Реформа АМКУ: чи запрацюють конкурентні ринки?

На початку листопада 2019 р. проєкт Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Конкурентоспроможна економіка України» спільно з Київською школою економіки організували Міжурядову зустріч з питань реформ конкурентного права в Україні, на якій були присутні представники Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України та Антимонопольного комітету України (далі — АМКУ). Метою зустрічі була презентація бачення та можливих змін конкурентного права шляхом реформування АМКУ. Останній на початку грудня 2019 р. повідомив про реформування власних територіальних відділень шляхом їх скорочення до 6 міжрегіональних — Північного, Північно-Східного, Придніпровського, Причорноморського, Подільського та Західного. А на початку нинішнього року до Верховної Ради України було подано законопроєкт від 14.01.2020 р. № 2730, який продовжує антимонопольну реформу та залучає в цей процес законодавчу, виконавчу та судову владу.

Першим на Міжурядовій зустрічі виступив Прем’єр-міністр України Олексій Гончарук, який зазначив, що конкурентна політика є одним із пріоритетів Уряду, оскільки без неї неможливе економічне зростання країни. Він зауважив, що Україна має досягнути такого стану, за якого матиме не лише захищене право власності, але й захищені «правила гри», і її вирішення заплановане на найближчі роки. По-перше, участь держави, яка активно присутня на багатьох ринках, буде зменшена шляхом приватизації державних підприємств, по-друге, попри це, важлива наявність сильного інституту, який би відстоював економічну конкуренцію між суб’єктами господарювання.

Таким інститутом, який оцінює ринкову силу та надає відповідну кваліфікацію діям учасників вітчизняних ринків, має бути АМКУ. При цьому, за словами О. Гончарука, Уряд цілком усвідомлює, що наразі даний орган має низку істотних недоліків, передусім у структурі самого органу, головним з яких є неможливість функціонування згідно із задекларованим у законодавстві принципом незалежності самого АМКУ (ст. 19 Закону України від 26.11.1993 р. № 3659‑XII «Про Антимонопольний комітет України»).

Отже, антимонопольна реформа, яка певною мірою вже розпочалася, повинна бути комплекс­ною та враховувати як рівень заробітної плати і забезпеченості відділень для їх нормального функціонування, так і необхідність зміни процедури призначення голови і членів АМКУ. Прем’єр-міністр додав, що в АМКУ є величезна купа роботи, а в розрізі цієї реформи мова йде не тільки про те, щоб навести лад на існуючих в Україні ринках, але й про те, щоб створити та запустити нові конкурентні ринки, які раніше були ринками природних монополістів.

Слабкі органи антимонопольної політики створюють передумови для існування олігархії

Тимофій Милованов, міністр розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, зазначив, що слабкі органи антимонопольної політики створюють передумови для існування олігархії, тому він назвав реформу конкурентного права у тому числі й політичною. Міністр навів останні наявні у нього дані щодо структурних передумов конкуренції в Україні за 2016 р., згідно з якими лише 43,4% загального обсягу реа­лізації продукції, товарів, робіт і послуг відбувається на ринках зі сприятливою конкурентною структурою. Такі дані свідчать про величезну кількість бар’єрів – економічних, політичних тощо, існування яких пов’язане із наявністю аналогічної кількості (43%) ринків із несприятливою для конкуренції структурою, які не розвиваються та спричиняють недоотримання коштів у бюджет, відсутність нових робочих місць, втрату інвестицій та інші негативні наслідки для держави.

Голова АМКУ Юрій Терентьєв відмітив, що досить тривалий час до антимонопольних органів відчувався певний дефіцит уваги, та продемонстрував слайд, розроблений проєктом USAID як бачення структури національної конкурентної політики в Україні. Остання включає як пряме, так і непряме втручання держави, і роль АМКУ як державного органу зі спеціальним статусом має полягати в здійсненні ефективного правозастосування на економічному рівні (антитраст).

Він також погодився, що одним із головних питань реформи обов’язково має стати незалежність АМКУ, однак істотними він також назвав питання прозорості його фінансування, якість розслідувань, запровадження нових інструментів процедури прийняття рішень тощо, які в своїй сукупності повинні забезпечити системне оновлення вітчизняного конкурентного відомства до рівня світових стандартів.

Голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верхов­ної Ради України з питань економічного розвитку та співавтор вищезгаданого проєкту Закону України від 14.01.2020 р. № 2730 «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи» Людмила Буйсмістер наголосила, що антиконкурентні змови на ринках та порушення антимонопольного законодавства призводять до сповільнення розвитку малого та середнього бізнесу, при цьому саме законодавство містить багато суперечностей та обмежує незалежність АМКУ.

Враховуючи вищезазначене, ініціатори законопроєкту № 2730, яким передбачено проведення конкуренційно-антимонопольної реформи, що має на меті підвищення ефективності системи розвитку та захисту економічної конкуренції та охоплює розвиток сфери конкуренційної політики та правозастосування із включенням у цей процес законодавчої, виконавчої та судової влади, запропонували наступні зміни:

  • Призначення та звільнення з посад голови та всіх державних уповноважених АМКУ Парламентом.

Наразі голова АМКУ призначається на посаду та звільняється Президентом України за згодою Верховної Ради України, а державні уповноважені призначаються за поданням Прем’єр-міністра України, яке вноситься на підставі пропозицій голови АМКУ. Звільнення з посад державних уповноважених також здійснює Президент.

Нова процедура призначення складу АМКУ знизить можливість тиску влади та збільшить довіру

Реформа передбачає внесення змін до Конституції України, які закріплять, по суті, новий принцип призначення. Призначення на посаду голови та державних уповноважених пропонується здійснювати за результатами конкурсного відбору комісією, склад якої формуватиметься за квотним принципом, — по три особи від Президента України, Парламенту та Уряду. Застосування такої процедури призначення має нівелювати можливість монополізувати вплив на склад АМКУ.

  • Покладення на Уряд та центральні органи виконавчої влади відповідальності за розвиток економічної конкуренції.

Чинне законодавство не містить правових засад та відповідальності Уряду і державних органів за формування політики, спрямованої на демонополізацію, та політики, яка б сприяла підвищенню ефективності органів АМКУ і розвитку конкуренції в Україні. Тому складовою реформи є зміна механізму взаємодії з Кабінетом Міністрів України, на який покладається розробка та внесення до Парламенту проєктів загальнодержавних програм, у тому числі програм розвитку економічної конкуренції.

  • Заслуховування щорічного звіту АМКУ на пленарному засіданні Верховної Ради Украї­ни з оцінкою діяльності за звітний період.

Насправді ч. 7 ст. 9 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» і так передбачає обов’язок голови АМКУ принаймні 1 раз на рік звітувати перед Парламентом. Проте новими нормами пропонується уточнення: АМКУ щорічно в березні наступного за звітним року подаватиме звіт, який щороку заслуховуватиметься на пленарному засіданні Парламенту, після чого прийматиметься постанова щодо оцінки діяльності АМКУ за звітний період. При цьому передбачено, що Парламент зможе заслуховувати голову як за власною ініціативою, так і за його власним зверненням, що дасть можливість керівнику використовувати новий інструмент взаємозв’язку із законотворцями, наприклад, для вирішення певних складних питань.

  • Судова реформа у сфері вирішення конкуренційних спорів.

У зв’язку із відсутністю чітко закріпленої підсудності справ, пов’язаних із порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також відсутністю чіткої позиції Верховного суду України з даного питання, сьогодні існує певна невизначеність щодо належності підсудності таких справ до юрисдикції господарських та адміністративних судів.

До підсудності Вищого суду з питань інтелектуальної власності можуть віднести справи щодо порушення конкуренційного законодавства

Для виправлення ситуації законопроєктом № 2730 вносяться зміни в ряд нормативно-правових актів, за яких Вищий суд з питань інтелектуальної власності стане Вищим судом з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції. Він вирішуватиме справи про порушення конкуренційного законодавства, окрім справ про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, про які йтиме мова далі.

  • Вдосконалення системи накладення штрафів та запровадження стимулів і засобів для ефективного припинення зловживань монопольним становищем і боротьби з картелями.

Зазначена пропозиція стосується реформи саме конкуренційно-процесуального законодавства, яке дозволятиме застосування органами АМКУ нових інструментів. Зокрема, це запуск інструменту «Leniency» для пом’якшення покарання учасника антиконкурентних узгоджених дій, який раніше за інших добровільно повідомив про такі дії, а також порядок зменшення розміру штрафу для інших учасників у разі їх звернення до АМКУ та надання відповідних доказів. Другим ефективним інструментом посилення спроможності АМКУ і прискорення процедури прийняття рішення має стати «Settlement». Так, у справах про порушення конкуренційного законодавства відповідач та АМКУ зможуть укласти угоду про врегулювання спору за ініціативою будь-якої зі сторін. В угоді відповідач має визнати факт вчинення ним порушення і якщо сторони досягнуть згоди щодо визначення істотних умов, відповідач фактично отримає знижку розміру штрафної санкції.

  • Запровадження нової системи розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Така система стане можливою через допов­нення Закону України «Про Антимонопольний комітет України» новою ст. 6-1, норми якої передбачатимуть можливість утворення комісій з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель, які функціонуватимуть при АМКУ в складі трьох уповноважених. Уповноважених з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель призначатиме Президент за поданням Прем’єр-міністра за результатами конкурсу в складі не менше 7 осіб.

Вони матимуть виключну компетенцію здійснювати розгляд тих справ, які не є основним напрямом діяльності АМКУ, що дасть можливість державним уповноваженим зосередитися на розгляді та розслідуванні справ щодо порушення конкуренційного законодавства.

Що стосується переваг, які ініціатори законопроєкту «Про внесення змін до деяких законів України щодо конкуренційно-антимонопольної реформи» пропонують закріпити на законодавчому рівні для бізнесу, в першу чергу, варто назвати скасування пені за невиконання рішень АМКУ. Наразі Закон України від 11.01.2001 р. № 2210-III «Про захист економічної конкуренції» у ч. 5 ст. 56 передбачає, що за кожний день прострочення сплати штрафу, накладеного за рішенням органу АМКУ, стягується пеня в розмірі 0,5% від суми штрафу. В разі несплати штрафу та пені вони стягуються АМКУ в судовому порядку.

Автори пояснюють, що, як правило, з моменту прийняття рішення про накладення штрафу до моменту відкриття виконавчого провадження щодо його примусового виконання минає близько 2 років. За цей час відповідачі можуть позбутися активів, реорганізувати бізнес і розпочати процедуру банкрутства, в якій антимонопольні органи є кредиторами останньої черги, тому виконавче провадження часто безрезультатне.

Відтак, пропонується встановити, що наказ органу про примусове стягнення штрафу АМКУ є виконавчим документом, який передається до органів державної виконавчої служби для примусового виконання, а норми щодо нарахування пені виключити.

Для проведення перевірки суб’єкта господарювання вимагатиметься відповідне рішення суду

Крім того, перевірки АМКУ суб’єктів господарювання та об’єднань згідно з проєктом пропонується обмежити випадками наявності ознак порушення конкуренційного законодавства, причому для їх проведення вимагатиметься відповідна санкція суду. З цією метою ст. 44 Закону України № 2210-III, яка нині передбачає право АМКУ на проведення перевірок навіть у разі відсутності ознак порушення конкуренційного законодавства, буде викладена в новій редакції. Нові норми визначать, що розпорядження про проведення перевірки суб’єкта господарювання, об’єднання приймає голова АМКУ за поданням відповідного органу АМКУ та рішенням Вищого суду з питань інтелектуальної власності та економічної конкуренції.

Для суб’єктів господарювання проєктом встановлюються й інші переваги, серед них — можливість оскаржувати не тільки розмір штрафу, а й його розрахунок, відшкодування шкоди підприємцям, завданої антиконкурентними узгодженими діями та інші. Разом з тим є й не­однозначні зміни, наприклад, суттєве підвищення розміру плати за подання заяв про надання дозволу на концентрацію, узгоджені дії, отримання висновків АМКУ. Таку зміну автори пояснюють необхідністю компенсувати витрати АМКУ на розгляд заяв, вони передбачають справляння плати в наступних розмірах:

  • 4500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв про надання дозволу на концентрацію;
  • 2500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв про надання дозволу на концентрацію, якщо вони розглядатимуться за спрощеною процедурою;
  • 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв про надання дозволу на узгоджені дії;
  • 750 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян із заяв про надання висновків.

Отже, антимонопольно-конкуренційна реформа має серйозно оновити формат органів АМКУ та створити принципово нову, більш ефективну систему вирішення конкуренційних спорів і вдосконалити систему оскаржень у сфері публічних закупівель.

За словами заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства Світлани Панаіотіді, в минулому — державного уповноваженого АМКУ, через її ґрунтовність та необхідність внесення змін до Конституції України спочатку прийматимуться відповідні зміни до законів, і тільки потім — конституційні зміни. А співавтор законопроєкту № 2730 Л. Буйс­містер неодноразово наголошувала, що це тільки початок змін, яких потребує конкурентне законодавство держави.

Ліна Лисенко
фото facebook.com/KyivSchoolOfEconomics

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Інші статті розділу


Останні новини та статті