Чому захворюваність на застуду та грип зростає саме в холодну пору року?

22 Вересня 2022 11:20 Поділитися
Мабуть, чи не кожен з нас у той чи інший момент ставив собі запитання, чому все ж таки застуда та грип «піднімають свої голови» саме в сезон холодів, і ми, здається, не можемо нікуди подітися від нежитю та кашлю. Чому ми більш схильні до цих інфекцій саме у холодні місяці року? І що робити, якщо все ж таки захворіли? Давайте розбиратися! Буде цікаво!

У більшості випадків застуда проявляється такими симптомами: біль у горлі, закладеність носа, кашель і чхання. Цікаво, що близько чверті людей, інфікованих вірусами, що викликають застуду, взагалі не відчувають жодних симптомів (Hayward A.C. et al., 2014). Згідно з даними Центру з контролю та профілактики захворювань (Centers for Disease Control and Prevention — CDC) застуда є основною причиною того, що діти пропускають школу, а дорослі беруть лікарняний.

Багато типів вірусів можуть викликати застуду, і людський організм ніколи не зможе виробити стійкість до них усіх. Ось чому застуда така поширена і часто повертається. Понад 200 різних вірусів можуть викликати симптоми застуди, і риновіруси відповідальні за більшість випадків хвороби. Коли вірус потрапляє в організм, імунна система намагається з ним боротися. У людини з сильною імунною системою симптоми можуть не розвинутися взагалі. Однак якщо імунна система не зможе побороти вірус, з’являться симптоми інфекції. Симптоми можуть бути різними, але поширеними є такі:

  • біль у горлі;
  • кашель;
  • чхання;
  • закладеність носа або нежить;
  • головний біль.

Більш рідкісні симптоми включають:

  • м’язовий біль;
  • озноб;
  • почервоніння очей;
  • слабкість;
  • зниження апетиту;
  • відчуття втоми.

Застуда здебільшого самостійно минає через 7–10 днів. Однак іноді можуть виникати ускладнення. Вони часто розвиваються в осіб з ослабленою імунною системою або хронічними захворюваннями ЛОР-органів.

Вони включають:

  • пневмонію;
  • гострий бронхіт;
  • середній отит (інфекція середнього вуха);
  • гострий фарингіт та ін.

Крім того, застуда може зумовити збільшення вираженості симптомів бронхіальної астми та хронічної обструктивної хвороби легень, яка включає емфізему легень і хронічний бронхіт.

Сезонні моделі

CDC уважно стежить за активністю поширення грипу. Грип може виникнути в будь-яку пору року, але більшість випадків мають відносно прогнозований сезонний характер.

Як свідчать дані CDC, перші ознаки активності грипу зазвичай з’являються приблизно в жовтні та досягають піку в розпал зими. Однак в окремі роки спалахи грипу можуть затриматися і тривати до травня. У помірних широтах пік захворюваності на грип припадає на лютий, за яким за рівнем захворюваності йдуть грудень, січень і березень.

Згідно з результатами аналізу, опублікованого у 2013 р., в регіонах з помірним кліматом по всій земній кулі відмічено подібні закономірності, де низькі температури та низька вологість є основними факторами поширення грипу. Однак цього не можна сказати про тропічні райони (Tamerius J.D. et al., 2013; Hirve S. et al., 2016).

У цих регіонах можуть виявляти спалахи грипу протягом дощових, вологих місяців або відносно постійні рівні випадків грипу протягом усього року.

Це може здатися нелогічним. Дійсно, хоча дані щодо грипу підтверджують такий зв’язок, вчені не до кінця розуміють, як віруси здатні завдати максимальної шкоди як при низьких, так і при високих температурах і екстремальних значеннях вологості.

Однак існує кілька теорій, починаючи з того, як холод впливає на поведінку вірусів і наскільки вдало наша імунна система справляється з інфекціями, до тривалішого перебування в людних місцях і меншого — на сонячному світлі.

Холодне повітря впливає на нашу першу лінію захисту

Віруси застуди та грипу намагаються проникнути в наш організм через ніс. Проте слизова оболонка носа має складні механізми захисту від цих «зловмисників». Наш ніс постійно виділяє слиз. Віруси потрапляють у пастку липких виділень, які постійно рухаються за допомогою крихітних волосків війчастого епітелію слизової оболонки, що вистилають наші носові ходи. Ми ковтаємо все це, і кислота у шлунку нейтралізує віруси.

Однак холодне повітря охолоджує носовий хід і уповільнює його очищення від слизу (Eccles R. 2002). Ви, мабуть, помічали, що на морозі «вологи» в носі стає більше, так, ніби починається нежить. Це дає час вірусу проникнути в організм. Одразу після цього імунна система починає боротьбу з порушником. Фагоцити, які є спеціалізованими імунними клітинами, поглинають і перетравлюють віруси. Однак дослідники також пов’язують холодне повітря зі зниженням цієї активності.

Вітамін D та інші міфи

Взимку рівень ультрафіолетового (УФ) випромінювання значно нижчий, ніж влітку. Це безпосередньо впливає на те, скільки вітаміну D може виробляти наш організм. Є дані, які свідчать про те, що вітамін D бере участь у створенні противірусних агентів, які впливають на ефективність розмноження грипу (Barlow P.G. et al., 2011). Тому існує припущення, що додатковий прийом вітаміну D протягом зимових місяців може допомогти уникнути захворювання на грип. Дійсно, клінічне дослідження 2010 р. показало, що діти шкільного віку, які щодня прий­мали вітамін D3, мали менший ризик зараження грипом типу А (Urashima M. et al., 2010).

Результати систематичного огляду підтвердили, що прийом вітаміну D забезпечує захист від гострої респіраторної інфекції (Martineau A.R. et al., 2017).

Іншим фактором, який може зумовлювати розвиток застуди та грипу восени та взимку, є те, що ми проводимо більше часу вдома, оскільки погода стає менш гостинною. Це може призвести до двох наслідків: багатолюдні приміщення, які сприяють поширенню вірусних крапель від людини до людини, а також централізоване опалення, що спричиняє зниження вологості повітря, що, як ми вже знаємо, пов’язане зі спалахами захворюваності на грип. І знов ж таки люди взимку, перебуваючи більше часу у приміщеннях, менше часу знаходяться на сонці.

Однак багато хто з нас протягом усього року перебувають у людних місцях, тому сама по собі ця теорія не може пояснити рівень поширеності грипу.

Вчені продовжують вивчати сезонні моделі респіраторних інфекцій, щоб з’ясувати, як різні фактори можуть впливати на їх поширення.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА», за матеріалами www.cdc.gov, www.who.int, www.nature.com, www.pubmed.ncbi.nlm.nih.gov

Як лікувати застуду в домашніх умовах?

Лікування застуди полягає в тому, щоб взяти під контроль симптоми захворювання. Хворим на застуду рекомендується пити побільше рідини, багато відпочивати, застосовувати безрецептурні лікарські засоби для полегшення симптомів, таких як біль та дискомфорт, закладеність носа, біль у горлі.

Наступні засоби, які можна застосовувати в домашніх умовах, можуть допомогти запобігти хворобі, зменшити вираженість симптомів та скоротити тривалість перебігу застуди чи грипу:

Цинк

Дослідження свідчать, що додаткове вживання цинку може допомогти скоротити тривалість застуди та зменшити вираженість симптомів (Singh M., Das R.R., 2014). Доведено, що регулярний додатковий прийом препаратів цинку знижує ризик захворіти на застуду більше ніж на 35%, а його вживання протягом перших 24 год після появи симптомів застуди зменшує тривалість перебігу захворювання у дорослих на 33% (Singh M., Das R.R., 2014; Hemilä H., 2017). Вживання цинку також може сприяти зниженню ризику розвит­ку вторинної бактеріальної інфекції та, відповідно, рівень призначення антибіотиків (Skalny A.V. et al., 2020). Вважається, що позитивний вплив цинку на перебіг застуди зумовлений тим, що він перешкоджає реплікації риновірусу, який є одним із найбільш поширених збудників застуди. Крім того, цинк нормалізує противірусний та антибактеріальний імунітет, виявляє протизапальну активність.

Мед

Відомо, що мед має антимікробні властивості, завдяки цьому він може боротися з деякими бактеріями та вірусами. Дослідження показало, що мед ефективний для полегшення кашлю як симптому застуди у дітей віком старше 1 року (Cohen H.A. et al., 2012). Варто пам’ятати, що дітям віком до 1 року не можна вживати мед. Мед знижує частоту кашлю та зменшує його тривалість (Oduwole O. et al., 2018).

Ехінацея

Дослідження свідчать, що компоненти ехінацеї можуть підтримувати імунну систему, а деякі з них навіть мають противірусні властивості (Karsch-Völk M. et al., 2014). Крім того, деякі продукти з ехінацеї можуть знизити ризик захворіти на застуду на 10–20%.

Часник

Часник може допомогти впоратися із застудою, оскільки він має противірусні властивості. Крім того, він має антибактеріальні властивості, які можуть допомогти протистояти розвитку вторинної бактеріальної інфекції. Дослідження показало, що люди, які щоденно приймали добавку на основі часнику протягом 3 міс, рідше хворіли на застуду, ніж ті, хто приймав плацебо (Lissiman E. et al., 2014).

Ментол

Закладеність носа є поширеним симптомом застуди, вираженість якого ментол може полегшити. Він має антибактеріальні та знеболювальні властивості. Дослідження 2013 р. свідчить, що вдихання ментолу допомагає зменшити кашель (Millqvist E. et al., 2013). Також проведено дослідження щодо його ефективності в очищенні дихальних шляхів та закладеності носа (Kenia P. et al., 2008). Розтирання бальзамом, який містить ментол, евкаліпт і камфору, значно покращує сон у дітей і дорослих при застуді (Allan G.M., 2014).

Вітамін D

Дослідження виявили зв’язок між додатковим вживанням вітаміну D і зниженням частоти застудних захворювань. Так, додатковий прийом препаратів вітаміну D, що є важливим модулятором імунної відповіді, також сприяє запобіганню та зниженню ризику розвитку застуди (Goodall E.C. et al., 2014). При цьому найвищий ефект від його використання виявлено в осіб із дефіцитом вітаміну D (Martineau A.R. et al., 2017), який є досить поширеним на наших теренах та сягає понад 80% населення країни (Поворознюк В.В. и соавт., 2012). Крім того, вітамін D виявляє противірусні та антибактеріальні властивості (Sassi F. et al., 2018).

Варто зазначити, що в умовах холодного клімату взимку надходження вітаміну D, яке забезпечується перебуванням на сонці, знач­но обмежується, тому доцільно розглянути можливість додаткового вживання вітаміну D у зимові похмурі місяці.

Пробіотики

Вживання пробіотиків знижує ризик захворіти на застуду. Дослідження свідчать, що пробіотики можуть допомогти нашій імунній системі захиститися від вірусів грипу, а їх використання знижує ризик захворіти на застуду (Mousa H.A.L., 2017). Відповідно до результатів огляду вживання пробіо­тиків дозволяє скоротити кількість учасників дослідження, у яких відмічалася застуда, зменшити тривалість хвороби, знизити рівень застосування антибіотиків (Hao Q. et al., 2015).

Вітамін С

Вітамін С надзвичайно важливий для підтримки здоров’я імунної системи. Відомо, що вітамін C необхідний для функціонування клітинного імунітету, зокрема накопичується у фагоцитах та Т-клітинах. Показано, що при застуді вітамін С сприяє скороченню тривалості перебігу хвороби та зменшенню вираженості симптомів (Hemilä H., 2013). Додаткове вживання вітаміну С при перших симптомах застуди дозволяє прискорити одужання та зменшити вираженість симптомів захворювання (Ran L. et al., 2018).

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті