Укладення трудових договорів із фармацевтичними працівниками — позиція Касаційного адміністративного суду

Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати припис і постанову Головного управління Державної служби України з питань праці (Держпраці) у Запорізькій області про накладення штрафу через допущення фармацевтичних працівників до роботи без укладення трудового договору.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що у правовідносинах між позивачем та фізичними особами містяться ознаки, характерні саме для цивільно-правових відносин між роботодавцем та найманим працівником, встановлено визначений обсяг виконання робіт та їх кінцевий результат. Суди врахували, що протягом 2017–2018 рр. зазначені особи працювали за основним місцем роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги, тому вони підпорядковувалися та виконували правила внутрішнього розпорядку цієї установи. Відповідно, центр первинної медико-санітарної допомоги забезпечував зазначеним особам умови праці.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду не погодився з таким висновком судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу Головного управління Держпраці в Запорізькій області задовольнив, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасував, ухваливши нове рішення — про відмову в задоволенні позову.

Суд зазначив, що здійснювати торгівлю фармацевтичною продукцією повинні особи, які відповідають єдиним кваліфікаційним вимогам, затвердженим МОЗ України.

У цій справі встановлено, що товариство провадить господарську діяльність з роздрібної торгівлі лікарськими засобами на підставі ліцензії, виданої Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

При цьому товариство допустило здійснення роздрібної торгівлі лікарськими засобами фізичними особами за цивільно-правовими договорами, а не працівниками за трудовими договорами, що є порушенням чинного законодавства.

Отже, висновки судів попередніх інстанцій про те, що фізичні особи працювали за основним місцем роботи в центрі первинної медико-санітарної допомоги і підпорядковувалися та виконували правила внутрішнього розпорядку відповідної установи, є необґрунтованими, оскільки трудове законодавство передбачає можливість працювати за сумісництвом або суміщенням посад. У зв’язку із цим позивач мав можливість оформити з відповідними фізичними особами трудові відносини відповідно до Кодексу законів про працю України.

Суд зауважив, що фармацевтичне обслуговування є результатом професійної діяльності фармацевтичних працівників з метою збереження та підтримання здоров’я громадян. Застосування позивачем до трудових правовідносин цивільно-правових норм є недопустимим і може призвести до негативних наслідків та заподіяти шкоду життю й здоров’ю людини.

За матеріалами www.supreme.court.gov.ua

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті