АПАУ про три найнижчі ціни та ліки на АЗС: що змінюють нові урядові рішення для аптек і пацієнтів

— Позиція Асоціації є однозначною та принциповою: обмеження асортименту лікарських засобів в аптеках, що функціонують у лікувально-профілактичних закладах, суперечить інтересам пацієнта.

Пацієнт, який щойно отримав консультацію лікаря, має законне право безперервно продовжити лікування — придбати в аптеці, розташованій у закладі охорони здоров’я, необхідні лікарські засоби, медичні вироби та супутні товари з урахуванням індивідуальних особливостей, супутніх захворювань і рекомендацій лікаря без додаткових поїздок та пошуку інших аптек.

Постає цілком логічне запитання: у якій саме країні Європейського Союзу (ЄС) пацієнт після лікарського прийому змушений залишати заклад охорони здоров’я та шукати іншу аптеку через «обмежений асортимент»?

Відповідь очевидна — у жодній.

У країнах ЄС громадські аптеки забезпечують безперервність терапії, а не створюють бар’єри для доступу до призначеного лікування. Україна має розвинену аптечну інфраструктуру і може — та повинна — використовувати перевірену європейську модель функціонування аптек, а не експериментувати з доступністю.

Варто наголосити, що аптечні заклади в Україні вже сьогодні працюють у межах жорстких ліцензійних умов і зобов’язані забезпечувати наявність лікарських засобів з однією з трьох найбільш економічно вигідних (найнижчих) цін, визначених у Національному каталозі цін.

Однак запропоновані зміни фактично створюють штучні бар’єри там, де має бути доступність.

Ініціаторами змін задекларовано мету «захисту прав споживачів на отримання якісних лікарських засобів», а як вигоди для громадян проголошено «забезпечення якісними та доступними лікарськими засобами» та «відсутність додаткових витрат». Водночас такі ініціативи де-факто ставлять під сумнів якість всіх інших препаратів, які перебувають в легальному обігу, пройшли державний контроль з боку Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками та мають сертифікати якості виробників і висновки про якість ввезених в Україну препаратів.

Запропонований підхід підміняє клінічне рішення адміністративною формулою декларування цін. Фактично це означає, що реальний вибір щодо лікування здійснює не лікар і не пацієнт, а механічний алгоритм визначення «трьох найнижчих цін» у Національному каталозі цін.

Будь-яка зміна у каталозі може призвести до того, що препарат, призначений учора, сьогодні стає недоступним. Така нестабільність створює ризики переривання лікування та зниження якості фармацевтичної допомоги.

Звіти Фармацевтичної групи Європейського Союзу (Pharmaceutical Group of the European Union — PGEU) та Європейської асоціації госпітальних фармацевтів (European Association of Hospital Pharmacists — EAHP) неодноразово фіксували, що надмірна орієнтація виключно на найнижчу ціну є одним із чинників формування хронічного дефіциту лікарських засобів. Сучасні європейські рекомендації, навпаки, наголошують на необхідності балансу між ціною, надійністю постачання та клінічною доцільністю.

У країнах ЄС подібні адміністративні алгоритми не застосовуються для обмеження доступності препаратів в аптеках. Пріоритетом залишається клінічне рішення лікаря та фармацевта, тоді як цінові механізми використовуються виключно для систем відшкодування, а не для обмеження вибору пацієнта.

Звіт Європейської рахункової палати за 2025 р. також застерігає: надмірна залежність від найдешевших ліків виробників підвищує вразливість ланцюгів постачання та знижує стійкість системи до криз.

— З позиції ГС «АПАУ» — так, і суттєво.

Це правило виглядає соціально привабливим лише декларативно. На практиці воно є ударом по конкуренції та фінансовій стійкості аптек, особливо у малих містах і громадах.

У країнах ЄС дискусія про ціну починається після забезпечення безпеки, доступності та безперервності фармацевтичної допомоги. В Україні ж обговорення часто зводиться виключно до вартості, ігноруючи реальні соціальні та економічні наслідки.

Незалежно від того, чи є ціна «низькою» або «найнижчою», для основних відвідувачів аптек вона все одно залишається фінансово відчутною. Йдеться насамперед про пенсіонерів, пацієнтів із хронічними захворюваннями, а також осіб, які змушені придбавати лікарські засоби щомісяця протягом багатьох років. У цьому контексті український пацієнт суттєво не відрізняється від європейського.

Європейський підхід полягає не в механічному зниженні ціни, а у впровадженні системних рішень: ефективних механізмів відшкодування, страхових моделей та підтримки сталого функціонування аптечних закладів, у центрі яких перебуває фармацевт як фахівець системи охорони здоров’я.

Водночас залишається відкритим питання: чи проводився аналіз того, скільки аптек у малих містах і територіальних громадах можуть припинити роботу внаслідок запровадження таких змін? У країнах ЄС давно усвідомили: коли зникає аптека, зникає не бізнес — зникає фармацевтична допомога для населення.

Ціна — важлива, але вона не є єдиним показником якості фармацевтичної допомоги.

— Безумовно, створює. Лікарські засоби відповідно до законодавства є об’єктом спеціального державного контролю, а не звичайним споживчим товаром. Аптеки працюють за суворими ліцензійними вимогами: наявність кваліфікованого персоналу, контроль умов зберігання, професійна відповідальність за консультацію, державний нагляд, у тому числі за формуванням вартості.

АЗС функціонують за зовсім іншою бізнес-логікою, де лікарські засоби ризикують бути зведеними до рівня звичайного товару. Це не конкуренція, а різні правила гри, які не можна вважати справедливими.

Запропонованими змінами працівникам АЗС дозволяється реалізація близько 3400 найменувань безрецептурних лікарських засобів — орієнтовно 35% від усіх зареєстрованих препаратів — без створення аптеки або її структурного підрозділу.

При цьому близько 400 найменувань ОТС-препаратів наказами Міністерства охорони здоров’я України заборонені до рекламування з метою запобігання самолікуванню (зокрема анальгін, барбовал, аскофен, аспаркам, бронхолітин тощо), але одночасно дозволяються до реалізації без професійного фармацевтичного супроводу.

Окремо слід звернути увагу на розбіжність між задекларованою метою — забезпечення доступу до ліків у населених пунктах з обмеженою аптечною мережею — та фактичним змістом проєкту, який не містить жодних територіальних обмежень і надає право реалізації лікарських засобів усім АЗС без винятку.

Жодна країна ЄС не допускає такого формату безконтрольного обігу лікарських засобів поза аптечними закладами.

— Ключовий ризик — втрата професійного фармацевтичного контролю, що неминуче призводить до нераціо­нального застосування лікарських засобів. Серед іншого, відсутність базових вимог і професійних компетенцій у персоналу АЗС щодо формування потреби, закупівлі, транспортування, зберігання, відпуску ліків, а також реагування на їх відкликання з ринку.

У цьому контексті зростає ризик формального підходу до функцій уповноваженої особи, виникнення та розвитку «сірого» сегмента ринку, підвищується ймовірність обігу фальсифікованих лікарських засобів та порушення контроль­ованих ланцюгів постачання.

І насамкінець.

Порушені питання є рамкою для серйозної, фахової та відповідальної професійної дискусії.

Члени ГС «АПАУ» традиційно використовують так званий «тест на європейськість» до будь-яких нових регуляторних ініціатив. Його ключові критерії є чіткими та зрозумілими:

• чи існує відповідна практика щонайменше у трьох країнах ЄС;
• чи підтверджена вона позиціями Міжнародної фармацевтичної федерації (International Pharmaceutical Federation — FIP), Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) або Європейської комісії;
• чи є вона корисною для пацієнтів та системи охорони здоров’я загалом;
• чи посилює роль фармацевта;
• чи не чинить негативного впливу на економічну стабільність аптечного закладу.

Якщо відповідь хоча б на одне з цих запитань є негативною — йдеться не про реформу, а про експеримент.

Позиція членів ГС «АПАУ» чітка та послідовна: ми не виступаємо проти змін, ми виступаємо за системні, обґрунтовані реформи, але проти експериментів над системою фармацевтичної допомоги.

Україна має унікальний шанс запозичити найкращі практики ЄС, адаптувати їх до національних реалій — і саме такий підхід може бути ефективним та сталим. ГС «АПАУ» готова бути надійним партнером держави в цьому процесі та зробити свій професійний внесок у формування якісних, дієвих і безпечних рішень для розвитку системи охорони здоров’я.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!