4-й раунд програми професійного тестування лабораторій у системі державної інспекції МОЗ України

20 травня 2004 р. в Інституті гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України відбулася нарада-семінар для учасників 4-го раунду програми професійного тестування лабораторій у системі Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України (ДІКЯ МОЗ). У її роботі взяли участь близько 60 фахівців, у тому числі керівники вимірювальних лабораторій територіальних ДІКЯ, лабораторії, які співпрацюють з ДІКЯ МОЗ України, українських фармацевтичних підприємств, а також колеги з країн СНД — Вірменії, Грузії, Молдови, Російської Федерації, Білорусі.

Відкриваючи семінар, заступник Головного державного інспектора України з контролю якості лікарських засобів Сергій Сур повідомив про результати попередніх раундів програм професійного тестування лабораторій (ППТ). Він зазначив, що ППТ — це процедура незалежної оцінки технічної компетентності випробувальних лабораторій шляхом порівняння результатів, отриманих під час міжлабораторних випробувань ідентичних «сліпих» тестових матеріалів. Згідно з європейськими стандартами ППТ — обов’язковий і невід’ємний елемент зовнішнього контролю системи якості випробувальних лабораторій і відіграють важливу роль як під час їх акредитації, так і подальшого функціонування. Порядок проведення ППТ викладено в керівних міжнародних документах, що стосуються основних вимог до діяльності випробувальних та калібрувальних лабораторій: у стандартах EN серії 45000, 25-му керівництві ISO та його наступних редакціях, а також у новій редакції GDLP та документі ISO/IEC DIS 17025. Демонстрування лабораторією, яка бере участь у ППТ, правильних результатів сприяє зростанню довіри до неї з боку споживачів і фахівців.

Під час роботи наради-семінару

Під час роботи наради-семінару (зліва направо): Юрій Підпружников,
Сергій Сур, Олександр Гризодуб

На сьогодні в  Україні нормативна база з питань ППТ включає «Інструкцію про порядок перевірки точності результатів вимірювань у вимірювальних лабораторіях» (ПМУ 15-99), затверджену наказом Держстандарту № 99 від 12.08.99 р. Інструкція поширюється на державні наукові метрологічні центри, органи сертифікації та акредитації випробувальних лабораторій, координаторів та лабораторії підприємств, установ і організацій усіх форм власності та підпорядкування. Згідно з ПМУ 15-99 участь лабораторій, які виконують вимірювання у сфері поширення державного метрологічного нагляду, в міжлабораторному порівнянні результатів вимірювання є обов’язковою процедурою. Згідно зі ст. 16 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» сфера державного метрологічного нагляду «…поширюється на вимірювання, результати яких використовуються під час: робіт по забезпеченню охорони здоров’я; робіт по  забезпеченню захисту життя та здоров’я громадян…», тобто і на роботу лабораторій з аналізу якості лікарських засобів.

Перший раунд ППТ лабораторій ДІКЯ МОЗ відбувся у вересні–жовтні 2001 р. Його учасниками стали 35 лабораторій, у тому числі 30 — територіальних ДІКЯ та 5, що співпрацюють з ДІКЯ МОЗ. У методології проведення 1-го раунду передбачалося, що учасники самостійно обирають аналітичні методики визначення та розрахунків. Вони визначали вміст натрію хлориду в 0,9% розчині та значення рН в трьох буферних розчинах.

Другий раунд ППТ проходив у квітні–травні 2002 р. за участю 45 лабораторій, у тому числі 30 — територіальних ДІКЯ, 5 — що співпрацюють з ДІКЯ МОЗ, 10 — українських фармацевтичних підприємств. Так само, як і під час проведення 1-го раунду, його учасники самостійно обирали методики визначення та розрахунків, стандартні речовини тощо. Завданнями учасників було: спектрофотометричне визначення питомого показника поглинання спиртового розчину кислоти саліцилової; визначення вмісту кальцію хлориду в 10% розчині кальцію хлориду дигідрату титрометричним методом; визначення вмісту кофеїну в 0,4% розчині кофеїну методом високоефективної рідинної хроматографії; визначення вмісту ментолу і камфори в 0,5% розчині в соняшниковій олії методом газорідинної хроматографії.

Досвід проведення перших раундів ППТ лабораторій у системі ДІКЯ МОЗ показав, що під час планування ППТ потрібно враховувати ряд методичних та організаційних особливостей, пов’язаних зі специфікою роботи лабораторій з аналізу якості лікарських засобів. Має бути чітко сформульована мета ППТ. Оскільки в лабораторіях офіційними вважаються результати, одержані за допомогою офіційно затверджених методів, то мета ППТ лабораторій у системі ДІКЯ МОЗ полягала в  перевірці можливостей лабораторій проводити дослідження тестових зразків і одержувати правильні результати з використанням цих методів. У повсякденній роботі лабораторії проводять як аналіз субстанцій, так і готових лікарських засобів. Тому для тестових зразків необхідно обирати саме ці форми лікарських засобів і ставити завдання, що передбачатимуть використання методів аналізу, які найчастіше застосовують лабораторії. При цьому, з одного боку, бажано періодично використовувати під час ППТ всі методи, заявлені в паспорті лабораторій, а з іншого — при одержанні великої кількості незадовільних результатів повторювати дослідження за тим же методом, щоб упевнитися в  ефективності проведених коригуючих дій. Крім того, під час вибору тестових зразків та методик дослідження слід враховувати особливості наявної матеріально-технічної бази лабораторій-учасниць. Під час приготування та атестації тестових зразків слід враховувати деякі умови: способи приготування тестових зразків повинні забезпечувати їх гомогенність; потрібно перевіряти однорідність та стабільність (щонайменше протягом часу, який відводиться учасникам для досліджень), а також герметичність упаковки приготовлених тестових зразків; за допомогою адекватних та валідованих аналітичних процедур на статистично достатній виборці тестових зразків повинні встановлюватися приписні значення; критерії оцінки результатів дослідження однорідності, стабільності та приписного значення повинні бути адекватні вимогам, встановленим для лікарських засобів, і точності методів їх аналізу. На відміну від загальних підходів до інтерпретації результатів, отриманих учасниками ППТ лабораторій, що працюють в інших галузях (екологія, продукти харчування тощо), правильність результатів дослідження конкретного тестового зразка лікарського засобу повинна оцінюватись з урахуванням вимог до вмісту активної речовини (одно- або двограничні інтервали у відсотках до номінального значення) та точності використовуваних методів аналізу. Оскільки в реальній роботі лабораторії роблять висновки про відповідність або невідповідність зразка вимогам АНД, оцінка результатів учасників ППТ як «сумнівні» суперечить принципам контролю ліків.

У 3-му раунді ППТ в системі ДІКЯ МОЗ України, який проходив у лютому-березні 2003 р., взяли участь 56 лабораторій (30 — територіальних ДІКЯ, 8, що співпрацюють з ДІКЯ МОЗ, 12 лабораторій українських фармацевтичних підприємств та 6 національних лабораторій країн СНД). Учасники раунду чітко дотримувалися методик, запропонованих організаторами, у звітах надавали первинні та проміжні дані тощо, проводили кількісне визначення вмісту кислоти саліцилової в тестовому зразку спиртового 1% розчину кислоти саліцилової за наведеною методикою методом УФ-спектрофотометрії; кількісне визначення вмісту кальцію глюконату в  тестових зразках таблеток кальцію глюконату за наведеною методикою методу титриметрії; кількісне визначення лінкоміцину гідрохлориду за наведеною методикою методом високоефективної рідинної хроматографії.

За результатами перших трьох раундів ППТ в системі ДІКЯ МОЗ України було зроблено відповідні висновки: визначення рН у кислому та нейтральному середовищі не викликало труднощів у лабораторій-учасниць, у той час як при визначенні рН у лужному середовищі було одержано 17,1% незадовільних результатів. Визначення рН в межах значень >7 потребує більш ретельного калібрування; значний вплив на результат має також стан електроду вимірювального приладу. В  цілому результати визначення рН лабораторіями-учасницями можна вважати задовільними. С. Сур детально охарактеризував отримані результати тестування з використанням інших методів.

Під час проведення 4-го раунду ППТ в системі ДІКЯ МОЗ України (триває з лютого 2004 р.) учасники отримали такі завдання: визначення розпадання, спектрофотометричне визначення вмісту парацетамолу в тестових зразках 2 серій таблеток парацетамолу 0,325 г; визначення значень рН та рефрактометричне визначення вмісту глюкози в  тестових зразках 2 серій 5% розчину глюкози для інфузій.

Про процедуру атестації та акредитації лабораторій з контролю якості лікарських засобів розповів доктор фармацевтичних наук, начальник Управління Інспекторат з належної виробничої та дистриб’юторської практики, контролю дотримання ліцензійних умов Державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Юрій Підпружников. Він охарактеризував правові та нормативно-технічні основи процедури атестації та акредитації, більш докладно проаналізував наказ МОЗ України № 10 від 14.01.2004 р. «Про затвердження Порядку проведення атестації та акредитації лабораторій з контролю якості та безпеки лікарських засобів».

Під час проведення атестації та акредитації лабораторії інспектор оцінює функціонування системи управління якістю лабораторії (забезпечення та контроль якості, відповідність вимогам GDLP, участь у програмах професійного тестування), автоматизовані системи управління даними, персонал, приміщення, обладнання, документацію, реактиви та стандартні речовини, процес проведення випробувань. Результати обстеження інспектор обговорює з керівництвом лабораторії, складає звіт, на підставі якого готується висновок та приймається рішення про видачу свідоцтва про атестацію (акредитацію).

Про наукові та практичні результати професійного тестування лабораторій з контролю якості лікарських засобів розповів доктор хімічних наук, профессор, заступник директора Фармакопейного центру Олександр Гризодуб. За його словами, концепція 1-го та 2-го раундів ППТ передбачала, що учасник самостійно обиратиме методику аналізу. Водночас при проведенні 3-го раунду методика аналізу жорстко регламентувалась. Якщо при проведенні ППТ використовували нефармакопейну методику, вона повинна бути валідована на стадії атестації тестових зразків. При проведенні ППТ має бути жорстке зіставлення вимог до результатів учасників ППТ з допусками вмісту речовини, що аналізується, відповідно з АНД. Вимоги до невизначеності приписного значення тестового зразка, до однорідності тестових зразків, їх стабільності повинні регламентуватися. Завдяки проведенню ППТ з’явилася можливість оцінки точності роботи всієї системи контролю якості лікарських засобів. Дослідження, проведені в рамках ППТ (наприклад, дослідження однорідності маси таблеток), дозволяють досить надійно оцінити рівень технології виробництва лікарського засобу.

Відповідальні розробники ППТ-4 Д.А. Леонтьєв, Н.М. Зволінська, Н.М. Архіпова поінформували учасників про особливості завдань для учасників четвертого раунду із дослідження тестових зразків.

З короткими презентаціями виступили колеги з країн СНД, які взяли участь у роботі семінару. А.П. Мешковський, експерт ВООЗ в Російській Федерації, розповів про ситуацію з реформуванням органів регулювання лікарських засобів у Російській Федерації. Керівники національних лабораторій А.С. Оганесян, О.Г. Бирдигін, Х.Л. Кікнадзе у своїх доповідях розповіли про організацію роботи очолюваних ними лабораторій та їх місце в  системах регулювання лікарських засобів у Вірменії, Молдові та Грузії.?n

ДОВІДКА

Систематично застосовувати ППТ почали у 40-х роках XX сторіччя в  США в першу чергу в фармацевтичних лабораторіях, пізніше — у клінічних лабораторіях Великобританії, інших країн Західної Європи. Поступово ППТ були охоплені всі види аналітичних досліджень, перш за все пов’язаних з безпекою людини (клінічна хімія, аналіз харчових продуктів, промислова гігієна, екологія тощо). З метою гармонізації підходів до розроблення та впровадження схем професійного тестування Міжнародна організація із стандартизації (ISO), Міжнародний союз з теоретичної та прикладної хімії (IUPAC) і Асоціація з офіціальної аналітичної хімії (АОАС) розробили і в 1993 р. затвердили «Міжнародний узгоджений протокол по  професійному тестуванню (хімічних) аналітичних лабораторій». У цьому протоколі було викладено основні принципи побудови та функціонування схем професійного тестування, підходи до обробки результатів тестування, інтерпретації одержаних даних та врегульовано взаємовідносини всіх учасників програми. В Рекомендаціях ISO/IES 43-1:1997(E) «Професійне тестування шляхом проведення міжлабораторного порівняння» викладені основні принципи обрання відповідних МПР, призначених для використання в якості схем професійного тестування органами з акредитації лабораторій.

Микола Холоденко, фото автора

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті