Мiнiстерство охорони здоров’я України. Наказ від 19.12.2000 № 347

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до закону України «Про лікарські засоби», Порядку державної реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 №1422, з урахуванням норм, що застосовуються у міжнародній практиці, — керівництва Міжнародної конференції з гармонізації технічних вимог до реєстрації лікарських засобів для людини (ІСН) та директиви Ради Європейського Економічного Співтовариства з питань фармакологічного нагляду 75/319 ЄЕС з доповненнями, унесеними директивами 83/570/ЄЕС та 93/39/ЄЕС.

1.2. Інструкція встановлює основні вимоги до збору даних, необхідних для здійснення нагляду за побічними реакціями/діями лікарських засобів, що виникають при проведенні клінічних випробувань та при медичному застосуванні лікарських засобів, а також до проведення наукової оцінки цієї інформації.

1.3. Нагляд за побічними реакціями/діями лікарських засобів здійснюється Державним фармакологічним центром МОЗ України (далі — Центр).

2. Визначення термінів

2.1. Безпечність (нешкідливість) лікарського засобу — відсутність серйозних та непередбачуваних побічних реакцій/побічної дії при клінічних випробуваннях або медичному застосуванні лікарського засобу, які відповідають критерію «користь/ризик».

2.2. Дослідник — фахівець, який безпосередньо проводить клінічне випробування лікарського засобу в лікувально-профілактичному закладі та ознайомлений чи пройшов підготовку з питань проведення клінічних випробувань.

2.3. Додаткові клінічні випробування — це випробування, які проводяться з метою підтвердження і виявлення будь-яких небезпечних властивостей лікарського засобу при його медичному застосуванні, що збільшують ризик для здоров’я людини і потребують прийняття рішень відповідно до чинного законодавства.

2.4. Експертиза матеріалів на лікарський засіб — це перевірка, аналіз та спеціалізована оцінка матеріалів на лікарський засіб з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення про його державну реєстрацію (перереєстрацію) або відмову в державній реєстрації (перереєстрації) лікарського засобу.

2.5. Експертиза матеріалів узагальненого звіту — це перевірка, експертиза та спеціалізована оцінка матеріалів дослідника або фармакоепідеміологічного чи іншого виду дослідження з метою підготовки мотивованих висновків для прийняття рішення щодо безпечності лікарського засобу.

2.6. Експрес-звіт — наданий у письмовій формі опис та попередній аналіз будь-яких непередбачуваних побічних реакцій/явищ, що виникли під час клінічних випробувань лікарського засобу, який подається дослідником або замовником Центру, до Комісії з питань етики і замовнику після надання форми №1.

2.7. Замовник клінічного випробування (спонсор) — юридична або фізична особа, яка є ініціатором початку клінічного випробування лікарського засобу і відповідає за його організацію, контроль та/або фінансування.

2.8. Небезпечні властивості лікарського засобу (побічна реакція/дія) — це сукупність або окремі прояви негативних властивостей лікарського засобу, які перешкоджають його ефективному та безпечному застосуванню у пацієнта або спричиняють негативний вплив на якість його життя.

2.9. Непередбачувана побічна дія — побічна дія, характер або ступінь вияву якої не відповідає наявній інформації про лікарський засіб в аркуші-вкладиші та/або інструкції для медичного застосування лікарського засобу (для дозволеного до медичного застосування лікарського засобу).

2.10. Несерйозна побічна реакція або несерйозне побічне явище — будь-яка побічна реакція або побічне явище, які не відповідають критеріям, визначеним як серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище.

2.11. Побічна дія — будь-яка не бажана реакція, яка обумовлена фармакологічними властивостями лікарського засобу та спостерігається виключно при застосуванні в дозах, рекомендованих для медичного застосування лікарського засобу.

2.12. Побічна реакція — не бажана для здоров’я досліджуваного небезпечна реакція за умови, коли не може бути виключений причинно-наслідковий зв’язок між цією реакцією та застосуванням лікарського засобу.

2.13. Побічне явище — будь-який несприятливий медичний прояв при застосуванні лікарського засобу в досліджуваного, який не обов’язково має причинний зв’язок із застосуванням лікарського засобу (зміни лабораторних даних; симптом або захворювання, які збігаються в часі із застосуванням лікарського засобу тощо).

2.14. Повідомлення Державного фармакологічного центру МОЗ України — якісна друкована інформація (у медичній літературі або окремих виданнях) для лікарів та медичних працівників щодо випадків побічних реакцій/дій тощо в Україні та за її межами.

2.15. Реєстраційне посвідчення (торгова ліцензія) — документ, який видається заявнику і є дозволом для медичного застосування, увезення та продажу лікарського засобу в Україні.

2.16. Серйозна побічна реакція або серйозне побічне явище — будь-які небезпечні для життя побічні явища при застосуванні лікарського засобу (незалежно від дозування), які призводять до госпіталізації або збільшення терміну госпіталізації, інвалідизації, смерті досліджуваного, спричиняють аномалії розвитку плода та вроджені аномалії.

2.17. Спонтанні повідомлення — це повідомлення про всі види побічної дії лікарських засобів при їх медичному застосуванні.

2.18. Узагальнений звіт — подані в письмовій формі якісні описи та аналіз усіх побічних реакцій, які виникли при клінічних випробуваннях або внаслідок фармакоепідеміологічного (або інших форм) дослідження побічної дії лікарських засобів при їх медичному застосуванні.

2.19. Фармакологічний нагляд — державна система збору, наукової оцінки та контролю інформації про побічну реакцію/дію лікарського засобу з метою прийняття відповідних рішень на етапі клінічних випробувань та його медичного застосування згідно з чинним законодавством.

2.20. Форма 1 — карта-повідомлення про будь-які підозрювані побічні явища, серйозні або непередбачені побічні реакції/явища, які виникають у процесі клінічних випробувань. Карта обов’язково надається дослідником спонсору і Центру в терміни, які визначені цією Інструкцією (обов’язково додається до остаточного звіту, експрес-звіту про побічні реакції/явища лікарських засобів).

2.21. Форма 2 — карта-повідомлення про всі спонтанні випадки побічної дії лікарських засобів в Україні, яка заповнюється лікарями державних і комунальних закладів охорони здоров’я, усіх лікувально-профілактичних установ незалежно від їх галузевого підпорядкування та надсилається до Центру в терміни, установлені цією Інструкцією.

2.22. Форма 3 — карта-повідомлення про будь-які підозрювані серйозні або непередбачені побічні дії лікарського засобу, що виникають при медичному застосуванні лікарського засобу в Україні та за її межами. Карта обов’язково подається вітчизняним та закордонним виробником/власником реєстраційного посвідчення або їх уповноваженим представником до Центру в терміни, установлені цією Інструкцією.

3. Джерела отримання та обміну інформації про побічні
реакції/дії лікарських засобів

3.1. Інформація про побічні реакції/дії лікарських засобів надходить до Центру від:

лікарів, державних та комунальних закладів охорони здоров’я незалежно від відомчого підпорядкування та форм власності;

виробників/власників реєстраційного посвідчення або їх уповноважених представників;

уповноважених міжнародних організацій (Всесвітня організація охорони здоров’я — далі ВООЗ, Європейське співтовариство — далі ЄС тощо);

медичних інформативних джерел та наукових видань;

громадських організацій, які презентують інтереси споживачів лікарських засобів, а також громадян;

комісії з питань етики (під час клінічних випробувань лікарських засобів).

3.2. Центр отримує інформацію про побічні реакції/дії лікарських засобів, систематизує, аналізує відповідно до термінів, що наведені в додатку 1 до цієї Інструкції, та готує інформаційні повідомлення, аналітичні огляди, експрес-інформацію, методичні рекомендації лікарям, дослідникам, виробникам/власникам реєстраційних посвідчень та пропозиції до МОЗ України для прийняття відповідних заходів та рішень.

3.3. Звіти про підозрювані серйозні побічні реакції Центр направляє до МОЗ України, ВООЗ через бюро ВООЗ в Україні, а копії — до Агенції ЄС.

4. Порядок подання інформації про побічні реакції/явища при клінічних випробуваннях

4.1. Під час проведення клінічних випробувань лікарського засобу інформація про побічні реакції/явища подається дослідником в обов’язковому порядку до Центру та замовнику. Крім того, інформація про всі серйозні та/або непередбачувані реакції/явища додатково подається до Комісії з питань етики.

4.2. Про всі серйозні та/або непередбачувані реакції/явища дослідник повідомляє Центр, замовника та Комісію з питань етики протягом 48 годин після виникнення серйозної побічної реакції/явища згідно з формою, наведеною у додатку 2 до цієї Інструкції.

Якщо лікарський засіб досліджується у декількох центрах, то замовник інформує про всі випадки серйозних побічних реакцій або явищ інших дослідників цього самого лікарського засобу.

4.3. Після подання інформації відповідно до пункту 4.2 цієї Інструкції дослідник протягом 15 діб подає детальний письмовий звіт Центру, замовнику та Комісії з питань етики згідно з вимогами, установленими Міжнародною конференцією з гармонізації технічних вимог до реєстрації лікарських засобів у країнах Європейського Економічного Співтовариства (ІСН), з визначеннями та стандартами експрес-звітів (ICH Guideline for Clinical Safety Data Management Definition and Standarts to Expedited Reporting).

4.4. Згідно з вимогами протоколу клінічних випробувань лікарських засобів дослідник подає Центру, замовнику та Комісії з питань етики інформацію про будь-які негативні реакції/явища та/або патологічні зміни лабораторних показників, що зазначені в протоколі з метою оцінки безпечності лікарського засобу за формою 1, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції.

4.5. У разі виникнення серйозної або непередбачуваної побічної реакції/явища (п.4.2 Інструкції), при потребі, дослідник подає за запитом Центру, замовника та Комісії з питань етики відповідну додаткову інформацію (історію хвороби, посмертний епікриз).

4.6. При проведенні багатоцентрових клінічних випробувань замовник зобов’язаний по-стійно інформувати дослідників, Центр та Комісію з питань етики про всі серйозні та непередбачувані випадки побічних реакцій/явищ відповідно до міжнародних вимог.

4.7. При проведенні довгострокових клінічних випробувань замовник подає до Центру нові дані та звіти щодо небезпечності досліджуваного лікарського засобу не рідше одного разу на рік.

4.8. Після завершення клінічного випробування дані щодо безпечності досліджуваного лікарського засобу подаються у звіті про клінічне випробування відповідно до Інструкції про проведення клінічних випробувань лікарських засобів та експертизи матеріалів клінічних випробувань, затвердженої наказом МОЗ України у встановленому порядку.

4.9. При виникненні серйозних та непередбачуваних побічних реакцій/явищ керівник клінічних випробувань зобов’язаний зупинити клінічні випробування чи окремі його етапи в разі виникнення загрози для життя пацієнта у зв’язку з їх проявами та повідомити про це Центр та замовника.

4.10. На підставі отриманої інформації Центр приймає рішення про припинення клінічних випробувань лікарського засобу чи їх окремих етапів. Про прийняте рішення Центр повідомляє замовнику.

4.11. При виникненні серйозних та непередбачуваних реакцій/явищ під час клінічних випробувань Центр може запросити додаткові матеріали щодо клінічного випробування лікарського засобу. При цьому час, потрібний для їх підготовки, не входить до терміну проведення їх спеціалізованої оцінки.

Якщо замовник протягом 90 календарних днів не надсилає запитаних додаткових матеріалів або листа з обґрунтуваннями термінів, необхідних для їх підготовки, то Центр приймає рішення про непоновлення клінічного випробування.

4.12. Про прийняте рішення Центр письмово повідомляє замовнику клінічного випробування.

4.13. Спірні питання, що виникають у ході проведення клінічного випробування лікарського засобу, розглядаються у МОЗ України або суді.

5. Порядок подання інформації про побічні дії лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування

5.1. Лікарі та медичні працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я, незалежно від їх відомчого підпорядкування, зобов’язані подавати в Центр інформацію про будь-які побічні дії лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування за встановленою формою, наведеною у додатку 3 до цієї Інструкції.

5.2. Інформацію про побічні дії лікарського засобу лікар повинен заносити до первинної документації, амбулаторної карти, історії хвороби, карти вибування пацієнта із стаціонару.

5.3. Виробники/власники реєстраційного посвідчення (або їх уповноважені представники) лікарського засобу, дозволеного до медичного застосування, зобов’язані подавати в Центр інформацію про побічну дію лікарського засобу за встановленою формою відповідно до додатка 4 цієї Інструкції.

5.4. Виробники/ власники реєстраційних посвідчень (або їх уповноважені представники) зобов’язані подавати в Центр узагальнений звіт щодо побічної дії лікарського засобу:

один раз на 6 місяців — протягом перших 2 років після одержання реєстраційного посвідчення;

щорічно — протягом наступних 3 років;

надалі — один раз на 5 років (за умови перереєстрації лікарського засобу).

5.5. Експертизу поданих матеріалів для оцінки безпечності лікарського засобу Центр проводить безкоштовно.

5.6. У разі виявлення побічної реакції/дії (не відомих раніше небезпечних властивостей) лікарського засобу Центр уносить до МОЗ України пропозиції щодо прийняття рішення про повну або тимчасову заборону медичного застосування цього лікарського засобу до одержання результатів додаткового клінічного випробування та спеціалізованої оцінки з метою підтвердження або відсутності небезпечних властивостей лікарського засобу.

5.7. На підставі розгляду поданих Центром пропозицій МОЗ України приймає рішення про повну або тимчасову заборону медичного застосування лікарського засобу.

Про рішення МОЗ України Центр повідомляє виробника/власника реєстраційного посвідчення (або його уповноваженого представника).

5.8. За результатами спеціалізованої оцінки Центр може запропонувати обмеження щодо медичного застосування лікарського засобу, а саме: зміни показань та протипоказань, уточнення, які вносяться в інструкцію для медичного застосування лікарського засобу.

Про запропоновані зміни Центр повідомляє виробника/власника реєстраційного посвідчення (або його уповноваженого представника).

5.9. Спірні питання щодо повної або тимчасової заборони медичного застосування лікарського засобу при виявленні побічних реакцій/дій, які виникають під час його застосування, розглядаються в МОЗ України або суді.