Надання медичної допомоги шукачам притулку та біженцям — рекомендації ВООЗ та конкретні заходи країн

14 Квітня 2022 12:12 Поділитися
З початку повномасштабного воєнного вторгнення росії в Україну мільйони українців перетнули кордон у пошуках безпеки. Готовність прихистити наших співвітчизників, допомогти їм облаштуватися, надати доступ до державних послуг, медичного обслуговування висловили багато країн. Прибуття великої кількості осіб, які рятуються від воєнного конфлікту, чинить додатковий тиск на системи охорони здоров’я країн, які їх приймають. У зв’язку з цим Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) опублікувала рекомендації для європейських країн щодо заходів для забезпечення загального доступу до повного спектру медичних послуг та фінансового захисту осіб, які рятуються від воєнного конфлікту, — Adjusting health financing for people fleeing conflict: policy guidance for countries in Europe. У даній публікації пропонуємо ознайомитися з ключовими тезами цього документа та розглянути приклади вжиття заходів різними європейськими країнами.

Усунення адміністративних та комунікаційних бар’єрів

Виїхавши за кордон, українці першочергово стикаються з питаннями, пов’язаними з легалізацією перебування і оформлення статусу біженця або тимчасового захисту. Як правило, особам, які шукають прихисток, необхідно зареєструватися у відповідальному офісі країни, в якій вони хочуть залишитися.
Спрощення процесу реєстрації для біженців та усунення будь-яких інших адміністративних та комунікаційних бар’єрів мають важливе значення для надання швидкого доступу до необхідних медичних послуг. Дуже важливо налагодити комунікацію, щоб люди усвідомлювали свої права, та допомогти їм орієнтуватися в локальній системі охорони здоров’я.
Деякі країни (наприклад Чехія, Італія, Литва, Молдова) оголосили надзвичайний стан, щоб більш гнучко та оперативно реагувати та координувати допомогу біженцям, які рятуються від російської агресії в Україні. А Європейська комісія ухвалила методичні рекомендації щодо прикордонного контролю, які передбачають спрощену процедуру перетину кордону для українських біженців.
За даними Управління Верховного комісара ООН у справах біженців, станом на 12 квітня 4 656 509 громадян України виїхали за межі країни з початку російського вторгнення. Більшість із них виїхали до Польщі — понад 2,6 млн осіб. Багато з тих, хто прибуває з України до сусідніх Польщі, Угорщини, Молдови та Словаччини, потім їдуть далі, в інші європейські країни.
Слід зазначити, що часто люди вирішують не подавати офіційні документи на реєстрацію, оскільки сподіваються повернутися додому якомога швидше або ще не визначилися з тим, де залишитися. Наприклад, з 24 лютого по 10 березня 2022 р. 364,5 тис. громадян України в’їхали в Румунію, а виїхали 282,5 тис., тобто 82 тис. залишилися. Однак до 10 березня лише 3623 громадяни України подали заяву про надання притулку. Навіть якщо більшість людей їдуть транзитом, частина залишаються тимчасово або на тривалий час. Надання доступу до медичних послуг важливе у будь-якому разі.
У деяких країнах, щоб отримати доступ до медичних послуг (окрім невідкладної допомоги), спершу необхідно пройти реєстрацію. Проте багато держав (включаючи Австрію, Чехію, Естонію, Фінляндію, Угорщину, Італію, Литву, Норвегію, Румунію та Республіку Молдова), мають можливість здійснювати перевірку стану здоров’я в центрах прийому біженців до або паралельно з офіційними процедурами реєстрації.
Зазвичай інформацію про те, як отримати медичну допомогу, можна отримати в центрі прийому біженців. Також рядом країн створено «гарячі лінії» та вебпортали, щоб допомогти українським біженцям знайти необхідну інформацію та поради. У таблиці наведено джерела, де можна знайти корисну інформацію, зокрема щодо доступу до медичних послуг в різних країнах.

Таблиця. Джерела інформації про надання допомоги українським біженцям у різних країнах

Країна Джерело інформації Посилання
Австрія Федеральне міністерство з питань цифрових та економічних питань www.oesterreich.gv.at
Болгарія Портал Bulgaria for Ukraine ukraine.gov.bg
Чехія Міністерство охорони здоров’я Чеської Республіки www.mzcr.cz
Портал Pomoc Ukrajině pomocukrajine.vzp.cz
Данія Портал New to Denmark www.nyidanmark.dk
Естонія Урядовий відділ комунікацій kriis.ee
Естонський фонд медичного страхування www.haigekassa.ee
Фінляндія Міграційна служба Фінляндії migri.fi
Німеччина Портал Germany4Ukraine www.germany4ukraine.de
Італія Департамент з питань цивільного захисту www.protezionecivile.gov.it
Латвія Портал Ukraine to Latvia www.ukraine-latvia.com
Литва Департамент міграції при Міністерстві внутрішніх справ Литовської Республіки migracija.lrv.lt
Норвегія Портал Helsenorge www.helsenorge.no
Польща Міністерство охорони здоров’я Польщі www.gov.pl
Румунія Урядовий портал Румунії www.gov.ro
Портал Dopomoha.ro dopomoha.ro
Словаччина Офіційний сайт органу державної влади Словацької Республіки ua.gov.sk
Швеція Шведське міграційне агентство www.migrationsverket.se

Доступ до медичних послуг

У більшості систем охорони здоров’я біженці та особи, які шукають прихистку, зазвичай мають обмежені права на отримання послуг охорони здоров’я, що фінансуються державою. Як правило, безоплатно вони можуть отримати невідкладну допомогу та деякі послуги, пов’язані з інфекційними захворюваннями, вагітністю та пологами. У нинішній ситуації багато країн вдалися до спрощення наявних процедур для забезпечення доступу біженців до державної системи охорони здоров’я.

ЄС передбачає надання громадянам України право жити, працювати, отримувати освіту та медичну допомогу негайно на термін до одного року, без необхідності проходити тривалі процедури надання притулку.

Слід зазначити, що в ряді країн працює система медичного страхування, де громадяни сплачують страхові внески. У цій ситуації біженці можуть опинитися в категорії «незастрахованих» осіб з обмеженим доступом до медичної допомоги. Уряди деяких країн прийняли рішення сплачувати страхові внески за біженців. Наприклад, в Австрії біженці з України отримують медичне страхування в рамках базової системи допомоги: їх зареєструють у медичній страховій компанії і за них сплачуватимуть внески. Вони можуть безкоштовно звернутися до лікаря загальної медицини, який має контракт з австрійською лікарняною касою. У Польщі від 24 лютого 2022 р. прийнято закон «Про допомогу громадянам України у зв’язку зі збройним конфліктом на території цієї країни», відповідно до якого усі громадяни України, які легально знаходяться у Польщі, отримують доступ до медичних послуг у тому ж обсязі й на таких самих умовах, що й особи, охоплені обов’язковим або добровільним медичним страхуванням.

Деякі країни надають особам, які отримують тимчасовий захист або мають статус біженця, обмежений пакет пільг порівняно з громадянами. Однак ситуація постійно змінюється, адже багато держав все ще перебуває у процесі прийняття нових або перегляду існуючих нормативно-правових актів.

Додаткові послуги

Особи, які рятуються від конфлікту, можуть потребувати додаткових послуг, наприклад психологічної, консультаційної допомоги, послуг з перекладу тощо.

Психологічну підтримку часто надають державні та неурядові організації, тимчасові проєкти та волонтери. В Естонії та Литві, наприклад, створено спеціальні лінії підтримки психічного здоров’я, які пропонують безкоштовні відеоконсультації з психологами та психотерапевтами для дорослих і дітей.

Безкоштовні послуги з усного перекладу надаються в закладах охорони здоров’я Данії, Норвегії та Швеції. Уряд Угорщини створив спеціальну телефонну лінію для біженців, якою вони можуть скористатися під час отримання медичних послуг.

У Чехії, Фінляндії, Естонії, Німеччині, Італії, Латвії, Литві, Польщі, Республіці Молдова, Румунії, Словаччині та Швеції особи, які рятуються від конфлікту, можуть отримати безкоштовні щеплення від COVID-19, а діти — інші профілактичні щеплення.

Національний фонд охорони здоров’я (National Health Fund) Польщі запустив телефонну лінію для організації догляду за онкологічними хворими, які потребують продовження лікування. У Румунії запущено вебсайт «Допомога українським дітям з онкологічними захворюваннями» (Ukraine Child Cancer Help), який дозволяє батькам або лікарям записувати дітей на лікування.

В окремих закладах Естонії, Литви та Польщі стоматологи та спеціалісти з догляду за порожниною рота безкоштовно надають необхідну стоматологічну допомогу.

Співоплата за медичні послуги та лікарські засоби

У багатьох країнах біженці та особи, які отримують тимчасовий захист, мають той самий пакет пільг, що й населення в цілому, зокрема і щодо систем співоплати за медичні послуги та лікарські засоби. Це може створювати значний фінансовий бар’єр для осіб, які рятуються від конфлікту, оскільки їх спроможність сплачувати з власної кишені може бути обмеженою.

Деякі країни вжили заходів для усунення цього бар’єру. Наприклад, осіб, які шукають прихистку у Фінляндії, та біженців в Австрії звільнено від будь-яких доплат. В Румунії обсяг співоплати покривається Національним фондом охорони здоров’я, а в Угорщині витрати покриває міграційна служба.

У Норвегії умови для біженців такі ж, як і для населення в цілому: за отримання первинної медичної допомоги необхідно сплатити певну суму, але госпіталізація, а також деякі лікарські засоби є безкоштовними.

У Швеції особам віком молодше 20 і старше 85 років медична допомога надається безкоштовно. Для осіб віком 20–85 років діють тарифи на медичне обслуговування. При цьому якщо протягом 6 міс ви заплатили понад 400 шведських крон, то можете подати заявку на отримання цільової допомоги від Міграційної служби, яка може відшкодувати витрати, що перевищують 400 шведських крон.

У Республіці Молдова засоби для надання невідкладної допомоги та життєво необхідні ліки, що фінансуються за рахунок держави, надаються безкоштовно. У Словаччині українським біженцям надається можливість безоплатно отримувати ліки, медичні вироби та дієтичне харчування.

Грошова допомога

Біженцям може надаватися грошова допомога для покриття витрат на задоволення основних потреб, у тому числі і непрямих витрат, пов’язаних зі зверненням за медичною допомогою, наприклад витрат на транспорт.

Так, громадяни України, які виїхали до Польщі, можуть подати заявку на отримання одноразової соціальної виплати у розмірі 300 злотих. У Швеції біженці можуть подати заявку на отримання добових виплат. У Чехії українцям з тимчасовим захистом надається право на гуманітарну допомогу в розмірі 5000 чеських крон.

Додаткове фінансування сектору охорони здоров’я

Важливо забезпечити виділення додаткових коштів для задоволення зростаючих потреб у сфері охорони здоров’я. Перерозподіл та додаткові бюджетні трансферти мають здійснюватися оперативно.

Багато європейських країн вже виділили (або планують виділити) додаткові кошти на сектор охорони здоров’я у відповідь на наплив біженців.

Додаткові кошти також можуть залучатися із зовнішніх джерел (донорські кошти). В ідеалі додаткові зовнішні кошти мають об’єднуватися з наявними бюджетами охорони здоров’я з метою запобігання фрагментації та уникнення створення паралельних систем фінансування. Якщо об’єднання неможливе, необхідно забезпечити ефективну координацію. Наприклад, Республіка Молдова, яка приймає найбільшу кількість біженців у розрахунку на душу населення, відкрила окремий рахунок з метою збору пожертв для покриття витрат на охорону здоров’я для біженців.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»,

за матеріалами www.who.int; ec.europa.eu; unhcr.org

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті