Розвиток фармацевтичної практики. Фокус на допомозі пацієнтові. Посібник Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Міжнародної фармацевтичної федерації (МФФ), редакція 2006 р.*

Український переклад під загальною редакцією В.П. Черниха — ректора Національного фармацевтичного університету, члена-кореспондента НАН України, лауреата Державної премії України, заслуженого діяча науки і техніки України, професора, доктора фармацевтичних та хімічних наук

Глава 3. Управління інформацією та використання доказів (продовження)

3.4. Критична оцінка у фармацевтичній практиці

3.4.1. Джерела інформації про лікарські засоби

Існує безліч різноманітних джерел інформації про ліки, зокрема довідники лікарських засобів та компендіуми лікарських засобів, національ­ні пере­ліки основних лікарських засобів (ОЛЗ), інші переліки лікарських препаратів, клінічні керівництва (настанови), формуляри лікарських засобів та бюлетені, інформаційні центри щодо лікарських засобів, програмні ресурси та матеріали фармацевтичної промисловості.

Довідники з лікарських засобів

Публікується чимало довідників з якнайширшого кола тематик. Тим більш важливо оцінювати якість кожного з таких видань. Вагомим критерієм для вибору слугує частота виходу нових редакцій довідника. Надавати оновлену інформацію здатні лише ті довідники, які піддаються перегляду не рідше ніж кожні 2–5 років. Втім, навіть у такому випадку не гарантовано повне оновлення інформації, оскільки написання та редагування, підготовка до друку та видання книг потребують чимало часу.

Серед довідників з загальної фармакології варто згадати «Goodman and Gilman’s The Pharmacological Basis of Therapeutics and Clinical Pharmacology» авторів Laurence та Bennett. Довідник «Pharmacotherapy: A Pathophysiologic Approach» під редакцією DePiro та співавторів являє собою приклад посібника з фармакотерапії. «Applied Pharmacokinetics: Principles of Therapeutic Drug Monitoring» Evans та співавторів стосується фармакокінетики та моніторингу фармакотерапії. «Drug Interactions Analysis and Management» авторів Hansten та Horn’s є голов­ним джерелом інформації щодо взаємодії між лікарськими засобами. Нарешті, «Martindale’s The Complete Drug Reference and the AHFS Drug Information» містить докладну інформацію щодо широкого кола лікарських препаратів.

Компендіуми лікарських засобів

Компендіуми, що видаються у багатьох краї­нах, можуть суттєво відрізнятися за обсягом та змістом. Зазвичай компендіуми включають інформацію про генеричні та брендові найменування лікарських засобів, хімічний склад, показання та протипоказання до застосування, попередження та застережні заходи, взаємодію між лікарськими засобами та їх побічні ефекти, способи застосування та режим дозування. Деякі компендіуми, наприклад «Physician’s Desk Reference» у США, базуються на офіційних інструкціях щодо застосування препаратів, затверджених уповноваженими регуляторними органами. Інші, на кшталт «Monthly Index of Medical Specialities» (MIMS), виходять за підтримки комерційних структур. «States Pharmacopeia Dispensing Information» (USP DI) та «British National Formulary» (BNF) (www.bnf.org) являють собою приклад всебічних та об’єктивних компендіумів, що надають інформацію на основі порівняльної оцінки та пропонують критерії вибору всередині чітко визначених фармакотерапевтичних категорій.

Національні переліки основних лікарських засобів, клінічні настанови (керівництва) та формуляри лікарських засобів

Національні переліки основних лікарських засобів (ОЛЗ) (у супроводі клінічних настанов або без такого) існують у багатьох країнах, що розвиваються. Створення цих переліків базується на визначенні балансу між найпоширенішими захворюваннями та певним колом лікарських препаратів, доступних на тому чи іншому рівні медичної допомоги. Вам слід поцікавитися, чи існують подібні лікувальні настанови у вашій країні, і спробувати отримати найсвіжіше видання. Якщо національного переліку ОЛЗ не існує, з консультативною метою можна використовувати Модельний перелік ОЛЗ ВООЗ. Модельний перелік ОЛЗ ВООЗ, який оновлюється/переглядається кожні 2 роки, виходить друком та доступний на сайті бібліотеки ОЛЗ ВООЗ (WHO Essential Medicines Library) — електрон­ної бази даних, призначеної для сприяння вибору ОЛЗ. Тут можна знайти стислу інформацію щодо відповідних клінічних настанов ВООЗ, ознайомитись з найважливішими систематичними оглядами та корисними посиланнями, даними про індикативні ціни та номенклатуру, дізнатися про стандарти забезпечення якості.

Модельний формуляр ВООЗ (WHO Model Formulary) у редакції 2004 р. надає принципову формулярну інформацію стосовно усіх препаратів, що представлені у Модельному переліку ОЛЗ ВООЗ (WHO Model List of Essential Medicines), і є відправною точкою для країн, які збираються розробляти власні національні формуляри, — він вийшов друком, у форматі CD-ROM та у мережевому доступі (http://mednet3.who.int/EMLib).

Національні або лікарняні формуляри лікарських засобів зазвичай розробляються терапевтичними комітетами та містять перелік лікарських препаратів, застосування яких дозволено у певному лікувально-профілактичному закладі, районі, регіо­ні або країні. Багато компаній з медичного страхування, лікарень та інших медичних установ мають власні формуляри, куди включено препарати, вартість яких підлягає відшкодуванню.

Бюлетені лікарських засобів

Бюлетені лікарських засобів можуть бути цінним джерелом найсвіжішої, останньої інформації. Багато з них не залежать від фінансування з боку фармацевтичної промисловості і проводять об’єктивну оцінку лікарських препаратів та практичних рекомендацій, базуючись на порівнянні лікувальних альтернатив між собою. До таких видань, зокрема, належать:

  • Drug and Therapeutics Bulletin (Великобританія)
  • Medical Letter (США) (виключно за підпискою)
  • Therapeutics Letter, www.ti.ubc.ca/pages/letter.html (видається також іспанською)
  • Australian Prescriber (Австралія), www.australianprescriber.com
  • la revue Prescrire (Франція), www.prescrire.com (видається французькою)
  • Medscape, www.medscape.com

Журнали

Налічується чимало журналів, що можуть стати фармацевтові у нагоді для отримання свіжої інформації щодо різних аспектів фармакотерапії. Так, «Pharmacotherapy», «The Annals of Pharmacotherapy» та «Expert Opinion on Pharmacotherapy» сконцентровані на фармакотерапії. Загальномедичні журнали, такі як «The Lancet», «The New England Journal of Medicine» та «The British Medical Journal», надають інформацію щодо широкого кола питань лікування пацієнтів та фармакотерапії. «The American Journal of Health-System Pharmacy» розглядає різні аспекти фармації у контексті системи охорони здоров’я та лікування пацієнтів. «The International Journal of Pharmacy Practice» є прикладом журналу, що сконцентрований на фармацевтичній практиці. Практика авторитетних медичних журналів передбачає прискіпливе рецензування, втім, не слід вважати, що якщо статтю надруковано, вона є беззаперечно якісною з наукової точки зору. Для оцінки матеріалу дотримуйтесь вказівок, наведених нижче у параграфі 3.4.2.

Інформаційні центри з лікарських засобів

Перш ніж давати будь-які поради чи рекомендації, фармацевт має впевнитись у достовірності отриманої інформації (з приводу оцінки медичної літератури див. нижче параграф 3.4.4.). У багатьох країнах працюють інформаційні цент­ри з лікарських засобів, які нерідко інформують і про отруйні речовини. Наприклад, «The UK Medicines Information Pharmacists Group» надає інформацію стосовно ліків на своєму сайті www.druginfozone.org. «Pharmaceutical Clearing House» та «The Pan-American Pharmaceutical Forum», започатковані Панамериканською організацією охорони здоров’я (Pan American Health Organization» (PAHO) та ВООЗ, також є важливими інформаційними ресурсами для отримання свіжих даних про ліки. Серед корисних сайтів також слід назвати бібліотеку ОЛЗ ВООЗ (WHO Essential Medicines Library:  http://www.who.int/en/); безкоштовні медичні журнали (Free Medical Journals: www.freemedicaljournals.com), призначену сприяти забезпеченню вільного мережевого доступу до медичних видань; каталог медичних інтернет-ресурсів (Catalogue of Internet health resources: www.bubl.ac.uk) з посиланнями на відповідні сайти.

TRIP було створено з метою зібрати до купи усі доступні в інтернеті медичні ресурси, що грунтуються на доказовій інформації; основну версію бази даних TRIP можна використовувати без підписки: www.tripdatabase.com. Micromedex — це, нав­паки, підписний програмно-інформаційний пакет з надання інформації щодо ліків (DrugDex), захворювань (DiseaseDex) та кінетики(KinetiDex): www.micromedex.com.

Навчальна сходинка 3.1.

У вашій країні нещодавно зареєстровано новий препарат під назвою «Найліпшин» (торгова назва на ринку країни-постачальника — SoGood). Пацієнт просить вас детальніше поінформувати його про новий продукт. Складіть перелік можливих джерел інформації про лікарські засоби, що вам доступні. Яким з них ви швидше за все скористаєтеся, щоб задовольнити запит пацієнта?

3.4.2. Як знаходити (та оцінювати) інформацію щодо ліків, розміщену в інтернеті

Багато медичних статей індексуються у базі даних Medline, доступ до неї має більшість медичних та наукових бібліотек. Medline формується Національною бібліотекою лікарських засобів США (National Library of Medicine of the United States ) та індексує понад 3800 журналів, що публікуються у понад 70 країнах світу. Вільним інтернет-доступом до бази даних Medline можна користатися за адресою: www.ncbi.nlm.nih.gov/PubMed.

Потрібну статтю можна знайти, використовуючи одне з ключових слів, що містить база даних. До ключових належать слова з заголовку статті або її резюме, прізвище автора або назва установи, де проводилося дослідження. Для інформаційного пошуку можна скористатися послугами ще деяких сайтів, зокрема www.medscape.com або http://biomail.sourceforge.net/biomail.

Необхідно впевнитись у достовірності інформації, отриманої через інтернет. Для визначення ступеня авторитетності статті, розміщеної у мережевому доступі, слід визначити відповіді на низку запитань:

  • Чи має автор відповідну кваліфікацію для написання статті даної тематики?
  • Чи пов’язаний автор з організацією, що має доведену репутацію?
  • Звертайте увагу на джерело: чи це поважний університет або інститут, що спеціалізується у даній царині?
  • Який ступінь авторитетності сайту, де розміщено статтю? Чи пройшла публікація належну прискіпливу експертизу?
  • Чи дотримується автор правил форматування, логіки, структури та розвитку аргументації?
  • Чи відповідає стаття усім критеріям, розглянутим у параграфі 3.4.4.?

Для напрацювання критеріїв оцінки змісту стане в нагоді ще одне джерело (ним можна також скористатися з метою, визначеною нижче у «Навчальній сходинці 3.2.): Grassian E. Thinking critically about world wide web resources. UCLA College Library: www.library.ucla.edu/libraries/college/help/critical/index.htm).

Навчальна сходинка 3.2.

Крок 1. Використайте онлайн базу даних на кшталт PubMed для пошуку статей, присвячених фармацевтичній допомозі.

Крок 2. Звузьте свій пошук до фармацевтичної допомоги на амбулаторному рівні.

3.4.3. Як отримувати відповідну інформацію від представників фармацевтичних компаній (медпредставників)

Фармацевтична промисловість має в своєму розпорядженні чималі бюджети та застосовує різноманітні канали комунікацій для просування власної продукції. Втім, комерційна інформація часто підкреслює лише позитивні сторони препаратів. Тому необхідно контролювати хід бесіди з медпредставником, щоб отримати не лише позитивну інформацію. Оскільки фармацевти задіяні у складі комітетів або груп, що визначають упорядкування формулярів чи протоколів, нерідко вони відчувають на собі промоційний тиск з боку медпредставників. Фармацевт має бути цілковито впевненим у змісті промоційних матеріалів, аби обгрунтовано аргументувати належні шляхи застосування лікарських засобів.

Навчальна сходинка 3.2.

Представник фармацевтичної компанії запропонував вам зустріч, мета якої — поінформувати вас про новий, дуже потужний антибіо­тик. Протягом зустрічі дотримуйтесь вказівок, наведених нижче.

При проведенні бесіди з медпредставником радимо скористатися наступними рекомендаціями:

  • Зустрічайтеся з медпредставником лише за умови попередньої домовленості, заздалегідь визначте мету його візиту та дотримуйтесь погодженої тематики протягом бесіди.
  • Оволодійте бесідою. Не вислуховуйте відрепетируваний обсяг комерційної інформації, навпаки, запитуйте про деталі, особливо щодо побічних реакцій та терапевтичної цінності препарату.
  • Поцікавтеся незалежними доказами, опуб­лікованими авторитетними науково-медичними журналами.
  • Промоційні брошури нерідко містять не­опубліковані матеріали, оманливі графіки та вибіркові цитати. Фармацевт має їх оцінити, щоб упевнено спілкуватися з лікарями, на яких впливають графіки та заяви.
  • Ігноруйте сумнівні ситуативні «докази» на кшталт того, що медичне світило або фахівці провідної клініки призначають або застосовують цей препарат.
  • Запитайте докази, використовуючи поетапний STEP-підхід:

Безпека (Safety) — вірогідність виникнення тривалих або серйозних побічних ефектів, спричинених препаратом.

Стерпність/прийнятність (Tolerability) — найкраще вимірювати шляхом зіставлення препарату за сукупністю параметрів з найбільш відомим подібним.

Ефективність (Efficacy) — найприйнятніше порівнювати препарат з тим, який вам доб­ре відомий.

Ціна (Price) — слід враховувати як прямі, так і непрямі витрати.

  • Запитайте копії результатів будь-яких клінічних випробувань, якими компанія обгрунтовує свою позицію. Прискіпливо вивчіть надані доказові підстави, приділяючи особливу увагу розміру виборки (кількість учасників), методологічній якості проведення дослідження та використанню сурогатних кінцевих точок. Не зважайте на теоретичні обгрунтування позитивних проявів препарату без прямих доказів його клінічних переваг. Майте на увазі, що негативні результати навряд чи знайдуть своє відображення у промоційних матеріалах чи будуть згадані медпредставником. Здійсніть самостійно незалежний огляд літератури.
  • Ніколи не вважайте новизну препарату вагомим аргументом на користь його вибору. Існує чимало наукових доказів, щоб довести протилежне. Новий препарат не завжди краще та безпечніше попереднього.
  • Відхиліть спроби компанії надати вам «початкові партії» препарату для застосування на практиці або участі у невеликих і неконтрольованих «обмежених дослідженнях».
  • Стисло занотуйте зміст бесіди та поверніться до цих нотатків, якщо медпредставник знову запропонує вам зустріч.

(Greenhalgh T. How to read a paper. London: BMJ Publishing Group; 1997).

Продовження у наступних числах «Щотижневика АПТЕКА» та на www.apteka.ua

* Продовження. Початок див.: http://www.apteka.ua/article/8663, «Щотижневик АПТЕКА» № 32 (703) від 17 серпня, № 33 (704) від 25 серпня, № 34 (705) від 31 серпня, № 35 (706) від 7 вересня, № 36 (707) від 14 вересня, № 37 (708) від 21 вересня, № 39 (710) від 5 жовтня, № 40 (711) від 12 жовтня, № 41 (712) від 19 жовтня, № 42 (713) від 26 жовт­ня 2009 р.

WHO_brochure_en.ai FIP-AR-2007-8.ai
World Health Organization
Medicines Policy and Standards
20 Avenue Appia
1211 Geneva 27
Switzerland
International Pharmaceutical Federation
P.O. Box 84200
2508 AE The Hague
The Netherlands
Коментарі надсилати:
Факс: +41 22 791 41 67; E-mail: everardm@who.int
Факс: +31 70 302 19 99; E-mail: fip@fip.org

 

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті