Фармація в скульптурі

Історія фармації сягає коріннями в глибоке минуле. Її зародження загублене в глибинах первісної епохи — найтривалішого періоду в історії людства. Про розвиток перших «дофармацевтичних» знань сучасна людина мало обізнана. Але від моменту виникнення писемності певна інформація, хоча й досить скупа, збереглася, і пов’язана вона з життєдіяльністю перших цивілізацій, таких як Греція, Римська імперія, Китай, Індія та інші. До XI ст. в Європі фармація не виділялася як окрема професія: лікарів навчали в медичних школах і серед інших предметів викладали мистецтво складання ліків, правила збору лікарських рослин. Вперше слово апотекаріус (грец. apothecarius) як найменування професії з’явилося в XII ст., а перші задокументовані згадки про аптеки та професію фармацевта датуються XIII ст. У цей же час вперше з’являється спеціальна фармацевтична освіта та наука. Декілька століть мине, доки вони остаточно сформуються та зміцніють. Багатовіковий розвиток лікознавства знайшов відображення у скульптурному комплексі, що розташований на території Національного фармацевтичного університету (далі – НФаУ) та є його візитівкою. Образи, втілені у скульптурному комплексі, добре знайомі студентам та випускникам НФаУ, а також його гостям, що хоча б раз завітали у цей вуз. Але чи знаємо ми історію їх створення, чи розуміємо їх символіку?

НФаУ — навчальний заклад з багатою історією й усталеними традиціями. Тут працюють відомі науковці, тут на студентській лаві формується наступна генерація вчених, які так само, як їх наставники, працюватимуть на благо людства. «Неможливо навчити, можна тільки навчитися, — відзначає доктор фармацевтичних наук, доктор хімічних наук, ректор НФаУ, професор В.П. Черних. — Наше завдання — не просто донести до студента знання, а побудувати навчальний процес так, аби він сам бажав їх отримати. З цією метою в університеті проводиться робота з виховання у студента відчуття важливості обраної професії та причетності до спільноти фармацевтів. Людина має майбутнє, коли знає своє минуле. Власне тому і з’явилася, а надалі — втілилася в життя ідея про заснування Музею історії фармації».

Відкриттю музею передувала активна науково-дослідна робота зі збору та створення його колекції. Особлива увага зверталася на дослідження витоків вищої фармацевтичної освіти України та маловідомих сторінок її історії, провідну роль у якій відіграв НФаУ.

Урочисте відкриття музею відбулося 15 вересня 2010 р. під час роботи VІІ Національного з’їзду фармацевтичних працівників України. Сьогодні його фонди налічують майже 1000 експонатів, що відображають історію університету та розвиток фармацевтичної науки в нашій державі.

Особливою гордістю НФаУ є так званий музей під відкритим небом. До його складу входять скульптурний комплекс «Фармація у віках» та скульптурна композиція «Особистості фармації».

Ансамбль «Фармація у віках» був урочисто відкритий у рік 350-літнього ювілею Харкова та на честь 200-річчя заснування вищої фармацевтичної освіти в Україні. Головна ідея комплексу — зробити акцент на багатовіковому розвитку лікознавства.

Ідея спорудження пам’ятника виникла у ректора НФаУ, професора В.П. Черних. «Скульптурна композиція символізує минуле, сьогодення та майбутнє фармації як неперервний спадкоємний процес. «Фармація у віках» — завершений скульптурний триптих. Наука, що зароджується, — в образі аптекаря. Наука майбутнього, юна і смілива, — в образі двох студентів. І наука вічна — в образі богині Панацеї, — зазначив ректор НФаУ, професор В.П. Черних. — Монумент споруджено на кошти благодійного фонду випускників НФаУ та фармацевтичної спільноти України. Його автори — народний художник України, скульптор С.А. Гурбанов та народний архітектор України Ю.М. Шкодовський. Ми працювали над створенням пам’ятника, якому немає аналогів у світі, більше двох років, шукаючи найвиразніші композиційні засоби. Що ж стосується матеріалу, з якого мала бути виготовлена «Фармація у віках», то практично одразу авторський колектив зупинився на бронзі».

Центральна частина комплексу присвячена Панацеї — давньогрецькій богині, яка символізує зцілення від усіх недуг. Із давніх часів Панацею вважали покровителькою фармацевтів.

С.А. Гурбанов зобразив богиню у вигляді стрункої жінки з рецептурним довідником і терезами у руках. Постать богині оповита хітоном, що спадає м’якими складками додолу. Увічнена в бронзі Панацея сповнена величі та зосередженості, здається, вона зараз зробить крок назустріч людям. Постамент трикутної форми, направлений гострим кутом уперед, тільки підсилює враження руху богині.

Панацея — центральна постать ансамблю — вдвічі більша за бокові частини, розміщена на високому постаменті, тому її рух диктує урочистість і чіткий ритм усьому комплексу.

Ліворуч від центральної фігури комплексу знаходиться Аптекар. Розвиток лікознавства винесли на своїх плечах увічнені історією відомі хіміки та фармацевти. А разом з ними він — аптекар, трудівник, чиє ім’я історія не зберегла, який щоденною невтомною працею допомагав хворому здолати недугу, дарував надію на одужання. Він шукав, помилявся, знову шукав, компонуючи нові складники ліків. Завдяки йому рухалася і вдосконалювалася одна з найважливіших наук — фармація.

Майстер кладе необхідну суміш у велику ступу. Здається, він трохи втомлений, однак уважний і зосереджений. Натруджені руки точними рухами виконують звичну роботу…

Фігура бронзового фармацевта сприймається як своєрідний гімн тяжкій повсякденній праці. Постать Аптекаря в університетській мантії та конфедератці, розміщена на п’єдесталі у вигляді східців, — уособлення лікознавця середньовічної доби.

У добу електронного документообігу в цій згорбленій постаті сконцентрувалася щира вдячність сучасних провізорів попереднім поколінням майстрів, що інтуїтивно, навпомацки шукали нові ліки. Скульптура відлита з бронзи в натуральний розмір і розміщена на лаві так, що поруч з нею можна сісти і на мить відчути себе духов­ним родичем або колегою фахівця давніх часів.

Праворуч від Панацеї розміщена група Майбутнє фармації. Над земною кулею майорить широка стрічка. На ній як на своєрідній основі підноситься пара молодих дипломантів. Юнак високо здіймає смолоскип як символ наснаги, клятви служіння людству. Дівчина тримає в руці диплом магістра. Дві постаті у магістерських мантіях, які майорять на вітрі, нібито демонструють торжество фармацевтичної науки і впевненість у тому, що саме молодому поколінню рухати лікознавство вперед. А їм це — до снаги!

Композиція Майбутнє фармації вражає влучністю конструктивного розрахунку у поєднанні досить різноманітних за об’ємом геометричних фігур, артистичним поліруванням і тонуванням скульптур та видовженістю пропорцій, завдяки чому весь ансамбль сприймається як закінчений ювелірний витвір.

Чепурне архітектурне та ландшафтне оздоб­лення скульптурного ансамблю підкреслює красу та формує ауру шанобливості до цього комплексу.

«Фармація у віках» — унікальне рішення, єдиний у світі скульптурний комплекс, присвячений уславленню професії фармацевта.

Cкульптурна композиція «Особистості фармації» була відкрита під час VІІ З’їзду фармацевтів України 15 вересня 2010 р. Авторство ідеї цього ансамблю належить ректору НФаУ, професору В.П. Черних, втілення — відомому харківському скульптору, народному художнику України С.А. Гурбанову.

Монументальна композиція складається з двох фігур — першого ректора Харківського фармацевтичного інституту (нині — НФаУ) М.О. Валяшка та ректора у 1971–1979 рр. Д.П. Сала.

М.О. Валяшко подолав важку дорогу від аптекарського учня до визнаного у світі науковця, відомого громадського діяча. Фундатор та ідеолог створення вищого навчального закладу фармацевтичного профілю, М.О. Валяшко став і його першим ректором.

Роки натхненної праці, досліди в лабораторіях, викладацька діяльність, впровадження наукових та освітніх інновацій Д.П. Сала викристалізувалися в талановиту наукову і педагогічну творчість. Під керівництвом професора Д.П. Сала Харківський фармацевтичний інститут став провідним науковим та навчальним закладом України з підготовки висококваліфікованих кадрів не лише для нашої держави, а й країн Азії, Африки, Латинської Америки. Підвищився і науковий потенціал інституту — за кількістю докторів наук він став одним із перших з-поміж фармацевтичних навчальних закладів того часу.

«Ректори, увічнені в бронзі, — дві найзнаковіші особистості в історії фармацевтичної вищої школи України та зокрема нашого навчального закладу, — підкреслив ректор НФаУ, професор В.П. Черних. — Діяльність обох, кожного у свій час, — це складний шлях реформування та удосконалення системи професійної підготовки фармацевтів».

М.О. Валяшку завжди були притаманні відповідальність, невичерпна енергія, жага до наукових пошуків. Ці якості автор скульптурної композиції візуалізував, відливши фігуру професора з ручкою та нотатником.

Інтенсивна адміністративна, наукова, громадська, освітня діяльність Д.П. Сала завжди концентрувалася на розбудові фармацевтичної галузі. Одного погляду на бронзову постать ректора вистачає, щоб відчути велич подвижника фармацевтичної науки. Скульптор зобразив його начебто під час палкої промови. Здається, цієї миті він звернеться до тебе.

У центрі композиції — лава. Студенти вірять: якщо сісти на неї та загадати бажання, скажімо, стати знаним науковцем, воно неодмінно здійсниться.

Скульптурний ансамбль розташований в центрі внутрішнього двору НФаУ. Тут проходять численні університетські урочистості. І щоразу два велети науки «беруть участь» у цих святах, з гордістю і надією споглядаючи нову генерацію фармацевтів.

За матеріалами, наданими НФаУ

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи