2021 р. в Україні був «пандемією невакцинованих»: підсумки та прогнози KSE

17 Січня 2022 5:35 Поділитися
13 січня 2021 р. відбувся щотижневий онлайн-брифінг «Аналіз поточної ситуації та моделювання сценаріїв поширення захворювання COVID-19», організований Центром економіки охорони здоров’я Київської школи економіки (Kyiv School of Economics — KSE). Спікерами під час заходу виступили Юрій Ганиченко, керівник Центру економіки охорони здоров’я KSE, та Катерина Кузьмінова, аналітикиня цього центру.

Чи залишається сезонність основним фактором початку спалахів у світі?

Як зазначив Юрій Ганиченко, з точки зору прогнозування 2021 р. був набагато складнішим, ніж 2020 р.

Справа в тому, що сезонність більше не є основним фактором початку спалахів захворювання на COVID-19 у світі. Одним із стабільних аспектів залишається вплив карантинних обмежень, а новими факторами прогнозування у 2021 р. стали вакцинація, тривалість імунітету та мутація вірусу.

Що впливало на темпи вакцинації в Україні у 2021 р.?

З початком літа 2021 р. і появою достатньої кількості вакцин Україна вийшла на плато за темпами вакцинації на рівень у 115 тис. щеплень на добу. Таке плато тривало до початку жовтня і старту осінньої хвилі захворюваності, спричиненого новим штамом вірусу «дельта».

Після виходу на плато Україна продемонструвала спроможність вакцинувати більше 1% дорослого населення за добу. З моменту входження першої української області до «червоної» зони епідемічної небезпеки (Херсонська обл.) в рамках осінньої хвилі зафіксовано стрибок рівня вакцинації більше ніж удвічі. Темпи щеплення в Україні перевищили максимальні середньоєвропейські й середньосвітові та досягли 317 тис. щеплень на добу.

З початком грудня та свят в Україні почався очікуваний спад у вакцинації, і зараз цей показник становить близько 72 тис. щеплених осіб на добу.

Які загальносвітові та національні плани вакцинації виконано у 2021 р.?

Лідерство за рівнем вакцинації в Україні стабільно демонстрували Київ, Київська та Полтавська області. На кінець 2021 р. у цих областях принаймні кожен другий дорослий був вакцинований як мінімум однією дозою.

Регіони Західної України — Закарпатська, Чернівецька, Івано-Франківська, Волинська та Рівненська області — досі утримуються в топ-5 «антилідерів». Рівень вакцинації дорослого населення в цих регіонах принаймні однією дозою не перевищував 40%.

Ключовим показником перебігу кампанії є виконання цілі Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) щодо плану з вакцинації 40% дорослого населення та плану з вакцинації в Києві з щепленням 70% дорослих осіб повним курсом вакцинації.

За 2021 р. близько 15 млн осіб в Україні отримали щеплення однією дозою. І менше 14 млн осіб пройшли повний курс вакцинації, що становить близько 93% тих, хто отримав першу дозу.

Станом на 31 грудня 2021 р. 44% дорослого населення в Україні повністю вакциновано.

Вакцинація бустерними дозами в Україні

З середини грудня 2021 р. розпочалася вакцинація бустерною та додатковою дозою. До кінця року в країні ввели 4 тис. додаткових та 5,4 тис. бустерних доз.

Додаткова доза COVID-вакцини вводиться пацієнтам з тяжкими хворобами, яким 2 дози вакцини не могли надати необхідного захисту. У свою чергу, бустерна доза вводиться для посилення ефективності вакцини, яка з часом знижується в усіх людей. Більшість європейських країн вже активно використовують ці види доз вакцин.

В Україні лише 0,4% повністю вакцинованого населення отримали бустерну дозу. Хоча, наприклад, у Німеччині таких вже 55%.

Як відзначає аналітикиня Центру економіки охорони здоров’я KSE Катерина Кузьмінова, 2021 р. в Україні був «пандемією невакцинованих». Так, у грудні частка невакцинованого населення серед госпіталізованих становила 88,3%. Це означає, що ризик госпіталізації для невакцинованих у разі захворювання на COVID-19 у 4,3 раза вищий, ніж для повністю вакцинованих.

Адаптивний карантин: чого чекати в регіонах?

Аналіз KSE також демонструє більшу протяжність та потужність осінньої «дельта»-хвилі за весняну. Як відомо, стабілізація показника смертності від COVID-19 настає через 1–2 тиж після стабілізації виявлених випадків і госпіталізацій. Так, різниця між піками в кількості нових випадків, госпіталізованих та померлих для першої хвилі захворюваності у 2021 р. становила 11 днів, а для другої осінньої — близько 15 днів, тобто збільшення становить 27%.

Тож підтвердження ще більшої поширюваності та стійкості до вакцин нового штаму «омікрон» потребуватиме збільшення охоплення населення вакцинацією у 2022 р. та впровадження додаткових стримувальних заходів — продовження системи адаптивного карантину.

Варто відмітити, що система адаптивного карантину була незмінною протягом 2021 р. і продемонструвала високу ефективність у протидії захворюванню на COVID-19.

Наразі в зоні потенційного ризику перебувають два українські регіони — Сумська та Івано-Франківська області, де коефіцієнти виявлення нових випадків становлять 24,8 та 22,1% відповідно (при рекомендованих ВООЗ 5%). Разом з тим, як відзначає Ю. Ганиченко, ризик спалаху зберігається в будь-якому регіоні України. Як і раніше, KSE прогнозує, що нова хвиля може розпочатися в країні вже в січні.

Римма Москаленко

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті