Пацієнти з гострими респіраторними захворюваннями нерідко приймають антибіотики, навіть якщо в цьому (поки що) немає необхідності. Лікарі могли б запобігти такій ситуації, виписуючи пацієнтам рецепт в обґрунтованих випадках та рекомендуючи скористатися ним не раніше ніж через 48 год, якщо до того часу вираженість симптомів не зменшиться самовільно. Така практика називається відтермінованим призначенням (delayed prescription).
Дослідження, які оцінили
У нещодавно опублікованому Кокранівському огляді аналізували, як подібна практика призначень у пацієнтів із респіраторними захворюваннями впливає на прогресування хвороби та задоволеність пацієнтів. Автори порівняли наслідки відстроченого застосування антибіотиків із негайним або повною їх відсутністю.
Огляд включив 12 рандомізованих контрольованих досліджень із загальною кількістю 3750 пацієнтів. В 11 дослідженнях порівнювали негайне та відстрочене застосування антибіотиків, у 5 — відкладене застосування та відсутність їх прийому. Це 4-те оновлення огляду (вперше опубліковано в 2007 р., потім — у 2010, 2013 та 2017 р.). У поточний огляд додано нове дослідження за участю 436 осіб.
Результати досліджень
Застосування антибіотиків було найчастішим у групі негайного прийому антибіотиків (93%), менш частим (29%) — відтермінованого і значно більш рідкісним (13%) — серед тих, кому антибіотики під час першого візиту до лікаря взагалі не призначали.
Задоволеність пацієнтів при відтермінованому (88% задоволені) та негайному (90% задоволені) прийомі антибіотиків була подібною, трохи перевищуючи таку при веденні хворих без антибіотиків (81% порівняно із 86% задоволених).
Не виявлено відмінностей між пацієнтами трьох груп щодо багатьох симптомів, включаючи лихоманку, біль, погане самопочуття, кашель і нежить. Єдиними відмінностями були незначна перевага негайного призначення щодо полегшення болю, лихоманки та нежитю при ангіні; а також болю і поганого самопочуття при інфекціях середнього вуха. Порівняно з відсутністю антибіотиків, відкладене призначення призвело лише до незначного скорочення тривалості болю, лихоманки та кашлю. Існувала невелика різниця в побічних ефектах антибіотиків і не відмічено значної різниці щодо ускладнень.
Протягом першого місяця після первинної консультації у 2 дослідженнях показано, що для учасників не відмічено більшої ймовірності повернутися до лікаря в групах відстроченого та негайного призначення.
Два дослідження за участю дітей з гострим середнім отитом повідомляли про застосування інших ліків у групах антибіотиків відстроченого та негайного прийому. В одному не виявлено різниці у використанні ібупрофену, парацетамолу та вушних крапель. В іншому було використано менше парацетамолу в групі негайного прийому антибіотиків порівняно з групою відстроченого прийому на 2-й і 3-й день після першого звернення дитини. Жодне включене дослідження не оцінювало рослинні ліки чи інші методи компліментарної медицини. Жодне включене дослідження не оцінювало стійкість до антибіотиків.
Висновки для практики
На думку авторів, якщо клініцисти, поінформовані відповідними настановами, вважають безпечним непризначення антибіотиків із порадою про повернення, якщо симптоми не зникають, в результаті застосування антибіотиків буде найменшим, а рівень задоволеності та безпеки пацієнтів — збережено на високому рівні. Якщо клініцисти не впевнені у використанні стратегії без антибіотиків, відстрочене призначення антибіотиків може бути прийнятним компромісом для значного зменшення їх непотрібного застосування і, таким чином, зниження резистентності до антибіотиків без суттєвої шкоди для безпеки або рівня задоволеності пацієнтів.
За матеріалами www.cochranelibrary.com
Коментарі
Коментарі до цього матеріалу відсутні. Прокоментуйте першим