Допомога при інсульті — чи пріоритет це в Україні?

Згідно з даними Державного закладу «Центр медичної статистики МОЗ України», у 2020 р. смертність внаслідок інсульту в умовах стаціонару зменшилася на більше ніж пів відсотка. Це частково пов’язано з тим, що цього року медична допомога при гострому мозковому інсульті була визнана пріоритетним напрямком і за Програмою медичних гарантій, оплачується за підвищеним тарифом.

Проте рівень смертності від інсульту в нашій країні досі є дуже високим. Така невтішна ситуація спричинена відсутністю ефективних програм профілактики та повільними темпами реформування системи надання медичної допомоги пацієнтам з інсультом.

Юрій Фломін, лікар-невролог, член Правління ГО «Українська Асоціація боротьби з інсультом», член робочої групи Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) з питань інсульту, зазначив, що інсульт є провідною причиною смерті, інвалідності та дуже серйозних економічних втрат в усьому світі, і, зокрема, в Україні.

Згідно з епідеміологічними оцінками, у світі щороку стається близько 14 млн інсультів та приблизно 5,5 млн людей помирає внаслідок цієї патології. Понад 110 млн років здорового життя втрачені людством через перенесені інсульти. Існує думка, що інсульт — це хвороба людей похилого віку. Однак спікер відмітив, що це не зовсім так. Більшість інсультів трапляється у продуктивний період життя, у віці до 70 років.

«Щодо ситуації в Україні, хотів би зазначити, що, на жаль, такої надійної статистичної інформації, яку б нам хотілося мати щодо захворюваності та смертності від інсульту, у нас сьогодні бракує. Тому переважно ми користуємося епідеміологічними оцінками, які є в міжнародних дослідженнях. І ці епідеміологічні оцінки свідчать про те, що в Україні в 2017 р. сталося 148 тис. інсультів. Близько 87 тис. людей померло внаслідок перенесеного інсульту. За малим 2 млн років життя було втрачено внаслідок інсультів.

Якщо сучасні тенденції не зміняться, то згідно з прогнозами кожна четверта людина, якій зараз 25 років або більше, протягом свого життя стане жертвою інсульту. І вже в другій половині XXI ст. ми будемо мати 25–30 млн. інсультів на рік у світі. І близько 200 млн людей будуть жити з наслідками інсульту, які часто залишаються і вливають на решту життя людини.

Такий розвиток подій створить дуже серйозну загрозу для систем охорони здоров’я та стане серйозним викликом для успішного соціально-економічного розвитку більшості країн світу», — зазначив Ю. Фломін.

Водночас у 2018 р. в Європі було оприлюднено план дій на 2018–2030 рр., спрямований на боротьбу з інсультами. У цьому плані чітко окреслено кроки, які слід зробити для успішної боротьби з інсультом, та зазначено цілі, яких необхідно досягти до 2030 р.

«Зараз за підтримки МОЗ ми працюємо над створенням національного плану дій з боротьби з інсультом. Відповідно, далі будемо працювати над впровадженням цих заходів. Ще хочу наголосити, що ефективне лікування інсульту є надзвичайно економічно ефективним. Попри деякі витрати, які є на початку, у подальшому це дозволяє уникнути величезних економічних втрат. І я вже не кажу про моральні та інші втрати людей.

На жаль, сучасна, якісна та ефективна допомога при інсульті в Україні ще не дуже доступна. У нас попереду побудова спроможної мережі закладів, які будуть об’єднані в координовану інсультну систему. Ці заклади будуть надавати пацієнтам допомогу, яка найбільшою мірою впливатиме на ймовірність залишитися живим, одужати та повернутися до нормального продуктивного життя.

Щиро сподіваюся, що вже наступного року ми зможемо перед шановною громадою прозвітувати про наші досягнення, про перші здобутки та про те, як це вплинуло на ситуацію із захворюваністю та смертністю від інсультів в Україні», — підкреслив Ю. Фломін.

Про те, які саме кроки робить МОЗ для того, щоб ситуація з наданням допомоги при інсульті в Україні змінилася, розповіла Ірина Садов’як, перший заступник міністра охорони здоров’я України.

Стосовно попередніх кроків МОЗ І. Садов’як відмітила, що медична допомога при інсульті вже увійшла в пакет гарантованих медичних послуг. Програма медичних гарантій стартувала 1 квітня 2020 р. Наразі в Україні є лікарні, які законтрактовані Національною службою здоров’я України (НСЗУ) і отримують підвищений тариф за надання допомоги пацієнтам з інсультом згідно з сучасними протоколами.

«До кінця року ми вже зможемо проаналізувати, які саме лікарні дійсно спроможні були надавати таку допомогу і чи відповідали тим вимогам, які ставить перед ними держава», — наголосила І. Садов’як.

Серед подальших кроків спікер виділила розробку нормативно-правової бази у сфері боротьби з інсультом та побудову спроможної мережі лікувальних закладів, об’єднаних у координовану інсультну систему.

Ще одним завданням, яке потребує вирішення, є навчання медичного персоналу. Адже допомога при інсульті є високоспеціалізованою. Наразі в Україні недостатньо кадрів, які б мали всі необхідні навички. Мова йде про лікарів, медичних сестер, фізичних терапевтів та логопедів.

«Ми плануємо створити план дій з боротьби з інсультом в Україні, який матиме чіткі цілі та вимоги, зокрема щодо діяльності інсультних центрів та інсультних блоків. Зважаючи на досвід сусідніх держав, наприклад, Польщі, ми розуміємо, що створення мережі спеціалізованих інсультних закладів в Україні та відпрацювання їх взаємодії потребуватиме до 5 років.

Доволі багато часу потрібно приділити й підготовці членів мультидисциплінарних команд, які будуть надавати медичну допомогу пацієнтам з інсультом на сучасному рівні», — зазначила І. Садов’як.

До участі в пресконференції також приєднався Олександр Данилюк, керівник експертної групи з питань надання екстреної медичної допомоги Директорату медичних послуг МОЗ України.

Він почав з того, що інсульт — це захворювання, де фактор часу є принциповим, важливим і пріоритетним. Адже людина з інсультом кожну секунду втрачає мільйони нейронів головного мозку, які буде важко відновити. Для екстреної медичної допомоги взагалі фактори часу та якості є одними з головних показників.

«Часто так трапляється, що пацієнт потрапляє до найближчої лікарні, яка не спроможна надати ні діагностичну послугу, ні провести лікування. Відповідно, там пацієнт гине. Або в кращому випадку залишається живим, але з глибокою інвалідністю. Ця проблема потребує вирішення на державному рівні», — відмітив О. Данилюк.

Спікер наголосив на тому, що пацієнт з пі­дозрою на інсульт має потрапити до тієї лікарні, де є можливість проведення нейровізуалізації в цілодобовому режимі (комп’ютерна томографія або магнітно-резонансна томографія).

Також такий хворий не повинен потрапляти у відділення екстреної допомоги чи у приймальне відділення. Його одразу необхідно транспортувати до кабінету томографії, де проводиться обстеження. Це необхідно, щоб визначити тип інсульту.

Крім того, бригада екстреної допомоги зобов’язана повідомити заклад охорони здоров’я про те, що до них надходить такий пацієнт. Це необхідно для того, щоб лікарня могла підготуватися: медичні працівники ввімкнули апаратуру та підготувати ліки, які необхідні для порятунку життя хворого.

Більш детально про лікування інсульту за Програмою медичних гарантій розповіла Альона Горошко, директор департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів НСЗУ:

«Програма медичних гарантій на 2020 р. встановила мінімальні вимоги щодо лікувальних закладів, які можуть укласти угоду з НСЗУ щодо лікування інсульту згідно з Програмою медичних гарантій.

На сьогодні 192 лікарні уклали контракт­ з НСЗУ щодо надання допомоги пацієнтам з гострим мозковим інсультом. Ці лікарні відповідають наступним критеріям: цілодобова доступність нейровізуалізації і можливість проведення її протягом 60 хв. з моменту доправлення пацієнта в лікарню, цілодобова доступність консультації невролога або нейрохірурга, наявність відділення інтенсивної терапії, доступ до кисню, цілодобова робота лабораторії.

Цим лікарням ми сплачуємо за лікування інсульту, у тому числі й тромболітичну терапію, за підвищеним тарифом, і в них уже бачимо, що система надання допомоги пацієнтам з інсультом змінюється на краще».

У свою чергу, Дмитро Лебединець, лікар-невролог, член робочої групи НСЗУ з питань інсульту зазначив:

«Якщо порівнювати офіційну статистику за 2017 р. та 2019 р., то кількість інсультів у стаціонарах нашої країни зросла на 10 тис. випадків. Це пов’язано зі старінням населення та відсутністю належної профілактики.

Разом з тим смертність від інсультів дещо знизилася. Якщо в 2017 р. протягом перебування в лікарні помирали 19,2% пацієнтів, то у 2019 р. — 18,58%. Тобто в Україні госпітальна летальність від інсультів знизилася на 0,6%. Проте від ішемічного інсульту помирає така ж сама кількість людей.

Причиною цього є те, що в Україні не створена сучасна система надання допомоги у гострий період інсульту — тобто у перші 7 днів. Лише госпіталізація в інсультний блок знижує імовірність смерті чи інвалідності внаслідок інсульту. А інсультний блок — це мультипрофесійна команда фахівців з надання допомоги при інсульті та реабілітації.

Коли в Україні запрацює мережа спеціалізованих інсультних центрів, тоді ми зможемо врятувати значно більше життів, а українська економіка зможе уникнути значних втрат».

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!