Відкриті дані в системі охорони здоров’я або who owns the data?

Ми з вами живемо в розпалі революції даних. Збільшення кількості даних — корисне заняття, але відкриття даних — іншими словами, їх доступність для широкого кола відповідних аудиторій має значно більше значення. Факти свідчать про те, що надання пацієнтам доступу до власних медичних карт може покращити здорову поведінку та процес прийняття рішень у сфері охорони здоров’я. Надання постачальникам послуг доступу до порівняльних показників ефективності у розрізі лікарень та спеціалістів підвищує економічну ефективність системи охорони здоров’я. Надання дослідникам доступу до клінічних даних покращує медичні результати. Надання широкому загалу доступу до загальнодержавних даних про виписані рецепти та ефективність роботи в лікарнях збільшує вибір, розширює можливості та покращує відповідальність за результат. Це лише кілька прикладів того, наскільки важливо зробити дані про здоров’я більш відкритими та доступними. Зробивши дані більш доступними, а також забезпечуючи конфіденційність та приватність, ми стимулюватимемо революцію в галузі охорони здоров’я, збільшуючи можливості пацієнтів, рятуючи життя та знач­но підвищуючи якість лікування.

Охорона здоров’я — один із секторів, який потенційно може бути радикально перетворений завдяки більшій доступності даних. Філософський (або етичний) аргумент щодо відкритих даних можна пояснити двома принципами. По-перше, інформація, збір якої оплачується платниками податків, повинна бути доступна цим платникам податків; по-друге, особиста інформація про осіб (наприклад медичні дані) також повинна бути доступною для цих осіб.

Існує інструментальне обґрунтування відкритих даних, яке полягає в тому, що необроб­лені бази даних піддаються обчисленням та алгоритмічному аналізу. Відкриті дані роблять потенційно трансформативною інформацію, що дозволяє третім сторонам використовувати її таким чином, щоб створювати нові аналізи, візуалізації та комбінації. Цей вид інновацій може перетворити необроблені дані у знання.

Вирішення складних завдань потребує спільної роботи багатьох людей з різними навичками та талантами. Коли різнопрофільні експерти мають доступ до відкритих даних, це стає каталізатором для творчого вирішення проблем та інновацій громади. Справжня цінність відкритих даних походить від інтерпретації, аналізу, зв’язування та роздумів — коротше кажучи, від використання. Зберігання ж даних, якими ви мало користуєтеся, — марно витрачений потенціал. Роблячи дані відкритими, ви дозволяєте іншим привносити нові дані, ідеї та додаткові ресурси до ваших даних, і саме тоді вони можуть стати справді цінними.

Сьогодні потенціал відкритих даних у сфері охорони здоров’я широко визнаний. Такі відкриті дані можуть пролити світло на причини захворювань та наслідки лікування, включаючи побічні ефекти терапії, а також полегшити аналізи з урахуванням особливостей людини, відомих як персоналізовані або «стратифіковані ліки».

Такі події, як краудсорсинг, колективне спостереження та особи, які зобов’язуються стати «донорами даних» (коли громадяни обмінюються даними за допомогою технологій, підключених до мобільних пристроїв), мають великий потенціал, щоб сприяти нашим знанням про захворювання, покращуючи діагностику та надання медичної допомоги.

Проте існують не лише значний потенціал, але й серйозні занепокоєння. Такі питання, як довіра користувачів, конфіденційність даних, прозорість контролю над правом власності на дані та наслідки аналізу даних для особистої конфіденційності з потенційно нав’язливими висновками, дедалі більше вивчаються на національному та міжнародному рівнях.

У той же час завдяки зростаючій популярності соціальних медіа, мобільних додатків із підтримкою GPS та пристроїв для відстеження/носіння, ІТ-індустрія та гіганти MedTech продовжують нові проєкти без чітких публічних та політичних дискусій щодо власності та відповідальності за створені користувачами дані.

Отже, за відсутності прозорого регулювання власності на дані виникли два дуже різнорідні підходи щодо володіння даними, їх використання та відповідальності за їх розподіл та підзвітність: по-перше, регульовані урядом клінічні та дослідницькі медичні дані (включаючи індивідуальні дані та дані про населення, зібрані неурядовими органами, організаціями з високим та низьким рівнем доходу), а по-друге — приватні дані про здоров’я, зібрані із соціальних мереж, додатків, пошуку в інтернеті та пристроїв, що носяться.

Проте, можливо, важливішим за право власності та згоду на обмін даними є питання: ким і для яких цілей використовуються дані громадян та як можуть ефективно контролюватися рішення самими громадянами?

Переваги відкриття даних про здоров’я для досліджень

На рівні клінічних/популяційних та дослідницьких даних відкриття медичних даних, обмін та зв’язування великих баз даних про охорону здоров’я дають змогу семантично пов’язувати та збагачувати дані про симптоми, захворювання, діагностику, лікування та рецепти, пропонуючи потенціал для покращення догляду за пацієнтами, а також більш ефективний семантичний доступ до доказової бази.

Це є безцінним для політичних рішень (наприклад географічний аналіз норм призначення антибіотиків), а також забезпечує ефективніші способи роботи для медичних працівників (наприклад автоматизовані повторні рецепти скорочують час консультацій лікарів загальної практики).

Однак хоча багато постачальників послуг та користувачів із задоволенням діляться своїми даними з альтруїстичних причин, є розуміння того, що, можливо, мають бути безпосередніші вигоди для приватних осіб та практиків, а також більш чітке інформування про ці переваги.

З точки зору громадян, переваги дають, наприклад, краще розуміння конкретних захворювань, поліпшення догляду за довготривалими станами та можливості домашнього догляду за допомогою дистанційних та телемедичних технологій, що забезпечуються полегшенням доступу до інформації.

Обмін інформацією про соціальну нерівність та стан здоров’я населення також є корисним на всіх рівнях: глобальному (наприклад порівняння країн з низьким та високим доходом), національному та місцевому (наприклад нерівність класів). Спільний доступ до даних великої кількості населення з різним рівнем доходів допомагає дослідникам точно описати цю несправедливість та виділити проблемні сфери, конкретні цільові групи та географічні та регіональні виклики, які слід вирішити за допомогою нових доказів доцільності спеціальних медичних втручань.

Нарешті, існують інші великі масиви даних, які потенційно можуть отримати користь від досліджень: епідеміологічні масиви даних на рівні державного населення, зібрані за допомогою систем нагляду.

На міжнародному рівні обмін навіть історичними даними про рівень захворюваності населення залишається проблемою. Хоча повідомлення про ризики захворювань законодавчо визначаються ВООЗ на міжнародному рівні (Міжнародні правила охорони здоров’я, IHR) та ECDC (Рішення ЄС 2008/426/ЄС), країни залишаються під контролем баз даних, зібраних їх службами нагляду за охороною здоров’я.

Хоча ці бази даних можуть бути неоціненними для наукових досліджень, а також для прогнозування епідемій та служб раннього попередження, національні правові рамки та оперативні процедури обмежують спільний доступ навіть між державними установами охорони здоров’я. Обмін даними в режимі реального часу може забезпечити більш швидке та краще скоординоване реагування під час надзвичайних ситуацій, одночасно відкриваючи нові кордони для міждисциплінарних досліджень у галузі охорони здоров’я на основі даних.

Проблеми обміну даними для досліджень

Є низка викликів та потенційно негативних наслідків, які слід вирішити за допомогою нових політик та регуляцій завдяки технічним досягненням та заснованим на фактичних даних медичним заходам.

Сучасні методи збору інформації все ще не мають необхідного рівня надійності, що призводить до неправильних інтерпретацій та генерації помилково позитивних сигналів. Безпека даних для великих розподілених інфраструктур також вимагає пере­осмислення нашого розуміння конфіденційності, контролю та розробки нових безпечних комп’ютерних екосистем.

Традиційно оцінювані стосунки з лікарями загальної практики, що ґрунтуються на уявленні про сімейних лікарів, були змінені через частіші переміщення громадян та новий тиск на лікарів загальної практики для збору більшої кількості «якісних даних» за допомогою технологій. Це дозволило не тільки поліпшити догляд й моніторинг якості, а й винагороду лікаря загальної практики. З багатьох причин сектори охорони здоров’я у Великобританії та Європі відмічають зміни у забезпеченні та безперервності надання медичної допомоги. Колись соціальний договір між медичними службами та приватними особами тепер перетворився на стосунки, що враховують та прораховують прибуток.

Збалансування доступу до даних з індивідуальною приватністю

Ставлення людини до медичних послуг за останні два десятиліття зазнало серйозних соціальних та культурних змін, що принесло нові уявлення та ставлення до приватного життя людей.

Є два різко протилежні підходи: традиційні державні бази даних у галузі охорони здоров’я та неурядових досліджень, а також нові персоналізовані згенеровані юзерами дані, що зберігаються переважно окремими сегментами господарської діяльності.

Традиційно людина була частиною системи охорони здоров’я через прийнятий соціальний контракт, що передбачав права, а також обов’язки щодо згоди, захисту та конфіденційності. У новому контексті «споживчих» медичних послуг дослідження потребують перегляду прав на використання даних. Це передбачає не тільки довіру, а й також технічні заходи безпеки. Без цього потенційно корисні докази як для окремих людей, так і для населення в цілому не будуть розблоковані.

Ставлення до обміну медичною інформацією може походити від заплутаних повідом­лень та відсутності контролю в минулому, а також страху перед тим, що дані передаються третім особам, які втручаються в конфіденційність та дозволяють використовувати персональні дані проти інтересів окремих людей, наприклад, зі страховим постачальником.

Замість абстрактного уявлення про те, як обмін даними може бути корисним для особи, інформування громадян повинно бути конкретним та чесним щодо ризиків та переваг обміну даними. Хоча на рівні політики ключові виклики є кроками до підвищення прозорості управління даними та методів деідентифікації, що дозволяють зберегти значущу придатність даних для досліджень (а не анонімізація, що може зробити ці дані безглуздими).

Прозорість та відкритий діалог з громадянами є головним для повернення довіри громадськості та створення наріжних каменів для збалансованого порядку денного.

Нагляд, міжнародне державне регулювання та відновлення контролю над особистими даними користувачів є важливими для збалансування поточної ситуації.

Розробка відповідальних баз даних у сфері охорони здоров’я

Залучення громадськості та бізнесу до дебатів щодо регулювання даних є важливим для досягнення кращих результатів для здоров’я. Громадяни та дослідницькі спільноти повин­ні кидати виклик контролюючим органам, які не схильні до ризику, щоб вони брали участь у встановленні нових реалій сьогодення, який був би корисним для громадян та дослідників.

  • Залучення громадськості: ширші кампанії з підвищення обізнаності громадськості щодо переваг та ризиків обміну даними можуть мати позитивні наслідки, але вони мають базуватися на доказах та емпіричних методах, надаючи «історії успіху». Це неминуче буде довгостроковим процесом розвитку постійного діалогу з державним, приватним сектором та policymakers, водночас збільшуючи довіру громадян до уряду та розуміння використання даних для досліджень задля суспільного блага. Справжнє залучення ЗМІ, що підсилює цей діалог у медіаспектрі, а не перевертає процес через сенсаційне висвітлення, є надзвичайно важливим, але складним завданням.
  • Ясність та прозорість: прозорість даних та умови використання потребують спільної мети, яка визначає основні принципи та встановлює процес регулювання, який відповідає певній меті. Прозорість та чіткість передбачають регулювання та правозастосування, також їх слід поширити на розуміння громадськістю переваг та ризиків обміну даними, чіткого розкриття інформації та механізму повідомлення, що інформує громадськість про можливі порушення. Хоча мало хто не погоджується з цими принципами, практичне втілення їх у життя — інша справа.
  • Нова нормативна база: слід розробити радикальні зміни у напрямку регулювання використання даних галуззю. Що стосується Big Data, повернення підприємствами контро­лю самим користувачам, що генерують дані (які можуть вирішити — продати дані назад ІТ-компаніям, наприклад), потребуватиме дуже радикальної зміни існуючих бізнес-моделей.
  • Нові структури даних та Big Data аналітика: загальні стандарти сумісності та нові федеральні архітектури для обміну інформацією для кращого зберігання Big Data та аналітики в режимі реального часу необхідні для надання рішень, що приносять користь людям, практикам та медичним працівникам на всіх рівнях. Прозоро регульовані реєстри даних, що контролюються третіми особами, можуть бути відповіддю на необхідність безпечних сховищ персональних даних, одночасно пропонуючи доступ до даних уповноваженим сторонам (наприклад через API). Слід відстоювати залучення інформатиків та потужну підтримку міждисциплінарної співпраці.
  • Навчання та освіта: громадяни та спеціалісти у сфері охорони здоров’я повинні бути краще обізнані щодо обчислювальних та етичних навичок, щоб майбутні працівники могли повною мірою скористатися цифровою революцією. Створення центрів передового досвіду для підготовки майбутніх дослідників та медичних працівників з роботи з Big Data та відкритими даними потребує створення важливої міждисциплінарної команди та має бути одним із пріоритетів у профільній освіті. Крім того, навчання також повинно дати можливість місцевим громадам у національних та міжнародних умовах вирішувати місцеві проблеми та спиратися на потреби громади.

Висновок та ключові рекомендації

Потенціал відкриття даних про охорону здоров’я та обмін Big Data величезний, але виклики та бар’єри для досягнення цієї мети не менші. Оскільки прозорий доступ до Big Data є ключовим викликом регуляторним органам та науковим та діловим спільнотам, слід прийняти основ­ні виклики політичного та правового характеру.

Пошук нових підходів для задоволення ділових інтересів та активного залучення громадськості має важливе значення для відкриття шляхів до збалансованої рівноваги: прозорий доступ до даних для дослідницьких потреб та широкомасштабна інтеграція зі збереженням приватного життя. Технологічний прогрес у сфері обміну даними та прозорості повинен бути зумовлений міждисциплінарними дослідженнями та перетворитися на підготовку майбутньої кваліфікованої команди.

Зрештою, регуляторам у сфері охорони здоров’я на міжнародному рівні потрібно розробити спільну політику та нормативно-правову базу, що підтримує збалансований порядок денний, який захищає особисту інформацію, обме­жує експлуатацію бізнесу та дає чітке інформування громадськості, одночасно дозволяючи використовувати дані для досліджень та комерційного використання. Це потенційно може покращити стан здоров’я мільйонів людей.

Ірина Бондарчук

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті