Чим загрожує людині йододефіцит?

Йод — мікроелемент, який міститься в деяких продуктах харчування, є важливим компонентом гормонів щитоподібної залози. Він є субстратом для біосинтезу тиреоїдних гормонів, які впливають на метаболізм і експресію генів, що контролюють різні фізіологічні функції, такі як ембріогенез, ріст і розвиток організму. Концентрації тиреотропних гормонів, тиреоглобуліну і вільного трийодтироніну в сироватці  крові вважаються альтернативними показниками йодного статусу. Дефіцит йоду може порушити синтез гормонів щитоподібної залози і, отже, вплинути на фізичний, неврологічний та інтелектуальний розвиток (Wróblewski M. et al., 2023).

У здорової дорослої людини в організмі міститься 15–20 мг йоду, 70–80% з якого — у щитоподібній залозі. Середня концентрація йоду в сечі 100–199 мкг/л у дітей і дорослих, 150–249 мкг/л у вагітних і >100 мкг/л у жінок, які годують грудьми, вказує на достатнє споживання йоду. Значення нижче 100 мкг/л свідчить про недостатнє споживання йоду, хоча йододефіцит не класифікується як тяжкий, доки показник не буде нижчим за 20 мкг/л (за даними інформаційного бюлетеня Національного інституту охорони здоров’я (National Institutes of Health — NIH).

В Україні, яка входить до переліку держав із недостатнім споживанням йоду, про йододефіцит в організмі людини, його наслідки та профілактику, потрібно говорити і знати кожному.

Наслідки нестачі йоду в організмі такі:

• відчуття постійної втоми, слабкість, депресія;
• збільшення щитоподібної залози (зоб);
• затримка росту та розвитку у дітей;
• зниження когнітивної діяльності та пам’яті;
• порушення обмінних процесів в організмі;
• загроза переривання вагітності;
• неонатальний гіпотиреоз;
• рак щитоподібної залози;
• погіршення пам’яті, слуху;
• сухість шкіри, втрата її еластичності;
• порушення роботи кишечнику;
• відчуття холоду;
• різке зменшення чи збільшення маси тіла;
• набряки;
• випадіння волосся тощо (Kapil U., 2007).

Найпоширеніша стратегія боротьби з йододефіцитом — вживання йодованої солі та йодовмісних продуктів (біла риба, морепродукти, морська капуста, буряк, томати, спаржа, шпинат, редиска, баклажани, банани, апельсини, хурма, дині, лимони, ананаси, яйця, молоко, яловичина, волоські горіхи). Якщо вживані продукти не можуть покрити потреби організму в йоді, можуть бути рекомендовані додатково лікарські засоби, які допоможуть усунути проблему йододефіциту. Але їх прийом має контролюватися лікарем, адже як нестача йоду, так і його надлишок можуть викликати серйозні негативні наслідки для здоров’я.

За даними Центру громадського здоров’я Міністерства охорони здоров’я, залежно від віку добова потреба в йоді становить від 90 до 300 мкг. Для жінок така норма становить 150–300 мкг, а для чоловіків — до 300 мкг. Для дітей віком 0–6 років — 90 мкг; віком 6–12 років — 120 мкг. Особливу увагу адекватній кількості йоду в раціоні потрібно приділяти вагітним та жінкам, які годують грудьми, — їм рекомендується 200 мкг йоду на добу.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА» за матеріалами www.nih.gov, phc.org.ua

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!