Управління спільною оцінкою медичних технологій, державними закупівлями та справедливе ціноутворення — конференція ISPOR у Варшаві

Європейський масштаб конференції об’єднав понад 200 фармакоекономістів, експертів з Європейської комісії, міністерств, регіо­нальних та міжнародних агентств з оцінки медичних технологій (ОМТ), професорів з медичних університетів, керівників фармацевтичних компаній, а також пацієнтів для розгляду актуальних питань політики у сфері охорони здоров’я в Європі.

Український відділ Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень ISPOR діє при кафедрі організації економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького з 2008 р. Засновником Українського відділу ISPOR та президентом до 2017 р. була професор Ольга Заліська. Так, національний відділ системно проводить українські форуми в рамках міжнародних, європейських конгресів ISPOR з 2011 р., зокрема, організував Український форум, включений в офіційну програму цієї конференції. Форум під назвою «Національна фармацевтична політика в Україні: реалізація та майбутні напрямки» («National pharmaceutical policy in Ukraine: implementation and future directions») відбувся 27 березня 2019 р. та викликав особливий інтерес учасників. З привітальним словом на ньому виступили виконавчий директор ISPOR Ненсі Берг (Nancy Berg) та Ореста Піняжко, президент Українського відділу ISPOR з 2017 р.

Учасниками української делегації були представники Міністерства охорони здоров’я України, профільних організації з ОМТ в Україні — Департаменту з оцінки медичних технологій ДП «Державний експертний центр МОЗ України» (далі — ДЕЦ), Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ, професорів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана (КНЕУ), Національного фармацевтичного університету (НФаУ), а також вітчизняні та іноземні виробники лікарських засобів.

Конференція у Варшаві

Навчальні симпозіуми першого дня конференції ISPOR–2019 включали панельну дискусію щодо доступу пацієнтів до інноваційних лікарських засобів та ролі при цьому угод керованого доступу (Improving Patient Access to Innovative Cancer Therapies: The Role of Managed Entry Agreements). Доповідачі: Luka Vončina, Croatia; Tim Wilsdon, United Kingdom; Denis Vujicic, Poland; Stanimir Hasardzhiev, Bulgaria; Francis Arickx, Belgium.

Наступний навчальний симпозіум був не менш актуальним, адже стосувався теми імплементації політики щодо біосимілярів для підвищення доступу до високовартісних біопрепаратів у країнах Центральної та Східної Європи (The Implementation of Sustainable Biosimilar Policies to Increase Access to Biological Medicinesin CEE Countries). Доповідачі: Rok Hren, Slovenia; András Inotai, Hungary; Marcin Czech, Poland; Maarten Van Baelen, Slovakia.

На третьому навчальному симпозіумі експерти з Угорщини (Zoltán Kaló; István Bitter; Bertalan Németh) презентували мультидисциплінарні підходи у зниженні незадоволеної потреби при лікуванні шизофренії (Multi-Disciplinary Approaches to Address the Unmet Need in Schizophrenia).

Другий день конференції «Управління спільною ОМТ, державними закупівлями та справедливе ціноутворення: розуміння, засновані на доказових даних, та практичні рекомендації» був присвячений розгляду питань обігу та оцінки лікарських засобів у країнах Центральної та Східної Європи.

Пленарні засідання та сесії стали майданчиком для отримання практичних знань та обміну досвідом щодо використання ОМТ.

Сесія 1: «Зіставлення доказів для реєстрації лікарських засобів та відшкодування у країнах Цент­ральної та Східної Європи» («Aligning evidence requirements for drug authorization and coverage — CEE countries insights »).

На засіданні обговорювалися питання щодо переваг спільного використання наукових рекомендацій, запропонованих Європейським агентством з лікарських засобів (EMA) та організаціями з ОМТ в Європі, у тому числі Європейською мережею оцінки технологій охорони здоров’я (EUnetHTA). Доповідачі: Tomáš Tesař, PharmD, Slovakia; Zbigniew J. Krol, Poland; Maggie Galbraith, France; Pero Draganić, Croatia; Francis Atrickx, Belgium.

Сесія 2: «Дані про стан здоров’я: від кількості до якості через взаємодію» («Health data, and health data, and more health data: from quantity to quality through cooperation»).

У рамках сесії обговорювалися питання підходів всебічного, ефективного та постійного використання даних про стан здоров’я в системах охорони здоров’я (у тому числі для фармакоекономічних досліджень) у країнах Європи. Доповідачі: Wim Goettsch, Netherlands; Guenka Petrova, Bulgaria; Jose Valverde, European Commission; Janusz Cieszynski, Poland; Alexaner Berler, Greece.

Сесія 3: «Оцінка медичної техніки і виробів медичного призначення та закупівля — ефективний доступ у країнах з обмеженим бюджетом» («Medical device assessment and procurement — fair and efficient access in countries with limited health budgets»).

Під час сесії обговорювалися питання вдос­коналення методології та підходів в оцінці виробів медичного призначення у країнах з обмеженим бюджетом. Доповідачі: Rok Hren, Slovenia; Claudia Wild, Austria; Bence Takács, Hungary; Richard Charter, Switzerland.

Сесія 4: «Наскільки далеко ми можемо піти? Загальний шлях в клінічній оцінці, генерація даних, а також закупівлі та переговори про ціни — SWOT-аналіз» («How Far Can We Go? Finding a Common Way in Clinical Evaluation, Data Generation, and Joint Procurement and Pricing Negotiations»).

Під час сесії було розглянуто сильні та слабкі сторони, можливості та загрози спільного підходу в оцінці вартості, закупівель та ціни переговорів, що впливають на доступ до технологій охорони здоров’я в Європі. Доповідачі: Iga Lipska, Poland; Marcin Czech, Poland; Stanimir Hasardzhiev, Bulgaria; Andrzej Rys, European Commission.

Український форум ISPOR

В Українському форумі ISPOR взяли участь віт­чизняні та міжнародні експерти з 8 країн світу: Рабія Кахведжі (Rabia Kahveci), старший технічний радник проекту USAID/SAFEMed (Київ); Юлія Малишевська, заступник директора департаменту ОМТ ДЕЦ; Марина Дудлей, начальник відділу оцінки клінічної ефективності лікарських засобів департаменту ОМТ ДЕЦ; Інна Масленчук, асистентка заступника міністра охорони здоров’я України; Марина Бучма, директор по роботі з органами державної влади фармацевтичної компанії «Тева Україна»; Володимир Педько, компанія ТОВ «Рош Україна»; Інна Маркус, співробітник з питань політики в сфері охорони здоров’я Американської торговельної палати в Україні; Юлія Чамова (Julia Chamo­va), директор Глобальної мережі ISPOR у країнах Європи, Середнього Сходу та Африки; Річард Вілке (Richard Willke), PhD, головний науковий співробітник ISPOR; Фінн Борлум Кристенсен (Finn Borlum Kristensen), професор, міжнародний консультант з ОМТ; Мацей Невада (Maciej Niewada), професор, президент Польського відділу ISPOR; Джоана Ліс (Joanna Lis), член ради директорів ISPOR; Берталан Немет (Bertalan Nemeth), президент Угорського відділу ISPOR; Кетрін Ореллана (Katherine Orellana), адміністратор ISPOR, США.

Також учасниками Українського форуму були Ольга Брездень — президент Українського студентського відділу ISPOR,студентка фармацевтичного факультету; Христина-Ольга Стасів — віце-президент Українського студентського відділу ISPOR, асистент кафедри, Зоряна Заболотня, асистент кафедри ОЕФ, технології ліків та фармакоекономіки ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького.

Професор Роман Ілик, заступник міністра охорони здоров’я України, презентував основні напрями Державної стратегії реалізації державної політики забезпечення населення лікарськими засобами на період до 2025 року, затвердженої постановою КМУ від 5 грудня 2018 р. № 1022.

У доповіді він зазначив, що діяльність Українського відділу ISPOR сприяє успішному впровадженню методології фармакоекономіки та фармакоекономічного аналізу ліків у систему освіти та охорони здоров’я.

Так, на до- і післядипломному рівнях підготовки провізорів в Україні впроваджено нову дисципліну «Фармакоекономіка» з 2001 р., коли було розроблено навчально-методичне забезпечення для навчання — типові навчальні програми, навчальні посібники (2000–2003, автори — О. Заліська, проф. Б.Л. Парновський).

Також для практичної охорони здоров’я в Україні вперше видано затверджені МОЗ України Методичні рекомендації (Заліська О.М. «Використання фармакоекономічної оцінки в Україні»), розвинуто методологію наукових досліджень з фармакоекономічного аналізу для оптимізації витрат на діагностику, профілактику та лікування захворювань, для раціоналізації бюджетних витрат.

Р. Ілик ґрунтовно представив основні тренди реформування фармацевтичної допомоги з акцентом на боротьбі з фальсифікованими ліками, системним впровадженням реімбурсації лікарських засобів та відпуску препаратів за електрон­ними рецептами, що було високо оцінено міжнародними фахівцями.

Президент Українського відділу ISPOR, кандидат фармацевтичних наук Ореста Піняжко, директор НТА Департаменту ДЕЦ, повідомила про етапи впровадження системи оцінки технологій охорони здоров’я в Україні з урахуванням рекомендацій з НТА у країнах Центральної та Східної Європи. Основним акцентом було запровадження дієвої співпраці агентств та департаментів НТА у країнах Східної та Центральної Європи для оптимізації витрат на проведення звітів з НТА та використання їх результатів при фінансуванні інноваційних лікарських засобів.

Доктор медичних наук, професор Олександра Олещук, завідувач кафедри фармакології з клінічною фармакологією Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського (Тернопіль), голова Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, презентувала результати діяльності Експертного комітету щодо Національного переліку основних лікарських засобів та підготовки звітів з оцінки технологій здоров’я в Україні, а також розповіла про перспективи оновлення Національного переліку основних лікарських засобів у нашій державі.

Засновник Українського відділу ISPOR, доктор фармацевтичних наук, професор Ольга Заліська, завідувач кафедри організації економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти (ФПДО) Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, презентувала результати діяльності Українського центру фармакоекономічних досліджень (USPOR), основні напрямки роботи, актуальні науково-дослідні проекти, потужність розвитку освітніх програм з НТА та HEOR, а також результати опитування 8 європейських університетів, експертів з НТА щодо стану та перспектив освітньої підготовки фахівців у країнах Європи, що особливо актуально для вітчизняної фармації.

Директор консалтингової компанії Digital Health Outcomes Олександр Топачевський, член Експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів, повідомив про оновлення та зміну політики ціноутворення на основні лікарські засоби в Україні, ознайомив з новим проектом постанови КМУ «Про референтне ціноутворення на високовартісні ліки, що закуповуються за бюджетні кошти». За його словами, за рахунок даного проекту планується зменшити витрати на препарати під час закупівель лікарських засобів за бюджетні кошти.

Доктор фармацевтичних наук Вікторія Доб­рова, професор кафедри клінічної фармакології та клінічної фармації НФаУ, у своїй доповіді розглянула проблему досліджень біоеквівалентності генериків, які на вітчизняному ринку становлять 80% лікарських засобів, включених до Державного реєстру, тому прозорі і доступні дані про біоеквівалентність ліків є важливим інструментом для підвищення доступності препаратів, особливо тих, які задіяні в урядових програмах.

Кандидат економічних наук Інна Іринчина, доцент кафедри міжнародної торгівлі і маркетингу КНЕУ імені Вадима Гетьмана (Київ), розповіла про запровадження та затвердження нової навчальної програми магістра управління (Master of Business Administration), яка успішно впроваджується у КНЕУ.

Кандидат фармацевтичних наук, член наглядової ради компанії «Фармак» Олег Сяркевич розповів про стрімкий розвиток українського фармацевтичного ринку, акцентував увагу на біосимілярах — біологічних препаратах, якість, безпека та ефективність яких відповідають референтним лікарським засобам.

Оксана Макогонська, кандидат фармацевтичних наук, начальник комерційного відділу компанії «Servier Ukraine», та Наталія Бабак, менеджер з доступу до ринку компанії «Roche Ukraine», презентували доповідь про доступ до інноваційних ліків в Україні. Інноваційна стратегія роботи фармацевтичних компаній спрямована на появу нових методів лікування та лікарських засобів, що дозволяють кардинально змінити перебіг хвороби та прогноз для багатьох пацієнтів.

А загалом…

Системи НТА у країнах Східної і Центральної Європи мають більш обмежені ресурси, що потребує пошуку раціональних напрямів використання результатів ОМТ для забезпечення доступу до інноваційних ліків та гарантованого лікування за бюджетні ресурси. Тому 1-ша Конференція ISPOR у Варшаві забезпечила нові комунікації, обмін досвідом, інструментами та ідеями для подальшого формування національної системи НТА, за підтримки МОЗ України та міжнародних експертів, що сприятиме прогресивному запровадженню НТА в освітніх програмах для провізорів і лікарів та практичній охороні здоров’я нашої країни.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!