Засідання Парламенту: про що звітував міністр охорони здоров’я?

03 Листопада 2020 8:29 Поділитися
3 листопада у приміщенні Верховної Ради України народні депутати заслухали інформацію міністра охорони здоров’я України Максима Степанова про стан захворюваності на COVID-19 в Украї­ні та невідкладні заходи щодо боротьби з цією хворобою в умовах її значного поширення.

Під час виступу Максим Степанов зауважив, що друга хвиля коронавірусної хвороби поширюється швидкими темпами в усьому світі і потрібно приготуватися до того, що легко вона не мине. Тому зусилля МОЗ спрямовані на те, щоб пережити її з мінімальними втратами.

Він повідомив, що наразі кількість тестувань методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) майже досягла 50 тис. на добу, і мета МОЗ — довести цей показник до 75 тис. Для цього вже закуплено необхідне обладнання і Урядом виділено додатково 1 млрд 259 млн грн на процес тестування, у тому числі 1 млрд грн буде передано на закупівлю тестів для виявлення антигену до SaRs-CoV2. Це дозволить робити додатково 1 млн тестів на місяць.

Майже 213 млн грн буде передано для розбудови лабораторних потужностей у комунальних закладах охорони здоров’я з метою збільшення кількості тестувань методом ПЛР. Також наразі завершено випробування українських тест-систем на визначення методом імуноферментного аналізу антигену до SaRs-CoV2.

Стосовно кількості ліжко-місць міністр повідомив, що у квітні для хворих на COVID-19 їх налічувалося 12 тис. Наразі цей показник доведено майже до 52 тис. На обладнання лікарень виділено 5,3 млрд грн, з яких 572 млн грн передано для забезпечення ліжко-місць киснем. На сьогодні загальна кількість ліжко-місць, до яких підведено кисень, становить 18 тис. До середини листопада їх кількість буде збільшено до 26 тис., а до кінця місяця — до 40 тис.

Додатково з метою закупівлі обладнання для лікарень виділено 1 млрд 927 млн на придбання 161 комп’ютерного томографа та 1 млрд 80 млн грн — на закупівлю ангіографів.

«Водночас принципово слід розуміти, що ресурс медичної системи є обмеженим і становить він 52 тис. ліжок. Це 30% від усієї кількості ліжок по країні. Інші хвороби не робили канікул у зв’язку з коронавірусом. Зараз Міністерство охорони здоров’я працює над збільшенням кількості ліжок ще на декілька десятків тисяч, але з якою б швидкістю ми не додавали ліжко-місця коронавірус розповсюджується значно швидше. Ця ситуація однакова по всьому світу, але як би ми не намагалися збільшити кількість ліжок, усе одно є межа. І в разі, коли заповнення сягне 100%, нам доведеться застосовувати активацію протоколів медичного сортування з пріоритетом надання медичної допомоги хворим з більшими шансами на виживання, і це означатиме, що наша медична система не витримала. Фактично це буде катастрофа», — наголосив очільник МОЗ.

Також він додав, що ситуація є складною не тільки з точки зору ліжко-місць, але й медичного персоналу, готового надавати медичну допомогу. Оскільки збільшення кількості ліжко-місць для хворих на COVID-19 не матиме значення, якщо не буде кому надавати медичну допомогу. Тому наразі в МОЗ проводиться робота для залучення лікарів інших спеціальностей та інтернів і студентів вищих медичних навчальних закладів для надання допомоги хворим на COVID-19.

Стосовно доплат медичним працівникам, які безпосередньо надають допомогу хворим на COVID-19, М. Степанов повідомив, що на сьогодні лікарям здійснюються доплати в розмірі 300% окладу. Окрім цього, з вересня запроваджені доплати всім медичним працівникам. Загальна сума коштів, передбачених на ці потреби, становить 6 млрд грн. Враховуючи навантаження сімейних лікарів, їм було збільшено капітаційну ставку до 651 грн. При цьому міністр наголосив, що цих коштів недостатньо, бо заробітна плата лікарів не має бути нижчою 22 тис. грн. Тому він попросив депутатів врахувати це під час розгляду проєкту бюджету на 2021 р.

Також міністр охорони здоров’я повідомив, що з метою забезпечення громадян інформацією про коронавірусну хворобу МОЗ розпочало роботу всеукраїнського контакт-центру, який працює цілодобово.

«Звертаюся до кожного українця. Співгромадяни, ніхто за вас, без вашої особистої участі не вирішить проблему коронавірусу. Кожен з нас несе відповідальність за розповсюдження COVID-19. Ніхто за вас не помиє руки і не вдягне маску. Тільки ви самі можете залишитися вдома при перших симптомах хвороби. Якщо україн­ці й надалі жорстко нехтуватимуть правилами безпеки, ми не уникнемо катастрофи. Найважче попереду. Пам’ятайте, де б ви не знаходилися, незалежно від віку, статусу чи політичних вподобань несете особисту відповідальність за розповсюдження коронавірусу», — підкреслив М. Степанов.

Під час виступів народних депутатів Ольга Стефанишина, член депутатської фракції Політичної Партії «Голос», звинуватила М. Степанова в провалі запровадження широкомасштабного тестування, підготовки лікарень та комунікації з населенням і висловилася за його відставку.

Антон Поляков, член депутатської групи «Партія «За майбутнє», зазначив, що 30 вересня від COVID-19 помер лікар Почаївської районної лікарні Тернопільської обл. Іван Венжинович. Позитивний результат дослідження надійшов уже після його смерті, у зв’язку з чим родина не може отримати компенсацію. Тому депутат попросив міністра взяти цю ситуацію під особистий контроль.

Сергій Кузьміних, член депутатської фракції Політичної партії «Слуга народу», зауважив, що 10 жовтня прийнято рішення про розгортання мобільних шпиталів і поцікавився, що з того часу було зроблено і що планується зробити.

На це М. Степанов відповів, що для організації мобільних шпиталів обрано Київську, Донецьку та Одеську області і місцева влада цих регіонів визначила локації, де саме вони можуть розміщуватися. Також визначено суму коштів, необхідних для їх розгортання, враховуючи те, що для одного мобільного шпиталю на 500 ліжко-місць слід забезпечити 1200 медичних працівників і закупити необхідне обладнання. Наразі відповідні розпорядчі документи про виділення необхідних коштів вже підготовлено.

Юлія Тимошенко, голова депутатської фракції політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина», зауважила, що жоден міністр сам не зможе впоратися з пандемією. Тому Парламент прийняв постанову від 20.10.2020 р. № 937, у якій покроково вказано, що потрібно зробити для протидії COVID-19. Зокрема, необхідно створити Національний штаб протидії COVID-19 на чолі з Президентом України, який має на себе взяти відповідальність за протидію COVID-19. Також постановою передбачено необхідність забезпечити громадянам доступ до безкоштовних лікарських засобів для лікування COVID-19 як під час амбулаторного лікування, так і стаціонарного, проведення безкоштовних тестувань, створення цілодобової гарячої лінії і т.д. Народний депутат попросила міністра повідомити про стан виконання цієї постанови Парламенту.

М. Степанов відповів, що 2 листопада розпочав роботу цілодобовий всеукраїнський контакт-центр і лише за цей день його оператори отримували близько 600 дзвінків на годину. Стосовно тестування, то стратегія МОЗ полягає в збільшенні кількості ПЛР-тестувань, але, враховуючи наявні можливості та механізм проведення, наразі неможливо зробити за 1 день 100 тис. тестувань. Однак МОЗ намагається, щоб з часом досягти цього показника.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,
фото moz.gov.ua
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті