Дослідники з Медичного університету Інсбрука (Medizinischen Universität Innsbruck) змогли in vivo продемонструвати, що цукрознижувальний засіб емпагліфлозин має потенціал для профілактики цукрового діабету, ожиріння та жирової дистрофії печінки. Наразі вчені опублікували результати в спеціалізованому журналі «Diabetologia» (Radlinger В. et al., 2023).
Емпагліфлозин та інші інгібітори натрій-глюкозного котранспортера 2 пригнічують транспорт глюкози з первинної сечі назад у кров у проксимальному канальці разом з двома іонами натрію. Подібно до активних інгредієнтів дапагліфлозину і ертугліфлозину, які також схвалені, а також іпрагліфлозину і тофогліфлозину, які ще не схвалені, принаймні в Європі, ці ліки є похідними природної речовини флоризин, яку почали отримувати ще у ХІХ ст. з кори груші, яблуні, вишні та інших плодових дерев з родини розоцвітих (Valdes-Socin H. et al., 2022).
У своєму дослідженні автори вирішили перевірити, чи запобігає емпагліфлозин збільшенню маси тіла, вираженості метаболічної дисфункції та резистентності до інсуліну на мишачій моделі ожиріння, спричиненого дієтою.
Мишей з активної групи годували продуктами, що входять до дієти західного типу (42% енергетичної цінності за рахунок жирів; 43% — вуглеводів), з додаванням емпагліфлозину або без емпагліфлозину протягом 10 тиж. Стандартну контрольну дієту без або з емпагліфлозином використовували для перевірки ефектів, характерних для дієти.
У результаті у мишей, які отримували харчування за дієтою західного типу, відмічали надлишкову масу тіла, гіперглікемію, гіперінсулінемію та резистентність до інсуліну через 10 тиж. Приймання емпагліфлозину запобігало цим метаболічним змінам. У той час як споживання води було значно збільшено при додаванні емпагліфлозину, кількість вжитого корму залежно від цього не змінювалася. Депо жирової тканини, виміряні за допомогою магнітно-резонансної томографії, були значно меншими у мишей, які отримували емпагліфлозин на фоні західної дієти, ніж в особин, які препарат не отримували. Крім того, додавання емпагліфлозину запобігало значному стеатозу. Відповідно, чутливість клітин печінки до інсуліну погіршилася у мишей, що не отримували емпагліфлозин. До того ж додавання емпагліфлозину позитивно вплинуло на розмір і морфологію мітохондрій у скелетних м’язах мишей, яких годували за обома типами дієти.
Автори зробили висновок, що емпагліфлозин захищає мишей від збільшення маси тіла, спричиненого дієтою, інсулінорезистентності та стеатозу печінки в профілактичних умовах і покращує мітохондріальну морфологію м’язів незалежно від типу дієти.
За матеріалами diabetologia-journal.org; orbi.uliege.be
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим