтична асоціація «ФАРМУКРАЇНА», Асоціації виробників інноваційних ліків «АПРаД», AIPM Ukraine, Всеукраїнської громадської організації «Аптечна професійна асоціація України» та Асоціації «Виробники ліків України».

Тетяна КотлярДругу пленарну сесію конференції, присвячену реаліям та перс­пективам комунальних аптек, відкрила доповідь Тетяни Котляр, голови Громадської ради при Державній інспекції з контролю якості лікарських засобів (Держлік­інспекції) МОЗ України. Вона висвітлила проблему лікарняних аптечних закладів в контексті реформування галузі охорони здоров’я, розпочавши виступ з аналізу нормативно-правових документів та пошуку визначення, що ж таке «лікарняна аптека».

Наказом Держлікінспекції МОЗ від 21.09.2010 р. № 340 «Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової роздрібної торгівлі лікарськими засобами» (Ліцензійні умови) визначено, що аптека — заклад охорони здоров’я, основним завданням якого є забезпечення населення, закладів охорони здоров’я, підприємств, установ та організацій лікарськими засобами шляхом здійснення роздрібної торгівлі. При цьому, зазначила доповідач, у документі немає жодного визначення лікарняної аптеки.

У наказі МОЗ України від 28.10.2002 р. № 385 «Про затвердження переліків закладів охорони здоров’я, лікарських, провізорських посад та посад молодших спеціалістів з фармацевтичною освітою у закладах охорони здоров’я» міститься положення, згідно з яким аптека, яка призначена для переважного забезпечення однієї або декількох лікарень, інших закладів охорони здоров’я, а також населення медикаментами і предметами медичного призначення, називається відповідно лікарняною або міжлікарняною аптекою.

Разом з тим, у наказі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 04.01.2001 р. № 2і «Державні будівельні норми України «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров’я» чітко визначено, що аптека лікарняна – аптека, що входить до складу лікарні і забезпечує її лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту; аптека міжлікарняна — аптека, що забезпечує лікувальними засобами та іншими предметами аптечного асортименту декілька лікарень. Тим же наказом зазначено вимоги до проектування та розміщення лікарняних аптек.

Лікарняні аптеки за кордоном

Діяльність лікарняних аптек у всьому світі відображає загальні тенденції розвитку медичних послуг: забезпечення інформацією про лікарські засоби, участь в контролі якості лікарських засобів і вартості лікування, більша увага до пацієнта та участь фармацевтів у подальшому веденні хворих. У багатьох європейських країнах лікарняні аптеки слідкують за тим, щоб використання лікарських засобів у лікарнях було безпечним, ефективним і рентабельним.

Це почалося зі створення фахівцями різного профілю комітетів з лікарських засобів і терапії з метою розробки політики використання лікарських засобів, що заощаджує кошти та гарантує їх безпеку та ефективність.

Наступним кроком, що вплинув на використання лікарських засобів у масштабі всієї лікарні, стало створення лікарняних рецептурних довідників. Завдяки діяльності лікарняних аптек скорочувалася тривалість госпіталізації пацієнта, забезпечувалося оптимальне застосування лікарських засобів, надавалися професійні поради, а також здійснювався фармаконагляд та виявлялися помилки призначень.

У зв’язку з швидким розвитком фармакотерапії виникла потреба в інформаційних службах з лікарських засобів: спочатку – внутрішньолікарняні, які потім об’єднали в місцеві та загальнонаціональні групи, що мають відповідати на запити, створюють спеціалізовані бази даних і співпрацюють з урядовими та промисловими організаціями.

Лікарняні аптеки в Україні

Як зазначила Т. Котляр, сьогодні багато лікувальних установ не зберегли лікарняні аптеки, від чого знижується якість фармацевтичної допомоги загалом. Робота тих небагатьох лікарняних аптек, які ще існують в країні, ускладнена відсутністю чіткого визначення поняття лікарняної аптеки на законодавчому рівні та відповідної правової бази, яка б регламентувала її роботу, недосконалістю Ліцензійних умов в частині можливості розміщення лікарняної аптеки не тільки на першому поверсі та обов’язкової наявності торговельного залу, кадровими проблемами. Відсутність лікарняної аптеки може призвести до негативних наслідків: не завжди ефективно контролюється якість лікарських засобів (до уповноваженої особи Ліцензійними умовами передбачено певні кваліфікаційні вимоги: повна вища фармацевтична освіта, стаж роботи не менше 2 років, а вхідний контроль якості лікарських засобів в лікувально-профілактичному закладі відповідно до наказу МОЗ України від 16.12.2003 р. № 584 «Про затвердження Правил зберігання та проведення контролю якості лікарських засобів у лікувально-профілактичних закладах» здійснюється уповноваженими особами: головними/старшими медсестрами; провізорами або фармацевтами лікарняних аптек), існує можливість недотримання умов їх зберігання, відсутній контроль за товарними запасами та система обліку руху лікарських засобів.

Завершуючи доповідь, Т. Котляр зазначила, що проблема збереження лікарняних аптек та безпосередньо їх виробничих функцій з одночасним забезпеченням економічної ефективності діяльності або фінансування таких аптек за рахунок бюджету потребує комплексного рішення. Сьогодні гостро постала необхідність принципово якісних змін самого процесу надання даного виду фармацевтичної послуги — клінічної фармації. Враховуючи початок реформування галузі, це найкращий час для розвитку клінічної фармації шляхом відновлення та реформування роботи лікарняних аптек з урахуванням європейського досвіду.

Світлана Пасталиця«Аптечне виробництво — проблеми та перспективи» — тема доповіді Світлани Пасталиці, генерального директора комунального підприємства «Ліки України» Чернігівської обласної ради. Вона нагадала, що у червні 2010 р. відбулася нарада «Про забезпечення доступності для населення якісних лікарських засобів, медичних виробів і медичного обладнання» під головуванням Прем’єр-міністра Украї­ни Миколи Азарова. Серед нагальних питань, що розглядалися на нараді, зокрема йшлося про виробництво лікарських засобів в умовах аптеки, а саме розширення мережі аптечних закладів, які можуть провадити господарську діяльність з виготовлення лікарських засобів в аптечних умовах, насамперед у сільській місцевості, шляхом визначення кількості аптек у кожній адміністративно-територіальної одиниці з розрахунку до 20 тис. населення на одну аптеку.

Виконання цього завдання викликало чимало проблем, які висвітлили реальний стан справ в одному з найбільш традиційних та класичних напрямків діяльності аптек, а саме, виготовленні лікарських засобів в умовах аптек. Ще 20 років тому важко було уявити аптеку без асистентської кімнати, а близько 30% товарообігу становили екстемпоральні ліки. Станом на початок 1996 р. КП «Ліки України» налічувало 26 аптек, що займались виготовленням препаратів, на 1 січня 2010 р. їх залишилось 16, а в 2011 р. – лише 5.

Доповідач проаналізувала причини такого скорочення, зазначивши, що внаслідок розширення асортименту лікарських засобів, яке почалося у 90-ті роки минулого сторіччя, значно зменшилась потреба в аптечному виробництві. Досі аптеки виготовляли лікарські засоби в знач­них обсягах, особливо для дітей молодшого віку: краплі, мікстури, порошки, суспензії, розчини для ін’єкцій. Ще у 2005 р. кожна центральна районна аптека виготовляла близько 10 найменувань таких розчинів (в середньому 700 л на місяць).

Поступово, з налагодженням промислового виготовлення широкого асортименту розчинів для ін’єкцій аптеки припинили виготовлення цієї лікарської форми, а обсяги виготовлення препаратів в умовах аптеки з 2005 р. почали стрімко скорочуватись. В усіх аптеках виготовлення ліків в невеликих обсягах є збитковим: витрати на утримання фахівців-фармацевтів та персоналу, приміщення, належної апаратури, на забезпечення дотримання вимог Ліцензійних умов значно перевищують отриманий прибуток від реалізації таких препаратів. Тому не дивно, що приватні аптеки не поспішають отримувати ліцензію на цей вид діяльності.

З метою забезпечення доступності лікарських засобів, що виготовляються в умовах аптеки, та їх належної якості на комунальному підприємстві запроваджено централізоване виготовлення на базі міжлікарняної аптеки, яка має ліцензію на виготовлення лікарських засобів, у тому числі в асептичних умовах, забезпечена необхідним обладнанням та кваліфікованим персоналом. Відпрацьована технологічна схема прийому рецептів з усіх районів Чернігівської обл.: транспортом, телефоном, факсом, електронною поштою. Доставка виготовлених ліків здійснюється транс­портом аптечного складу КП «Ліки України».

Недоцільність розрахунків щодо розміщення аптеки з екстемпоральним виробництвом залежно від кількості населення (1 аптека на 20 тис. осіб) продемонстрована С. Пасталицею шляхом аналізу показників виготовлення лікарських форм у центральних районних аптеках № 67 (Прилуки), № 31 (смт Короп) та центральної міської аптеки № 200 (Ніжин) за квітень 2011 р. Так, у Ніжині з найбільшою кількістю населення (106 тис.), замовлено найменшу кількість лікарських засобів (195). У Прилукському районі, де мешкає 91 тис. осіб, замовлено 787 лікарських засобів, а в Коропському районі (27 тис.) – 195. Це свідчить, що кількість населення взагалі не відображає потребу в виготовленні препаратів. Важливу роль в цьому відіграють лікарі, які розуміють перевагу таких ліків, а також донесення інформації до населення й лікарів про те, що такі послуги надаються аптекою. Нині аптеки з екстемпоральним виготовленням працюють без навантаження, тому відкриття додаткових закладів в регіоні недоцільне, оскільки цілком достатньо централізованого забезпечення, — наголосила доповідач. Суттєвим чинником, що впливає на якість виготовлених ліків, безумовно, є професіоналізм фахівця. Як свідчить практика, при незначних обсягах виготовлення лікарських засобів в умовах аптеки рівень професійної майстерності значно знижується.

С. Пасталиця оприлюднила показники виготовлення екстемпоральних лікарських форм за жовтень 2010 — квітень 2011 р. по аптеках КП «Ліки України». За цей період виготовлено 70 668 лікарських засобів, що, на думку доповідача, є непоганим показником роботи 5 аптек. Найчастіше замовляють розчини для ін’єкцій, розчини та краплі для внутрішнього застосування, розчини для зовнішнього застосування, порошки.

Сучасні тенденції розвитку комунальних аптек

Одним з проблемних питань залишається доступність субстанцій, адже для екстемпорального виготовлення треба мати близько 100 їх найменувань. Згідно з п. 1.6. наказу МОЗ України від 15.12.2004 р. № 626 «Про затвердження Правил виробництва (виготовлення) лікарських засобів в умовах аптеки» у виробництві (виготовленні) лікарських засобів можуть використовуватися лише зареєстровані в Україні чи дозволені до застосування МОЗ України діючі (субстанції) і допоміжні речовини, матеріали первинної упаковки, які відповідають вимогам, визначеним нормативно-технічними документами, Державною Фармакопеєю України, технологічною інструкцією чи технічною документацією тощо.

Субстанції та допоміжні речовини (кожна серія, партія), які використовуються при виробництві (виготовленні) лікарських засобів в умовах аптеки, повинні супроводжуватися висновком щодо їх якості, виданим лабораторією, атестованою та/або акредитованою згідно з Порядком проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів.

На жаль, не всі субстанції, зареєстровані в Україні, відповідають цим вимогам, а деякі взагалі відсутні на фармацевтичному ринку: сахароза, цитраль масляний та спиртовий, нафтолан, дикаїн, олія кропу, кальцію гліцерофосфат, еуфі­лін, скипідар, кислота нікотинова, цинку сульфат, левоміцетин, кофеїн-бензоат натрію, фурацилін (станом на 01.04.2011 р.).

С. Пасталиця підкреслила, що потреба у виготовленні ліків в умовах аптеки існує, адже такі лікарські форми мають багато переваг: відсутність у складі допоміжних речовин, що знижує вірогідність виникнення алергічних реакцій та медикаментозної залежності, відсутність ризику реалізації фальсифікованих лікарських засобів, індивідуальний підхід до пацієнта, а також доступна ціна. У зв’язку з цим держава повин­на надавати преференції цим аптечним закладам: пільги зі сплати податків, комунальних платежів, орендної плати, в іншому разі аптеки й далі будуть відмовлятись від виготовлення лікарських засобів.

Після доповіді виникла жвава дискусія. Як зазначив Микола Клюс, директор Полтавського обласного комунального підприємства «Полтавафарм», питання розширення мережі закладів з виробництвом лікарських засобів в аптечних умовах слід вирішувати комплексно, в тому числі приділяючи увагу вдосконаленню навичок лікарів щодо виписування рецептів.

Сергій Гончаров, директор ТОВ «Аптеки медичної академії» (Дніпропетровськ) поділився власним досвідом із зазначеного питання, адже аптечні заклади цієї мережі, окрім роздрібної торгівлі лікарськими засобами, надають послугу щодо екстемпорального виготовлення ліків за рецептом лікаря. Він також висловив думку, що екстемпоральне виробництво необхідно в нашій країні — на такі препарати попит існує. Проте говорити про нижчу ціну виготовлених в аптеці ліків неможливо, враховуючи кошти, витрачені на обладнання приміщення, зарплату фахівців, тому вартість одного рецепта не буває нижча за 20 грн. І це без урахування витрат на логістику, яка здійснюється 2 рази на день разом з основним товаром з центрального складу.

На 20 аптечних закладів, які налічує мережа в 5 містах області з загальною кількістю мешканців приблизно в 2 млн, одна аптека з екстемпоральним виробництвом задовольняє всі їх потреби повністю. Як зазначив С. Гончаров, створення такої аптеки в «Аптеках медичної академії» швидше іміджевий проект, який несе соціальну функцію та не дає прибутку. І якщо держава зацікавлена в розвитку аптечного виготовлення ліків, у тому числі й в приватних аптеках, то перш за все слід розробити нормативну базу та вирішити проблему реєстрації субстанцій.

Світлана БарнатовичСвітлана Барнатович, начальник відділу маркетингу КП «Фармація» КМДА, розповіла про досвід удосконалення процесу управління товаро­рухом на засадах менеджменту якості. Вона зазначила, що головною метою діяльності комунальних фармацевтичних підприємств є реалізація соціальної функції щодо максимально повного та ефективного забезпечення населення регіону якісними та доступними за ціною лікарськими засобами та виробами медичного призначення.

У той же час функціонування у ринкових умовах вимагає визначення та реалізації задач щодо посилення конкурентних позицій, скорочення логістичних витрат, максимізації прибутку, який є головним джерелом фінансування розвитку та реорганізації комунальних підприємств в умовах переходу до вимог міжнародних стандартів якості та правил належних практик. Одним з перспективних напрямків для вирішення зазначеної проблеми стає впровадження логістичної концепції в управління діяльністю комунальних підприємств. Сьогодні на комунальних підприємствах логістична інфраструктура досить розвинена, проте відзначається низький рівень організації її ефективного використання в процесі управління рухом товару. Таким чином, на комунальних підприємствах виник­ла необхідність реінжинірингу процесу управління товарорухом шляхом чіткої регламентації та документування функцій, процесів та процедур відповідно до міжнародних вимог стандартів якості та правил належної практики.

Було визначено найбільш актуальні проблеми, які потребують вирішення в умовах запровадження на комунальних підприємствах логістичної моделі управління рухом лікарських засобів, гармонізованої з вимогами міжнародних стандартів ISO і правилами належних практик. Впровадження цієї моделі передбачає реалізацію певних етапів: проведення організаційної реструктуризації діяльності комунальних підприємств на засадах логістики та менеджменту якості, стандартизацію процесу управління товарорухом, побудову логістичної процесної моделі управління товарорухом відповідно до міжнародних вимог та правил належних практик, визначення точок контролю та центрів відповідальності за управлінням процесом товароруху в логістичній системі підприємства, а також побудову логістичної інформаційної системи. За результатами досліджень було розроблено проект організаційної реструктуризації діяльності комунальних підприємст­в на засадах логістики та менеджменту якості, який передбачає створення служби логістики.

Розроблено типову матрицю відповідальності за управління процесом товароруху лікарських засобів на засадах логістичного менеджменту та менеджменту якості, яка чітко розкриває резерви підвищення ефективності управління цим процесом.

Так, замовлення відбувається на рівні аптечної мережі, а не відділу збуту. Посилення контрол­ю за збором та аналізом дефектури дозволяє постійно мати в асортиментному портфелі лікарські засоби, що користуються попитом. Доповідач представила основні етапи реінжинірингу процесу управління товарорухом, а також складові логістичної процесної моделі управління ним.

Особливе місце при побудові процесної моделі управління рухом лікарських засобів в умовах менеджменту якості належить встановленню точок контролю відповідності виконання логістичних функцій підпроцесу вимогам менеджменту якості чинного законодавства та визначенню центрів відповідальності за їх дотримання. Доповідач запропонувала використовувати їх для комунальних підприємств.

Обов’язковою умовою побудови логістичної процесної моделі є застосування інформаційних технологій та передових технічних засобів, спрямованих на оптимізацію витрат часу та забезпечення продуктивності процесів управління.

Важливим напрямком запобігання непродуктивним логістичним витратам в діяльності комунальних підприємств є оптимізація асортименту лікарських засобів — аналогів. С. Барнатович запропонувала алгоритм оптимізації асортименту, в основі якого покладено системно-матричний метод. Методами маркетингових досліджень обсягів реалізації всіх торговельних назв лікарських засобів за міжнародною непатентованою назвою та експертних оцінок спеціалістами аптечних мереж та фахівцями лікувально-профілактичними закладів цих досліджень готуються пропозиції щодо виключення з асортименту неприбуткових лікарських засобів.

Так, за результатами апробації цієї методики на КП «Луганська обласна «Фармація» з асортименту було виключено понад 650 найменувань препаратів, що дозволило спрямувати оборотні кошти на закупівлю ліків, що користуються попитом. Іншим напрямком оптимізації продуктового портфеля стало введення в асортимент нових препаратів на підставі методики фармако­економічної оцінки та прогнозування попиту на рівні аптечної мережі та лікувально-профілактичних закладів. Відповідно до запропонованої методики на КП «Луганська обласна «Фармація» щорічно впроваджувалися в асортимент більше 300 найменувань лікарських засобів.

Завершуючи виступ, С. Барнатович зазначила, що запропонована логістична процесна модель управління товарорухом завдяки чіткій регламентації виконання підпроцесів, ефективній системі контролю та якісному програмному забезпеченню дозволить комунальним підприємствам повною мірою реалізувати їх соціальні функції і в той же час отримати додатковий економічний ефект за умов оптимізації логістичних витрат.

Ілля КостінІлля Костін, старший партнер юридичної компанії «Правовий альянс», розглянув окремі питання здійс­нення державних закупівель лікарських засобів аптечними закладами в умовах нового антикорупційного законодавства. Нагадаємо, що Закон України, «Про засади запобігання і протидії корупції», прийнятий 07.04.2011 р. та підписаний Президентом України 07.06.2011 р., безпосередньо стосуєтьс­я практичної реалізації принципів добросовістної конкуренції, недискримінації учасників та прозорого здійснення державних закупівель. Він набуває чинності 1 липня 2011 р.

Згідно з положеннями Закону, суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення, зокрема, вважаються посадові особи закладів охорони здоров’я публічного права, тобто працівники, які відповідають наступним ознакам: а) виконують організаційно-розпорядчі та консультативно-дорадчі функції; б)  працюють на підприємстві — юридичній особі, створеній розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, АР Крим або органу місцевого самоврядування. Таким чином, завідувач аптечного закладу комунальної форми власності також потрапляє до кола суб’єктів корупційних дій, визначених цим законом. Відповідно до Закону корупційні дії можуть полягати у використанні особою своїх службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей, у тому числі:

  • неправомірне сприяння фізичним або юридичним особам у здійсненні ними господарської діяльності, отриманні субсидій, субвенцій, дотацій, кредитів, пільг, укладанні контрактів (у тому числі на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти);
  • неправомірне сприяння призначенню на посаду особи, що не має переваг перед іншими кандидатами на цю посаду;
  • неправомірне втручання в діяльність органів державної влади, місцевого самоврядування або посадових осіб;
  • неправомірне надання переваги фізичним або юридичним особам у зв’язку з підготовкою проектів, виданням нормативно-правових актів та прийняттям рішень, затвердженням (погодженням) висновків.

Ці обмеження також поширюються на осіб, які займають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків в юридичних особах приватного права незалежно від організаційно-правової форми.

Закон дозволяє суб’єктові корупційних дій приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, якщо їх вартість не перевищує 50% мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка, одноразово, а сукупна вартість таких дарунків, отриманих з одного джерела протягом року, — однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

Це обмеження не поширюється на подарунки, які:

  • даруються близькими родичами;
  • одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

І. Костін звернув також увагу присутніх, що за порушення вимог антикорупційного законодавства передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність. При цьому суб’єкт, який порушив закон, відстороняється від роботи до закінчення розгляду судом відповідної справи, а в разі визнання його винним підлягає звільненню з посади.

Завершуючи виступ, доповідач зазначив, що одним з можливих наслідків дії антикорупційного закону, який матиме суттєвий вплив на весь аптечний ринок, може стати посилення недобросовісної конкуренції. Тому І. Костін рекомендував присутнім у разі виникнення будь-яких питань негайно звертатися за правовою консультацією до спеціалістів, тим більше, що достатня судова практика в даній сфері відсутня.

Більш детально з доповідями спікерів можна ознайомитися на сайтах www.apteka.ua, www.morion.ua.

Анна Барміна,
фото Сергія Бека

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи