|
|
— Чим зумовлений жвавий інтерес операторів вітчизняного ринку СХП до цього законопроекту?
О.Ш.: Справа в тому, що в даному законопроекті не передбачені та не прописані визначення «біологічно активна добавка» (БАД) та «спеціальний харчовий продукт». У дозвільній документації на продукцію, чинній на сьогодні, ці терміни зазначені. Це створює передумови для того, щоб СХП та БАД, зокрема, які не визначені і не відповідають вимогам, встановленим цим законопроектом, були віднесені до небезпечних харчових продуктів. Як наслідок, виникає привід для сумнівів щодо законності обігу відповідної продукції, яка зараз представлена на ринку. Натомість у законопроекті з’являються нові визначення: «харчові продукти для спеціального дієтичного споживання (використання)», «функціональний харчовий продукт» та «дієтична добавка». Але оскільки в законопроекті чітко не прописано, які конкретно продукти належать до кожної з цих категорій, то, на мою думку, постає логічне запитання: яким чином у випадку прийняття даного документа визначатиметься статус СХП, які зараз присутні на вітчизняному ринку. Це питання набуває особливої актуальності, якщо згадати, що в законопроекті від 14 травня 2002 р. № 0945 «Про внесення змін і доповнень до Закону України «Про лікарські засоби» термін «біологічно активна добавка» зустрічається. У цьому ж контексті неможливо також не відзначити, що в даному документі БАД, дієтичне та дитяче харчування об’єднані в групу «парафармацевтичної продукції» — термін, який не зустрічається в законопроекті від 2 червня 2005 р. № 7587-1 «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини». Таким чином, на мою думку, при неврегульованості цих питань та з прийняттям положень законопроекту № 7587-1 існує ризик, що всі СХП можуть бути визнані небезпечними харчовими продуктами як продукція, що не відповідає вимогам даного документа.
— Яким чином, на вашу думку, можна узгодити це протиріччя?
В.С.: У даному законопроекті необхідно передбачити визначення понять «спеціальні харчові продукти» та, зокрема, «біологічно активна добавка». Окрім того, необхідно чітко вказати перелік продуктів, які належать до даних, а також до відповідних категорій, вказаних у вищезазначеному документі. У випадку коли даний законопроект буде прийнято без цих поправок, роз’яснити ситуацію повинні відповідні підзаконні нормативно-правові акти — постанови Кабінету Міністрів України, накази Міністерства охорони здоров’я тощо.
О.Ш.: Якщо цей законопроект буде прийнято в існуючому вигляді, то може виникнути ситуація, коли операторам ринку буде необхідно переоформити всю дозвільну документацію на свою продукцію згідно з положеннями цього документа, оскільки невідомо, чи будуть легітимними видані на СХП санітарно-епідеміологічні висновки та реєстраційні посвідчення. Окрім того, може виникнути потреба відповідним чином переглянути свою маркетингову та рекламну політику з урахуванням нових визначень та формулювань у законопроекті. Це, в свою чергу, стане причиною «простою» вітчизняного ринку СХП принаймні на півроку з усіма відповідними наслідками.
Водночас, на нашу думку, в даному документі також існує низка інших положень, які потребують уточнень або доопрацювань. Так, в законопроекті не передбачено, що всі СХП мають профілактичні та оздоровчі властивості. У зв’язку з цим стає практично неможливо належним чином донести до споживачів інформацію про властивості даного виду продукції, що робить його невпізнанним для споживача. Право СХП позиціонуватися на ринку як профілактичні та (або) оздоровчі продукти закріплено в чинному Законі України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини», тому доцільно дану норму передбачити і в вищезгаданому законопроекті.
|
В.С.: Іншим протиріччям, на яке необхідно звернути увагу, є зміст пункту 1 статті 29 законопроекту, яким передбачено, що «забороняється виробництво харчових продуктів спеціального дієтичного використання, функціональних продуктів та дієтичних добавок, які не пройшли державну санітарно-епідеміологічну експертизу та Державну реєстрацію». Але, вибачте, відповідно до змісту листа першого заступника Головного державного лікаря України від 19 квітня 2005 р. № 05-20/434 («Щотижневик АПТЕКА»
О.Ш.: Окрім того, на сьогоднішній день діє ціла низка державних установ, які видають дозвільні документи на обіг СХП в Україні: Державний комітет стандартизації, метрології та сертифікації України, Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзеєва АМН України, ДП «Центр реєстрів державної санітарно-епідеміологічної служби України», акредитовані лабораторії тощо. Суть питання полягає в тому, що трапляються непоодинокі випадки, коли видані ними документи по суті дублюють зміст один одного або взагалі мають суперечливий характер. Тому ми вважаємо, що необхідно створити та запровадити систему «єдиного вікна» — створити єдиний консолідуючий державний орган, який проводив би процедуру легалізації СХП в Україні та видавав відповідні документи. Крім того, система ціноутворення на подібні послуги має бути врегульована законодавчо — через відповідну постанову КМУ.
В.С.: Не можна також оминути проблем, пов’язаних із неузгодженістю в питаннях регулювання обігу СХП на вітчизняному ринку. Зокрема, це стосується останніх дій у цьому напрямку Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів та Головного київського міського управління з питань захисту прав споживачів — тема, яка на сьогоднішній день «червоною ниткою» проходить під час багатьох обговорень ситуації на українському ринку СХП. На нашу думку, оскільки регулювання обігу СХП в нашій державі законодавчо закріплено за Державною санітарно-епідеміологічною службою України, то всі відповідні документи, які останнім часом були видані іншими підрозділами МОЗ України, — листи заступника міністра охорони здоров’я Віктора Рибчука («Щотижневик АПТЕКА»
Що стосується припису від 16 червня 2005 р. № 3 «Щодо припинення протизаконного обігу біологічно активних харчових добавок», виданого Головним київським міським управлінням у справах захисту прав споживачів («Щотижневик АПТЕКА» № 28 (499) від 25 липня 2005 р.), то, на мою думку, він носить занадто загальний характер та містить чимало неточностей. Тому в багатьох операторів ринку склалося хибне враження, що даний документ взагалі забороняє обіг БАД, і це стало ще однією причиною того, що деякі оптові та роздрібні оператори відмовляються працювати із СХП. Через це хочу ще раз наголосити, що всі державні органи, які мають право регулювати обіг СХП в Україні, повинні приймати продумані рішення, які чітко відповідали б чинному законодавству. Водночас і самі оператори повинні активніше відстоювати свої законні права.
— Яким чином це варто робити?
О.Ш.: Окрім права захищати свої інтереси в судовому порядку, операторам ринку доцільно об’єднуватися в галузеві громадські організації. Наприклад, на базі ініціативної групи розробників, виробників, імпортерів вітчизняного ринку СХП, до складу якої входять представники і нашого підприємства, найближчим часом буде створено міжнародну громадську організацію «Асоціація розробників, виробників та операторів СХП». До її складу ввійдуть не тільки вітчизняні розробники, виробники та дистриб’ютори, але й представники іноземних компаній — імпортерів даного виду продукції.
В.С.: Не слід також забувати про такий потужний важіль впливу, як незалежні профспілкові організації. Так, наприклад, до складу чернігівської міської профспілкової організації «Підприємець» входять і представники місцевого ринку СХП. З їх ініціативи наша організація й розпочала відстоювати права операторів даного сектора підприємницької діяльності на загальнодержавному рівні. Так, одним із останніх наших кроків у цьому напрямку стало направлення офіційного листа до Голови Державного комітету України з питань регуляторної політики з проханням повідомити, чи проходили постанова КМУ від 23 липня 2004 р. № 942 «Про затвердження порядку проведення державної санітарно-епідеміологічної експертизи спеціальних харчових продуктів і висновків державної санітарно-епідеміологічної експертизи на продовольчу продукцію» та наказ Державної санітарно-епідеміологічної служби від 29 листопада 2004 р. № 2 «Про затвердження порядку проведення експертизи щодо віднесення харчових продуктів до категорії спеціальних та експертизи спеціальних харчових продуктів для потреб державної реєстрації (перереєстрації)» процедуру погодження з Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва з подальшим аналізом можливого регуляторного впливу даних документів. Якщо надана нам офіційна інформація свідчитиме, що такої процедури не було дотримано, наша організація ініціюватиме процес визнання вищезгаданих постанови та наказу недійсними. У свою чергу з ініціативи Ради підприємців при КМУ відбудеться зустріч з прем’єр-міністром нашої держави, на якій планується обговорити ситуацію щодо оптимізації процедури обігу СХП в Україні. Окремо слід ще раз наголосити, що законослухняні оператори вітчизняного ринку СХП в разі виникнення ситуації щодо заборони чи обмеження обігу їх продукції, термін дії дозвільних документів якої не закінчився, мають всі підстави звертатися з відповідним позовом до суду, в тому числі вимагати відшкодування збитків нанесених їм державними установами.
О.Ш.: Ми впевнені, що спільними зусиллями операторів вітчизняного ринку СХП в ході конструктивної співпраці з представниками державних регулюючих органів вдасться знайти відповіді на питання, які сьогодні постали перед галуззю. У нас прохання до всіх операторів вітчизняного ринку СХП: свої думки та свої пропозиції щодо змісту законопроекту від 2 червня 2005 р. № 7587-1 «Про внесення змін до Закону України «Про якість та безпеку харчових продуктів та продовольчої сировини» надсилати на e-mail:
|
Олександр Сіроштан,
фото Ігоря Кривінського
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим