Біль у суглобах: весняне «загострення»

На вулиці «квітне» весна, а з нею — й низка хронічних захворювань. Особливо це актуально для хвороб опорно-рухового апарату, в першу чергу — суглобових. Причин для весняного загострення безліч: зміна температури, переохолодження, дефіцит поживних речовин, які беруть участь у процесах обміну, тощо. Одним із провокуючих чинників може бути й підвищення фізичної активності, пов’язаної з весняно-польовими роботами, наслідком якої є нерівномірне навантаження на суглоби, що, своєю чергою, може провокувати появу патологічних симптомів.

Причини суглобового болю

Найпоширенішою причиною втрати рухливості та функції суглобів є хронічний або епізодичний біль, який попри фізичний дискомфорт призводить до психологічного стресу та погіршення якості життя (Zis P. et al., 2017). Що й зрозуміло, адже при болю в суглобах обмежуються активність та рух, що, своєю чергою, провокує неспроможність самостійно пересуватися чи виконувати певну роботу. Міжнародною асоціацією з вивчення болю (International Association for the Study of Pain — IASP) визначено, що біль — це неприємне сенсорне й емоційне переживання, пов’язане або таке, що здається пов’язаним, з дійсним або потенційним пошкодженням тканин; особистий досвід, на який можуть впливати біологічні, психологічні та соціальні фактори. Однак не слід забувати, що біль є чітко визначеним станом, який не «терплять» — його слід лікувати незалежно від основного захворювання.

Біль у суглобах (артралгія) має різну інтенсивність та тривалість (різкий, гострий, тупий, постійний, ниючий) та може виникати з низки причин, включаючи травми, інфекції, запалення, аутоімунні захворювання, генетичні хворобливі стани, патологію суглобів і кісток, та посилюватися з віком. Факторами ризику є куріння, незбалансоване харчування, депресія, малорухливий спосіб життя. (McDougall J.J., 2006; Omoigui S., 2007; Havelin J. et al., 2018).

Біль у плечовому суглобі відмічають при травмах головки плечової, суглобової кістки, ключиці, ротаторної манжети, капсул і зв’язок, плечового сплетення та пахвової артерії чи вени. Близько 80% випадків припадає на розрив ротаторної манжети (Pandey V. et al., 2015).
Біль у кульшовому суглобі, який повільно розвивається та посилюється з часом, є найпоширенішою ознакою остеоартриту — дегенеративного захворювання суглобів, при якому відбувається ураження хрящової тканини на суглобових поверхнях кісток з наступним пошкодженням усіх тканин, що утворюють суглоб (кісток, зв’язкового апарату, синовіальної оболонки) та поступово призводить до незворотних змін у суглобах. Провідними симптомами захворювання є біль, набряки та обмежена рухливість уражених суглобів — частіше колінні, кульшові суглоби, суглоби хребта та кистей. Зумовлюють розвиток хвороби травми, тривале надмірне навантаження на суглоби, літній вік, надмірна маса тіла тощо. Порівняно з чоловіками у жінок це захворювання виникає частіше. Зменшенню вираженості симптомів остеоартриту можуть сприяти фізичні вправи та здорове харчування, спрямовані на зміцнення сили м’язів та підтримання нормальної маси тіла. З часом у людини можуть змінюватися постава та хода, обмежуватися рухливість з переходом до сидячого способу життя, підвищується ймовірність перелому шийки стегнової кістки, що веде до інвалідності (Lespasio M.J. et al., 2018; Havelin J. et al., 2018).
Попри те що фізична активність профілактує низку патологічних станів, включаючи серцево-судинні захворювання, ожиріння та остеопороз, вона може мати й негативні наслідки, зокрема підвищувати ризик травмувань та появу пов’язаного з цим больового синдрому в колінних суглобах. У дослідженнях визначено, що хрящі в колінах у спортсменів деформуються більше, ніж у осіб, що не займаються спортом (Urquhart D.M. et al., 2007). Поява болю в колінах може виникати також через тривалі механічні навантаження та плоскостопість (Gross K.D. et al., 2011).
Біль у ліктьових суглобах зазвичай виникає через побутові чи спортивні травми (Liman M.N.P. et al., 2023), може дошкуляти при ревматоїдному артриті (Dott C. et al., 2021), остеохондрозі (Kessler J.I. et al., 2018), онкопатології (Savvidou O.D. et al., 2019) тощо.
Ниючий біль у суглобах пальців рук фіксують при ревматоїдному артриті (Mohammed R.H. et al., 2024) або може бути зумовлений перенесеним раніше гострим вірусним захворюванням, що супроводжувалося запаленням суглобів та набряком оточуючих м’яких тканин (Tiwari V. et al., 2024). Біль у суглобах пальців рук вважається прерогативою деяких професій, де передбачено тривалу роботу з комп’ютером та набором великих обсягів тексту, що часто ускладнюється синдромом карпального каналу (защемлення нервових закінчень фаланг) (Thomsen J.F. et al., 2008).
Біль у стопі відзначають у людей з остеоартритом колінного суглоба (Paterson K.L. et al., 2015) та при подагрі (Fenando A. et al., 2024). Гострі травми гомілковостопного суглоба є одними з найпоширеніших пошкоджень опорно-рухового апарату (1 випадок травмування на 10 000 людей щодня) (Polzer H. et al., 2012).
Артралгії без супроводжуючих набряків чи інших патологічних симптомів можуть відмічати після певного фізичного навантаження, у період вагітності, коли маса тіла збільшується і, відповідно, зростає навантаження на суглоби під час збільшення маси тіла, яке відбувається в силу різних обставин (наприклад через гормональну терапію), у дітей та підлітків, які активно ростуть та розвиваються (Hardin J.G. et al., 1990).

Встановлено, що пероральні та топічні нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) ефективно зменшують вираженість болю і набряку, пов’язаного із розтягненнями та травмами м’яких тканин. Місцева терапія підходить і пацієнтам віком ≥75 років через їх ефективність, подібну до пероральних препаратів, і знижений ризик системних побічних ефектів. НПЗП часто застосовують через їх протизапальні властивості при ряді захворювань (Sohail R. et al., 2023).

Як полегшити стан відвідувача аптеки зі скаргами на біль у суглобах

Характер надання медичної допомоги при суглобовому болю залежить від його першопричини та здійснюється за відсутності загрозливих симптомів (таблиця), що потребують термінового звернення до лікаря. Провідною рекомендацією при суглобовому болю є прийом НПЗП (Havelin J. et al., 2018).

Таблиця. Загрозливі симптоми при суглобовому болю

Загрозливі симптоми
М’язовий біль супроводжується болем у ділянці шиї, плечового поясу, грудної клітки, литкових м’язах, задишкою, онімінням кінцівок, ослабленням їх м’язової сили. Біль у спині має характер «прострілу», супроводжується судомами, порушенням сечовиділення, посилюється при диханні, кашлі або чханні або ж іррадіює під лопатку чи в ногу, а його тривалість перевищує 5 діб. Біль у м’язах та суглобах виникає в період вагітності. Наявні фактори ризику розвитку остеопорозу (жіноча стать, період менопаузи, похилий вік тощо), часті переломи кісток або переломи кісток в анамнезі, відмічаються зменшення росту і формування деформації хребта у вигляді «горба». Біль у суглобах супроводжується висипом на шкірі, почервонінням, підвищенням температури тіла вище 37,8 °С, болем у м’язах. Після фізичного навантаження в ділянці ураженого суглоба з’являються сильний біль і обмеження рухів або зростає інтенсивність болю. Біль у суглобах з’явився після травми, перенесеного нещодавно вірусного захворювання. Біль і ранкова скутість у дрібних суглобах триває більше 30 хв.

Отже, якщо причиною появи болю в суглобах є травма, необхідно протягом перших 24–48 год забезпечити спокій і холод на місце пошкодження, якщо воно незначне, а за наявності болю застосувати топічні лікарські засоби симптоматичної дії та системні анальгетики. При суглобовому болю, який виник після фізичного навантаження, рекомендується належний відпочинок, а для полегшення симптомів — анальгетики або НПЗП системної та місцевої дії. Якщо через 2–3 доби стан хворого не покращується, необхідно звернутися до лікаря.

Якщо існує вірогідність остеопорозу, зокрема наявні симптоми, які вказують на недостатність кальцію в організмі (біль у суглобах, ламкість нігтів, м’язові спазми або судоми, частий пульс, дратівливість, безсоння), для уточнення діагнозу хворого необхідно скерувати до лікаря, а для тимчасового поліпшення стану порадити прийом препаратів кальцію та вітаміну D₃, звернувши увагу хворого на важливість підтримки збалансованого харчування, ведення здорового способу життя, відмови від тютюнокуріння та надмірного вживання алкоголю.

При підозрі на остеоартрит, що може супроводжуватися больовими відчуттями, для полегшення стану рекомендовані анальгетики або НПЗП для місцевого або системного застосування та скерування до лікаря для остаточної діагностики. У разі діагностованого остеоартриту хворий має приймати призначені раніше ліки та дотримуватися правил поведінки, які допомагають адаптуватися до обмежень, пов’язаних із порушенням функції суглобів, і запобігають подальшому руйнуванню суглобового хряща. Окрім визначеної фармакотерапії для лікування болю в опорно-руховому апараті, лікар також може призначити нефармакологічні підходи, такі як транскутанна електрична стимуляція нервів (тенс-терапія), ультразвук, акупунктура, лікувальна фізкультура (Havelin J. et al., 2018).

Незважаючи на наявність різнопланових підходів до лікування суглобового болю, важливим аспектом залишається його профілактика. Адже хворобу краще попередити, ніж страждати від її тенет. Тому основною порадою є підтримка здорового способу життя, що, за даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), дозволяє знизити ризик розвитку різних захворювань, у тому числі й тих, що проявляються суглобовим болем, на 55%. Збалансоване харчування, помірна фізична активність, психогігієна та відмова від шкідливих звичок — основні чинники, що можуть підтримати фізичне, психічне та емоційне здоров’я.

Пресслужба «Щотижневика АПТЕКА»

Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!