Яке майбутнє безперервного професійного розвитку лікарів України у світлі другого етапу медичної реформи?

06 Березня 2020 5:13 Поділитися
Проблеми, які виникли через впровадження нових принципів фінансування безперервного професійного розвитку лікарів, призвели до того, що більшість освітніх закладів не зможуть утримувати штатних працівників. Окрім того, імовірна ліквідація близько 25 унікальних в Україні кафедр. Ці та інші проблеми обговорили учасники заходу, який відбувся 5 березня 2020 р. в інформаційному агентстві УНІАН.

Запрошеними учасниками пресконференції стали перший проректор Національної медичної академії післядипломної освіти (НМАПО­) ім. П.Л. Шупика, член-кореспондент НАМН Украї­ни, професор Юрій Вдовиченко, проректор з науково-педагогічної та лікувальної роботи НМАПО ім. П.Л. Шупика, професор Раїса Моїсеєнко, завіду­вач кафедри дерматовенерології НМАПО ім. П.Л. Шупика, професор Олександр Літус, президент Української академії дерматовенерології, професор Марина Анфілова та член Всеукраїнської ради захисту пацієнтів Тамара Гусейнова.

Юрій Вдовиченко зазначив, що на останньому урядовому засіданні колишнього прем’єр-міністра Володимира Гройсмана було прийнято доповнення до постанови Кабінету Міністрів України (КМУ), яким змінено принцип фінансування безперервного професійного розвитку (БПР). Трансформація БПР відбуватиметься за гібридною моделлю переходу до капітаційного фінансування.

Тобто якщо раніше кошти виділялися на утримання закладів та факультетів післядипломної освіти, то відповідно до нового принципу — «Гроші йдуть за лікарями» — на ті освітні заходи, які цікавлять конкретних лікарів та покращують їх індивідуальну медичну практику.

Капітаційні виплати будуть здійснюватися департаментами охорони здоров’я відповідно до реєстру медичних працівників та реєстру медичних спеціалістів у порядку, окремо затвердженому Міністерством охорони здоров’я України, як трансфертні персоніфіковані виплати на БПР лікарів.

За словами Ю. Вдовиченка, через скорочення обсягів фінансування в академії можуть ліквідувати близько третини, а саме 25 унікальних кафедр, які є єдиними в Україні. «Відповідно до цієї моделі НМАПО ім. П.Л. Шупика з 1 квітня 2020 р. позбавляється фінансування більше ніж 45 млн грн. Ці кошти резервуються зовсім на іншу програму, яку ми реалізувати не можемо. Це призводить до одночасного скорочення до 40% співробітників нашої академії», — підкреслив спікер.

Необхідно зауважити, що швидко впровадити нову систему фінансування неможливо, адже не відпрацьовані відповідні механізми. Ще однією проб­лемою в Україні є імміграція професійних кадрів за кордон. Така тенденція спостерігається протягом останніх 3–4 років в українській медицині. Основна причина виїзду лікарів за кордон — відсутність перспективи, належної уваги до медицини з боку держави та взагалі відсутність перспектив БПР.

Ще 4–5 років тому кожен лікар розумів, що він може навчатися і підвищувати свою кваліфікацію безкоштовно, тому що держава про це дбає. Зараз ця система повністю зруйнована.

Ю. Вдовиченко висловив сподівання, що новий склад Міністерства охорони здоров’я й особисто міністр Ілля Ємець втрутяться в ситуацію з метою її подальшого вирішення.

Раїса Моїсеєнко додала, що проблеми, з якими стикнулася НМАПО ім. П.Л. Шупика, стосуються всіх закладів освіти, які готують лікарів. На сьогодні існує ряд проблем, які виникли внаслідок впровадження не адаптованих до українських реалій законодавчих нормативно-правових актів.

Реформа вторинної медичної допомоги, яка поч­не діяти з 1 квітня 2020 р., несе глобальні ризики для здійснення освітньої та медичної діяльності закладами вищої медичної освіти через відсутність коштів на оренду та механізму реєстрації лікарів-освітян на платформі HELSI.

«646 науково-педагогічних працівників, у тому числі професорів, втратять можливість проводити лікування пацієнтів у закладах охорони здоров’я, а в перспективі кількох років — і саму лікарську спеціальність, 30 тис. лікарів припинять отримувати практичні навички на клінічних базах, а понад 300 тис. пацієнтів — лікуватися у високопрофесійних лікарів», — наголосила Р. Моїсеєнко.

За словами професора, наслідком реформи охорони здоров’я стане те, що НМАПО ім. П.Л. Шупика залишиться без лікувальних баз.

«Післядипломна підготовка лікарів завжди фінансувалася за кошти держави. Ми будемо сподіватися на розуміння та головне — на допомогу педагогам з боку новопризначеного міністра охорони здоров’я І. Ємця», — підсумувала Р. Моїсеєнко.

Окрім того, учасники пресконференції повідомили, що фахівці ініціюють черговий етап узгодження кваліфікаційних характеристик українських медичних спеціалізацій з європейськими аналогами. Так, у разі внесення відповідних змін до кваліфікаційних вимог українські лікарі матимуть можливість працювати за своєю спеціалізацією на рівні європейських лікарів.

Оксана Миронюк,
фото автора

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті