Економіка охорони здоров’я та результати лікування (HEOR): розвиватися для прийдешніх викликів

17–20 травня 2021 р. відбулася щорічна 26-та Світова конференція Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (International Society for Pharmacoeconomics and Outcomes Research — ISPOR) Virtual ISPOR-2021, яка вже другий рік проходить в онлайн-форматі у зв’язку з світовою пандемією COVID-19. Традиційно її активними учасниками були Український відділ ISPOR та Український студентський відділ ISPOR. Слід відзначити, що Український відділ ISPOR та Український студентський відділ ISPOR під керівництвом завідувача кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) ім. Данила Галицького, професора О.М.Заліської, яка з 2012 р. була делегатом ISPOR Світових конференцій, тобто уже 10 років, представляла вітчизняні фармакоекономічні дослідження на міжнародному рівні та була ініціатором та організатором Українських форумів під час Світових конференцій ISPOR у США з 2015 р., в яких брали участь делегати з МОЗ України, академічні представники ЛНМУ ім. Данила Галицького, Національного фармацевтичного університету (НФаУ), Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а також аспіранти (Балтімор, 2011, Вашингтон, 2012, Новий Орлеан, 2013, Монреаль, 2014, Філадельфія, 2015, Вашингтон, 2016, Бостон, 2017, Балтімор, 2018, Новий Орлеан, 2019), де учасниками були заступник міністра МОЗ України, доктор медичних наук, професор кафедри ортопедичної стоматології ЛНМУ ім. Данила Галицького Р. Р. Ілик, голова та члени Експертного комітету з відбору та раціонального використання основних лікарських засобів МОЗ України.

Провідна тема віртуальної 26-ї Світової конференції ISPOR — «Економіка охорони здоров’я та результати лікування (HEOR): розвиватися для прийдешніх викликів» (HEOR: Evolving for Tomorrow’s Challenges).

Програма Світової конференції Virtual ISPOR–2021 включала три пленарні засідання, 6 освітніх симпозіумів, 13 майстер-класів, 13 коротких курсів, а також більше 1000 стендових доповідей, які були внесені у програму після рецензування трьома експертами-фармакоекономістами з США та Європи, та містили оригінальні наукові, методологічні результати досліджень у галузі оцінки медичних технологій (ОМТ) та HEOR.

За час роботи 26-ї Світової конференції ISPOR до неї приєдналося онлайн понад 1000 учасників з 54 країн світу, що свідчить про високий міжнародний рівень. Багато учасників відзначали, що дуже скучили за традиційним форматом живих конференцій та обміну інформацією, ідеями, результатами в ОМТ та фармакоекономічних дослідженнях.

На запрошення Оргкомітету ISPOR учасниками 26-ї Світової конференції онлайн від Україн­ського відділу ISPOR були Ореста Піняжко, кандидат фармацевтичних наук, директор Департаменту ОМТ Державного експертного центру МОЗ України, президент ISPOR Українського відділу з 2017 р.; Ольга Заліська, засновник та президент ISPOR Українського відділу, науковий консультант ISPOR Українського студентського відділу, голова освітньої групи Європейської співпраці ISPOR Education Committee CEENET 2013–2017, член ISPOR Education Council, доктор фармацевтичних наук, професор, завідувач кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки; Вікторія Гуз, аспірант, асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, секретар ISPOR Українського студентського відділу; Наталія Максимович, доцент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, секретар ISPOR Українського студентського відділу (2014–2017); Оксана Ващенко, доцент кафед­ри технології ліків та біофармації, секретар ISPOR Українського відділу; Валерія Середюк, експерт відділу оцінки економічної ефективності лікарських засобів Департаменту ОМТ; Олександр Семенов, асистент кафедри організації і економіки фармації, технології ліків та фармакоекономіки, член ISPOR.

Постерні презентації

Учасниками Україн­ського відділу ISPOR представлено 8 стендових доповідей на віртуальній платформі постерних презентацій iPoster, а саме:

• «Comparative analysis of e-prescriptions for cardiovascular diseases in Ukraine» (Порівняльний аналіз електронних рецептів для лікування серцево-судинних захворювань в Україні»), автори — В. Гуз, О. Заліська, Н. Максимович;
• «Analysis of structure of e-prescriptions in program «Affordable Medicines» (Аналіз структури електронних рецептів у програмі «Доступні ліки»), автори — В. Гуз, О. Заліська, Н. Максимович;
• «Analysis of pharmacies included in the reimbursement program in Ukraine» (Аналіз аптек, які включені до програми відшкодування витрат в Україні), автори — В. Гуз, О. Заліська, Н. Максимович;
• «Survey of the awareness of pharmacists about quarantine measures during the COVID-19 pandemic» (Огляд обізнаності фармацевтів про карантинні заходи під час пандемії COVID-19), автори — В. Гуз, О. Заліська, О. Семенов, Н. Максимович, З. Заболотня;
• «Milestones for HTA institutionalization in Ukraine due to international practice» (Етапи інституціо­налізації ОМТ в Україні з огляду на міжнародну практику), автори — О. Піняжко, А. Машейко, В. Середюк, Л. Ковтун, М. Бабенко, Є. Гончар, О. Гріценко, О. Комаріда, І. Іващенко, Р. Кахведжі, А. Войтенко;
• «Real-World Data Analysis of Antiretroviral Treatment for HIV-Infected Children in Ukraine» (Аналіз реальних даних антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованих дітей в Україні), автори — О. Висоцька, О. Піняжко, В. Висоцький, А. Машейко, В. Середюк, М. Лелека;
• «Real-World Data Analysis of Antiretroviral Treatment for HIV-Infected Adult Patients in Ukraine» (Аналіз реальних даних антиретровірусної терапії ВІЛ-інфікованих дорослих в Україні), автори — О. Висоцька, О. Піняжко, В. Висоцький, А. Машейко, В. Середюк, М. Лелека;
• «Analysis of COVID-19 Treatment Drugs Availability in Ukraine» (Аналіз доступності препаратів для лікування COVID-19 в Украї­ні), автори — О. Блавацька, І. Блавацький.

Президент ISPOR 2020–2021 рр. Єнс Гругер (Jens Grueger, PhD) та виконавчий директор ISPOR Ненсі Берг (Nancy S. Berg, CEO&Executive Director) у вступному слові привітали учасників з відкриттям Європейського конгресу ISPOR у форматі онлайн. Вони зазначили, що відвіду­ючи цю конференцію, кожен з учасників робить важливий крок, щоб отримати нові знання, поділитися своїм досвідом та пропозиціями, а також дізнатися про розширення досліджень у сфері HEOR та вивчити вплив прийнятих рішень на світову систему охорони здоров’я. Н. Берг підкреслила унікальність та важливість кожного заходу на конференції, де спікери зі світовим ім’ям діляться своїми напрацюваннями у сфері охорони здоров’я. Є. Гругер додав, що одними з ключових тем конференції були результати та особливості вакцинації проти COVID-19 у різних країнах світу та роль ОМТ у системі охорони здоров’я США.

Пленарні засідання

Тема першого пленарного засідання — «Гнучкість та стійкість системи охорони здоров’я: уроки для HEOR у кризові часи» (Healthcare System Resilience and Sustainability: Lessons Learned for HEOR in Times of Crisis). Модератором виступив Є. Гругер (Jens Grueger, PhD). Запрошеними спікерами були Сьюзен Рот (Susann Roth, MD, MPH, PhD) з Азіатського банку розвитку (Asian Development Bank), Вівіан Лі (Vivian Lee, MD, PhD, MBA), президент Платформи охорони здоров’я у Verily Life Sciences, Бернардо Маріа­но (Bernardo Mariano Junior), директор Департаменту цифрового здоров’я та інновацій, а також головний інформаційний директор ВООЗ, Кайлі О’Кіф (Kylie o’Keefe), старший віцепрезидент з глобальної комерційної та корпоративної стратегії в PTC Therapeutics, Inc.

Під час першого пленарного засідання експертами були виокремлені та обговорені проб­леми, що загострилися через пандемію, адже COVID-19 висвітлив сильні та слабкі сторони в системах охорони здоров’я в усьому світі.

Спікери зазначили, що від початку пандемії системи охорони здоров’я більшості країн світу реагують швидше і стали більш згуртованими. Бернардо Маріано наголосив, що хоч багато експертів вважали майже неможливим, але були створені умови для побудови в рекордні терміни нових лікарень для пацієнтів із COVID-19. Також він наголосив, що багато країн об’єдналося, щоб створити запаси засобів індивідуального захисту (Personal Protective Equipment — РРЕ) та співпрацювали у фармацевтичному секторі з метою найшвидшого виведення вакцин проти COVID-19 на ринок.

У своєму виступі Кайлі О’Кіф зазначила, що ми дізналися про стійкість, гнучкість та здатність ефективно реагувати під час кризи та вирішувати поставлені задачі на глобальному рівні, що дозволило міцніше об’єднати світову спільноту у сфері охорони здоров’я. Вівіан Лі наголосила, що залучення провідних експертів з HEOR може допомогти в побудові нових більш стійких та реформуванні вже існуючих систем охорони здоров’я як на людському, так і на фінансовому рівнях. Під час пленарного засідання спікери розглянули, які саме корисні уроки були винесені з пандемії COVID-19 на сьогодні системами охорони здоров’я та які якісні зміни внесені в їх роботу.

Тема другого пленарного засідання — «Економіка… охорони здоров’я?» (Public Health…Economics?), де модератором виступив Дж. Хайме Каро (J. Jaime Caro, MDCM, FACP, FRCPC) з компанії Evidera, Університету МакГілла та Лондонської школи економіки. Спікерами були Андерс Тегнелл (Anders Tegnell, PhD) з Агентства громадського здоров’я Швеції, Майрін Райан (Mairin Ryan, BSc Pharm, PhD), директор з ОМТ в Управлінні з питань охорони здоров’я та інформації (Health Information and Quality Authority — HIQA), Ірландія; Меган Тумат (Meaghan Thumath, MSc PH, BSN, RN) з Університету Британської Колумбії та діючий член Програми ВООЗ з надзвичайних ситуацій.

На другому пленарному засіданні спікерами зазначено, що пандемія COVID-19 висвітлила основні проблеми щодо оцінки вартості та основних підходів стосовно оцінки наслідків для здоров’я населення та економіки загалом. Меган Тумат відмітила, що основні завдання охорони здоров’я полягають у зменшенні способів зараження, підтримці лікарень на належному рівні та зниженні смертності шляхом вжиття різних заходів для населення.

Андерс Тегнелл зазначив, що компроміси, які були досягнуті більшістю країн, призвели до зростання безробіття, зниження ВВП та завдали значної шкоди деяким галузям економіки. Майрін Райан наголосила, що сьогодні, як і 50 років тому, ці розширені компроміси здебільшого здійснюються неофіційно різними органами влади, але з’являються новіші методи «економіки охорони здоров’я», які допомагають особам, які приймають рішення, кількісно розуміти наслідки їх дій.

У висновках спікери акцентували увагу на важливості застосування HEOR та залученні експертів цієї галузі для розширення можливостей при прий­нятті рішень та правильному оцінюванні дій у сфері охорони здоров’я на локальному та глобальному рівнях.

«Крок до виклику: як нові співпраці та нові гравці змінюють простір HEOR» (Stepping Up to the Challenge: How Novel Collaborations and New Players are Reshaping the HEOR Landscape) — тема третього пленарного засідання конференції.

Модератором виступив Роберт Каліфф (Robert Califf, MD, MACC), керівник клінічної політики та стратегії для компанії Verily та Google Health. Спікери: Емі Аберні (Amy Abernethy, MD, PhD), головний інформаційний директор Food and Drug Administration USА (FDA), Діпак Карла (Dipak Karla, MBBS, PhD) з Європейського інституту інновацій на основі даних про охорону здоров’я, Харлан Крумгольц (Harlan Krumholz, MD) з Єльського університету, Керолін Бреднер Ясік (Carolyn Bradner Jasik, MD) з Omada Health.

Під час обговорення на третьому пленарному засіданні запрошені експерти зазначили, що в галузі HEOR з’являються нові та цікаві співпраці, які спрямовані на вирішення надзвичайних проб­лем, з якими сьогодні стикаються багато країн із своїми системами охорони здоров’я.

Традиційні учасники, такі як регулятори, платники та провайдери, шукають інноваційних партнерських відносин, які використовують нові джерела даних, а також зосереджуються на інноваціях в галузі охорони здоров’я. Емі Аберні та Діпак Карла відзначили, що ці нові учасники-партнери, а саме: великі ІТ-компанії, стартапи в галузі цифрового здоров’я, використовують стратегічні альянси, щоб «винаходити», розвивати та розширювати HEOR та їх комп’ютеризацію.

Харлан Крумгольц констатував, що настав час, коли величезний обсяг інформації, дані, які щодня оновлюються та доповнюються в медицині, особливо під час пандемії, тому їх неможливо опрацювати без співпраці багатьох вчених, лідерів у різних галузях медицини (епідеміології, біостатистики, фармакоекономіки тощо), а пандемія COVID-19 навчила об’єднувати зусилля та ділитися зі світом отриманими даними рандомізованих досліджень для досягнення спільних цілей.

Керолін Бреднер Ясік підкреслила, що об’єд­нання лідерів від уряду, комп’ютерних технологій та наукових шкіл у галузі ОМТ та HEOR допомагатиме якісно змінити системи охорони здоров’я в усьому світі, враховуючи зміни пріоритетів у фінансуванні профілактики і лікування захворювань, спричинених пандемією коронавірусної інфекції.

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!