Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів
Фармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: Національний медичний університет імені О.О. Богомольцяx

Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів України та в рамках підготовки другого (переробленого та доповненого) видання «Фармацевтичної енциклопедії» — у рубриці «Персоналії української фармації» ми пропонуємо читачам ознайомитися з добіркою енциклопедичних статей, присвячених науковому та фаховому доробку вчених Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольця.

Фармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: Національний медичний університет імені О.О. БогомольцяВОЛОХ Дмитро Степанович (29.01.1936, с. Горобіївка Чернігівської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1991), академік Міжнародної академії інформатизації при ООН (1995), заслужений працівник охорони здоров’я України (1977), професор, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1997).

Закінчив фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту (1959).

Працював: завідувач Іваницької районної аптеки Чернігівської обл. (1959); заступник начальника (1961), начальник Чернігівського обласного аптечного управління (1966); заступник начальника, начальник Головного аптечного управління МОЗ України (1979–1992); завідувач кафедри організації та економіки фармації (з 1997) та перший декан фармацевтичного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1996–2003).

Напрями наукових досліджень: удосконалення організаційної структури фармацевтичної галузі та впровадження науково-методичних розробок зі створення та модернізації аптечної системи.

Наукові здобутки: автор понад 100 наукових праць, серед них 5 монографій, 2 навчальних посібники, 2 довідники. Підготував 2 докторів та 23 кандидати фармацевтичних наук.

Нагороджений орденами «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора та «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою МОЗ України та Верховної Ради України (1996).

Основні праці: Наукові основи та шляхи підвищення соціально-економічної ефективності управління лікарським забезпеченням (докт. дис.). — М., 1991; Довідник аналогів лікарських засобів. — К., 1987 (співавт.); Довідник провізора-аналітика. — К., 1989 (співавт.); Лікарські засоби та їх аналоги. — К., 1993 (співавт.); Історія фармації України. — К., 1999 (співавт.); Технологія вирощування лікарських рослин і використання їх у медичній та ветеринарній практиці. — К., 2007 (співавт.).

Літ.: Устименко Василь. Батьківський поріг. — К., 2002; Ляшенко М.А. Дмитро Волох — професор, педагог, людина. — К., 2003; До 70-річчя від дня народження доктора фармацевтичних наук, професора Дмитра Степановича Волоха // Фармац. журн. — 2006. — № 1.

М.С. Пономаренко

ГОРЧАКОВА Надія ОлександрівнаФармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця (08.03.1941, Харків) — доктор медичних наук (1987), професор кафедри фармакології та клінічної фармакології (з 1990) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Лауреат Державної премії України (1986).

Закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1964).

Працювала: аспірант (1964), асистент (1967), доцент (1986), професор (з 1990) кафед­ри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Напрями наукових досліджень: біохімічна, фізико-хімічна фармакологія та фармакологія метаболітних ЛП широкого спектру дії.

Наукові здобутки: автор близько 600 наукових і навчально-методичних праць, серед них 12 монографій, оглядів з клінічної фармації, 34 патенти, 6 підручників, 15 навчальних посібників.

Основні праці: Серцеві глікозиди: Монографія. — М., 1982 (співавт.); Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1986; Термины в фармакологии и фармации. — К., 1989; Індивідуальна чутливість організму до ліків: Монографія. — К., 1991 (спів­авт.); Магній в медицині: Монографія. — Кишинів, 1992 (співавт.); Фармакологія: Посібник. — Краснодар–Черкеськ, 1993 (співавт.); Экспериментальная и клиническая фармакология. — Краснодар–Черкеск, 1995 (співавт.); Лекции по фармакологии. — Днепропетровск, 1996, 1998; Экологическая фармакология. — К., 1998; Фармакодинамика и пути поиска фармакодинамических средств. — К., 1999; Фармакология. — К., 1999; Руководство по фармакологии к практическим занятиям. — М., 2000; Спіруліна та здоров’я: Монографія. — Миколаї­в, 2000 (співавт.); Доклінічні дослідження лікарських засобів. — К., 2001; Фармакология. — К., 2001; Медицина дитинства. — К., 2001; Очерки фармакологических средств метаболической терапии: Монография. — М., 2001; Доклинические исследования лекарственных средств. — К., 2002; Фармакология. — К., 2003; Допинг и эргогенные средства: Монография. — К., 2003 (співавт.); Кардиопротекторы: Монография. — К., 2005 (співавт.); Pharmacology (text book). — Vinnytsya, 2006 (співавт.); Метаболитотропные препараты: Монография. — Запорожье, 2007 (співавт.); Общая рецептура. — Кишенэу, 2008; Никотинамид. — К., 2008 (співавт.); Спортивная фармакология и диетология. — М.–СПб.–К., 2008 (співавт.); Магнійвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування: Монографія. — Запоріжжя–К., 2008 (співавт.); Study guide for the practical classes course Pharmacology. — Zaporozhye, 2008; Общая рецептура (учебник). – Кишинэу, 2008 (співавт.); Метаболитные и метаболитнотропные препараты в системе кардио- и органопротекции. – К., 2009 (співавт.); Фармакологія (підручник). – Вінниця, 2009 (співавт.); Фармакология. Руководство к практическим занятиям. – М., 2009 (співавт.); Фармакологія (посібник для самостійної роботи студентів фармацевтичного факультету. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Побічні реакції серцево-судинних засобів: навчальний посібник. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Фармакология спорта (учебник). – К., 2010 (співавт.).

Літ.: Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.

І.С. Чекман

МАКСЮТІНА Ніна ПавлівнаМАКСЮТІНА Ніна Павлівна (19.02.1925, с. Микитівка Бєлгородської обл.) — доктор хімічних наук (1972), професор (1972) кафедри фармакогнозії й ботаніки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (з 1999), професор кафед­ри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2005).

Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1948).

Працювала: старший науковий співробітник Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1948–1966); завідувач кафедри фармацевтичної хімії (1966–1992), професор кафедри фармацевтичної хімії й фармакогнозії (1992–1999) Київської медичної академії після­дипломної освіти імені П.Л. Шупика; завідувач секції фармакогнозії й ботаніки кафедри фармації (1999–2003), професор кафедри фармакогнозії і ботаніки (з 2003) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; професор кафед­ри контролю якості і стандартизації лікарських засобів НМАПО імені П.Л. Шупика (з 2000).

Напрями наукових досліджень: фітохімічні дослідження, створення ЛП рослинного походження й лікувальних БАР для харчових добавок; фармацевтичний аналіз.

Наукові здобутки: автор ЛП Плантаглюцид, Бероксан, Плантастин, Фларонін, Гранули кверцетину, Корвітин і понад 40 БАД, у тому числі Вітапектину і медових желе на його основі, фітосорбінів та ін. Автор понад 300 наукових праць і 24 винаходів, серед них 5 монографій, 2 довідники. Підготувала 2 докторів та 14 кандидатів наук.

Основні праці: Химические исследования карденолидов Syrenia angustifolia L. (канд. дис.). — М., 1954; Химические исследования некоторых О-гликозидов и создание на их основе новых лекарственных препаратов (докт. дис.). — Ташкент, 1972; Идентификация фармацевтических препаратов. — К., 1978 (співавт.); Методы анализа лекарств. — К., 1984 (співавт.); Растительные лекарственные средства. — К., 1985; Фитотерапия в комплексном лечении внутренних органов. — К., 1991; Справочник провизора-аналитика. — К., 1989 (співавт.); Авт. свид. № 1660247 СССР, MKИ A 61K 9/10, 47/06. Способ получения твердой дисперсии // Открытия. Изобретения. — 1991. — № 24 (співавт.); Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних та радіаційних ушкодженнях: Метод. реком. — К., 2000 (співавт.); Патент України № 23996, А 61К9/14, А61К 35/68. С 08F271/02, «Спосіб отримання корвітину». Дата публікації: 15.12.2000. — Бюл. № 7; Патент України № 38504 А, А61К 9/14, А61К 35/68, А61К 31/455, Кардіопротекторний засіб для лікування гострого інфаркту міокарда, спосіб його отримання та спосіб його застосування. Дата публікації: 17.03.2003. — Бюл. № 2.

Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 80 років (1918–1998): Довідник. — К., 1998; Основні етапи наукових досліджень кафедри фармацевтичної хімії / Н.П. Максютіна, Л.О. Кириченко, В.Г. Іванисенко та ін. // Фармац. журн. — 1993. — № 6.

Н.О. Ветютнева

МОСКАЛЕНКО Віталій ФедоровичМОСКАЛЕНКО Віталій Федорович (25.01.1949, м. Кременчук) — доктор медичних наук (2001), професор, член-кореспондент АМН України (2002), ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), завідувач кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2004).

Закінчив Харківський медичний інститут (1972).

Працював: військовий лікар (1973–1975), лікар-анестезіолог-реаніматолог клінічної лікарні, старший лікар, завідувач інфаркт­ного відділення клінічної лікарні № 27 Харкова (1975–1980); інструктор, консультант з питань охорони здоров’я у партійних органах Харкова (1980–1990), проректор з лікувальної роботи Харківського інституту удосконалення лікарів (1990–1994) і за сумісництвом — доцент кафед­ри кардіології та функціональної діагностики цього закладу (1990–1994), начальник Головного управління охорони здоров’я та соціальних питань Харкова, начальник Головного управління з гуманітарних і соціальних питань виконкому Харківської міської ради, заступник міського голови Харкова (1994–1998); заступник міністра (1998), перший заступник міністра (1999), міністр охорони здоров’я України (2000–2002), ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003).

Напрями наукових досліджень: проблеми розвитку національних систем охорони здоров’я, медичної та фармацевтичної освіти, стратегічного планування, вдосконалення нормативно-правового, організаційно-управлінського, фінансового та кадрового забезпечення різних структурно-функціональних моделей охорони здоров’я, підвищення якості та доступності медичної допомоги, громадського здоров’я, протидії глобальним загрозам здоров’ю в сучасних умовах, реалізації політики в охороні здоров’я у контексті досягнення Цілей тисячоліття у сфері розвитку, європейської політики ВООЗ «Здоров’я для всіх на ХХІ століття», профілактики та формування здорового способу життя.

Наукові здобутки: автор або співавтор понад 1000 наукових праць, у тому числі 11 підручників, 37 навчально-методичних посібників, 38 монографій, понад 50 інформаційно-аналітичних видань.

В.М. Москаленко — заслужений лікар України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2007); академік: Інженерної академії Украї­ни (1998), Української академії економічної кібернетики (2000), Академії наук вищої освіти України (2006), Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи (2007); почесний член Польської академії медицини, дійсний член Світової академії медицини Альберта Швейцера, почесний академік Білоруської академії медичних наук; член Комітету ВООЗ з політики і координації Спеціальної програми наукових досліджень, розробок і підготовки наукових кадрів у галузі відтворення населення; голова експертної ради з медицини та фармації Державної акредитаційної комісії України; голова Української асоціації спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я; головний редактор та член редакційних колегій низки медичних науково-практичних журналів, наукових і громадських періодичних видань.

Нагороджений Орденом князя Ярослава Муд­рого V і IV ступеня, ювілейною медаллю «За мужність і любов до Вітчизни» (РФ), двома ювілейними орденами «Різдво Христове  2000» І ступеня, медаллю ім. академіка М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я», знаками «Відмінник освіти України», «За вагомий внесок у навчання та виховання дітей України» І ступеня, орденами «За відродження духовності», Преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня, Великою Золотою медаллю Світової академії медицини Альберта Швейцера, медаллю Української федерації вчених, Почесною грамотою Верховної Ради Украї­ни, Золотою зіркою Світової академії медицини Альберта Швейцера, орденом М.І. Пирогова, медаллю «Провідний педагог світу 2008 р.» згідно з рішенням міжнародного біографічного центру Кембриджського університету (Велика Британія) та ін.

Основні праці: Клінічні лабораторні методи дослідження. — Х., 2001 (співавт.); Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління економіки. — Х., 2001 (співавт.); Стан та перспектива розвитку фармацевтичної промисловості в Україні. — К., 2001 (співавт.); Фармацевтична опіка. — Х., 2002 (співавт.); Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у контексті вимог Болонської декларації. У 2 ч. — К., 2005 (співавт.); Вищі навчальні заклади України ІІІ–ІV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців фармації: Цифри і факти. — Тернопіль, 2005 (співавт.).

Літ.: Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.

Т.С. Грузєва

НІЖЕНКОВСЬКА Ірина ВолодимирівнаНІЖЕНКОВСЬКА Ірина Володимирівна (05.01.1955, Санкт-Петербург) — доктор медичних наук (2010), декан фармацевтичного факультету (з 2003), завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії (з 2010) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.

Закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. (1978).

Працювала: аспірант (1978), асистент (1983), доцент (1996) кафедри фармакології та клінічної фармакології, декан фармацевтичного факультету (2003), завідувач кафед­ри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії (з 2010) Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця.

Напрями наукових досліджень: біохімічна, фізико-хімічна, квантово-хімічна фармакологія, фармакологія серцево-судинних та метаболітних ЛП.

Наукові здобутки: автор близько 250 наукових та навчально-методичних робіт, серед яких 1 підручник, 3 навчальних посібники, 8 патентів.

Основні праці: Біохімічні та мембранні механізми ушкодження міокарду за експериментальної серцевої недостатності та її корекції фізіологічно активними сполуками метаболітної дії (докт. дис.). — К., 2009; Фармакологія: Посібник. — Краснодар–Черкеськ, 1993 (співавт.); Руководство по фармакологии к практическим занятиям. — М., 2000; Фармакологія: Підручник. — К., 2001 (співавт.); Фармакология. Практические занятия. — К., 2009.

Н.О. Горчакова

СЯТИНЯ Михайло ЛуковичСЯТИНЯ Михайло Лукович (16.08.1957, с. Синевір Закарпатської обл.) — доктор фармацевтичних наук (2004), дійсний член Української академії наук наукового прогресу (1996), заслужений працівник охорони здоров’я (1998), завіду­вач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2006).

Закінчив фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту (1979).

Працював: провізор аптеки № 7 (1979), завідувач центральної районної аптеки Шевченківського району м. Києва (1983), начальник виробництва українсько-англійського підприємства «Фемтек» (1989); консультант торгового представницт­ва Угорщини в Україні (1990); директор угорського АТ «Медімпекс» (1995); директор представницт­ва АТ «Гедеон Ріхтер» та президент ТОВ «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» (1996–2002); народний депутат IV скликання, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я, материнства та дитинства (2002–2006); доцент, професор кафедри організації й економіки фармації НМАПО імені П.Л. Шупика (1996–2006); завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2006).

Напрямки наукових досліджень: теоретичні та організаційно-технологічні основи лікарського забезпечення населення.

Наукові здобутки: автор близько 50 наукових і навчально-методичних праць, серед них 2 монографії, 2 навчальних посібники, словник-довідник.

Основні праці: Оптимізація медикаментозного забезпечення населення України в нових економічних умовах (канд. дис.). — Львів, 1997; Теоретичні та організаційно-технологічні основи лікарського забезпечення населення за умов реформування фармацевтичної галузі (докт. дис.). — К., 2004; Організація фармацевтичної підприємницької діяльності в сучасних умовах. — Х., 1998 (співавт.); Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки. — Х., 2001 (співавт.); Історія фармації: Монографія. — Львів, 2002.

Літ.: Дерево на вітрах. — Мукачево, 2005; Діти твої, Alma Mater. — Львів, 2006; Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.

М.С. Пономаренко

ЧЕКМАН Іван СергійовичЧЕКМАН Іван Сергійович (04.10.1936, с. Чаньків Хмельницької обл.) — визнаний вчений-фармаколог, доктор медичних наук (1973), професор (1976), член-кореспондент НАН (1991) і АМН (1993), лауреат Державної премії України (1986), заслужений діяч науки і техніки України (1991), завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1972).

Закінчив Тернопільський медичний інститут (1961).

Працював: голов­ний лікар дільничної лікарні у Волочиському районі Хмельницької обл. (1961–1963); аспірант (1963), асистент (1966), доцент (1969), завідувач (з 1972) кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, одночасно директор Київського науково-дослідного інституту фармакології і токсикології МОЗ України (1987–1991).

Напрями наукових досліджень: вивчення загальної, спеціальної, клінічної та радіаційної фармакології, фармації, а також токсикології й фітотерапії та нових напрямків: фізико-хімічна фармакологія, квантова фармакологія й нанофармакологія.

Наукові здобутки: установив провідну роль комплексоутворення ЛП з компонентами біо­мембран як тригерного механізму первинного фармакологічного ефекту серцево-судинних, нейротропних і метаболітних ЛП. На основі встановленої теоретичної закономірності здійснено синтез хімічних речовин нестероїної структури з кардіотонічною активністю (суфан, карбіцил, глюкамакс, яктон). Установив, що ефірні масла мають властивість утворювати комплекси з ксенобіотиками, зменшувати їх токсичність та виводити з організму; запропонував композиції ефірних масел для застосування в клінічній практиці. Отримав оригінальний препарат рослинного походження — карбюлозу, що виводить радіонукліди, нітрати і солі важких металів й нітратів з організму. Розраховані енергетичні характеристики молекул серцево-судинних, медіаторних, метаболітних препаратів. Встановлено, що специфічна активність медикаментів зумовлена розміщенням реакційних центрів в їх молекулі, величиною заряду на атомах, енергією міжядерної взаємодії. На основі біокисних метал-силікатних сполук розроблені препарати для дезинфекції, дезактивації та ідентифікації різних хімічних речовин. Автор понад 790 наукових праць, у тому числі 67 монографій, довідників, підручників, посібників, словників, 20 методичних рекомендацій, 79 патентів. Підготував 23 доктори і 41 кандидата медичних наук.

Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986); Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2000).

Основні праці: Неотложная помощь в педиатрии. — К., 1976 (співавт.); Биологические аспекты координационной химии. — К., 1979 (співавт.); Осложнения фармакотерапии. — К., 1980; Фармакотерапия в педиатрии. — К., 1980 (співавт.); Фармакология кардиоактивных средств в раннем онтогенезе. — Ташкент, 1982 (співавт.); Неотложные состояния у детей. — К., 1983 (співавт.); Ліки сьогодні і завтра. — К., 1984; Физическая химия и клиническая фармакология сердечных гликозидов. — К., 1985 (співавт.); Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1986, 1987 (співавт.); Фармакология кардиотонических средств. — М., 1988 (співавт.); Термины в фармакологии и фармации: Словарь. — К., 1989 (спів­авт.); Экологическая фармакология. — К., 1989 (спів­авт.); «Биохимическая фармакодинамика. — К., 1990; Рецептурный справочник врача. — К., 1981–2003, 8 видань (співавт.); Фитонциды в медицине. — К., 1990 (співавт.) Рецептурный справочник врача-эндокринолога. — К., 1990 (співавт.); Магний в медицине. — Кишинэу, 1992 (співавт.); Микросомальная ферментная система организма. — К., 1996 (співавт.); Экспериментальная и клиническая фармакология. — Краснодар, 1996 (співавт.); Медицина дитинства. — К., 2004 (співавт.); Фармакологія: Підручник (1980–2007, 10 видань, 4 мовами) (співавт.); Очерки средств метаболической терапии. — М., 2003 (співавт.); Клінічна фітотерапія. — К., 2003, 2007; Кардиопротекторы. — К., 2005 (співавт.); Справочник безрецептурных препаратов. — Х., 2004–2008, 5 видань (співавт.); Pharmacology (text book). — Vinnytsya, 2006 (співавт.); Магнійвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування. — Запоріжжя–К., 2007 (співавт.); Родина Нобелів. – К., 2007; Никотин­амид. — К., 2008 (спів­авт.); Спортивная фармакология и диетология. — М.–СПб.–К., 2008 (спів­авт.); Study guide for the practical classes course Pharmacology. — Zaporozhye, 2008 (співавт.); Общая рецептура (учебник). – Кишинэу, 2008 (співавт.); Метаболитные и метаболитнотропные препараты в системе кардио- и органопротекции. – К., 2009 (співавт.); Фармакологія (підручник, співавт.). – Вінниця, 2009 (співавт.); Фармакология. Руководство к практическим занятиям. – М., 2009 (співавт.); Клиническая фармация: учебное пособие. – Х., 2009 (співавт.); Остеоартроз: Генез, діагностика, лікування. – К., 2009 (співавт.); Кардиотонические стероиды. – Х., 2009 (співавт.); Творча спадщина Ібн Сіни та сучасність. – К., 2009 (співавт.); Фармакологія (посібник для самостійної роботи студентів фармацевтичного факультету. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Побічні реакції серцево-судинних засобів: навчальний посібник. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Фармакология спорта (учебник). – К., 2010 (співавт.).

Літ.: Богданов В.Л. 70-річчя члена кореспондента НАН України І.С. Чекмана // Вісн. НАН України. — 2006. — № 10; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.

В.Г. Коляденко

Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів
Фармацевтична енциклопедія. Діячі вітчизняної фармації: Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
Назустріч VII Національному з’їзду фармацевтів України та в рамках підготовки другого (переробленого та доповненого) видання «Фармацевтичної енциклопедії» — у рубриці «Персоналії української фармації» ми пропонуємо читачам ознайомитися з добіркою енциклопедичних статей, присвячених науковому та фаховому доробку вчених Національного медичного університету імені академіка О.О. Богомольця.
ВОЛОХ Дмитро Степанович (29.01.1936, с. Горобіївка Чернігівської обл.) — доктор фармацевтичних наук (1991), академік Міжнародної академії інформатизації при ООН (1995), заслужений працівник охорони здоров’я України (1977), професор, завідувач кафедри організації та економіки фармації Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1997).
Закінчив фармацевтичний факультет Львівського медичного інституту (1959).
Працював: завідувач Іваницької районної аптеки Чернігівської обл. (1959); заступник начальника (1961), начальник Чернігівського обласного аптечного управління (1966); заступник начальника, начальник Головного аптечного управління МОЗ України (1979–1992); завідувач кафедри організації та економіки фармації (з 1997) та перший декан фармацевтичного факультету Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (1996–2003).
Напрями наукових досліджень: удосконалення організаційної структури фармацевтичної галузі та впровадження науково-методичних розробок зі створення та модернізації аптечної системи.
Наукові здобутки: автор понад 100?наукових праць, серед них 5?монографій, 2?навчальних посібники, 2?довідники. Підготував 2?докторів та 23?кандидати фармацевтичних наук.
Нагороджений орденами «Знак пошани», Трудового Червоного Прапора та «За заслуги» ІІІ ступеня, Почесною грамотою МОЗ України та Верховної Ради України (1996).
Основні праці: Наукові основи та шляхи підвищення соціально-економічної ефективності управління лікарським забезпеченням (докт. дис.). — М., 1991; Довідник аналогів лікарських засобів. — К., 1987 (співавт.); Довідник провізора-аналітика. — К., 1989 (співавт.); Лікарські засоби та їх аналоги. — К., 1993 (співавт.); Історія фармації України. — К., 1999 (співавт.); Технологія вирощування лікарських рослин і використання їх у медичній та ветеринарній практиці. — К., 2007 (співавт.).
Літ.: Устименко Василь. Батьківський поріг. — К., 2002; Ляшенко М.А. Дмитро Волох — професор, педагог, людина. — К., 2003; До 70-річчя від дня народження доктора фармацевтичних наук, професора Дмитра Степановича Волоха // Фармац. журн. — 2006. — №?1.
М.С. Пономаренко
ГОРЧАКОВА Надія Олександрівна (08.03.1941, Харків) — доктор медичних наук (1987), професор кафедри фармакології та клінічної фармакології (з 1990) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. Лауреат Державної премії України (1986).
Закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця (1964).
Працювала: аспірант (1964), асистент (1967), доцент (1986), професор (з 1990) кафед­ри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Напрями наукових досліджень: біохімічна, фізико-хімічна фармакологія та фармакологія метаболітних ЛП широкого спектру дії.
Наукові здобутки: автор близько 600?наукових і навчально-методичних праць, серед них 12?монографій, оглядів з клінічної фармації, 34?патенти, 6?підручників, 15?навчальних посібників.
Основні праці: Серцеві глікозиди: Монографія. — М., 1982 (співавт.); Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1986; Термины в фармакологии и фармации. — К., 1989; Індивідуальна чутливість організму до ліків: Монографія. — К., 1991 (спів­авт.); Магній в медицині: Монографія. — Кишинів, 1992 (співавт.); Фармакологія: Посібник. — Краснодар–Черкеськ, 1993 (співавт.); Экспериментальная и клиническая фармакология. — Краснодар–Черкеск, 1995 (співавт.); Лекции по фармакологии. — Днепропетровск, 1996, 1998; Экологическая фармакология. — К., 1998; Фармакодинамика и пути поиска фармакодинамических средств. — К., 1999; Фармакология. — К., 1999; Руководство по фармакологии к практическим занятиям. — М., 2000; Спіруліна та здоров’я: Монографія. — Миколаї­в, 2000 (співавт.); Доклінічні дослідження лікарських засобів. — К., 2001; Фармакология. — К., 2001; Медицина дитинства. — К., 2001; Очерки фармакологических средств метаболической терапии: Монография. — М., 2001; Доклинические исследования лекарственных средств. — К., 2002; Фармакология. — К., 2003; Допинг и эргогенные средства: Монография. — К., 2003 (співавт.); Кардиопротекторы: Монография. — К., 2005 (співавт.); Pharmacology (text book). — Vinnytsya, 2006 (співавт.); Метаболитотропные препараты: Монография. — Запорожье, 2007 (співавт.); Общая рецептура. — Кишенэу, 2008; Никотинамид. — К., 2008 (співавт.); Спортивная фармакология и диетология. — М.–СПб.–К., 2008 (співавт.); Магнійвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування: Монографія. — Запоріжжя–К., 2008 (співавт.); Study guide for the practical classes course Pharmacology. — Zaporozhye, 2008; Общая рецептура (учебник). – Кишинэу, 2008 (співавт.); Метаболитные и метаболитнотропные препараты в системе кардио- и органопротекции. – К., 2009 (співавт.); Фармакологія (підручник). – Вінниця, 2009 (співавт.); Фармакология. Руководство к практическим занятиям. – М., 2009 (співавт.); Фармакологія (посібник для самостійної роботи студентів фармацевтичного факультету. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Побічні реакції серцево-судинних засобів: навчальний посібник. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Фармакология спорта (учебник). – К., 2010 (співавт.).
Літ.: Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.
І.С. Чекман
МАКСЮТІНА Ніна Павлівна (19.02.1925, с. Микитівка Бєлгородської обл.) — доктор хімічних наук (1972), професор (1972) кафедри фармакогнозії й ботаніки Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України (з 1999), професор кафед­ри контролю якості і стандартизації лікарських засобів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (з 2000). Заслужений діяч науки і техніки України (2005).
Закінчила Харківський фармацевтичний інститут (1948).
Працювала: старший науковий співробітник Харківського науково-дослідного хіміко-фармацевтичного інституту (1948–1966); завідувач кафедри фармацевтичної хімії (1966–1992), професор кафедри фармацевтичної хімії й фармакогнозії (1992–1999) Київської медичної академії після­дипломної освіти імені П.Л. Шупика; завідувач секції фармакогнозії й ботаніки кафедри фармації (1999–2003), професор кафедри фармакогнозії і ботаніки (з 2003) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця; професор кафед­ри контролю якості і стандартизації лікарських засобів НМАПО імені П.Л. Шупика (з 2000).
Напрями наукових досліджень: фітохімічні дослідження, створення ЛП рослинного походження й лікувальних БАР для харчових добавок; фармацевтичний аналіз.
Наукові здобутки: автор ЛП Плантаглюцид, Бероксан, Плантастин, Фларонін, Гранули кверцетину, Корвітин і понад 40?БАД, у тому числі Вітапектину і медових желе на його основі, фітосорбінів та ін. Автор понад 300?наукових праць і 24?винаходів, серед них 5?монографій, 2?довідники. Підготувала 2 докторів та 14?кандидатів наук.
Основні праці: Химические исследования карденолидов Syrenia angustifolia L. (канд. дис.). — М., 1954; Химические исследования некоторых О-гликозидов и создание на их основе новых лекарственных препаратов (докт. дис.). — Ташкент, 1972; Идентификация фармацевтических препаратов. — К., 1978 (співавт.); Методы анализа лекарств. — К., 1984 (співавт.); Растительные лекарственные средства. — К., 1985; Фитотерапия в комплексном лечении внутренних органов. — К., 1991; Справочник провизора-аналитика. — К., 1989 (співавт.); Авт. свид. № 1660247?СССР, MKИ A 61K 9/10, 47/06. Способ получения твердой дисперсии // Открытия. Изобретения. — 1991. — №?24 (співавт.); Використання нових лікарських форм кверцетину при ішемічних та радіаційних ушкодженнях: Метод. реком. — К., 2000 (співавт.); Патент України №?23996, А 61К9/14, А61К 35/68. С 08F271/02, «Спосіб отримання корвітину». Дата публікації: 15.12.2000. — Бюл. №?7; Патент України №?38504?А, А61К 9/14, А61К 35/68, А61К 31/455, Кардіопротекторний засіб для лікування гострого інфаркту міокарда, спосіб його отримання та спосіб його застосування. Дата публікації: 17.03.2003. — Бюл. №?2.
Літ.: Київській медичній академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика 80?років (1918–1998): Довідник. — К., 1998; Основні етапи наукових досліджень кафедри фармацевтичної хімії / Н.П. Максютіна, Л.О. Кириченко, В.Г. Іванисенко та ін. // Фармац. журн. — 1993. — №?6.
Н.О. Ветютнева
МОСКАЛЕНКО Віталій Федорович (25.01.1949, м. Кременчук) — доктор медичних наук (2001), професор, член-кореспондент АМН України (2002), ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003), завідувач кафедри соціальної медицини та охорони здоров’я Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2004).
Закінчив Харківський медичний інститут (1972).
Працював: військовий лікар (1973–1975), лікар-анестезіолог-реаніматолог клінічної лікарні, старший лікар, завідувач інфаркт­ного відділення клінічної лікарні №?27?Харкова (1975–1980); інструктор, консультант з питань охорони здоров’я у партійних органах Харкова (1980–1990), проректор з лікувальної роботи Харківського інституту удосконалення лікарів (1990–1994) і за сумісництвом — доцент кафед­ри кардіології та функціональної діагностики цього закладу (1990–1994), начальник Головного управління охорони здоров’я та соціальних питань Харкова, начальник Головного управління з гуманітарних і соціальних питань виконкому Харківської міської ради, заступник міського голови Харкова (1994–1998); заступник міністра (1998), перший заступник міністра (1999), міністр охорони здоров’я України (2000–2002), ректор Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2003).
Напрями наукових досліджень: проблеми розвитку національних систем охорони здоров’я, медичної та фармацевтичної освіти, стратегічного планування, вдосконалення нормативно-правового, організаційно-управлінського, фінансового та кадрового забезпечення різних структурно-функціональних моделей охорони здоров’я, підвищення якості та доступності медичної допомоги, громадського здоров’я, протидії глобальним загрозам здоров’ю в сучасних умовах, реалізації політики в охороні здоров’я у контексті досягнення Цілей тисячоліття у сфері розвитку, європейської політики ВООЗ «Здоров’я для всіх на ХХІ століття», профілактики та формування здорового способу життя.
Наукові здобутки: автор або співавтор понад 1000?наукових праць, у тому числі 11?підручників, 37?навчально-методичних посібників, 38?монографій, понад 50?інформаційно-аналітичних видань.
В.М. Москаленко — заслужений лікар України (1997), заслужений діяч науки і техніки України (2007); академік: Інженерної академії Украї­ни (1998), Української академії економічної кібернетики (2000), Академії наук вищої освіти України (2006), Міжнародної академії наук екології, безпеки людини і природи (2007); почесний член Польської академії медицини, дійсний член Світової академії медицини Альберта Швейцера, почесний академік Білоруської академії медичних наук; член Комітету ВООЗ з політики і координації Спеціальної програми наукових досліджень, розробок і підготовки наукових кадрів у галузі відтворення населення; голова експертної ради з медицини та фармації Державної акредитаційної комісії України; голова Української асоціації спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я; головний редактор та член редакційних колегій низки медичних науково-практичних журналів, наукових і громадських періодичних видань.
Нагороджений Орденом князя Ярослава Муд­рого V і IV ступеня, ювілейною медаллю «За мужність і любов до Вітчизни» (РФ), двома ювілейними орденами «Різдво Христове ? 2000» І ступеня, медаллю ім. академіка М.Д. Стражеска «За заслуги в охороні здоров’я», знаками «Відмінник освіти України», «За вагомий внесок у навчання та виховання дітей України» І ступеня, орденами «За відродження духовності», Преподобного Нестора Літописця ІІІ ступеня, Великою Золотою медаллю Світової академії медицини Альберта Швейцера, медаллю Української федерації вчених, Почесною грамотою Верховної Ради Украї­ни, Золотою зіркою Світової академії медицини Альберта Швейцера, орденом М.І. Пирогова, медаллю «Провідний педагог світу 2008?р.» згідно з рішенням міжнародного біографічного центру Кембриджського університету (Велика Британія) та ін.
Основні праці: Клінічні лабораторні методи дослідження. — Х., 2001 (співавт.); Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління економіки. — Х., 2001 (співавт.); Стан та перспектива розвитку фармацевтичної промисловості в Україні. — К., 2001 (співавт.); Фармацевтична опіка. — Х., 2002 (співавт.); Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у контексті вимог Болонської декларації. У 2 ч. — К., 2005 (співавт.); Вищі навчальні заклади України ІІІ–ІV рівнів акредитації, які здійснюють підготовку фахівців фармації: Цифри і факти. — Тернопіль, 2005 (співавт.).
Літ.: Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.
Т.С. Грузєва
НІЖЕНКОВСЬКА Ірина Володимирівна (05.01.1955, Санкт-Петербург) — доктор медичних наук (2010), декан фармацевтичного факультету (з 2003), завідувач кафедри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії (з 2010) Національного медичного університету імені О.О. Богомольця.
Закінчила Київський медичний інститут імені О.О. Богомольця. (1978).
Працювала: аспірант (1978), асистент (1983), доцент (1996) кафедри фармакології та клінічної фармакології, декан фармацевтичного факультету (2003), завідувач кафед­ри біоорганічної, біологічної та фармацевтичної хімії (з 2010) Націо­нального медичного університету імені О.О. Богомольця.
Напрями наукових досліджень: біохімічна, фізико-хімічна, квантово-хімічна фармакологія, фармакологія серцево-судинних та метаболітних ЛП.
Наукові здобутки: автор близько 250?наукових та навчально-методичних робіт, серед яких 1?підручник, 3?навчальних посібники, 8?патентів.
Основні праці: Біохімічні та мембранні механізми ушкодження міокарду за експериментальної серцевої недостатності та її корекції фізіологічно активними сполуками метаболітної дії (докт. дис.). — К., 2009; Фармакологія: Посібник. — Краснодар–Черкеськ, 1993 (співавт.); Руководство по фармакологии к практическим занятиям. — М., 2000; Фармакологія: Підручник. — К., 2001 (співавт.); Фармакология. Практические занятия. — К., 2009.
Н.О. Горчакова
СЯТИНЯ Михайло Лукович (16.08.1957, с. Синевір Закарпатської обл.) — доктор фармацевтичних наук (2004), дійсний член Української академії наук наукового прогресу (1996), заслужений працівник охорони здоров’я (1998), завіду­вач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2006).
Закінчив фармацевтичний факультет Львівського державного медичного інституту (1979).
Працював: провізор аптеки № 7 (1979), завідувач центральної районної аптеки Шевченківського району м. Києва (1983), начальник виробництва українсько-англійського підприємства «Фемтек» (1989); консультант торгового представницт­ва Угорщини в Україні (1990); директор угорського АТ «Медімпекс» (1995); директор представницт­ва АТ «Гедеон Ріхтер» та президент ТОВ «Гедеон Ріхтер-Укрфарм» (1996–2002); народний депутат IV скликання, голова підкомітету з питань законодавчого забезпечення розвитку фармації та здійснення фармацевтичної діяльності Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я, материнства та дитинства (2002–2006); доцент, професор кафедри організації й економіки фармації НМАПО імені П.Л. Шупика (1996–2006); завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 2006).
Напрямки наукових досліджень: теоретичні та організаційно-технологічні основи лікарського забезпечення населення.
Наукові здобутки: автор близько 50?наукових і навчально-методичних праць, серед них 2?монографії, 2?навчальних посібники, словник-довідник.
Основні праці: Оптимізація медикаментозного забезпечення населення України в нових економічних умовах (канд. дис.). — Львів, 1997; Теоретичні та організаційно-технологічні основи лікарського забезпечення населення за умов реформування фармацевтичної галузі (докт. дис.). — К., 2004; Організація фармацевтичної підприємницької діяльності в сучасних умовах. — Х., 1998 (співавт.); Словник-довідник для фахівців фармації з питань управління та економіки. — Х., 2001 (співавт.); Історія фармації: Монографія. — Львів, 2002.
Літ.: Дерево на вітрах. — Мукачево, 2005; Діти твої, Alma Mater. — Львів, 2006; Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.
М.С. Пономаренко
ЧЕКМАН Іван Сергійович (04.10.1936, с. Чаньків Хмельницької обл.) — визнаний вчений-фармаколог, доктор медичних наук (1973), професор (1976), член-кореспондент НАН (1991) і АМН (1993), лауреат Державної премії України (1986), заслужений діяч науки і техніки України (1991), завідувач кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця (з 1972).
Закінчив Тернопільський медичний інститут (1961).
Працював: голов­ний лікар дільничної лікарні у Волочиському районі Хмельницької обл. (1961–1963); аспірант (1963), асистент (1966), доцент (1969), завідувач (з 1972) кафедри фармакології та клінічної фармакології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, одночасно директор Київського науково-дослідного інституту фармакології і токсикології МОЗ України (1987–1991).
Напрями наукових досліджень: вивчення загальної, спеціальної, клінічної та радіаційної фармакології, фармації, а також токсикології й фітотерапії та нових напрямків: фізико-хімічна фармакологія, квантова фармакологія й нанофармакологія.
Наукові здобутки: установив провідну роль комплексоутворення ЛП з компонентами біо­мембран як тригерного механізму первинного фармакологічного ефекту серцево-судинних, нейротропних і метаболітних ЛП. На основі встановленої теоретичної закономірності здійснено синтез хімічних речовин нестероїної структури з кардіотонічною активністю (суфан, карбіцил, глюкамакс, яктон). Установив, що ефірні масла мають властивість утворювати комплекси з ксенобіотиками, зменшувати їх токсичність та виводити з організму; запропонував композиції ефірних масел для застосування в клінічній практиці. Отримав оригінальний препарат рослинного походження — карбюлозу, що виводить радіонукліди, нітрати і солі важких металів й нітратів з організму. Розраховані енергетичні характеристики молекул серцево-судинних, медіаторних, метаболітних препаратів. Встановлено, що специфічна активність медикаментів зумовлена розміщенням реакційних центрів в їх молекулі, величиною заряду на атомах, енергією міжядерної взаємодії. На основі біокисних метал-силікатних сполук розроблені препарати для дезинфекції, дезактивації та ідентифікації різних хімічних речовин. Автор понад 790?наукових праць, у тому числі 67?монографій, довідників, підручників, посібників, словників, 20?методичних рекомендацій, 79?патентів. Підготував 23?доктори і 41?кандидата медичних наук.
Нагороджений орденом «Знак Пошани» (1986); Почесна грамота Кабінету Міністрів України (2000).
Основні праці: Неотложная помощь в педиатрии. — К., 1976 (співавт.); Биологические аспекты координационной химии. — К., 1979 (співавт.); Осложнения фармакотерапии. — К., 1980; Фармакотерапия в педиатрии. — К., 1980 (співавт.); Фармакология кардиоактивных средств в раннем онтогенезе. — Ташкент, 1982 (співавт.); Неотложные состояния у детей. — К., 1983 (співавт.); Ліки сьогодні і завтра. — К., 1984; Физическая химия и клиническая фармакология сердечных гликозидов. — К., 1985 (співавт.); Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии. — К., 1986, 1987 (співавт.); Фармакология кардиотонических средств. — М., 1988 (співавт.); Термины в фармакологии и фармации: Словарь. — К., 1989 (спів­авт.); Экологическая фармакология. — К., 1989 (спів­авт.); «Биохимическая фармакодинамика. — К., 1990; Рецептурный справочник врача. — К., 1981–2003, 8?видань (співавт.); Фитонциды в медицине. — К., 1990 (співавт.) Рецептурный справочник врача-эндокринолога. — К., 1990 (співавт.); Магний в медицине. — Кишинэу, 1992 (співавт.); Микросомальная ферментная система организма. — К., 1996 (співавт.); Экспериментальная и клиническая фармакология. — Краснодар, 1996 (співавт.); Медицина дитинства. — К., 2004 (співавт.); Фармакологія: Підручник (1980–2007, 10?видань, 4 мовами) (співавт.); Очерки средств метаболической терапии. — М., 2003 (співавт.); Клінічна фітотерапія. — К., 2003, 2007; Кардиопротекторы. — К., 2005 (співавт.); Справочник безрецептурных препаратов. — Х., 2004–2008, 5?видань (співавт.); Pharmacology (text book). — Vinnytsya, 2006 (співавт.); Магнійвмісні препарати: фармакологічні властивості, застосування. — Запоріжжя–К., 2007 (співавт.); Родина Нобелів. – К., 2007; Никотин­амид. — К., 2008 (спів­авт.); Спортивная фармакология и диетология. — М.–СПб.–К., 2008 (спів­авт.); Study guide for the practical classes course Pharmacology. — Zaporozhye, 2008 (співавт.); Общая рецептура (учебник). – Кишинэу, 2008 (співавт.); Метаболитные и метаболитнотропные препараты в системе кардио- и органопротекции. – К., 2009 (співавт.); Фармакологія (підручник, співавт.). – Вінниця, 2009 (співавт.); Фармакология. Руководство к практическим занятиям. – М., 2009 (співавт.); Клиническая фармация: учебное пособие. – Х., 2009 (співавт.); Остеоартроз: Генез, діагностика, лікування. – К., 2009 (співавт.); Кардиотонические стероиды. – Х., 2009 (співавт.); Творча спадщина Ібн Сіни та сучасність. – К., 2009 (співавт.); Фармакологія (посібник для самостійної роботи студентів фармацевтичного факультету. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Побічні реакції серцево-судинних засобів: навчальний посібник. – Запоріжжя, 2010 (співавт.); Фармакология спорта (учебник). – К., 2010 (співавт.).
Літ.: Богданов В.Л. 70-річчя члена кореспондента НАН України І.С. Чекмана // Вісн. НАН України. — 2006. — №?10; Ученые Украины — фармации / Под ред. проф. И.М. Перцева. — Х., 1991; Біографічний словник завідувачів кафедр та професорів НМУ імені О.О. Богомольця (1841–2006) / За ред. В.Ф. Москаленко, І.М. Полякової. — К., 2006.
В.Г. Коляденко ??

Интересная информация для Вас:

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи