1000 зразків зі 100 країн, включаючи Україну: де річки найбільш забруднені АФІ?

17 Лютого 2022 12:40 Поділитися

Карбамазепін, метформін та кофеїн — активні фармацевтичні інгредієнти (АФІ), що з найбільшою частотою зустрічались у річках. Наявність 61 АФІ у пробах води перевіряли у наймасштабнішому на сьогоднішній день міжнародному дослідженні*.

У проєкті, координованому Йоркським університетом (University of York) в Англії за участю майже сотні дослідників з усього світу, було проаналізовано зразки, отримані з 1052 місць у 104 країнах (що представляють усі континенти та 36 країн, які раніше не досліджувалися на забруднення АФІ). Проби води у замороженому стані літаками доставляли до центральної лабораторії в Англії. Найвища концентрація різних ліків виявлена у поверхневих водах Африки на південь від Сахари, Південної Азії та Південної Америки, найменша — у ісландських, норвезьких та амазонських зразках (таблиця).

Глобальне дослідження води 258 річок світу свідчить, що найбільш забрудненими є річки в країнах з низьким і середнім рівнем доходів, особливо в районах з поганим забезпеченням засобами очищення стічних вод і масовим скиданням відходів, а також фармацевтичним виробництвом.

Концентрації принаймні одного АФІ у 25,7% місць відбору проб були вищими за ті, які вважаються безпечними для водних організмів, або припустимими з точки зору стійкості до протимікробних препаратів. Тобто фармацевтичне забруднення становить глобальну загрозу для навколишнього середовища та здоров’я людей, а також для досягнення цілей сталого розвитку Організації Об’єднаних Націй.

Що стосується конкретних АФІ, то для більшості з них концентрації, що відмічаються в річках, є нижчими за ті, які можуть спричинити екологічні наслідки. Винятками є сульфаметоксазол (антимікробний препарат), пропранолол (блокатор β-адренорецепторів), лоратадин (антигістамінний засіб), амітриптилін (антидепресант), циталопрам (антидепресант), фексофенадин (антигістамінний засіб), верапаміл (блокатор кальцієвих каналів).

Дані також показують, що організми в річкових системах піддаються впливу складних сумішей АФІ. Їх найбільша кількість, виявлена в одному місці, становила 34 на річці Кай Так в Гонконгу. Таким чином, екологічні ризики потрапляння АФІ можуть бути навіть вищими, ніж передбачалося, через токсикологічну взаємодію сумішей.

Стосовно протимікробних АФІ автори зазначають, що концентрація 9 з 13 виявлених протимікробних засобів перевищувала певні межі безпеки щодо розвитку стійкості мікроорганізмів принаймні в одному місці відбору проб, при цьому ципрофлоксацин перевищував безпечну межу в 64 місцях.

Таблиця. Середні концентрації (нг/л) АФІ різних класів у деяких країнах
Країна Анальгетики Антибіотики Протисудомні Антидепресанти Цукрознижувальні Антигістамінні Блокатори β-адренорецепторів Стимулянти (кофеїн, никотин та ін.) Інші
Україна 292 60,7 348 15,6 420 162 57 0 155
Росія 72,4 0 11,2 0 179 0 0 808 65,2
Німеччина 64,5 539 579 706 719 623 336 975 2050
Болівія 65 700 7400 2510 0 25 400 243 206 6320 1080
Iндія 3060 747 2000 66,1 21 000 1140 606 20 400 3200
Iзраїль 16 500 2140 4700 45,1 300 1030 1810 1750 4890
Keнія 111 10 100 669 102 7700 19 600 1050 21,3 985
Нігерія 16 400 2000 102 20,2 2090 41 70,6 3280 1600
Пакистан 30 600 3430 1010 46,7 17 000 548 656 16 200 2030
Tуніс 32 700 1100 1970 247 16 800 424 460 11 100 1770

В Україні публічну інформацію щодо забрудненості водних ресурсів розміщує у мережі Інтернет Державне агентство водних ресурсів. На інтерактивній карті (texty.org.ua/water) можна побачити понад 400 місць відбору проб з річок та їх характеристики за 10 параметрами. Щоправда, інформація про більшу частину спостережень закінчується 2019 р. Цікавим також є перелік підприємств-забруднювачів річок із вказанням обсягу викиду забрудненої води (за невизначений термін). На жаль, ці дані не супроводжуються зазначенням характеру та ступеню забруднень. А що стосується самих об’ємів, то чи не найбільшим забруднювачем країни є ПРАТ АК «КИЇВВОДОКАНАЛ». Це підприємство cкинуло в річки 284,3 млн м3 забрудненої води — більше, ніж ПрАТ «Меткомбінат «Азовсталь» (м. Маріуполь, 139,8 млн м3 кубічних метрів). На жаль, дані про точні координати місць, де вони скидають речовини-забруднювачі, відсутні, зазначають розробники сайту — спільного проєкту з USAID та UKaid.

*Wilkinson J.L., Boxall A.B.A., Kolpin D.W. et al. (2022) Pharmaceutical pollution of the world’s rivers. Proc Natl Acad Sci U S A.Feb 22;119(8): e2113947119. doi: 10.1073/pnas.2113947119. PMID: 35165193.

За матеріалами www.pnas.org; texty.org.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті