Аптечний саміт–2020: готуємося до нового 2021 року

Ми завершуємо цикл публікацій, присвячених перебігу X Ювілейного аптечного саміту України–2020, організованого ГС «Аптечна професійна асоціація України» (АПАУ). У попередніх публікаціях ми розповідали про те, які зміни на законодавчому полі очікуються наступного року, як змінюється взаємодія товаропровідного ланцюжка в нинішніх умовах пандемії коронавірусу та шалених коливань попиту. У фокусі уваги даної пуб­лікації — прогнози щодо розвитку ринку лікарських засобів, зміни на ринку медичних виробів та косметики, плани на розбудову електронної системи охорони здоров’я, а також погляд експертів на роль фармацевтів у попереджені негативної взаємодії лікарських засобів, вирішення проблеми емоційного навантаження провізорів, соціальної місії виробника в період пандемії та шляхи підвищення ефективності роботи аптечних мереж.

Фармацевтичний ринок України 2020–2021

Аналітичний огляд ринку лікарських засобів України традиційно представив Сергій Іщенко, директор компанії «Proxima Research».

Зважаючи, що основна частина витрат на медикаменти лягає на плечі споживача, розвиток фармринку великою мірою залежить від благополуччя населення. Слід зазначити, що зростання доходів населення в Україні значно слабшає на тлі демографічної кризи.

Наразі роздрібний ринок лікарських засобів практично відновився після локдауну, запровадженого в березні 2020 р. За підсумками року, прогнозується приріст на рівні 6,9–8,8%. А за підсумками 2021 р. даний показник може становити 6,5–11,4%.

Динаміка залишків на полицях в аптеках відновлюється до докарантинного рівня: обсяг залишків в аптеках становить 26 днів.

Важливо підкреслити, що незважаючи на періодичний дефіцит препаратів, які застосовуються при лікуванні COVID-19, ціни залишаються стабільними.

У той же час карантинні обмеження зумовили помітну модифікацію темпів розвитку деяких АТС-груп. Так, значний приріст обсягів продажу продемонстрували противірусні засоби для системного застосування (J05), антибактеріальні засоби для системного застосування (J01), анальгетики (N02). Водночас, ймовірно на фоні маскового режиму, спад продемонструвала група препаратів, що застосовуються у разі кашлю та застудних захворювань (R05).

Зазначимо, що захворюваність на COVID-19 не знижується, оскільки частка підтверджених випадків від загальної кількості проведених тестів на COVID-19 зростає при тому, що загальна кількість проведених тестів практично не змінюється.

У сегменті дистрибуції триває напружена конкурентна боротьба. Топ-3 дистриб’юторів («БаДМ», «Оптіма-Фарм» та «Вента») забезпечують 90% поставок лікарських засобів в аптеки.

На аптечному ринку протягом останніх років спостерігається невеликий тренд до зменшення загальної кількості торгових точок. Слід зазначити, що в Україні на одну аптеку/аптечний пункт припадає 1,9 тис. жителів, що порівняно з сусідніми країнами та країнами — членами ЄС досить мало.

Пандемія коронавірусу та дія обмежувальних заходів сприяли сповільненню темпів консолідації топових мереж. У 2020 р. зафіксовано перші прецеденти деконсолідації, а також активний розвиток аптечних об’єднань.

Неможливо не зазначити, що на фоні доз­волу дистанційної торгівлі лікарськими засобами боротьба за пацієнта перемістилася в цифровий простір (маркет-плейси, інтернет-ресурси аптечних мереж, мобільні додатки, сервіси доставки тощо).

Особливості обігу ринку медичних виробів, косметичної продукції та дезінфікуючих засобів у 2020 р. та перспективи на 2021 р. окреслив Павло Харчик, президент Асоціації «Оператори ринку медичних виробів»® (AMOMD®), директор ТОВ «Калина медична виробнича компанія». Зокрема, у 2021 р. Асоціація очікує на прийняття нових технічних регламентів на медичні вироби відповідно до нових регуляцій ЄС з обов’язковим перехідним періодом; ряду наказів МОЗ України, які б врегулювали питання взаємодії Держлікслужби з операторами ринку при виключенні інформації з Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики in vitro в обіг; правовий статус медичних виробів, стосовно яких не виконані вимоги технічних регламентів, але їх використання необхідне для охорони здоров’я; усунення правової прогалини стосовно можливості здійснення ринкового нагляду за медичними виробами та нагляду і контролю за дезінфекційними засобами, які ввезені в Украї­ну за повідомленнями МОЗ/Держпраці; прийняття також технічного регламенту на косметичну продукцію; укладання Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Agreements on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods — АСАА) або так званий «промисловий безвіз» на медичні вироби і дезінфікуючі засоби; припинення «податкових гойдалок» (перелік товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ згідно з постановою КМУ від 20.03.2020 р. № 224, систематично оновлюється); а також системної роботи з оновлення законодавства у сфері обігу дезінфекційних засобів.

Доступні ліки, ПМГ та ЕСОЗ

У Державному бюджеті 2021 р. на реалізацію Програми медичних гарантій (ПМГ) виділено 123 млрд грн (з урахуванням очікуваної інфляції на рівні 7,3%).

Як зазначила Альона Горошко, директор департаменту замовлення медичних послуг та лікарських засобів Національної служби здоров’я України, бюджетний запит на реалізацію програми реімбурсації «Доступні ліки» (з урахуванням розширення переліку міжнародних непатентованих назв (МНН), зокрема включення препаратів для лікування розладів психіки та поведінки) становив 1,97 млрд грн. Слід зазначити, що за 11 міс 2020 р. на реімбурсацію за фактом витрачено 894 млн грн. Бюджетний запит з приводу реімбурсації препаратів інсуліну становить 1,095 млрд грн. Доповідач також окреслила подальші етапи розгортання трансформації системи охорони здоров’я. Зокрема, на 2021 р. заплановані деталізація гарантованого пакету медичних послуг та розвиток принципу медицини у смартфоні.

За планом розвитку електронної системи охорони здоров’я (ЕСОЗ) на 2021 р., зокрема, очікуються додатковий модуль в eHealth, який доз­волить призначити лікування хронічного стану та відслідковувати його результати (Care Plan), модуль ведення чутливих даних (які не можуть бути розголошені третім особам, зокрема щодо діагнозу ВІЛ/СНІД або психіатричних захворювань). Також плануються подальша інтеграція з системою «Централь 103».

Спікер нагадала, що наразі вже реалізована інтеграція з системою «єМалятко». У подальших планах — інтеграція з електронним лікарняним, Державним реєстром лікарських засобів, Ліцензійним реєстром МОЗ України, системою eStock, Єдиною державною електронною базою з питань освіти, Єдиним державним демографічним реєстром тощо.

«Сучасні цифрові інструменти зможуть наблизити нашу державу до європейських стандартів. Навіть ті проєкти, які в Україні вже реа­лізовано, є цікавими, в тому числі для наших партнерів з інших країн», — зазначив Ярослав Кучер, заступник міністра охорони здоров’я України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації.

Доповідач повідомив, що Урядом подано проєкт Закону України «Про внесення змін до кодексу України про адміністративні правопорушення», який забезпечить, зокрема, посилення контролю за якістю лікарських засобів і недопущення розповсюдження фальсифікату. «Наразі також розробляються підзаконні акти, які дадуть змогу контролювати це питання», — запевнив він.

До кінця року буде затверджено Концепцію розвитку електронної охорони здоров’я. Також розглядається питання щодо можливості запровадження електронного рецепта для відпуску антибіотиків, адже проб­лема неконтрольованого споживання таких препаратів на фоні пандемії коронавірусу стоїть досить гостро.

«Важливим напрямком розвитку eHealth є напрацювання щодо впровадження електронної системи управління запасами лікарських засобів та медичних виробів «eStock», яка міститиме такі основні компоненти, як система для управління поставками лікарських засобів та медичних виробів, модуль збору даних про потреби щодо лікарських засобів, систему для управління запасами лікарських засобів, звітність (статистика і аналітика). За допомогою цього проєкту ми хочемо забезпечити якісний моніторинг залишків лікарських засобів та медичних виробів, прозорість та доступність цієї інформації для пацієнтів, зменшити недоліки зберігання та мінімізувати ресурсні втрати, а також підвищити ефективність управління процесами», — підкреслив спікер.

«Наразі у backlog знаходиться близько 100 активностей, серед яких зокрема eStock. Ми отримали підтвердження від Глобального фонду про готовність оплатити розробку технічного зав­дання для eStock і пов’язану з цим модернізацію Державного реєстру лікарських засобів, Державного реєстру медичних виробів та електронного рецепта», — повідомив Олександр Ємець, в.о. генерального директора ДП «Електроне здоров’я».

Також у 2021 р. передбачено створення єдиного порталу eHealth, проєктного та архітектурного комітетів. Проєктний комітет визначатиме подальші кроки для реалізації, архітектурний відповідатиме за розвиток системи, модернізацію та розбудову центральної бази даних (ЦБД) eHealth.

У 2021 р. очікується збільшення фінансування ДП «Електронне здоров’я». «Ми заклали 162 млн грн як фіксовану суму, — зазначив доповідач. — Але, розуміючи, що фінансування можуть виділити не в повному обсязі, ДП «Елект­ронне здоров’я» мусить диверсифікувати статті доходів, адже ми не маємо права припинити адміністрування ЦБД. Тому з початку 2021 р. планується запровадження нових платних сервісів для медичних інформаційних систем (МІС) та аптечних інформаційних систем (АІС)».

2D-кодування

В Україні було декілька спроб впровадження системи 2D-кодування для боротьби з фальсифікованими лікарськими засобами, однак вони поки не увінчалися успіхом. Досвідом впровадження даної системи в ЄС поділився Гжегош Орновськи, голова регіону Європа & СНД компанії SciGen Pte.

8.06.2011 р. парламентом ЄС прийнято Директиву, яка вводить обов’язкове маркування кожної упаковки лікарського засобу унікальним номером і двовимірним кодом. Відповідно до вимог зовнішня упаковка ліків має містити унікальний ідентифікатор, що дозволяє ідентифікувати та аутентифікувати одиничну упаковку, а також індикатор несанкціонованого розкриття (anti-tampering device).

Вимоги до елементів безпеки передбачені Делегованим регламентом Комісії (ЄС) 2016/161. Нові зобов’язання змінили бізнес-процеси більше ніж 223 тис. зацікавлених сторін (виробників, дистриб’юторів, аптек, лікарів, державних органів) у 32 країнах. Нові правила вводилися на території всіх країн — членів ЄС одночасно. Транзитний період на підготовку становив 5 років. Нові вимоги до маркування лікарських засобів набули чинності 9 лютого 2019 р. Проте багато аптек у ряді країн все одно не встигли підготуватися вчасно. Зокрема, за 21 день до встановленої дати третина аптек в Польщі не були підключені до системи. Почалася паніка, адже штрафи за порушення були досить високими. Зрештою було введено мораторій на штрафи до 10 липня 2020 р. та знижено розмір штрафів для аптек.

Найшвидше вдалося приготуватися дистриб’юторам. Найбільше часу знадобилося виробникам, адже їм доводилося вносити досить суттєві зміни (зокрема додати лінії обладнання для серіалізації).

До впровадження таких змін необхідно готуватися, а процес може бути дуже болісним — попередив спікер.

Роль фармацевтичного працівника

Ганна Зайченко, завідувач кафедри фармакології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, наголосила на важливій ролі провізора в перешкоджанні негативній лікарській взаємодії та поліпрагмазії. Адже в контексті належної аптечної практики фармацевти беруть на себе 4 основні ролі в очах пацієнта та суспільства, одна з яких — ефективне управління медикаментозною терапією.

«Лікарські засоби іноді можуть завдати серйоз­ної шкоди здоров’ю, якщо вони застосовуються неправильно, без належного нагляду, або ж у разі помилки, випадковості або проб­лем з комунікацією. Поширеним негативним явищем у сучасній медичній практиці, що стає причиною серйозних ускладнень та смерті пацієнтів, є поліпрагмазія, — зазначила спікер. — Перед­умовами поліпрагмазії є наявність декількох захворювань, недостатня ефективність фармакотерапії при монотерапії, самолікування, неефективна комунікація між лікарями різних спеціальностей, а також недостатня компетенція лікарів та фармацевтів у сфері взаємодії лікарських засобів та профілактики поліпрагмазії. Все це підвищує ризик застосування потенційно небезпечних комбінацій препаратів. Ми можемо діяти і ми почали діяти. В Україні започатковано масштабний проєкт зі створення довідника та електрон­ного додатка «Взаємодії ліків» для смартфонів, планшетів та ноутбуків для лікарів та фармацевтів. Метою проєкту є покращення результативності багатокомпонентної фармакотерапії, підвищення довіри та комплаєнсу у пацієнтів, а також зниження тягаря «шкоди» від ліків та їх взаємодії».

«Частиною сучасної системи охорони здоров’я в багатьох країнах світу є концепція відповідального самолікування, яка передбачає, що відповідальність за результати самолікування пацієнт бере на себе. Але першу пораду щодо застосування препарату пацієнт має отримати від лікаря чи провізора. Задача останнього — пояснити, як приймати препарат і як він діє», — зазначила Олена Гудович, фармацевт, бізнес-тренер компанії «Лекфарм». «Робота з населенням, його інформування, активне залучення до здійснення зрозумілих і доступних для кожного заходів зміцнення й охорони свого здоров’я дають ефект продовження активного життя значно більший, ніж може зробити сьогодні медицина», — додала спікер.

Доповідач наголосила, що в період пандемії аптеки стикнулися з панічними настроями серед населення, ажіотажним попитом на деякі категорії товарів. Фармацевти, особливо в період пандемії, несуть велике емоційне навантаження. Співробітники аптек потребують запровадження платформи надання психологічної підтримки. Місця, де можна було б порадитися, поділитися переживаннями. Така ініціатива конче необхідна і потребує залучення не тільки психологів, але й ендокринологів, гінекологів, адже більшість фармацевтів — це жінки. «А здорова жінка — не тільки здоровий фахівець, а й здорова берегиня роду», — підкреслила доповідач.

В умовах високої конкуренції на аптечному ринку підвищення ефективності роботи аптечної мережі зазвичай потребує чималих ресурсів, яких може бракувати. У такому разі ефективним рішенням може стати приєднання до віртуального аптечного об’єднання, зазначила Наталя Калінська, керівник проєкту «АCНОВА». Зокрема, перевагами співробітництва з віртуальною аптечною мережею АСНОВА є доступ до маркетингових договорів, більш сильна позиція під час переговорів з виробниками, наявність єдиного модуля звітності та аналітики, електронний документообіг, доступ до центру навчання. При цьому аптека зберігає свою фінансову та юридичну незалежність.

Володимир Косенков, PR-менеджер групи фармацевтичних компаній «Кусум», навів приклади соціальних проєктів у період пандемії коронавірусу. Важливими елементами соціальної кампанії у 2020 р. були допомога лікарням, які приймали пацієнтів з коронавірусом, у вигляді антисептиків, захисних костюмів та антибактеріальних засобів, а також благодійна допомога препаратами; соціальні постери, які розміщувалися в лікувально-профілактичних закладах та аптеках, соціальні ролики в медіа, що підкреслювали важливу роль працівників охорони здоров’я, а також важливість дотримання правил карантину, носіння масок та гігієни рук. Окрім того, реалізовано соціальний проєкт з Українською асоціацією сімейної медицини, в рамках якої 8 тис. лікарів отримали набори індивідуального захисту.

Катерина Дмитрик,
фото Сергія Бека

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті