Кузня ідеального фахівця, або Належна освітня практика від НФаУ

15–17 березня 2018 р. у Київському Палаці дітей та юнацтва відбулася Дев’ята міжнародна виставка «Сучасні заклади освіти» та Сьома міжнародна виставка освіти за кордоном «World Edu», організована компанією «Виставковий Світ» за підтримки та участю Міністерства освіти і науки України та Національної академії педагогічних наук (НАПН) України. Проведений захід є найбільшим представницьким форумом нашої країни, що презентує досягнення та досвід у реформуванні всіх рівнів освіти, розширенні міжнародної співпраці для подальшої інтеграції в освітній і науковий простір, засоби навчання, програми та рішення для підвищення ефективності освітнього процесу. Це ефективний дискусійний і навчальний майданчик як для науково-педагогічної спільноти, фахівців IT-сфери, органів влади та управління, так і для підростаючого покоління — школярів, абітурієнтів і студентів. Цьогоріч у роботі виставки взяли участь 758 учасників з 25 регіонів України та 12 країн світу: Словаччини, Чехії, Німеччини, Іспанії, Канади, США, Болгарії, Польщі, Молдови, Грузії, Латвії, Китаю. Зокрема, були представлені 96 закладів вищої, фахової передвищої та післядипломної освіти, наукових установ; 17 зарубіжних закладів освіти та міжнародних освітніх агенцій; 452 заклади загальної середньої освіти, дошкільної та позашкільної освіти, обласних та міських органів управління освітою; 166 закладів професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних (науково-методичних) центрів (кабінетів); 27 виробників і постачальників засобів навчання, проектів, сучасних програм і рішень для сфери освіти та науки, видавництв, освітніх порталів. Роботу виставки супроводжувала змістовна тематична програма з актуальних питань забезпечення якості освіти: проведено 74 конференції, презентації, семінари, тренінги, майстер-класи тощо; відбулося нагородження переможців рейтингового виставкового конкурсу з 9 тематичних номінацій.

Церемонію відкриття виставки розпочав напутнім словом Василь Кремінь, президент НАПН України, академік Націо­нальної академії наук (НАН) та НАПН України, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, пов­ний кавалер ордена «За заслуги». Він побажав учасникам заходу плідної роботи й зазначив, що виставка слугує не лише майданчиком для обміну досвідом освітян, налагодження ними ділових зв’язків тощо, але й покликана продемонструвати громадськості та державі рівень досконалості освітньої галузі, не оминувши при цьому проблем, з якими вона стикається на шляху свого поступального розвитку. «Нині, коли конкуренція невпинно загострюється, набирає обертів і масштабів, розповсюджується не лише на економіку, а й на інформаційний простір тощо, — перед освітою постає надзвичайно багато важливих завдань. Для нас важливо навчити людину використовувати отримані знання на практиці. А враховуючи основні напрямки цивілізаційних змін, ми насамперед повинні формувати інноваційну людину — з інноваційним мисленням, інноваційною культурою, із здатністю до інноваційного типу діяльності», — наголосив академік В. Кремінь.

Традиційно з року в рік у роботі міжнародної виставки «Сучасні заклади освіти» бере участь головний фармацевтичний вищий навчальний заклад нашої держави — Національний фармацевтичний університет (НФаУ). І вельмишановному читачеві про це достеменно відомо не з чуток, а з наших шпальт: так, минулого року ректор НФаУ, професор Алла Котвіцька  — тоді ще в статусі першого проректора, — у рамках цієї виставки виступила з доповіддю «Партнерство з роботодавцями як стратегічний ресурс розвитку НФаУ», що отримала позитивний резонанс і викликала динамічний інтерес серед нашої фахової читацької аудиторії. А сам НФаУ тоді був удостоєний гран-прі в номінації «Лідер наукової та науково-технічної діяльності» та нагороджений золотою медаллю в номінації «Партнерство як стратегічний ресурс інноваційного розвитку навчальних закладів» (докладніше див. «Щотижневик АПТЕКА» № 16 (1087) від 1 травня 2017 р.).

Цьогорічний урожай НФаУ став аж не надто скромнішим: номінація «Лідер міжнародної діяльності» — гран-прі; номінація «Упровадження інновацій у педагогічний процес для підвищення якості знань випускників» — золота медаль. Водночас контентну фабулу фармацевтичного бенефісу — контрапункту нинішньої виставки склала доповідь Оксани Барковської, завідувача відділу практики та сприяння працевлаштуванню НФаУ, на тему «Впровадження інновацій в освітню діяльність для підвищення якості професійно-практичної компетентності випускників НФаУ». (Трохи забігаючи наперед, дозволимо собі охарактеризувати виступ представника НФаУ як глибоко змістовний та ідеологічно-інноваційний. Понад те — доповідач розгорнула перед слухачами настільки ж розмаїту, наскільки й струнку палітру справжніх науково-педагогічних проривів університету та результативних практично-методологічних новел, лаконічно провела глибинний синтез академічної освіти та кінцево-практичної професійної досконалості. Все це у гармонійно-логічному конгломераті в певному сенсі може претендувати на нову фармацевтичну належну практику (GXP) від НФаУ. А саме — «належну практику вищої фармацевтичної освіти» (або — у більш фахово-звичній латинській транскрипції: good pharmaceutical educational practice — «GPEP»). Авторські перебільшення? емоційна метафорика? — жодним чином. Не вірите? — див. нижче й судіть самі… — прим. авт.).

У глобалізованому світі золотий стандарт — глобалістичний підхід. Тому О. Барковська розпочала з аналізу сучасного обличчя України у порівняльному макроконтексті світової арени, для чого скористалася таким міжнародним мірилом, як «The Global Competitiveness Index» (індекс глобальної конкурентоспроможності складається зі 100 змінних та 12 контрольних показників, які об’єднані трьома основними групами субіндексів: «Основні вимоги», «Підсилювачі продуктивності» та «Інновації та фактори вдосконалення»). Згідно з даними дослідження, Україна цього року посіла 81-ше місце серед 137 країн світу, покращивши свої позиції на 4 пункти. Однак у цьому рейтингу Україна погіршила свої позиції у 4 з 12 основних показників. Найбільше втрачено (–13 пунктів) за складовою «Ефективність ринку праці». Тенденція до погіршення цього показника спостерігалася і в минулорічних дослідженнях, причому в минулорічному ми погіршили за ним свої позиції на 17 пунктів. Також Україна зазнала втрат за оцінкою інноваційної складової (–9 пунктів), інфраструктурної (–3 пункти) та за складовою, що характеризує вищу освіту та професійну підготовку, –2 пункти (детальніше у динаміці останніх років — у табл. 1). Негативними факторами для ведення бізнесу в нашій країні визначено (в порядку зменшення) інфляцію, корупцію, політичну нестабільність, високі податкові ставки, складність податкового законодавства, нестабільність урядів, ускладнений доступ до фінансів, неефективну державну бюрократію, регулювання валютного ринку, недостатню освіченість працівників, погану етику робочої сили, недостатню здатність до інновацій, обмежувальне регулювання ринку праці, невідповідну якість інфраструктури, злочинність та крадіжки, низьку якість охорони здоров’я.

Таблиця 1. Позиції України в рейтингу країн світу за індексом глобальної конкурентоспроможності (The Global Competitiveness Index, 2014–2018 рр.)
Змінні, що аналізуються Рейтинг країни
2014–2015 2015–2016 2016–2017 2017–2018
144 країни 140 країн 138 країн 137 країн
Вища освіта і професійна підготовка: 40 34 33 35
• зарахування до закладів вищої освіти 13 14 11 16
• якість освітньої системи 72 54 56 56
• доступність дослідницьких та навчальних послуг 84 78 77 68
• ступінь підготовки персоналу: 92 74 94 88
• здатність країни утримувати таланти 132 114 127 129
• здатність країни залучати таланти 130 97 93 106
• здатність до інновацій 82 52 49 51
• наявність вчених та інженерів 48 29 29 25
• співпраця університетів та промисловості у дослідженнях та розробці 74 74 57 73

«Тільки у системній співпраці можна підготувати конкурентоспоможного фахівця», — вважає оратор і визначає зміст діяльності вищого фармацевтичного навчального закладу на базисі 4 ключових завдань: 1) надання знань і практичних навичок здобувачам вищої освіти, які будуть задовольняти роботодавців; 2) забезпечення якості професійно-практичної підготовки; 3) створення ефективного механізму взаємодії з підприємствами; 4) здійснення маркетингових досліджень ринку праці щодо визначення потреби у фахівцях. На цих чотирьох опорах — як дах будинку на чотирьох стінах — тримається «GPEP» від НФаУ.

Система управління якістю упроваджена в НФаУ з 2015 р. Відповідальні особи за розробку і впровадження системи управління якістю: представник з керівництва якості професор Алла Котвіцька, ректор НФаУ; глава комісії з розробки і впровадження системи управління якістю — доцент В’ячеслав Лебединець, завідувач кафедри управління якістю НФаУ (наказ від 10.11.2014 р. № 293-адм «Про реалізацію проекту впровадження системи управління якістю відповідно до вимог стандарту ДСТУ ISO 9001:2009»).

О. Барковська наочно проілюструвала результати цих кроків конкретним та детальним описом належної фахово-освітньої практики від НФаУ. Ключових слів тут 5: якість, системність, практика, процес, результат. Усе логічно, спадкоємно, послідовно: в ініціальній частині алгоритму процесів НФаУ (у якості відправної точки) знаходиться інформація про вимоги потенційних замовників освітніх послуг (студентів та їх родин, роботодавців, аспірантів та докторантів, держави), — а кінцева точка (результат, «вінець» діяльності ВНЗ) представлена інформацією про ступінь задоволення замовниками наданими освітніми послугами. Однак між двома цими хрестоматійними точками «А» і «Б» простягається складний і насичений процесний алгоритм, за розробкою, плануванням та здійсненням якого стоять напружені взаємопов’язані зусилля десятків підрозділів НФаУ і сотень їх співробітників. В ієрархічній послідовності процеси НФаУ підрозділяються на 3 блоки: 1) управлінські, 2) основні та 3) процеси забезпечення (табл. 2–4, рис. 1–2).

Таблиця 2. Стисла характерологія процесів НФаУ
Категорія процесів Опис категорії Ключові процеси
Управлінські процеси Спрямовані на формулювання планів, цілей та управлінських рішень, розподіл відповідальності, контроль виконання доручень, аналіз ситуації у бізнес-середовищі, моніторинг функціонування університету • Планування навчальної діяльності
• Планово-фінансова діяльність
• Аналіз системи управління якістю
• Внутрішній аудит
• Контроль послуг невідповідної якості
Основні процеси Безпосередньо пов’язані з наданням ліцензованих освітніх послуг • Прийом студентів
• Навчальна діяльність
• Розробка нових видів освітніх послуг
• Соціально-виховна діяльність
• Координація діяльності з методичного забезпечення
• Редакційно-видавнича діяльність
• Взаємозв’язок із замовниками
• Науково-дослідна діяльність
Процеси забезпечення Спрямовані на постачання ресурсів та забезпечення можливостей для надання освітніх послуг належної якості • Управління документами та записами
• Кадрове забезпечення
• Юридичний супровід
• Забезпечення бібліотечним фондом
• Забезпечення інфраструктури та робочого середовища
• Забезпечення ІТ-інфраструктури
• Забезпечення проживання
• Забезпечення харчування
Таблиця 3. Показники результативності процесу НФаУ
Характеристика/назва показника Періодичність вимірювання Реєстрація результатів вимірювання Відповідальний за вимірювання Рівень аналізу
Кількість нових підприємств, установ, організацій як баз практики Щорічно Протокол оцінювання результативності системи управління якістю Відділ практики та сприяння працевлаштуванню Ректорат
Середня оцінка за практику Після закінчення терміну практики Протокол оцінювання результативності системи управління якістю Завідувачі кафедр Ректорат
Кількість нових науково-практичних заходів, ініційованих відділом практики та сприяння працевлаштуванню Щорічно Протокол оцінювання результативності системи управління якістю Відділ практики та сприяння працевлаштуванню Ректорат
Кількість свідоцтв схвалення програм практики з боку роботодавців Щорічно Протокол оцінювання результативності системи управління якістю Відділ практики та сприяння працевлаштуванню Ректорат
Таблиця 4. Комплекс інноваційних заходів щодо удосконалення організації навчальної та виробничої практики (за О.Я. Барковською; таблиця опублікована в «ScienceRise: Pharmaceutical Science». — 2017. — 5 (9). — Р. 40–46)
Назва заходу Мета інновації Передбачуваний ефект
Формування об’єднаної комп’ютерної бази даних підприємств для проходження всіх видів практики Вибір здобувачем вищої освіти місця практики через інтернет Мотивований вибір бази практики здобувачем вищої освіти
Поглиблення процесу взаємодії з галузевими підприємствами Дослідження вимог роботодавців щодо компетентностей випускників під час проходження практики Формування змісту практичної підготовки з урахуванням сучасних вимог фармації
Удосконалення навчально-методичних матеріалів з практики Отримання відгуків чи погодження розроблених матеріалів з практичними працівниками Коригування освітніх програм та навчальних планів
Удосконалення системи контролю за ходом виконання програми практики Формування тісного взаємозв’язку викладачів кафедри з практичними працівниками Забезпечення якісного виконання програми практики
Удосконалення системи керівництва практикою здобувачів вищої освіти на підприємствах Залучення роботодавців до науково-практичних заходів у НФаУ Забезпечення якісного керівництва практикою
Формування творчих зв’язків із зарубіжними фармацевтичними факультетами Організація практики здобувачів вищої освіти НФаУ в інших країнах Запровадження передового зарубіжного досвіду
Створення фармацевтичного порталу з працевлаштування Формування у здобувачів вищої освіти навичок з техніки пошуку роботи Забезпечення працевлаштування випускників НФаУ
Проведення моніторингу запитів ринку та працевлаштування випускників НФаУ Співпраця з підприємствами щодо визначення потреби у фахівцях Забезпечення країни фармацевтичними кадрами
Рис. 1
 Модель процесу забезпечення зв’язків з базами практики
Модель процесу забезпечення зв’язків з базами практики
Рис. 2
 Основні чинники, що впливають на якість практичної підготовки
Основні чинники, що впливають на якість практичної підготовки

У межах реалізації кожного з процесів впроваджено низку обов’язкових процедур, зокрема:

  • управління організаційно-розпорядчими документами;
  • управління даними;
  • оцінювання результативності;
  • управління невідповідностями;
  • вжиття запобіжних дій для попередження появи невідповідностей;
  • вжиття коригувальних дій для удосконалення процесу.

ТЕОРІЯ — ПРАКТИЦІ

У числі нормативно-правових документів з практичної підготовки в умовах функціонування системи управління якістю НФаУ було названо:

  • документовану процедуру «Забезпечення зв’язків із базами практики» (визначає такі етапи: планування; виконання; контроль результативності; напрями вдосконалення; функції працівників, залучених до організації практики, їх взаємозв’язок, відповідальність, пов­новаження);
  • «Положення про практичну підготовку здобувачів вищої освіти у НФаУ» (впроваджено в освітній процес з урахуванням двох основ­них завдань: 1) інтеграція теоретичної підготовки й вимог практичної фармації; 2) удосконалення методичного забезпечення процесу практичної підготовки).

Організація практичної підготовки передбачає 3-етапний перебіг:

  • підготовчий етап — створення умов для розміщення студентів на базах практики;
  • основний — поєднання теорії і практики в процесі запланованої навчальної діяльності;
  • заключний етап — оцінювання та завершення роботи.

Інновації в організації практичної підготовки здобувачів вищої освіти починаються вже з першого дня занять на І курсі. З 2015 р. у НФаУ практичні заняття проводяться в умовах майбутнього місця роботи, під безпосереднім керівництвом викладача кафедри, у такому режимі: 4 дні — в університеті, 1 — у виробничих умовах. При цьому до баз практики висуваються наступні вимоги: відповідність вимогам програми практики; наявність місця для проведення навчальних занять; високий рівень професіоналізму працівників баз практики; позитивне та вмотивоване ставлення керівників практики до здобувачів вищої освіти (див. рис. 1–2).

Роль практичних занять для здобувачів вищої освіти І курсу полягає, насамперед, в:

  • інтенсивному ознайомленні з особливостями й тонкощами майбутньої роботи;
  • формуванні осмисленого та предметного ставлення до дисциплін, що вивчаються;
  • закладанні основ фахової культури;
  • формуванні поваги до професії.

Помітною інновацією останнього часу стала ініціатива щодо проведення ретельного та ґрунтовного маркетингового дослідження ринку праці. З метою інтеграції освітньо-професійних програм підготовки здобувачів вищої освіти в міжнародний та європейський освітній простір, осучаснення змісту навчальних дисциплін та формування освітніх компонентів компентнісного синтезу було розроблено план такого маркетингового дослідження ринку праці та визначено етапи його реалізації, — а для цього рішенням ректорської наради від 4 грудня 2017 р. створено відповідну робочу групу на чолі з керівником науково-методичної лабораторії з питань фармацевтичної освіти МОЗ України, доцентом Анжелою Ольховською. Основна мета дослідження — проведення маркетингового аналізу ринку праці для виявлення конкурентоспроможного сегменту у працевлаштуванні випускників НФаУ.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання: проаналізувати сучасний стан ринку праці в різних регіонах України (попит, пропозиції у фахівцях, кількість вакансій, чисельність осіб, що шукали роботу, та чисельність працевлаш­тованих за окремими професіями тощо); виявити фактори, якими керуються роботодавці при виборі фахівців, а здобувачі вищої освіти — при виборі роботодавців; визначити вимоги роботодавців до системи професійних знань, умінь та навичок, особистісних, професійних якостей майбутніх фахівців та рівень задоволеності суб’єктів фармацевтичного ринку фаховою підготовкою випускників НФаУ; провести моніторинг сайтів з пошуку роботи та підбору персоналу; розробити методичні рекомендації. Ключова робоча гіпотеза дослідження полягає в тому, що суб’єкти фармацевтичного ринку пред’являють різнобічні вимоги до претендента — випускника НФаУ, до співпраці з університетом, характер ставлення впливає на імідж та репутацію університету в цілому, високий рівень задоволення вимог роботодавців спричиняє довгострокову орієнтацію на подальші стосунки з університетом, ставлення до університету піддається управлінню маркетинговими засобами.

Під час проведення даного маркетингового дослідження використовується первинна маркетингова інформація (дані вибіркового дослідження вимог роботодавців до претендентів на посади, вимог випускників до роботодавців) та вторинна маркетингова інформація (зокрема, дані Центру зайнятості, а також результати моніторингу веб-ресурсів з пошуку роботи та підбору персоналу). Метод збирання первинної інформації — опитування й моніторинг; основні інструменти дослідження — спеціально розроблена анкета для експертів, форма для проведення моніторингу сайтів з пошуку роботи та підбору персоналу. Обробка отриманих анкет проводиться за допомогою комп’ютерних програм; при обробці та аналізі первинної інформації використовують статистичні методи групування та класифікації. У результаті проведених досліджень буде отримано типологічне групування вимог роботодавців до випускників НФаУ — зокрема, до фахових компетенцій, набутих здобувачами вищої освіти під час навчання в університеті. Результати аналізу отриманої інформації (представлені у вигляді таблиць, діаграм, розрахункових коефіцієнтів та індексів) повинні підтвердити робочу гіпотезу маркетингового дослідження та надати можливість сформувати висновки, запропонувати рекомендації, спрямовані на пошук стратегічних рішень на ринку праці та освітніх послуг. Висновки та рекомендації міститимуть інформацію про особливості вимог роботодавців до компетентнісної підготовки випускників університету; типові питання, що необхідно врахувати при розробці змісту навчальних дисциплін; доцільність розробки окремих навчальних дисцип­лін з урахуванням міжнародного досвіду з подальшим введенням їх до навчальних планів підготовки здобувачів вищої освіти.

ГРАНІ ПАРТНЕРСТВА З РОБОТОДАВЦЯМИ

Основним правовим підґрунтям співпраці ВНЗ із роботодавцями в питаннях підготовки фахівців є Закон України від 01.07.2014 р. № 1556-VII «Про вищу освіту», який, зокрема, передбачає участь індустрії:

  • у розробці стандартів вищої освіти — «…стандарти вищої освіти за кожною спеціальністю розробляє центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням пропозицій… галузевих об’єднань організацій роботодавців…» (ст. 10);
  • в експертному оцінюванні якості освіти — «…галузеві експертні ради Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти формуються у складі від 9 до 15 членів на строк не більше ніж три роки… До складу галузевих експертних рад можуть входити представники держави, роботодавців, їх організацій та об’єднань, професійних асоціацій…» (ст. 21);
  • у формуванні держзамовлення — «Показники державного замовлення на підготовку фахівців з вищою освітою формуються за рівнями вищої освіти та спеціальностями з урахуванням середньострокового прогнозу потреби у фахівцях на ринку праці… за участю вищих навчальних закладів, Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти, роботодавців та їх об’єднань » (ст. 72).

За словами доповідача, безпосереднє співробітництво НФаУ з роботодавцями базується на договорах про співпрацю і підпорядковується плану спільних заходів за такими основними напрямами:

1. Удосконалення змісту освіти.
2. Оптимізація освітнього процесу.
3. Сприяння практичній підготовці та працевлаштуванню випускників.
4. Науково-дослідна діяльність.
5. Розвиток інноваційної інфраструктури.
6. Організаційно-методичні аспекти взаємодії.

1. Складові напряму взаємодії з удосконалення змісту освіти передбачають участь підприємств-роботодавців у визначенні актуальних спеціальностей; залучення роботодавців до формування освітніх програм та стандартів освіти з метою їх адаптації до потреб ринку праці; формування вимог до компетентностей майбутнього фахівця галузі; участь у розробці змісту вибіркової складової навчальних планів; залучення роботодавців до авторських колективів з підготовки підручників і посібників з дисциплін професійної та практичної підготовки здобувачів вищої освіти; спільну розробку та впровадження коригувальних дій щодо змісту навчальних та робочих планів; залучення до участі в поточній та підсумковій атестації, в оцінці якості освіти (експертизі) підготовки випускників; участь роботодавців у роботі експертних комісій, насамперед при акредитації університету.

2. У площині оптимізації освітнього процесу велике значення мають функціонування філій кафедр університету на підприємствах; організація навчальних (виробничих) практик та стажувань на підприємствах; контрактно-цільова підготовка фахівців за замовленнями підприємств-партнерів; залучення представників підприємств-партнерів до освітнього процесу (проведення занять, керівництво виробничою практикою, стажуванням, виконанням курсових та випускних кваліфікаційних робіт, залучення до роботи в екзаменаційній комісії); формування тематики курсових та випускних кваліфікаційних (дипломних, магістерських) робіт з урахуванням їх актуальності для підприємств-роботодавців; виконання практично-орієнтованих курсових та випускних кваліфікаційних робіт на замовлення підприємств-партнерів; рецензування практично-орієнтованих курсових та випускних кваліфікаційних робіт представниками роботодавців; запровадження та організація програм стажування науково-педагогічних працівників і співробітників університету на базі підприємств-партнерів, підвищення кваліфікації і стажувань.

3. Стосовно сприяння практичній підготовці та працевлаштуванню випускників здійснюється моніторинг та прогнозування потреби у фахівцях на ринку праці на локальному, регіональному, національному рівнях; інформування про наявні вакансії та розміщення резюме здобувачів вищої освіти на інформаційному порталі закладу вищої освіти (сайт закладу вищої освіти, сайти задіяних у взаємодії кафедр та структурних підрозділів); сприяння постійному та тимчасовому (наприклад на час канікул, у позанавчальний час) працевлаштуванню випускників на підприємствах-роботодавцях; сприяння реалізації студентських підприємницьких ініціатив та бізнес-проектів на підприємствах-партнерах; надання допомоги зі складання резюме та CV, портфоліо здобувача вищої освіти, підготовки до співбесіди, тестування; розробка технології планування професійної кар’єри.

4. У науково-дослідній царині велику увагу приділяють спільному з підприємствами виконанню науково-дослідної роботи, у тому числі й із залученням студентських наукових гуртків; використанню матеріально-технічної бази підприємств-партнерів; спільним науковим дослідженням за профілем виробничої діяльності підприємств; впровадженню результатів наукових досліджень у діяльність роботодавців; виконанню наукових робіт працівниками підприємств-партнерів під керівництвом науково-педагогічного персоналу закладу вищої освіти.

5. На теренах розвитку інноваційної інфраструктури здійснюються організація спільних навчально-виробничих та дослідницьких підрозділів на підприємствах (бізнес-інкубатори, технопарки, венчурні підприємства тощо); створення в університеті умов для підвищення кваліфікації працівників підприємств; модернізація виробничого та навчального обладнання за передовими технологіями; створення спільних наукоємних компаній.

6. Нарешті, за організаційно-методичним вектором здійснюються координація та розвиток взаємодії з підприємствами-роботодавцями; мотивація підприємств-роботодавців до участі в удосконаленні освітнього процесу; введення представників роботодавців до складу рад при ВНЗ; проведення функціонального аналізу як оперативного засобу дослідження трудової діяльності та відстеження змін на ринку праці; участь у профорієнтаційній роботі; проведення освітніх та кар’єроформувальних заходів для здобувачів вищої освіти (ярмарок вакансій, день кар’єри, день відкритих дверей, презентації компаній, екскурсії на підприємства, проф­орієнтаційне тестування та консультування, науково-практичні конференції, семінари, тренінги, круглі столи, діалоги-зустрічі, конкурс бізнес-проектів та ін.).

У колі найбільш активних партнерів університету головний фахівець НФаУ з питань працевлаштування назвала вітчизняні виробничі фармацевтичні підприємства (зокрема, «Здоров’я», «Лекхім», «Червона зірка», «Фармак» «Артеріум», «Дарниця», «Юрія-Фарм»), представництва зарубіжних фармацевтичних компаній в Україні (серед яких «Еббот», «Санофі-Авентіс Україна», «Серв’є Україна»), і звісно ж — аптечні мережі: КП ХОР «Фармація», «Аптека доброго дня», «Гамма-55», «Леда», «Прана-Фарм», «Мед-Сервіс», «Магнолія» та ін. Як перераховані вище, так і багато інших підприємств та організацій беруть жваву участь у профорієнтаційних та самореалізаційних заходах, які регулярно проводяться у стінах НФаУ, — Ярмарки спеціальностей та Ярмарки вакансій. Гостинним запрошенням присутніх до участі в найближчому Ярмарку (13 квітня 2018 р.) доповідач підвела жирну риску під своїм виступом: «У результаті впровадження інновацій ми забезпечуємо:

  • виконання вимог роботодавців до якості фахової підготовки здобувачів;
  • ефективний механізм взаємодії з підприємствами;
  • знання ринку праці, вирішення завдань кадрової політики у фармацевтичному секторі охорони здоров’я;
  • підвищення іміджу України на міжнародному ринку освітніх послуг, —

і врешті отримуємо та випускаємо у велике професійне життя «ідеального фахівця», який відповідає потребам ринку праці і запитам роботодавців», — підсумувала О. Барковська.

Пилип Снєгірьов,
фото Сергія Бека та автора

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи