Сучасні проблеми біологічної хімії

З нагоди таких масштабних ювілеїв на гостей форуму чекало святкове відкриття: концертне відділення за участю камерного оркестру «Fortunati», який виконав кілька музичних етюдів класичних та сучасних композиторів. На адресу ювілярів прозвучало чимало теплих побажань. Колеги приготували для організаторів конференції подарунки та сувеніри. Так, представники Запорізького державного медичного університету склали оду та вручили символічну козацьку булаву, а Харківського національного медичного університету — подарували витончені вази як символ невичерпності наукових знань.

Участь у роботі конференції взяли науковці-біо­хіміки, патофізіологи, фармакологи з Національного дослідницького університету «Бєлгородський державний університет» (Росія), Харківського національного медичного університету, Харківської медичної академії післядипломної освіти, Інституту проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського (Харків), Інституту ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка (Київ), Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова (Київ), Сумського державного університету, Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, Одеського державного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, Луганського державного медичного університету, Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, Харківської державної зооветеринарної академії, Державного наукового центру лікарських засобів (Харків). Загалом науковий форум зібрав близько 150 учасників, було заслухано та обговорено 15 доповідей.

Підвищений інтерес учасників конференції викликала доповідь завідувача кафедри фізіології і патофізіології з курсом медичної біології Сумського державного університету професора Олександра Атамана, присвячена актуальній проб­лемі молекулярно-генетичних механізмів кальцифікації артерій, яка є причиною гострого коронарного синдрому, ішемічного інсульту, артеріальної гіпертензії та аневризми артерій. Встановлені механізми ініціювання кальцифікації судинної стінки включають порушення організації й обміну еластину, активну генетично запрограмовану кальцифікацію та кальцифікацію, яка залежить від апоптозу. У ході активної дискусії обговорювалися питання клінічного взаємозв’язку між кальцифікацією судин та зниженням щільності кісткової тканини при остеопорозі.

У доповіді завідувача кафедри топографічної анатомії та патологічної фізіології Харківської медичної академії післядипломної освіти професора Миколи Клименка проаналізовано сучасні погляди на роль запалення в захворюваннях, які не є власне запальними: пухлини, атеросклероз та ішемічна хвороба серця, нейродегенеративні захворювання. Зокрема, ймовірними ланками, що поєднують запалення й розвиток пухлин, вважаються цитокіни хронічного запалення, тканинні стовбурові клітини як мішені для мутагенів, пряма промоція геномної нестабільності в клітинах через продукцію активних форм кисню й азоту, індукція при запаленні експресії циклооксигенази-2. З іншого боку, дослідження останніх років показують, що запалення обов’язково є ключовим елементом мікрооточення пухлин, які епідеміологічно із запаленням не пов’язані.

Від Національного дослідницького університету «Бєлгородський державний університет» з привітанням виступив керівник Центру доклінічних та клінічних досліджень, завідувач кафедри фармакології і фармацевтичних дисциплін, професор Михайло Покровський, який підкреслив значимість наукової співпраці з НФаУ, розповів про те, що планується подальший розвиток програм з наукових розробок та їх впровадження в практичну медицину. Професор М. Покровський представив результати багаторічних досліджень з проблеми фармакологічної корекції ендотеліальної дисфункції за допомогою ферменту аргінази 2.

Співробітник Інституту геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова (Київ) Дар’я Савіцька обрала темою доповіді дослідження структурних особливостей та апоптотичних змін сенсомоторної кори мозку щурів різного віку після експериментальної черепно-мозкової травми та генної терапії плазмідою, що несла ген апо-Е3, у комплексі з катіонними ліпосомами.

У доповіді Михайла Федосова (Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського) висвітлено патогенетичне обґрунтування ефективності медикаментозної корекції експериментального реперфузійного синдрому поєднаним застосуванням інгібіторів протеолізу й антиоксидантів.

Зацікавленість учасників форуму викликали доповіді організаторів конференції про історію становлення та науково-педагогічні досягнення кафедр-ювілярів.

Завідувач кафедри патологічної фізіології НФаУ, професор Надія Кононенко розповіла про 30-річний славетний шлях розвитку педагогічного потенціалу та наукової школи кафедри патологічної фізіології, яка була створена за участю доктора медичних наук, професора, заслуженого діяча науки і техніки, заслуженого професора НФаУ Алли Березнякової. За багаторічний період на кафедрі захищено 11 докторських та 34 кандидатських дисертації, розроблено комплекти навчально-методичної літератури з патологічної фізіології українською, російською та англійською мовами. Викладачі кафед­ри також брали участь у створенні національного підручника з патологічної фізіології.

Професор Н. Кононенко наголосила, що сьогодні на кафедрі існує дві потужні наукові школи патофізіологів та фармакологів, завдяки чому постійно розширюється та поглиблюється тематика наукових досліджень, відкриваються нові перспективи. Також доповідач привернула увагу слухачів дискусійним питанням щодо сучасних тенденцій розвит­ку патофізіології як навчальної дисципліни, яку необхідно постійно наповнювати новітніми науковими фактами, передусім з молекулярної патології, та широко використовувати прийоми дидактики з метою полегшення засвоєння студентами складного навчального матеріалу.

У доповіді, присвяченій 75-річчю кафедри біо­логічної хімії НФаУ, завідувач кафедри біологічної хімії, професор Андрій Загайко акцентував увагу на значенні біохімії для людства як однієї з теоретичних і практичних основ медицини, фармації, біотехнології, генної інженерії та інших галузей, розповів про історію та сьогодення кафедри. Велику увагу професор А. Загайко приділив діяльності видатного вченого-біохіміка, засновника кафедри біохімії, члена-кореспондента АН України, доктора біологічних наук, професора Арона Утєвського. 

Історія кафедри біологічної хімії нфау

У 1936 р. за ініціативою А.М. Утєвського біо­хімію як самостійний предмет викладання було вперше включено до системи підготовки провізорів у Харківському фармацевтичному інституті, а власне кафедра біохімії була відкрита в 1938 р. З моменту відкриття до 1941 р. кафедру біохімії Харківського фармацевтичного інституту очолювала професор Л. Макаревич-Гальперіна. Наукова робота кафедри в цей час була присвячена вивченню впливу ефірних масел та їх компонентів на ферментативну активність, а також фізико-хімічних змін білків біологічних рідин і тканин під впливом антималярійних препаратів. У 1954 р. завідувачем кафедри біохімії інституту став професор Є. Іваненко. У цей час наукова робота на кафедрі біохімії була пов’язана з вивченням впливу наркотичних і снодійних засобів на вуглеводний та азотистий обмін у головному мозку та печінці. У 1962 р. відбулося об’єднання кафедр біохімії та фізіології. З 1962 р. до 1977 р., коли кафед­ри були розподілені на окремі структурні одиниці, доцент В. Десенко була завідувачем курсу біохімії при кафедрі анатомії та фізіології Харківського фармацевтичного інституту. Науково-дослідна робота у цей період зосереджувалася на кількох напрямах, зокрема вивчалися молекулярні механізми кортико-вісцеральних взаємодій, у тісній взаємодії з кафедрами органічної та фармацевтичної хімії цілеспрямовано проводився пошук нових ефективних лікарських засобів для лікування інсулінзалежного та інсуліннезалежного цукрового діабету. Протягом 1977–1987 рр. кафедрою біохімії керувала професор Н. Мадієвська. Пріоритетними напрямками діяльності в цей період були вивчення патогенезу тяжких і найбільш поширених дерматозів та венеричних захворювань за допомогою сучасних біохімічних методів дослідження; організація лабораторної служби та консультаційна допомога щодо біохімічних досліджень у лікувальних установах дермато-венерологічної мережі України; підготовка кадрів вищої кваліфікації за фахом «дерматологія і венерологія». Наступні 6 років колективом кафедри біохімії Харківського фармацевтичного інституту керував О. Гулевський. На кафедрі вивчалися теоретичні основи низькотемпературного консервування і здійснювалася розробка кріотехнології та методів оцінки якостей термолабільних ліків. Дослідження виконувалися разом з кафедрою заводської технології ліків. Упродовж 1993–2010 рр. кафедру біохімії очолювала професор Л. Вороніна. Її наукові інтереси фокусувалися, зокрема, на вивченні механізмів дії нових синтетичних та природних сполук, оцінці безпеки потенційних лікарських препаратів, пошуку серед них нових субстанцій, поглибленому вивченні механізмів їхньої дії. Професор Л. Вороніна працює над перспективними науковими напрямками, пов’язаними з актуальною проблемою сучасності — вивченням порушень метаболізму в умовах погіршеної екології в Україні, бере активну участь у дослідженні лікарських препаратів Глісульфазид, Гліфазин, Ацикловір, Фуравір. За участю Л. Вороніної під керівництвом ректора НФаУ, члена-кореспондента НАН України, професора В. Черних був розроблений лікарський препарат Глісульфазид — новий високоефективний гіпоглікемічний засіб, який відрізняється від відомих відсутністю негативного впливу на мікрофлору товстого кишечнику, здатністю викликати часткову регенерацію b-клітин внутрішньосекреторної частини підшлункової залози, значно меншою токсичністю порівняно з похідними сульфонілсечовини, що застосовуються в даний час у медичній практиці. За період, коли кафедру біохімії очолювала Л. Вороніна, її колектив отримав 91 авторське свідоцтво, 6 патентів на винахід, опублікував понад 300 науково-дослідних робіт. За багаторічну плідну науково-педагогічну діяльність Л. Вороніна нагороджена знаками Міністерства охорони здоров’я СРСР «Отличник здравоохранения», «За отличные успехи в работе в области высшего образования СССР» та «Изобретатель СССР». У 2008 р. Л. Вороніній присвоєно Почесне звання «Заслуженного працівника освіти України». З 2010 р. кафедру очолює доктор біологічних наук, професор Андрій Загайко. До речі, за всю історію існування кафедри він став наймолодшим завідувачем. Із цього ж року професор А. Загайко розпочав виконувати обов’язки заступника головного редактора «Українського біофармацевтичного журналу», а з 2011 р. є членом Спеціалізованої вченої ради НФаУ за спеціальністю «Фармакологія». З 2000 р. А. Загайко — дійсний член Федерації європейських біохімічних товариств (FEBS), з 2005 р. — член Європейської асоціації з вивчення діабету (EASD) та атеросклерозу (EAS), Американської діабетологічної асоціації (ADA), з 2010 р. — член Європейської ради фармакологічних товариств (EUFEPS), з 2012 р.— член редакційної колегії європейського часопису «Adipobiology» та член президії Європейського товариства адипобіології та адипофармакології (EUAA). «Науково-дослідна робота кафедри біохімії НФаУ сьогодні здійснюється за кількома основними векторами, — розповідає доктор біологічних наук, професор А. Загайко. — Це вивчення біологічної активності і деяких механізмів дії синтетичних та природних сполук як потенційних лікарських препаратів; вивчення гострої та хронічної токсичності біологічно активних речовин природного походження; вивчення біо­хімічних механізмів розвитку хвороб, які супроводжуються дисліпідемічними станами (стрес, метаболічний синдром, цукровий діабет, атеросклероз), та пошук шляхів їх корекції; розробку біохімічних критеріїв оцінки біологічної активності лікарських препаратів; вивчення гіпоглікемічної активності нових негормональних антидіабетичних засобів». Кафедра біохімії НФаУ співпрацює з зарубіжними науковими та освітніми організаціями — Федерацією європейських біохімічних товариств (FEBS), європейськими асоціаціями з вивчення діабету (EASD) та атеросклерозу (EAS), Американською діабетологічною асоціацією (ADA), Європейською радою фармакологічних товариств (EUFEPS), Європейським товариством адипобіології та адипофармакології (EUAA), Міжнародним товариством вивчення ксенобіотиків (The International Society for the Study of Xenobiotics (ISSX).

Історія кафедри
патологічної фізіології НФаУ

До 1982 р. кафедри патологічної фізіології існували лише в медичних інститутах, і лише завдяки далекоглядності ректора Харківського фармацевтичного інституту професора Валентина Черних уперше було оцінено значення та доцільність вивчення такої дисципліни, як патологія, у системі підготовки сучасного провізора. Відкриття кафедри патофізіології НФаУ було довгоочікуваним для провізорів. Для спілкування з населенням їм бракувало елементарних медичних знань з етіології та патогенезу основних захворювань, і тому назріла необхідність отримання глибокої медичної бази в рамках формування сучасного спеціаліста з вищою фармацевтичною освітою. У вересні 1982 р. наказом Міністерства вищої та середньої освіти СРСР у систему вищої фармацевтичної освіти був уведений курс патології на кафедрі фізіології й анатомії Харківського фармацевтичного інституту, який очолила доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент АНТК України Алла Березнякова. У 1983 р. курс був реорганізований у самостійну кафедру патологічної фізіології — першу на території колишнього СРСР у системі фармацевтичної освіти. З 2009 р. кафедру патологічної фізіології Націо­нального фармацевтичного університету очолює доктор медичних наук, професор Надія Кононенко. Найбільш вагомим досягненням у роботі кафедри є навчально-методична робота та підготовка кваліфікованих науково-педагогічних кадрів. За період існування кафедри видано 5 підручників з патологічної фізіології російською, українською та англійською мовами (2000, 2003, 2006, 2008, 2011); 5 навчальних посібників з патологічної фізіо­логії російською, українською та англійською мовами (1985, 1993, 2006, 2013); два конспекти лекцій з патологічної фізіології російською та англійською мовами (2011, 2012); підручник з патологічної анатомії (2013); атласи та розробки до лабораторних занять з патологічної анатомії; численні методичні рекомендації. За 30 років на кафедрі захищено 11 докторських та 34 кандидатські дисертаційні роботи. Сьогодні виконується 2 докторські та 12 кандидатських дисертацій. «Науковими напрямками кафедри є вивчення системи гемостазу в нормі і в умовах патології, дослідження механізмів хронізації, ролі дифузної нейроендокринної системи в патогенезі виразкової хвороби та шляхів її фармакологічної корекції, вивчення гендерних, вікових та цирканнуальних особливостей синтезу епіфізарного й екстрапінеального мелатоніну при гастральних виразках, дослідження механізмів розвитку й фармакокорекції легеневої патології та запальних захворювань порожнини рота, а також дослідження в галузі фармакогенетики та нанофармакології, — розповідає доктор медичних наук, професор Н. Кононенко. — Зокрема, на кафедрі проведено доклінічне вивчення 25 оригінальних препаратів, одержано 120 авторських свідоцтв, 60 патентів України. Співробітниками кафедри опубліковано понад 1000 наукових статей, у тому числі більше 20 — у журналах, які цитуються в наукометричній базі Scopus». У 2012 р. кафедрою патологічної фізіології спільно з кафедрою біологічної хімії було відкрито наукову лабораторію фармакогенетики та генетичної безпеки. Лабораторію створено з метою проведення досліджень, спрямованих на вирішення проблем сучасної біології, медицини і фармації з використанням найсучасніших досягнень науки в галузі фармакології, біохімії, молекулярної генетики, фармакогенетики, нанофармакології, метаболічної фармакокінетики. Це важливо для розробки, доклінічного вивчення ефективності та безпеки лікарських засобів, забезпечення високої якості підготовки кадрів для потреб фармації й медицини з метою конкурентоспроможності випускників та збереження здоров’я населення України. Пріоритетними напрямками роботи лабораторії є комплекс фармакокінетичних та біофармацевтичних досліджень нових природних та синтезованих сполук, субстанцій і лікарських препаратів у різних лікарських формах, з’ясування залежності фармакокінетики сполук від лікарської форми, дози та шляхів уведення в організм; визначення показників фармакологічної активності та нешкідливості субстанцій синтетичного й природного походження з використанням фізико-хімічних та біохімічних методів дослідження; дослідження процесів біотрансформації і встановлення взаємозв’язку між фармакокінетичними та фармакодинамічними характеристиками, визначення шляхів елімінації субстанцій та лікарських препаратів; прогнозування можливої взаємодії ліків при одночасному їх введенні, ліків та їжі, ліків та алкоголю, ліків та фітопрепаратів тощо; визначення молекулярних маркерів патологічних станів; проведення моніторингу лікарської терапії; фармакогенетичний скринінг населення регіону. Наукова співпраця кафедри здійснюється з Харківським національним медичним університетом, Харківським національним університетом імені В.Н. Каразіна, Харківською медичною академією післядип­ломної освіти, Одеським національним медичним університетом, Інститутом проблем кріобіології та кріомедицини НАН України, Харківським НДІ мікробіології та імунології імені І.І. Мечникова, Харківським НДІ проблем ендокринної патології імені В.Я. Данилевського. Кафедра співпрацює з науковою лабораторією фармакогенетичних досліджень компаній «ПІННІ» на базі Інноваційного центру медичних нанотехнологій ДУ «НДІ фізико-хімічної медицини Федерального медико-біологічного агентства» (Росія). У 2012–2013 рр. налагоджено співпрацю з Варшавським медичним університетом (Польща) та Націо­нальним дослідницьким університетом «Бєлгородський державний університет» (Росія).

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!