Медичне право. ІІ Всеукраїнська конференція

17–18 квітня 2008 р. у Львові, за підтримки Львівського обласного благодійного фонду (ЛОБФ) «Медицина і право», Львівського національного університету ім. Івана Франка та Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького, а також сприяння та фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження» відбулася ІІ Всеукраїнська науково-практична конференція «Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)».

Протягом заходу, який, до речі, проходив з міжнародною участю, обговорювались ключові проблеми становлення і розвитку медичного права України, юридичного забезпечення правового статусу пацієнтів, також мова йшла і про механізми захисту їх прав, тенденції розвитку законодавства у галузі охорони здоров’я в  Україні й за кордоном (зокрема в Російській Федерації, Чеській Республіці, США), правозахисну і правозастосувальну практики у царині медичного права, проблематику біоетики у контексті здійснення медичної діяльності, законотворчі тенденції у галузі охорони здоров’я. Багато уваги було приділено створенню кафедр медичного права у медичних та юридичних навчальних закладах, обговоренню законопроекту про лікарське самоврядування, питанню незалежної судово-медичної експертизи.

Медичне право. ІІ Всеукраїнська конференція

Цього року у конференції брали участь представники Дорадчої ради при комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Міністерства охорони здоров’я України, Медичного управління Державного управління справами Президента України, Головного управління охорони здоров’я Львівської обласної державної адміністрації, Управління охорони здоров’я Львівської міської ради, 35 ВНЗ України.

голова оргокомітету, президент ЛОБФ «Медицина і право», доцент юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, адвокат Ірина СенютаВідкриваючи пленарне засідання, голова оргокомітету, президент ЛОБФ «Медицина і право», доцент юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, адвокат Ірина Сенюта відзвітувала перед присутніми про те, що ключові положення, внесені до резолюції Першої всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права, яка проходила у Львові у квітні 2007 р., виконані (див. «Щотижневик АПТЕКА» № 19 (590) від 14.05.2007 р.).

Зокрема рік тому було задекларовано намір про розробку та імплементацію курсу «Медичне право України» у навчальний процес з підготовки спеціалістів, і магістрів медичного і юридичного профілів. Нині вже існує наказ МОЗ України від 05.12.2007 р. № 391-адм. «Про створення робочої групи щодо розробки навчальної програми та удосконалення викладання навчальної дисципліни «Медичне право» у вищих медичних навчальних закладах», створена робоча група і йде підготовка навчальної програми з медичного права для студентів медичних ВНЗ.

Було також заплановано видавництво науково-практичного журналу з медичного права, і учасники конференції вже мали змогу побачити перший його примірник. За своїм форматом це видання разом із доктриною медичного права містить багато суто практичних матеріалів: консультації медичного правника, міжнародні стандарти захисту прав людини та практика їх застосування, регуляторні документи та їх проекти, випадки з практики, персоналії, рецензії на професійну літературу, багато іншої цікавої та корисної інформації.

професор Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління Ярослав РадишПід час брифінгу, який відбувся в рамках конференції, професор Національної академії державного управління при Президентові України, доктор наук з державного управління Ярослав Радиш розповів про проекти законів, які необхідно прийняти для регламентації медичної діяльності в Україні, медичного права та організації охорони здоров’я. На його думку, перш за все потребує врегулювання ст. 49 Конституції України, необхідно внести зміни до Основ законодавства України про охорону здоров’я. Перегляду потребує також поняття лікарської помилки, адже шкода пацієнту може бути заподіяна внаслідок дій середнього медичного персоналу. Дуже важливим нормативно-правовим актом, який потребує прийняття, є закон про фінансування охорони здоров’я і медичне страхування. Далі доповідач зазначив, що існуюча нормативно-правова база, яка регулює галузь охорони здоров’я, дуже об’ємна, і включає більш ніж тисячу нормативно-правових актів, які в багатьох випадках суперечать один одному. Торкнувшись теми юридичної підготовки лікарів, Я. Радиш висловив думку про те, що вона має проводитись на  післядипломному рівні. Саме зараз за ініціативою Європейського Союзу при МОЗ України створено робочу групу, яка розробляє програму підготовки керівного складу медичної галузі на післядипломному рівні, і однією з навчальних дисциплін там буде медичне право.

Доктор юридичних наук, завідувач кафедри теорії держави і права Національної академії прокуратури України Семен СтеценкоДоктор юридичних наук, завідувач кафедри теорії держави і права Національної академії прокуратури України Семен Стеценко наголосив на необхідності виділення тематичного пленарного засідання у Верховній Раді України, присвяченого медичному законодавству. Під час такого засідання в першу чергу, на його думку, необхідно розглянути закон про державне медичне страхування незалежно від того, яка концепція буде покладена в його основу. Адже тільки медичне страхування може забезпечити гарантоване отримання пацієнтами безоплатної медичної допомоги. Також потрібно прийняти закон про захист прав пацієнтів, а також ще один (найважливіший) закон — про репродуктивні права громадян.

Завідувач кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права Тернопільського національного економічного університету, заслужений юрист України Зіновій ГладунНа брифінгу також піднімалось питання лобіювання деякими лікарями інтересів певних фармацевтичних фірм. Завідувач кафедри конституційного, адміністративного і міжнародного права Тернопільського національного економічного університету, заслужений юрист України Зіновій?Гладун відзначив, що цю проблему можна і необхідно врегулювати тільки на державному рівні. Адже, з одного боку, професія лікаря належить до найнизькооплачуваніших та соціально незахищених, а призначення того чи іншого препарату — це право і обов’язок лікаря. З іншого боку, в країні фактично відсутні стандарти лікування, правила належної промоції лікарських засобів винесені на громадське обговорення, але за їх порушення не передбачено навіть адміністративної відповідальності.

Слід зазначити, що як на  пленарному, так і на секційних засіданнях дуже велика увага приділялась значенню різних організаційних форм надання медичної допомоги у забезпеченні прав всіх учасників лікувально-діагностичного процесу.

В наступних публікаціях ми докладніше познайомимо наших читачів з проблемами становлення медичного права, досвідом російських колег, а також результатами пілотних проектів, проведених у деяких регіонах України, та іншими питаннями, які обговорювались на конференції. n

Олександр Устінов, фото автора

ВИТЯГ

з резолюції учасників IІ Всеукраїнської науково-практичної конференції
з медичного права за міжнародною участю:
«Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)»

Ми — учасники конференції «Медичне право України: правовий статус пацієнтів в Україні та його законодавче забезпечення (генезис, розвиток, проблеми і перспективи вдосконалення)», представляємо юридичні і медичні ВНЗ, органи державної влади і місцевого самоврядування, правозастосувальні та правоохоронні органи, заклади охорони здоров’я, ЗМІ, громадські об’єднання, спираючись на  позитивний досвід представників медико-правової доктрини і практики Російської Федерації, США і Чеської Республіки,

враховуючи:

– наказ МОЗ України «Про створення робочої групи щодо розробки навчальної програми та удосконалення викладання навчальної дисципліни «Медичне право» у вищих медичних навчальних закладах» від 05.12.2007 р. № 391-адм;

– наказ МОЗ України «Про створення Міжвідомчої робочої групи щодо розробки механізмів забезпечення захисту прав пацієнтів у закладах охорони здоров’я» від 17.01.2008 р. № 16;

– міжнародні тенденції розвитку медичного права в напрямі активного обміну досвідом світової медико-правової спільноти, зокрема Зальцбурзькі семінари «Здоров’я та право», що стали щорічними (перший — 11-18.02.2007 р.; другий — 10-16.02.2008 р., м. Зальцбург, Австрія);

– резолюцію учасників міжнародного круглого столу «Розвиток медичного права в країнах східноєвропейського регіону. 2008.: Запрошення до діалогу» (02-09.03.2008 р., м. Прага, Чеська Республіка);

– резолюцію Першої Всеукраїнської науково-практичної конференції з медичного права «Медичне право України: проблеми становлення і розвитку» (19-20.04.2007 р., м. Львів),

одностайно домовились про таке:

1. Сприяти розвитку медичного права як науки з урахуванням пріоритетності:

а) прав людини у сфері охорони здоров’я;

б) забезпечення взаємоповаги і взаємовідповідальності у відносинах «лікар — пацієнт»;

в) біоетичних начал у контексті надання медичної допомоги;

2. Сприяти розвитку медичного права як навчальної дисципліни шляхом належної імплементації «Медичного права України» в  навчальний процес ВНЗ, що здійснюють підготовку фахівців за юридичним та медичним напрямами з одночасним навчально-методичним забезпеченням курсу;

3. Сприяти розвитку медичного права як самостійної галузі права у напрямі удосконалення законодавства України про охорону здоров’я, з урахуванням загальновизнаних норм та принципів прав людини і міжнародно-правових стандартів у сфері охорони здоров’я.

4. Забезпечувати удосконалення правового регулювання прав пацієнтів в Україні, зокрема шляхом ініціювання розробки проекту Закону України «Про правовий статус пацієнтів в Україні» з урахуванням міжнародних стандартів і національного законодавства. А також продовжувати діяльність у напрямі усунення прогалин у механізмах і процедурах захисту прав пацієнтів й удосконаленні існуючих, а саме в контексті розробки нормативного й організаційного функціонування незалежної медичної експертизи, більш ширшого впровадження альтернативних способів розв’язання конфліктів у сфері охорони здоров’я (діяльність третейських судів, медіація тощо);

5. Проводити щорічні науково-практичні конференції, міжнародні міждисциплінарні семінари і круглі столи з метою обговорення проблем медичного права і біоетики;

6. Участь і організація правопросвітних заходів, спрямованих на  інформування професійної медичної і юридичної громадськості, ЗМІ, а також населення у цілому щодо проблем медичного права. Зокрема, через навчальні тренінги і семінари, рубрики у газетах і журналах;

7. Ініціювати і підтримувати роботу, що спрямовуватиметься на реалізацію п. 17 Міжгалузевої комплексної програми «Здоров’я нації» на 2002–2011 рр. щодо створення кафедр медичного права з належною викладацькою укомплектованістю та навчально-методичним забезпеченням;

8. Сприяти розвитку доктрини і практики медичного права шляхом підтримки видання загальнодержавного науково-практичного журналу «Медичне право».

9. Створити Національну фундацію медичного права і біоетики України, яка акумулюватиме досвід вітчизняної медико-правової спільноти, здобутки численних правозахисних і правопросвітних організацій, закладів охорони здоров’я, юридичних фірм, страхових організацій, практику діяльності органів влади у галузі охорони здоров’я. Місією цієї організації буде розвиток медичного права як галузі права, науки, навчальної дисципліни і біоетики в Україні та міжнародна співпраця і консолідація у даній царині;

10. Звернутись до Міністерства охорони здоров’я України з проханням проведення роботи щодо:

– створення кафедр медичного права та біоетики у вищих медичних навчальних закладах;

– імплементації навчальної дисципліни «Медичне право» в обсязі не менше 36 год в навчальні програми і навчальні процеси у ВНЗ;

– забезпечення викладання навчальної дисципліни «Медичне право» науково-педагогічним складом, що спеціалізується на медичному праві;

– створення умов для вдосконалення і практичного впровадження механізмів захисту прав пацієнтів в Україні.

Звернутись до Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства фінансів України із такими пропозиціями:

– активізувати законотворчу роботу в галузі охорони здоров’я, зокрема в  контексті юридичної регламентації правового статусу суб’єктів медичних правовідносин (насамперед ключових з них — медичних працівників і пацієнтів);

– залучати широку професійну медико-правову спільноту до робочих груп, громадських колегій, дорадчих органів з метою оптимізації нормотворчої, правоохоронної, правозастосувальної і правопросвітньої діяльності.

За дорученням учасників Конференції — голова оргкомітету, президент ЛОБФ «Медицина і право», кандидат юридичних наук, доцент юридичного факультету Львівського національного університету ім. Івана Франка, головний редактор журналу «Медичне право», член Дорадчої ради при комітеті Верховної Ради України з питань охорони здоров’я, адвокат — Сенюта І.Я.

Львів, 18 квітня 2008 р.

Коментарі

Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті