Порушення потовиділення: коли причиною може бути цукровий діабет

Про цукровий діабет та його вплив на потовиділення

Сьогодні у світі близько 830 млн людей живуть із цукровим діабетом, і більшість із них — у країнах із низьким та середнім рівнем доходу. Понад половина хворих не отримують необхідного лікування. Протягом останніх десятиліть неухильно збільшуються як загальна кількість людей із цукровим діабетом, так і частка тих, хто залишається без терапії [3].

• Цукровий діабет — це хронічне метаболічне захворювання, за якого рівень глюкози в крові підвищується внаслідок недостатнього вироблення інсуліну, порушення його дії або поєднання цих механізмів [3].

Найпоширенішим є цукровий діабет ІІ типу, який зазвичай діагностують у дорослих. Він виникає, коли організм стає резистентним (стійким) до інсуліну або не виробляє його в достатній кількості. За останні три десятиліття поширеність цукрового діабету ІІ типу стрімко зросла в країнах із будь-яким рівнем доходу [3].

ЦІКАВО ЗНАТИ:
Як правильно приймати магній: коли та скільки, і з чим не поєднувати

Цукровий діабет І типу (раніше відомий як ювенільний або інсулінозалежний) — це хронічний стан, за якого підшлункова залоза виробляє вкрай мало інсуліну або не синтезує його взагалі. Для людей з цим діагнозом вирішальне значення для виживання має доступ до якісного та доступного лікування, зокрема інсулінотерапії [3].

З часом хвороба може призводити до розвитку серйозних уражень серця, кровоносних судин, очей, нирок і нервової системи [3]. Зокрема, за тривалого підвищення рівня глюкози в крові можуть ушкоджуватися нервові волокна та дрібні кровоносні судини, які забезпечують їх живлення. Якщо ураження зачіпає автономну нервову систему, яка регулює роботу внутрішніх органів, судин і залоз незалежно від свідомого контролю людини, може розвинутися діабетична автономна нейропатія. Її прояви залежать від того, які саме нервові волокна ушкоджені. Зокрема, порушення можуть стосуватися серцевого ритму, артеріального тиску, травлення, функції сечового міхура та потовиділення.

За діабетичної автономної нейропатії можливі надмірне потовиділення в окремих ділянках тіла, підвищене потовиділення уночі або під час їди, а також зменшення чи відсутність потовиділення в певних зонах. Наприклад, у людини можуть пітніти обличчя та верхня частина тулуба, тоді як шкіра ніг залишається сухою. Такий розподіл потовиділення може бути пов’язаний із порушенням нервової регуляції потових залоз. Проте за характером пітливості неможливо самостійно встановити причину — для цього потрібна медична оцінка.

Порушення роботи потових залоз може погіршувати здатність організму регулювати температуру тіла [4]. У нормі випаровування поту з поверхні шкіри допомагає виводити надлишок тепла. Якщо цей механізм порушений, організм стає вразливішим до перегрівання, особливо під час спеки або фізичного навантаження.

Контроль рівня глюкози, артеріального тиску та ліпідів у крові допомагає знижувати ризик розвитку ускладнень цукрового діабету [5]. Проте нові або стійкі зміни потовиділення потребують оцінки медичним працівником, оскільки вони можуть мати й інші причини.

Раптове потовиділення може бути ознакою гіпоглікемії

Гіпоглікемія є поширеним ускладненням у пацієнтів із цукровим діабетом, головним чином у тих, хто лікується інсуліном, сульфонілсечовиною або глінідом [6]. Гіпоглікемія виникає, коли рівень глюкози в крові знижується нижче безпечного для конкретної людини рівня. Її можуть провокувати пропуск або затримка приймання їжі, незвичне фізичне навантаження, вживання алкоголю, а також невідповідність між дозою цукрознижувального препарату та потребами організму. Епізоди гіпоглікемії можуть виникати як удень, так і вночі.

Сучасна класифікація гіпоглікемічних епізодів при цукровому діабеті включає три рівні, що відповідають тяжкості гіпоглікемії [6]:

• гіпоглікемія 1-го рівня: визначається як концентрація глюкози в плазмі крові <70 мг/дл, але >54 мг/дл. Рівень глюкози в плазмі крові 70 мг/дл становить порогову концентрацію, нижче якої нейроендокринні реакції на гіпоглікемію зазвичай з’являються у людей без цукрового діабету. Багато пацієнтів із цукровим діабетом страждають від порушених захисних механізмів проти гіпоглікемії та/або відсутності усвідомлення гіпоглікемії; тому концентрація глюкози в плазмі крові <70 мг/дл визначається як клінічно значуща при цукровому діабеті та потребує втручання незалежно від тяжкості симптомів;
• гіпоглікемія 2-го рівня: визначається як концентрація глюкози в плазмі крові <54 мг/дл, що потребує негайного втручання для корекції гіпоглікемії;
• гіпоглікемія 3-го рівня: визначається як серйозна подія, що характеризується зміною психічного стану або порушенням фізичної здатності пацієнта функціонувати, що потребує втручання іншої людини для корекції концентрації глюкози [6].

Симптоми гіпоглікемії включають вегетативні та нейроглікопенічні симптоми. Вони варіюють у пацієнтів залежно від віку та тривалості цукрового діабету. Наприклад, окрім класичних вегетативних (тривога, тремор, серцебиття, підвищене потовиділення, парестезія та відчуття голоду) та нейроглікопенічних (втрата концентрації, головний біль, затуманення зору, запаморочення, сплутаність свідомості, судоми, порушення мовлення, неспокій та втрата свідомості) симптомів, можуть відзначати емоційні та поведінкові зміни, спричинені гіпоглікемією, особливо у дітей [6]. Таким чином, пітливість є типовим проявом гіпоглікемії.

Однак якщо надмірне потовиділення повторюється, заважає повсякденному життю або супроводжується іншими симптомами, варто звернутися до лікаря для з’ясування причини.

Чому може зменшуватися або припинятися потовиділення?

Ангідроз — це зменшення або відсутність потовиділення. Він може бути локальним або охоплювати значні ділянки тіла. Серед можливих причин — ураження нервів, деякі захворювання шкіри, зневоднення та побічні ефекти від прийому певних лікарських засобів. Діабетична автономна нейропатія також може порушувати роботу потових залоз [7].

Зменшення потовиділення може залишатися непомітним, доки людина не опиниться в умовах високої температури або не почне активно рухатися. На відміну від підвищеного потовиділення, яке створює переважно побутовий дискомфорт, ангідроз на значних ділянках тіла може безпосередньо порушувати терморегуляцію.

Недостатнє потовиділення особливо небезпечне в спекотну погоду або під час фізичного навантаження, оскільки організм гірше відводить надлишок тепла. Це підвищує ризик перегрівання, теплового виснаження та теплового удару [8].

Важливо, якщо людина майже не пітніє під час спеки, має незвичну непереносимість тепла або помічає нові ділянки сухої шкіри на тлі підвищення температури тіла, необхідно звернутися по медичну допомогу. Сплутаність свідомості, непритомність або виражене перегрівання потребують невідкладного реагування [9].

За підозри на тепловий удар потрібно негайно викликати екстрену медичну допомогу та розпочати охолодження людини: перемістити її в прохолодне місце, зняти зайвий одяг і змочувати шкіру прохолодною водою. Не слід чекати, поки з’явиться піт: тепловий удар може розвиватися і за наявності потовиділення.

Які ще причини можуть викликати порушення потовиділення?

Примітно, що підвищене потовиділення не обов’язково свідчить про цукровий діабет. Воно може бути пов’язане з фізичним навантаженням, високою температурою навколишнього середовища, тривогою, менопаузою, інфекціями, порушеннями функції щитоподібної залози або дією лікарських засобів. Іноді причину надмірного потовиділення встановити не вдається — такий стан називають первинним гіпергідрозом [10].

Первинний гіпергідроз зазвичай проявляється підвищеним потовиділенням на певних ділянках тіла, наприклад долонях, стопах, пахвах або обличчі, і не пояснюється іншим захворюванням чи застосуванням ліків. Натомість генералізована пітливість, особливо якщо вона виникла нещодавно, з’являється вночі або супроводжується іншими симптомами, потребує пошуку вторинної причини.

Зменшення потовиділення також може бути спричинене різними захворюваннями, ушкодженням шкіри або дією препаратів, які впливають на терморегуляцію [11]. Зокрема, деякі лікарські засоби з антихолінергічною дією можуть знижувати потовиділення. Інші препарати здатні спричиняти підвищене потовиділення. Тому під час фармацевтичної консультації доцільно уточнити, чи не почала людина приймати новий препарат або змінювати дозу вже призначеного. Самостійно скасовувати лікування через цей симптом не слід.

Якщо потовиділення змінилося без очевидної причини, проблема зберігається, виникає вночі або супроводжується незрозумілим схудненням, лихоманкою, вираженою слабкістю чи іншими симптомами, варто звернутися до лікаря [9]. Якщо порушення потовиділення поєднується з підвищеною спрагою, частим сечовипусканням, незрозумілим схудненням або затуманенням зору, варто обговорити з лікарем обстеження на цукровий діабет. Ці симптоми не є специфічними, але можуть супроводжувати підвищення рівня глюкози в крові. Діагноз встановлюють за результатами лабораторних досліджень, а не лише за скаргами на підвищене потовиділення.

Отже, під час консультації у фармацевта важливо з’ясувати, коли саме виникає пітливість, які ділянки тіла уражені, чи є супутні симптоми, чи діагностовано у людини цукровий діабет і які препарати вона приймає. Раптова пітливість із тремором, голодом або сплутаністю свідомості потребує оцінки щодо можливої гіпоглікемії, а порушення терморегуляції з ознаками перегрівання — невідкладної допомоги. За стійких або незрозумілих змін потовиділення необхідно рекомендувати медичне обстеження, а не обмежуватися засобами для зменшення пітливості.

Поширені запитання

Чи може підвищене потовиділення бути ознакою цукрового діабету? — Воно може бути пов’язане з гіпоглікемією або діабетичною автономною нейропатією. Проте саме по собі потовиділення не підтверджує діагнозу цукрового діабету.

Чому людина з цукровим діабетом пітніє під час їди? — Однією з можливих причин є смакове потовиділення, пов’язане з порушенням роботи автономної нервової системи. Якщо симптом повторюється, його варто обговорити з лікарем.

Чи небезпечна відсутність потовиділення? — Небезпечна, особливо в спеку. Порушення потовиділення може перешкоджати охолодженню тіла та підвищувати ризик перегрівання.

Що робити, якщо холодний піт супроводжується тремтінням і слабкістю? — У людини з цукровим діабетом це може бути проявом гіпоглікемії. Якщо можливо, слід перевірити рівень глюкози й за її низького значення діяти відповідно до рекомендацій. За втрати свідомості або неможливості ковтати потрібно викликати екстрену медичну допомогу й не давати нічого перорально.

Коротко: головне

• Діабетична автономна нейропатія може спричиняти надмірне потовиділення, смакове потовиділення або ангідроз.
• Раптовий холодний піт у людини з цукровим діабетом може бути симптомом гіпоглікемії.
• Відсутність потовиділення під час спеки підвищує ризик перегрівання.
• Порушення потовиділення має й інші причини, зокрема захворювання щитоподібної залози, інфекції та побічні ефекти ліків.
• Стійкі або незвичні зміни потовиділення потребують медичної оцінки.

Підготовлено Інною Грабовою

Список використаної літератури

1. Wohlrab J, Bechara FG, Schick C, Naumann M. Hyperhidrosis: A Central Nervous Dysfunction of Sweat Secretion. Dermatol Ther (Heidelb). 2023 Feb; 13(2): 453–463. doi: 10.1007/s13555-022-00885-w. Epub 2023 Jan 10. PMID: 36627476; PMCID: PMC9884722.
2. Anhidrosis [Internet]. Chestertown (MD): International Hyperhidrosis Society; [cited 2026 Oct 23]. Available from: www.sweathelp.org/about-hyperhidrosis/anhidrosis.html.
3. World Health Organization. Diabetes [Internet]. Geneva: WHO; [cited 2026 Oct 27]. Available from: www.who.int/health-topics/diabetes#tab=tab_1.
4. Yagihashi S, Mizukami H, Sugimoto K. Mechanism of diabetic neuropathy: Where are we now and where to go? J Diabetes Investig. 2011 Jan 24; 2(1): 18–32. doi: 10.1111/j.2040-1124.2010.00070.x. PMID: 24843457; PMCID: PMC4008011.
5. Facciolà A, Visalli G, D’Andrea G, Varvarà M, Santoro G, Cuffari R, DI Pietro A. Prevention of cardiovascular diseases and diabetes: importance of a screening program for the early detection of risk conditions in a target population. J Prev Med Hyg. 2022 Jan 31; 62(4): E934–E942. doi: 10.15167/2421-4248/jpmh2021.62.4.2360. PMID: 35603258; PMCID: PMC9104660.
6. Nakhleh A, Shehadeh N. Hypoglycemia in diabetes: An update on pathophysiology, treatment, and prevention. World J Diabetes. 2021 Dec 15; 12(12): 2036–2049. doi: 10.4239/wjd.v12.i12.2036. PMID: 35047118; PMCID: PMC8696639.
7. Harper CD, Bermudez R. Anhidrosis [Internet]. Treasure Island (FL): StatPearls Publishing; 2023 [cited 2026 Oct 27]. Available from: europepmc.org/article/nbk/nbk555988.
8. Cramer MN, Gagnon D, Laitano O, Crandall CG. Human temperature regulation under heat stress in health, disease, and injury. Physiol Rev. 2022 Oct 1; 102(4): 1907–1989. doi: 10.1152/physrev.00047.2021. Epub 2022 Jun 9. PMID: 35679471; PMCID: PMC9394784.
9. 9. Міністерство охорони здоров’я України. Наказ МОЗ України від 05 січня 2022 р. № 7 «Про затвердження протоколів фармацевта» [Інтернет]. Київ: МОЗ України; 2022 Січ 05 [цитовано 2026 Жовт 13]. Доступно: zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0007282-22#Text.
10. Shayesteh A. Primary Hyperhidrosis: A Review of Epidemiology, Pathophysiology and Management. Acta Derm Venereol. 2026 Sep 16; 106: 0770. doi: 10.2340/actadv.v106.adv-2026-0770. PMID: 42747166; PMCID: PMC13579654.
11. Coon EA, Cheshire WP Jr. Sweating Disorders. Continuum (Minneap Minn). 2020 Feb; 26(1): 116–137. doi: 10.1212/CON.0000000000000813. PMID: 31996625.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!