Активна та плідна співпраця з підприємцями — завдання № 1 для Державної регуляторної служби України

Розпочинаючи зустріч, Ксенія Ляпіна зазначила, що на сьогодні на законодавчому рівні ліцензуються 55 видів діяльності. «Хочу відмітити, що до другого читання готується проект закону, який передбачає скорочення кількості видів діяльності, на які передбачено видачу ліцензії, до 22. Впевнена, що отримаємо позитивний результат», — повідомила голова Служби. Вона зауважила, що після прийняття Верховною Радою України законів у ніч з 28 на 29 грудня 2014 р., на жаль, позитивних змін і реальних реформ не відбулося. «Успішне реформування економіки України неможливе без забезпечення якісної регуляторної політики. У процесі дерегуляції господарської діяльності Служба розглядає бізнес як свого головного партнера», — зазначила К. Ляпіна.

Одночасно з формуванням нової економічної політики, яка спрямована на покращення підприємницького середовища, за словами К. Ляпіної, Службою активізовано процес дерегуляції у сфері господарської діяльності, суть якої — усунення адміністративних бар’єрів і максимальне спрощення умов ведення бізнесу.

Під час презентації доповіді на тему «Державна регуляторна служба руйнує бар’єри для чесного бізнесу в Україні!» вона повідомила, що Служба планує дотримуватися базових регуляторних принципів: доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.

К. Ляпіна зазначила, що основними завданнями Служби є:

1. Реалізація державної регуляторної політики, політики з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності.

2. Координація дій органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства і підприємництва з питань дерегуляції господарської діяльності.

За словами голови Служби, в поточному році планується забезпечити неухильне виконання органами виконавчої влади та місцевого самоврядування Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», яким чітко передбачені всі процедури щодо підготовки та прийняття регуляторних актів.

Щодо ліцензування та дозвільної системи у сфері господарської діяльності доповідач повідомила, що слід очікувати на суттєве скорочення кількості видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню, уніфікацію процедур отримання і позбавлення ліцензій та зменшення кількості дозвільних документів, дозвільно-погоджувальних процедур та переліку продукції (товарів, послуг), що підлягають сертифікації.

Стосовно державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності Службою заплановано:

• усунення дублювання повноважень органів державного нагляду (контролю); впорядкування та вдосконалення процедури здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
• зменшення кількості та частоти проведення їх перевірок — перегляд критеріїв, за якими суб’єкти господарювання відносяться до найвищої та середньої групи ризику, з метою звуження кола таких суб’єктів господарювання.

Базовими напрямами, за якими проводиться дерегуляція, за словами К. Ляпіної, є: вхід та вихід з бізнесу, спрощення дозвільної системи та сфери ліцензування, посилення захисту прав інвесторів, реформування митних процедур, державний нагляд (контроль), захист економічної конкуренції, розвиток та підтримка підприємництва, реформування надання адміністративних послуг, технічне регулювання, забезпечення безпеки харчових продуктів та окремих показників їх якості, спрощення та прискорення процедури приєднання до енергетичних мереж, підвищення ефективності адміністрування податків, розвиток товарного біржового ринку тощо.

Серед першочергових для оперативного дерегулювання господарської діяльності, за словами К. Ляпіної, Служба визнала сфери санітарного, фітосанітарного та ветеринарного контролю та переробки вторинної сировини (утилізація відходів тари і упаковки). «Планується переглянути ці сфери в частині процедур отримання документів дозвільного характеру та здійснення конт­рольно-наглядових функцій», — зазначила вона.

Голова Служби підкреслила, що для цього планується створити робочі групи, систематизувати законодавство з кожної сфери дерегулювання та сформувати структуровані переліки актів, а також провести відкриті публічні обговорення та визначити акти, які потребують оперативного дерегулювання. «Ми усуватимемо підстави для корупції, що створені у законодавчому полі. Служба наділена достатніми повноваженнями і правами для того, аби знищувати корупційні схеми як в чинних регуляторних актах, так і в проектах», — наголосила К. Ляпіна.

За її словами, Служба боротиметься за унеможливлення корупційних дій посадовців усіх рівнів, насамперед, у сферах ліцензування, дозвільної системи та державного контролю.

Завершуючи доповідь, К. Ляпіна підкреслила, що практичні знання підприємців та їх досвід є дуже цінними для фахівців Служби. «Лише спільними зусиллями, разом з вами, ми усунемо всі бар’єри щодо започаткування та ведення успішного бізнесу», — підсумувала голова Служби.

Слід зазначити, що між К. Ляпіною та підприємцями відбулася активна дискусія, під час якої чимало присутніх гостро висловилися про питання та недоліки законодавчого регулювання своєї сфери діяльності, а також окреслили проблеми, які потребують вирішення. Серед них: знизити тиск податкової служби на підприємця, зупинити контрабандні потоки як в Україну, так і за її межі, вдосконалити умови використання реєстраторів розрахункових операцій, отримання індивідуальної ліцензії та ін. Більшість учасників висловили впевненість, що при активній співпраці Служби з підприємцями та громадськістю спільними зусиллями вдасться домогтися необхідних змін та вирішити питання у сфері дерегуляції підприємницької діяльності.

Після завершення заходу К. Ляпіна повідомила присутнім, що зустрічі з бізнес-спільнотою вона планує провести найближчим часом в кожному регіоні країни. Також вона зазначила, що відкрита до конструктивного діалогу та готова розглянути пропозиції стосовно підтримки підприємництва та розвитку торгівлі в Україні. Так, наступного тижня розпочне роботу окрема профільна робоча група з проблемних питань стосовно застосування платниками єдиного податку реєстраторів розрахункових операцій. «Касовий апарат не повинен бути дамокловим мечем для підприємця, отже, для створення цивілізованих умов і вирішення проблем, які потребують оперативного дерегулювання, запрошуємо всіх бажаючих взяти участь у роботі цієї групи», — зазначила К. Ляпіна.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!