Фармакоекономіка як наука
Досвід реформування охорони здоров’я в країнах Заходу (Канада, США, Великобританія та інші європейські держави) свідчить про необхідність стандартизації медичної і фармацевтичної допомоги населенню з урахуванням результатів фармакоекономічного аналізу, що дозволяє зменшити витрати на охорону здоров’я на 10–20%. За визначенням провідних закордонних фахівців — Реймонда Таунсенда, Лайла Бутмена (Канада), Майкла Друммонда (Великобританія), Жозефін Маускопф, Шона Салівана, Берні О’Брайана (США) фармакоекономіка (Pharmacoeconomics) — це економічна оцінка медичної допомоги, коли вимірюють та порівнюють витрати, результати й ефективність лікування, щоб інтерпретувати їх для прийняття рішень: на рівні держави — для оптимального використання ресурсів на охорону здоров’я населення; на рівні фармацевтичних виробників – для впровадження та реалізації ефективних, безпечних ліків; на місцевому рівні — лікарень, практичних лікарів — для оновлення медичних стандартів, формулярів; на рівні хворих — для забезпечення раціональної фармакотерапії та її індивідуалізації.
У світі розвитком та координацією теоретичних і практичних напрямів фармакоекономіки займається Міжнародне товариство фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR), яке співпрацює з ВООЗ, професійними асоціаціями лікарів, фармацевтів, пацієнтів, а також урядовими організаціями: Управління з контролю за харчовими продуктами та лікарськими засобами США (Food and Drug Administration — FDA), Європейське агентство з оцінки лікарських засобів (European Medicines Agency — EMA), Національний інститут здоров’я та якості медичної допомоги Великобританії (National Institute for Health and Clinical Excellence — NICE), Інститут оцінки якості медичної допомоги в Німеччині (Institute for Quality and Efficiency in Health Care-Home — IQWIG).
З початком сторіччя в Україні розпочалися дослідження з фармакоекономіки — наукової дисципліни, яка порівнює схеми діагностики, профілактики, лікування (загалом медичних технологій) за показниками ефективності, безпеки у співвідношенні до витрат для раціонального використання ресурсів системи охорони здоров’я. Для ознайомлення фахівців охорони здоров’я фармакоекономіка була впроваджена в освітній процес спеціалістів. При цьому джерелом інформування стали публікації в провідних медичних та фармацевтичних виданнях. Саме на сторінках «Щотижневика АПТЕКА» у 2000–2001 рр. були опубліковані статті з питань фармакоекономіки (№ 28 (249) від 17 липня 2000 р. «Чи потрібна фармакоекономіка в Україні»; №28 (299) від 16 липня 2001 р. «Системні дослідження з фармакоекономіки в Україні: реальність та перспективи»).
На нашу думку, системні дослідження з фармакоекономіки охоплюють 3 стратегічні напрями в країнах, які впроваджують методологію фармакоекономіки:
1) опрацювання теоретичних засад науки, її методології;
2) розробка методик фармакоекономічного аналізу та їх апробація;
3) навчально-методичне забезпечення підготовки спеціалістів з питань фармакоекономіки.
Який же шлях пройшла фармакоекономіка в Україні? З 1999 р. для інформаційно-упереджувальної роботи системно було опубліковано численні статті (у тому числі лекторій для практикуючих фахівців) про об’єкти, предмет і методи фармакоекономічного аналізу в провідних фармацевтичних виданнях, у тому числі й у «Щотижневику АПТЕКА». Фактично методологія фармакоекономіки забезпечує можливість системного порівняння та науково обґрунтованого вибору оптимальних лікарських засобів для діагностики, профілактики й лікування поширених захворювань (і загалом медичних технологій) при виборі схеми для конкретного хворого. Наприклад, у Канаді при лікуванні артеріальної гіпертензії еналаприлом кількість госпіталізацій зменшилася на 200 випадків на 1000 пролікованих. За участю 1917 пацієнтів встановлено, що тривалість життя збільшилася на 2,14 року, відбулося достовірне зниження ризику госпіталізації — на 37% (р<0,05), що сприяло економії коштів у розмірі 1656 дол. США на 1 хворого.
Хочемо представити основні етапи розвитку сучасної дисципліни й науки «Фармакоекономіка» в Україні, яка за ініціативи кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького була впроваджена у вищу фармацевтичну школу нашої держави. Фармакоекономіка має інтегральні зв’язки з класичною організацією й економікою фармації (ОЕФ): спільність окремих об’єктів (кількість рецептів, показники споживання ліків), впровадження сучасних комп’ютерних технологій, вивчення потреби в інформації та створення потужних баз даних з фармакоекономічних досліджень.
Теоретичне обґрунтування та апробація методик фармакоекономічного аналізу, створення системи навчально-методичного вивчення фармакоекономіки для провізорів реалізовано О.М. Заліською під керівництвом професора Б.Л. Парновського протягом 1999–2003 рр. Крім того, захищено докторську дисертацію на тему «Теоретичні основи та практичне використання фармакоекономіки в Україні» (2004 р.).
Деякі історичні аспекти інтегрального впровадження фармакоекономіки в навчальний процес та практичну діяльність охорони здоров’я представлено в таблиці.
Таблица | Історичні аспекти впровадження фармакоекономіки у навчальний процес і діяльність закладів охорони здоров’я |
Рік | Навчальний процес | Практика |
1999 | Тематика в робочих програмах передатестаційних циклів «Провізор-організатор», «Провізор» | Публікації у «Щотижневику АПТЕКА» та інших виданнях |
2000 | Навчальний посібник «Фармакоекономіка. У 2 ч. Теоретичні основи. Фармакоекономічний аналіз». — Львів. — ЛДМУ. — 68 с., 72 с. | |
2001 | Співпраця з Міжнародним товариством фармакоекономічних досліджень (ISPOR) | Публікації в англомовних виданнях «Value in Health» |
2001 | Типова навчальна програма Фармакоекономіка. — МОЗ України | Програма фармакоекономічної оцінки лікарських засобів |
2002 | Навчальний посібник «Основи фармакоекономіки». — Львів. — 360 с. | Методичні рекомендації, використання методів фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні, затверджені МОЗ України та УкрмедпатентінформУ Реєстр галузевих нововведень МОЗ України включено наукову пропозицію «Програма фармакоекономічної оцінки лікарських засобів в Україні» |
2003 | За ініціативи О.М. Заліської, Б.Л. Парновського розділ «Фармакоекономіка» включено в типові навчальні програми та уніфіковані плани передатестаційних циклів за спеціальностями «Організація і управління фармацією», «Загальна фармація» за рішенням Координаційної ради з післядипломної освіти МОЗ України (Київ) (у співпраці зі співавторами Інституту підвищення кваліфікації спеціалістів фармації НФаУ (Харків)Навчальний посібник: Мостовий Ю. М., Томашкевич Г. І., Константинович-Чічірельо Т. В. «Фармакоепідеміологічні та фармакоекономічні дослідження у медицині» — Вінниця. — 2003 | Державна програма лікарського забезпечення населення на 2004–2010 рр. Включено положення про вимоги проведення фармакоекономічного аналізу ліків та створення формулярівІнформаційний лист «Фармакоекономічні методи визначення потреби в лікарських засобах» |
Січень 2004 | • Захищено докторську дисертацію на тему «Теоретичні основи та практичне використання фармакоекономіки в Україні» (Львів, О.М. Заліська);• Видано Методичні рекомендації з фармакоекономіки для провізорів передатестаційних циклів зі спеціальності «Організація та управління фармацією»;• Заліська О.М., Парновський Б.Л. «Методика складання Державного формуляра (формулярів лікувально-профілактичних закладів) на основі фармакоекономічного аналізу»/Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір № 11674 від 01.12.2004 р. — МОН України, Державний департамент інтелектуальної власності//Бюлетень. — 2004. — № 6. |
В Україні на законодавчому рівні відповідно до постанови КМУ від 25.07.2003 р. № 1162 «Про Державну програму забезпечення населення лікарськими засобами на 2004–2010 рр.» передбачалося, що результати фармакоекономічного аналізу використовуються при забезпеченні бюджетних закупівель, розробці формулярів лікувально-профілактичних закладів, створенні й перегляді Державного формуляра лікарських засобів.
Хочеться зазначити, що в кінці 2004 р. за ініціативи ректора НФаУ — професора В.П. Черних — створено першу в Україні кафедру фармакоекономіки (завідуюча — професор Л.В. Яковлєва), яка стала опорною при опрацюванні навчальних програм для студентів фармацевтичних факультетів, проведення фармакоекономічних досліджень і профільних конференцій. Розвиток навчальних технологій з фармакоекономіки тісно пов’язаний з питаннями медичної стандартизації, активному розвитку якої сприяло створення у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького кафедри клінічної фармації, медичної стандартизації і фармакотерапії (завідуючий — професор А.Б. Зіменковський), також відповідальної за підготовку клінічних провізорів, у тому числі з фармакоекономіки.
У 2007 р. за підтримки професора О.П. Вікторова у програму 1-го Національного конгресу «Безпека ліків: від створення до медичного застосування» було включено окрему секцію «Фармакоекономіка і побічна дія ліків», у ході якої прозвучали лекції професорів О.М. Заліської, А.С. Немченко, Л.В. Яковлєвої.
Підготовлене навчально-методичне забезпечення з фармакоекономіки та діяльність цих кафедр за останні 10 років сприяли розвитку методик фармакоекономічного аналізу, апробованих для лікування поширених серцево-судинних, онкологічних, бронхолегеневих, урологічних захворювань, туберкульозу, ВІЛ-інфекції у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького, НФаУ, медичних університетах Києва, Тернополя, Вінниці, Івано-Франківська. Нині продовжується впровадження дисципліни «Фармакоекономіка» в навчальний процес вищої фармацевтичної школи України:
- 2007 р. — типова навчальна програма «Фармакоекономіка» для студентів за спеціальністю «Фармація» (у співпраці зі співавторами НФаУ, Харків);
- 2007 р. — навчальний посібник «Фармакоекономіка» (автори: О.М. Заліська, за ред. Б.Л. Парновського), затверджений МОЗ України для післядипломної освіти провізорів-інтернів та слухачів курсів;
- 2007 р. — перший підручник «Фармакоекономіка» (автори: О.М. Заліська, за ред. Б.Л. Парновського), затверджений МОЗ і МОН для студентів вищих медичних закладів IV рівня акредитації;
- 2007 р. — видано навчальний посібник з фармакоекономіки в НФаУ (за ред. Л.В. Яковлєвої);
- 2009 р. — програма неперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів (автори: О.М. Заліська, Б.Л. Парновський, М.В. Слабий, 2009).
Міжнародна співпраця з фармакоекономіки
На запрошення ISPOR у 2001 р. О.М. Заліська представляла на 4-му Європейському конгресі ISPOR (Канни, Франція) доповідь про перші кроки з впровадження дисципліни «Фармакоекономіка» в Україні. Відтоді щорічно результати наукових фармакоекономічних досліджень працівників кафедри після рецензування провідними європейськими вченими включаються у програми європейських конгресів та світових з’їздів ISPOR.
У 2008 р. після оцінки результатів діяльності експертами ISPOR започатковано Український відділ фармакоекономічних досліджень ISPOR (Ukrainian SPOR — USPOR) — на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, який має інтернет-сторінку на сайті ISPOR (http://www.ispor.org/local_chapter/Ukraine).
USPOR розвиває і впроваджує теоретичні, практичні та освітні напрями фармакоекономіки в Україні. Для поширення знань і збільшення доступу для вітчизняних спеціалістів створено інтернет-сторінку (http://www.uspor.org.ua) українською мовою, де представлено основні результати діяльності. Провідними напрямами діяльності українського відділу USPOR є опрацювання методик фармакоекономічних досліджень відповідно до міжнародних вимог. Узагальнення методик фармакоекономічного аналізу, опрацьованих за 2000–2014 рр. в Україні свідчить про необхідність міжнародної співпраці та інтеграції з ISPOR.
З 2011 р. працює Студентський відділ USPOR (керівник — В.В. Толубаєв, Київ), який розвиває фармакоекономічні дослідження серед студентів, аспірантів. Результати досліджень студентів медичних університетів Вінниці, Києва, Львова, Харкова, Тернополя, Ужгорода, які є учасниками USPOR спільно з викладачами кафедри, було включено в програму й вони представлялися у формі усних і стендових доповідей під час 13–16-го європейських конгресів ISPOR у Афінах, Мадриді, Берліні та Дубліні, а також світових з’їздах у США. Ці результати опубліковано в «Щотижневику АПТЕКА» (2010–2013 рр.).
Створено систему вивчення фармакоекономіки для провізорів в Україні та розроблено заходи, які проводяться USPOR для поширення знань і вмінь з фармакоекономіки в Україні, що високо оцінені керівництвом ISPOR. Учасники USPOR адаптували й переклали навчальні модулі з фармакоекономіки, представлені на сайті ISPOR, і тепер вони доступні дистанційно українською мовою (http://www.ispor.org/DLP/ Index.aspx?DLPLang=Ukrainian). Це спеціальна Програма дистанційного навчання (Initiative on Distance Learning — IDL), розроблена провідними фахівцями з фармакоекономіки, призначена для забезпечення знань і навичок з методології фармакоекономічних досліджень з використанням інтернету. Ці IDL-модулі можуть використовуватися окремо або в поєднанні, що забезпечує індивідуальний дизайн програми навчання. Модулі включають інтегровану аудіо-слайд-презентацію. Після проходження навчання з кожного модуля слухач отримує можливість роздрукувати відповідний сертифікат. На даний час українською мовою доступні наступні модулі: «Введення у дослідження результатів»; «Введення у фармакоекономіку»; «Методи аналізу «вартість захворювання/оцінка вартості», «Мінімізація вартості/вартість-наслідки», «Вартість-ефективність»; «Вартість-користь»; «Введення у систематичні огляди і мета-аналізи»; «Систематичний огляд і мета-аналіз: застосування».
Нині впроваджуються положення Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України на 2011–2020 роки, яка вимагає застосування методів фармакоекономіки при реалізації державних програм, формулярному забезпеченні, впровадженні страхового забезпечення.
Можна констатувати, що наукові школи з фармакоекономічних досліджень сформувалися у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького та НФаУ. Низка досліджень проводиться науковцями медичних університетів Вінниці, Донецька, Івано-Франківська, Києва, Одеси, Луганська, Тернополя. Опрацьовано методики фармакоекономічного аналізу «Мінімізація вартості», «Вартість-ефективність», «Вартість-користь». В останні роки апробовано методики «Розподіл ризику» (для протипухлинних інноваційних препаратів), «Вартість-вигода» — для бронхоінгаляторів.
Значну роль відіграють дослідження з фармакоекономіки та аналізу споживання ліків у встановлених добових дозах та з розвитку формулярного забезпечення спеціалістами ДП «Державний експертний центр» МОЗ України.
Роль та значення сучасної фармакоекономіки у системі вищої фармацевтичної освіти полягає у забезпеченні зв’язку між доказовою медициною, доказовою фармацією та економічною оцінкою медичних технологій для використання ефективних, безпечних, економічно вигідних лікарських засобів, які забезпечують належну якість життя хворих при обмеженому фінансуванні охорони здоров’я.
З урахуванням накопиченого досвіду підготовлено навчальний посібник «Фармакоекономіка та раціональне використання ліків», що враховує сучасні напрями розвитку формулярної системи, впровадження пілотних проектів з реімбурсації ліків, створення реєстру референтних цін на ліки тощо. У підготовлений навчальний посібник інтегровано актуальні навчальні матеріали з використанням міжнародних освітніх модулів, які представлені на сайті ISPOR і доступні на україномовному сайті USPOR (http://www.uspor.org.ua).
Досвід східноєвропейських країн свідчить про необхідність координації програм з впровадження фармакоекономіки в лікарське забезпечення на рівні МОЗ України. На наш погляд, доцільно було б, щоб профільне міністерство використовувало результати фармакоекономічних досліджень на практиці при визначенні номенклатури та обсягів забезпечення населення лікарськими засобами на стаціонарному та амбулаторному етапах лікування за програмами медичного соціального обов’язкового страхування.
На наш погляд, доцільно започаткувати на державному рівні створення організаційно-правової бази для впровадження фармакоекономіки в медичне і фармацевтичне забезпечення населення. Крім того, необхідно розробити державну систему інформаційного забезпечення, створити базу даних лікарських засобів із включенням фармакоекономічних параметрів, визначити номенклаклатуру лікарських засобів, які ще не представлено на фармацевтичному ринку, але які варто впровадити у практику для сучасної ефективної фармакотерапії хворих.
Таким чином, в Україні сформувалися наукові школи з фармакоекономічних досліджень, результати яких впроваджуються на галузевому та локальному рівнях, опрацьовано та адаптовано основні методи аналізу, апробовано систему підготовки спеціалістів.
Література:
завідуюча кафедрою організації і економіки фармації та технології ліків
факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького,
голова USPOR, голова ISPOR Ceenet центру з освіти на 2013–2015 рр.
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим