Так, під час засідання прийнято такі постанови КМУ:
- «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті на відшкодування вартості лікарських засобів для лікування окремих захворювань»;
- «Деякі питання реімбурсації лікарських засобів»;
- «Деякі питання щодо договорів про реімбурсацію.
Зауважимо, проекти цих документів МОЗ винесено на громадське обговорення 8 лютого. Відповідно до законодавства їх обговорення мало відбуватися протягом 30 днів і тільки після цього вони повинні були виноситися на розгляд Уряду.
Коментуючи необхідність прийняття цих постанов, Володимир Гройсман зазначив, що в рамках програми «Доступні ліки» було виписано 33 млн рецептів. Тому попит на цю програму залишається високим і її потрібно розширювати.
Окрім цього, він підкреслив, що після переходу адміністрування програми «Доступні ліки» до НСЗУ підвищиться доступність ліків, оскільки завдяки впровадженню електронних рецептів пацієнти зможуть отримувати препарати незалежно від місця проживання.
«Ми будемо розширювати систему «Доступні ліки». Доступних ліків буде більше і спектр їх дії буде ширшим. Друга позиція, ми забезпечуємо незалежно від місця проживання доступність. І третє, ця доступність має дійти до найменшого українського села. Там є люди, які потребують цієї програми», — додав В. Гройсман.
Від Міністерства вищезгадані постанови на засіданні Уряду представляв Павло Ковтонюк, заступник міністра охорони здоров’я. Він підкреслив, що за два роки існування програми її вдалося значно вдосконалити й розширити.
«Якщо порівнювати з квітнем 2017 р., кількість препаратів у програмі зросла більше ніж на 60%, а частка тих ліків, які повністю відшкодовуються державою, збільшилася в 1,5 раза. Кількість виписаних рецептів за програмою склала 33 млн на суму 1,7 млрд грн. Сьогодні кожна третя аптека в країні, це майже 6 тис. загалом, бере участь у програмі (прим. ред.: за даними Державної казначейської служби України, станом на 1.01.2019 р. до програми «Доступні ліки» залучено 3340 аптечних закладів), що говорить не тільки про популярність програми серед людей, а також про довіру бізнесу до Уряду. Тому що ми дійсно відповідально працюємо з аптеками», — зазначив П. Ковтонюк.
Стосовно переваг, які отримують пацієнти, аптечні заклади та лікарі з переходом адміністрування до НСЗУ, він відмітив, що по-перше, усі транзакції в програмі стануть електронними. За даними Міністерства, на сьогодні 92% медичних закладів первинної ланки мають комп’ютери з електронними системами на кожному робочому місці лікаря. При цьому у 100% закладів є хоча б один комп’ютер.
По-друге, доступні ліки виписуватиме обраний пацієнтами сімейний лікар або терапевт. У зв’язку з переходом на електронне урядування програми рецепт також стане електронним. Він обліковуватиметься в національній електронній системі охорони здоров’я. Фактично електронний рецепт виглядатиме як номер, який пацієнт отримуватиме у вигляді смс на мобільний телефон, номер якого зазначено в підписаній з лікарем декларації. Потім даний номер повідомлятиметься в аптеці, де також цей рецепт підтверджуватиметься через електронну систему охорони здоров’я. Так НСЗУ переконуватиметься, що ліки отримує саме та особа, на яку цей рецепт виписано. Завдяки електронній системі МОЗ матиме змогу отримувати статистичні дані, кому, які ліки та при яких хворобах виписують лікарі.
П. Ковтонюк звернув увагу, що в країні ще є люди, які не мають мобільних телефонів. Тому для них передбачена можливість отримати цей номер шляхом його друку з електронної системи. Також якщо в декларації зазначено неправильний номер або його було змінено, передбачена процедура його заміни.
Така система виписування рецептів стане зручнішою для пацієнтів, оскільки наразі ліки за програмою можна отримати тільки в місцевій аптеці, яка мала договір з місцевим департаментом охорони здоров’я. Однак електронний рецепт дозволить отримати ліки в будь-якій аптеці країни, яка матиме договір з НСЗУ.
У свою чергу, аптекам буде простіше працювати з такою системою, оскільки замість великої кількості актів, договорів з місцевою владою, вони матимуть єдиний договір з НСЗУ.
П. Ковтонюк підкреслив, що НСЗУ вже зарекомендувала себе як надійний платник, оскільки в минулому році жоден платіж закладам первинної ланки не був прострочений. У Міністерстві очікують, що з впровадженням електронного документообігу вдасться залучити до програми «Доступні ліки» приватні заклади первинної ланки надання медичної допомоги, оскільки на сьогодні через складність процедури більшість з них не беруть участі в програми й не виписують за нею ліки.
«Я впевнений, що ближче до літа нова система запрацює на повну силу по всій країні. До неї вже готові заклади, аптеки. На сьогодні своє бажання взяти участь у програмі висловила більша кількість аптек, ніж та, яка є зараз, майже на 1 тис. Особлива увага буде до сільської місцевості, де аптеки можуть не мати, наприклад, комп’ютера, електронної системи. Для них будуть окремі шляхи вирішення цього питання для того, щоб вони також брали участь у програмі «Доступні ліки», — додав заступник міністра.
Олександр Саєнко, міністр Кабінету Міністрів України, повідомив, що наразі Урядом розглядаються різні варіанти покращення доступності лікарських засобів у сільській місцевості. Зокрема, постачання поштою тих препаратів, які не потребують особливих умов зберігання.
Також він додав, що Уряд планує запровадити цінове регулювання на весь Національний перелік основних лікарських засобів й актуальне завдання для Міністерства — посилення контролю за якістю ліків.
«Наступне, це подальше розширення програми. Ми говорили про те, що реферування можна вводити на весь Національний перелік. Тобто на той перелік, який закуповується за державний кошт. Якщо ми зараз ввели на 23 МНН, то в нас ще залишається 404 МНН. Це більше тисячі препаратів, до яких також можна в принципі застосовувати як зовнішнє, так і внутрішнє реферування цін», — зауважив посадовець.
Відповідний проект постанови винесено на громадське обговорення 22 лютого. Ним передбачено встановлення регресивних націнок на лікарські засоби з Національного переліку. І нашим виданням вже підготовлено аналіз такої ініціативи.
Стосовно посилення контролю за якістю лікарських засобів В. Гройсман повідомив, що на сьогодні воно не викликає довіри в населення. Тому він дав доручення профільному міністерству напрацювати різні варіанти посилення контролю за якістю ліків, а також стосовно покращення їх доступності.
Щодо встановлення регульованих націнок на ліки з Національного переліку, Прем’єр-міністр зазначив, що тим самим Уряд почне регулювати «спекулятивну надбавку», яка є не ринковою, а монопольною.
Також МОЗ отримало доручення надати роз’яснення стосовно застосування постанови КМУ від 17.08.1998 р. № 1303 щодо безкоштовного та пільгового відпуску ліків. Оскільки наразі в регіонах немає точного розуміння, коли можна застосовувати положення цієї постанови.
Крім того, на засіданні Уряду прийнято постанови КМУ «Деякі питання здійснення пілотного проекту з реалізації державних гарантій медичного обслуговування населення за програмою медичних гарантій для вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги у Полтавській області» та «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Було ухвалено й розпорядження КМУ «Про схвалення Стратегії розвитку медичної освіти в Україні».
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим