Діагностика інсульту: скільки відділень не мають необхідного устаткування?

До Всесвітнього дня боротьби з інсультом, який відзначається щороку 29 жовтня, представники лікарської спільноти та органів влади шукали рішення проблеми високої смертності від інсульту в Україні. Зокрема, представники Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, Національної служби здоров’я України (НСЗУ), спеціалісти, які займаються питаннями надання допомоги пацієнтам з інсультом, та ГО «Українська асоціація боротьби з інсультом» обговорювали подальші дії держави стосовно якісного лікування гострого ішемічного інсульту та збереження життів українців.

Новий Кабінет Міністрів України, який взяв на себе зобов’язання продовжувати реформування системи охорони здоров’я, оприлюднив Програму діяльності, де поставив у сфері охорони здоров’я амбітну ціль — знизити рівень смертності на 5%. Досягнути її майже неможливо без налагодження системи надання якісної медичної допомоги пацієнтам з інсультом, адже ця патологія є основною причиною смертності та пожиттєвої інвалідизації в Україні.

У 2018–2019 рр. Україна зробила рішучі кроки в напрямку розробки національної стратегії боротьби з інсультом. Робочою групою при Міністерстві охорони здоров’я (МОЗ) України було розроблено Вимоги до надання медичної допомоги при гострому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 р. Окрім цього, був проведений аудит медичних закладів, які надають допомогу при інсульті. Експерти були одностайні в тому, що зволікати неприпустимо і слід активно продовжувати розпочату роботу.

«Щороку в Україні відмічається близько 150 тис. випадків інсульту. Ми просимо очільників охорони здоров’я змінити наявну нині ситуацію, при якій інсульти лікують у загально-неврологічних відділеннях. Статистика і світові дані свідчать, що терапія у спеціалізованих інсультних центрах суттєво знижує смертність та інвалідність внаслідок цієї хвороби. За попередніми результатами аналізу даних, зібраних МОЗ України про структуру відділень, де лікуються пацієнти з інсультом, виявлено, що більше половини з понад 500 відділень, які надають допомогу при гострому інсульті, не мають необхідного обладнання для діагностики та лікування цієї патології. Відповідно, вони не можуть правильно діагностувати хворобу, і тим більше — надати необхідне лікування. Лише 20% працездатних українців повертаються до роботи після інсульту. А наше завдання — зробити так, щоб більшість із них залишилися активними учасниками суспільного життя та приносили користь державі», — зазначив Микола Поліщук, лікар-нейрохірург, професор, президент громадської організації «Українська асоціація боротьби з інсультом».

Максим Перебийніс, голова підкомітету з питань охорони здоров’я Комітету Верховної Ради України з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування, так відповів на питання щодо кроків держави задля протидії інсультам: «На рівні Уряду, Верховної Ради та Президента зараз формується програма зі створення мережі спеціалізованих інсультних центрів із залученням Світового банку. Є заклади, які вже мають лікарів та відділення інтенсивної терапії. Але слід правильно спланувати мережу закладів, щоб вони були в зоні найближчого доїзду до хворих, щоб вони потрапляли до лікарні вчасно. Для цього необхідно проаналізувати існуючу мережу закладів, технічне й кадрове забезпечення, щоб правильно спланувати мережу цих центрів. Зі стандартами надання допомоги нам не потрібно «вигадувати велосипед» — лише впровадити те, що вже працює у світі».

Сергій Московко, лікар-невролог, науковий керівник інсультного блоку м. Вінниця, член робочої групи МОЗ України з питань інсульту: «Протягом 2018–2019 рр. у результаті співпраці МОЗ Украї­ни, НСЗУ та експертів нашої робочої групи при МОЗ України були розроблені Вимоги до надання медичної допомоги при гострому мозковому інсульті за Програмою медичних гарантій у 2020 р. По суті вони є адаптацією європейських вимог. Ми дуже сподіваємося на взаємо­розуміння з новим МОЗ. Наша спільна мета — зробити так, щоб якісна терапія була гарантована для кожного пацієнта з інсультом, а лікарні, які вже зараз можуть надавати таку ефективну допомогу, мали належне державне забезпечення тромболітиками. Нам слід суттєво збільшити кількість тромболізисів, тоді це впливатиме на популяційну ситуацію та рівень смертності. Наприклад, у Польщі щороку роблять 25 тис. тромболізисів, а у нас — 400».

Оксана Мовчан, заступник голови НСЗУ, розповіла, як служба фінансуватиме надання медичної допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом з квітня 2020 р.: «Тариф становитиме 19,5 тис. грн. У межах тарифу покривається підтвердження діаг­нозу, безпосередньо лікування, включно з препаратами з Національного переліку, крім тих, які закуповуються за окремою програмою МОЗ, наприклад, застосування тромболітиків, та реабілітація в гострому стані. Цей тариф майже утричі вищий, ніж той, що сплачувався в межах медичної субвенції. Ми плануємо скласти маршрути автомобілів швидкої таким чином, щоб пацієнти вчасно отримували необхідну допомогу там, де її можуть надати». О. Мовчан зауважила, що отримати оплату за підвищеним тарифом зможуть лікарні, які відповідають вимогам до надання допомоги при гострому інсульті. У них мають бути необхідне обладнання та фахівці для діагностування інсульту, зокрема, обладнання для нейровізуалізації: комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії. НСЗУ не тільки сплачуватиме за послугу, а й контролюватиме, чи дотримуються лікарні умов договору. «Зокрема, послуга є повністю безоплатною для пацієнта, і лікарні не можуть вимагати від пацієнтів гроші», — зазначила вона.

Людмила Липовенко, лікар-невролог і завідувач інсультного блоку міської лікарні в м. Біла Церква, повідомила про ситуацію на регіональному рівні: «Ще з 2011 р. ми почали проводити системний тромболізис і побачили різницю між сучасним і рутинним методом лікування. У 2016 р. ми створили сучасні інсультні блоки з відповідним оснащенням та мультидисциплінарною командою. Зараз усі пацієнти з інсультом з Білої Церкви та прилеглих районів направляються в наш заклад. Пацієнт з інсультом оминає приймальне відділення й одразу позачергово потрап­ляє на комп’ютерну томографію, після якої йому роб­лять процедуру тромболізису. Ми зробили все необхідне для організації допомоги, але стикаємося з нестачею тромболітичного препарату, який закуповується державою. У 2019 р. ми провели 55 тромболізисів, при цьому отримали препарат лише на 10 процедур».

Прес-служба «Щотижневика АПТЕКА»,
за матеріалами Be-it Health&Social Impact

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи