Реалізація лікарських засобів через ФАП: законодавчі можливості

«Щотижневик АПТЕКА» продовжує тему реалізації лікарських засобів у сільській місцевості. Нагадаємо, що на сайті www.apteka.ua було розміщено юридичний коментар щодо реалізації ліків через фельдшерсько-акушерські пункти (далі — ФАП), який викликав низку зустрічних питань. Тому роботу над цим питанням було продовжено. У підготовці даної публікації взяв участь Андрій Горбатенко, адвокат, радник юридичної компанії «Правовий Альянс», провідний спеціаліс­т практики фармацевтичного права.

Згідно з п. 2.5.2 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової, роздрібної торгівлі лікарськими засобами, затверджених наказом Державної інспекції з контролю якості лікарських засобів МОЗ України від 21.09.2010 р. № 340, у сільській місцевості у разі відсутності аптеки (її структурного підрозділу) роздрібна торгівля лікарськими засобами може здійснюватися фельдшерськими пунктами, ФАП, сільськими дільничними лікарнями та амбулаторіями на підставі договорів, укладених із суб’єктом господарювання, який має відповідну ліцензію, за умови, що відпуск препаратів здійснюватиметься особою з медичною освітою.

Як правильно організувати реалізацію лікарських засобів через ФАП? ФАП — це структурні підрозділи центральної районної лікарні. Реалізація ліків у ФАП здійснюється середнім медичним персоналом без ліцензії. Чи потрібно погоджувати умови договору, що укладається з суб’єктом господарювання (аптекою), який має відповідну ліцензію, з органами місцевої влади? Якщо так, то хто повинен подавати документи на погодження?

— Виходячи з того, що ФАП не має статусу юридичної особи і діє як структурний підрозділ юридичної особи (центральної районної лікарні), договір має укладатися між відповідною центральною районною лікарнею та аптекою. Законодавством України не передбачено обов’язку медичних закладів комунальної власності щодо погодження своїх поточних договорів з органами місцевої влади.

Також виникає питання необхідності придбання ФАП як суб’єктами роздрібної торгівлі торгових патентів.

Торговий патент — це державне свідоцтво з обмеженим терміном дії на провадження певного виду підприємницької діяльності, користування яким передбачає своєчасне внесення до бюджету відповідного збору.

Порядок патентування торговельної діяльності за готівкові кошти визначено Податковим кодексом України. Об’єктом правового регулювання згідно з цим документом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток.

Торговий патент видається державними податковими органами за плату суб’єктам господарювання за місцезнаходженням цих суб’єктів або їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб’єктам господарювання, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), — за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг.

Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб’єктам господарювання або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Під торговельною діяльністю в цьому нормативно-правовому акті слід розуміти роздрібну та оптову торгівлю, діяльність у торговельно-виробничій (громадське харчування) сфері за готівку, інші готівкові платіжні засоби та операції з використанням кредитних карток.

У разі, якщо суб’єкт господарювання має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (торгової точки).

Платниками збору є суб’єкти господарювання (юридичні та фізичні особи — підприємці), їх відокремлені підрозділи, які отримують торгові патенти в установленому законом порядку та провадять торговельну діяльність у пунктах продажу товарів.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів (незалежно від країни їх походження): товари повсякденного вжитку, продукти харчування, вироби медичного призначення для індивідуального користування, технічні та інші засоби реабілітації через торговельні заклади, утворені з цією метою громадськими організаціями інвалідів.

З придбанням пільгового торгового патенту провадиться торговельна діяльність виключно з використанням таких товарів вітчизняного виробництва: готові лікарські засоби (ліки, предмети догляду, перев’язувальні матеріали та інші медичні вироби), вітаміни, тампони, інші види санітарно-гігієнічних виробів із целюлози або її замінників, ветеринарні препарати, вироби медичного призначення для індивідуального користування інвалідами, технічні та інші засоби реабілітації інвалідів.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності та діяльності з надання платних послуг встановлюється сільськими, селищними та міськими радами (органами місцевого самоврядування) з розрахунку на календарний місяць у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня календарного року, з урахуванням місцезнаходження пункту продажу товарів та асортименту товарів, пункту з надання платних послуг і виду платних послуг.

Ставка збору за провадження торговельної діяльності із придбанням пільгового торгового патенту встановлюється в розмірі 0,05 від мінімальної заробітної плати щорічно.

У разі відсутності торгового патенту фіскальні органи можуть забороняти ФАП торгувати лікарськими засобами.

Таким чином, для здійснення торгівлі ліками на підставі договорів з центральною районною аптекою ФАП повинні мати торгові патенти. Але фактично торгівля лікарськими засобами проводиться не ФАП, а на території (в приміщенні) ФАП особою з медичною освітою. Крім того, ФАП є бюджетними закладами, яким з бюджету не виділяються кошти на отримання торгового патенту, оплата якого фактично є податком. Таким чином, торговий патент має придбати аптека для торгівлі ліками, які їй належать.

— З ким і який договір повинен укласти суб’єкт господарювання (аптека)?

— Враховуючи те, що ФАП не має статусу юридичної особи і діє як структурний підрозділ юридичної особи (центральної районної лікарні) і є неприбутковою організацією, аптека повинна укладати договір доручення безпосередньо з центральною районною лікарнею в особі головного лікаря або іншої особи, уповноваженої на укладення такого договору відповідною довіреністю, наданою у письмовій формі і завіреною печаткою центральної районної лікарні.

Згідно з Цивільним кодексом України, за договором доручення одна сторона (повірений) зобов’язується вчинити від імені та за рахунок іншої особи (довірителя) певні юридичні дії. Отже, сторонами цього договору виступають повірений і довіритель. Повірений — особа, яка зобов’язується виконати юридичні дії, а довіритель — особа, яка доручає повіреному виконати ці дії. Будь-яка юридична особа вправі бути довірителем, а повіреним — лише за умови, що це не виходить за межі її дієздатності. Предметом договору доручення є юридичні дії повіреного. До таких юридичних дій належать не тільки правочини (продаж товару, який належить довірителю), а й інші дії повіреного (складання актів, вчинення процесуальних дій тощо).

Характерним для договору доручення є те, що повірений виконує юридичні дії від імені та за рахунок довірителя. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов’язки довірителя.

У договорі можуть бути встановлені також строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої чинне виключне право повіреного. Повірений має право на плату за виконання свого обов’язку за цим договором. Коли в договорі не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайної вартості таких послуг.

Оскільки повірений виступає від імені та за рахунок довірителя, то, звичайно, він має керуватися його інтересами і діяти відповідно до вказівок, які дав йому довіритель. Тому в договорі або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.

За договором доручення повірений зобов’я­заний:

  • повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання доручення;
  • після виконання доручення або в разі припинення дії договору до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк чинності якої не закінчився, і надати звіт із залученням виправдальних документів, якщо це вимагається умовами договору та характером доручення;
  • негайно передати довірителеві все, одержане у зв’язку з виконанням договору.

Довіритель зобов’язаний, якщо інше не передбачено договором:

  • забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення;
  • відшкодувати повіреному витрати, пов’язані з виконанням доручення;
  • негайно прийняти від повіреного все, виконане ним згідно з договором, і виплатити повіреному винагороду, якщо така йому належить.

Дія договору доручення припиняється внаслідок: скасування доручення довірителем; смерті довірителя або повіреного; визнання будь-кого з них недієздатним, обмеженим у дієздатності або безвісно відсутнім. Довіритель має право скасувати доручення, а повірений — відмовитися від нього у будь-який час.

Сторона, що відмовляється від договору з повіреним, має сповістити іншу сторону про припинення договору за 1 міс, якщо триваліший строк не передбачено договором.

Згідно з п. 7 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахунок операцій без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 р. № 1336, роздрібна торгівля медичними і фармацевтичними товарами та надання медичних і ветеринарних послуг на території села може проводитися з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій. Хто повинен подавати на реєстрацію в податкову інспекцію розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій?

— Відповідно до Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 р. № 614, розрахункові книжки та книги обліку розрахункових операцій подаються на реєстрацію юридичною особою, яка має намір використовувати ці документи при здійсненні розрахунків у сфері торгівлі.

З урахуванням того, що ФАП не має статусу юридичної особи і є неприбутковою організацією, структурним підрозділом центральної районної лікарні, а також діє на підставі договору доручення, вести бухгалтерський облік та подавати на реєстрацію розрахункові книжки і книги обліку повинен директор аптеки або особа, уповноважена на такі дії відповідною довіреністю в письмовій формі, завіреною печаткою підприємства (аптеки).

— Хто повинен нести відповідальність за порушення вимог законодавства стосовно ведення касових операцій?

— Відповідно до п. 7.3 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637, відповідальність за порушення порядку ведення операцій з готівкою, в тому числі касових операцій, покладається на керівників підприємств. У випадку з ФАП, що є структурними підрозділами центральної районної лікарні, але не є структурними підрозділами аптеки, адміністративна відповідальність за порушення порядку ведення касових операцій покладається на керівника аптеки або/та іншу особу згідно з внутрішніми посадовими інструкціями.

— У п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні є визначення: «Відокремлені підрозділи — філії, представництва, відділення та інші структурні підрозділи, що наділяються частиною майна господарських організацій, здійснюючи щодо цього майна право оперативного використання чи інше речове право, передбачене законодавством України». Чи підпадають під це визначення ФАП?

— Визначення відокремленого підрозділу відповідно до п. 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні передбачає в першу чергу наділення частиною майна господарських організацій із здійсненням щодо цього майна права оперативного використання. Що ж стосується відносин між аптекою і ФАП, вони встановлюються за господарським договором доручення, який не передбачає ані наділення частиною майна, ані права його оперативного використання.

Відповідно до договору доручення не відбуває­ться переходу права власності на ліки від аптеки до ФАП — тобто останній не виступає покупцем.

Таким чином, за умови реалізації лікарських засобів ФАП за договором доручення з аптекою відсутні підстави для визначення ФАП відокремленим підрозділом аптеки.

У зв’язку із зазначеним ФАП не підпадає під визначення «відокремлений підрозділ» аптеки у разі здійснення ним торгівлі лікарськими засобами за договором доручення з аптекою.

Згідно з п. 5.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок залишку готівки в касі. Встановлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) юридичної особи. Чи повинна аптека встановлювати ліміт залишку готівки в касах для кожного ФАП?

— Відповідно до Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ліміт залишку готівки в касах кожного структурного підрозділу встановлюється підприємством, до складу якого входить такий структурний підрозділ.

Оскільки ФАП є структурним підрозділом центральної районної лікарні, і не є відокремленим підрозділом аптеки, ліміт залишку готівки в касах не встановлюється. Відповідно до згаданого вище положення аптека повинна встановлювати ліміт залишку готівки в касах лише для своїх відокремлених підрозділів. ФАП же виступає для аптеки лише повіреним за договором доручення, який укладається з аптекою для реалізації лікарських засобів, що не дає підстав для встановлення аптекою ліміту залишку готівки для ФАП.

Дмитро Ліцоєв,
юрисконсульт компанії «МОРІОН»

ДОГОВІР ДОРУЧЕННЯ №__

Зразок
1 квітня 2011 р.

ТОВ «ННН», надалі — Довіритель, в особі директора ____________________, що діє на підставі Статуту товариства, і центральна районна лікарня ____________________ р-ну ____________________ обл., надалі — Повірений, в особі Головного лікаря Іванова І.І., що діє на підставі Статуту підприємства, та керуючись положеннями ст. 1000-1010 Цивільного кодексу України уклали договір про нижченаведене:

1. Предмет договору

1.1. Повірений зобов’язується реалізувати від імені й за рахунок Довірителя ліки які належать Довірителю, а Довіритель — прийняти виконання та оплатити послуги Повіреного.

1.2. Це доручення підлягає виконанню відповідно до вказівок Довірителя про найменування, кількість та інші обов’язкові умови постачання.

2. Порядок розрахунків

2.1. Послуги Повіреного сплачуються у розмірі _____% вартості продукції Довірителя, яка підлягає реалізації.

2.2. Оплата послуг Повіреного здійснюється Довірителем протягом 2 діб після передачі Довірителю звіту Повіреного з додаванням документів на підтвердження виконання доручення.

2.3. У такому ж порядку відшкодовуються витрати Повіреного, пов’язані з виконанням доручення.

2.4. Додатковою угодою до цього договору може бути передбачена фіксована плата за послуги Повіреного.

3. Відповідальність сторін.

3.1. Правочини, здійснені всупереч вказівкам Довірителя, є недійсними для нього, а видатки за цими правочинами відшкодовуються за рахунок Повіреного.

3.2. За порушення терміну розрахунків з Повіреним Довіритель сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

4. Дія договору

4.1. Цей договір набирає чинності з дня його укладення і діє до 31 грудня 2011 р.

Він може бути достроково припинений на таких підставах:

  • скасування його Довірителем;
  • відмова Повіреного від виконання;
  • за угодою сторін.

У разі припинення договору ініціатор зобов’язаний повідомити іншу сторону про це за 30 днів.

4.2. Зміни до договору можуть бути внесені письмовою угодою сторін.

Юридичні адреси та банківські реквізити сторін:

Довіритель
Директор ______________________________
Повірений
Головний лікар центральної районної
лікарні ____________________ р-ну
____________________ обл.
______________________________
Бажаєте завжди бути в курсі останніх новин фармацевтичної галузі?
Тоді підписуйтесь на «Щотижневик АПТЕКА» в соціальних мережах!

Цікава інформація для Вас:

Коментарі

Свида Нина Яковлевна 26.03.2011 11:30
Статья Дмитрия Лицоева, юрисконсульта компании "Морион", опубликованная в №11 еженедельника"Аптека" "Реалізація лікарських засобів через ФАП" чётко определяет три термина, относительно возможностей торговли в селе. 1. Структурное подразделение аптечного учреждения " аптечный пункт, киоск". 2. Отдельное подразделение (відокремлений підрозділ). 3. Пункт продажи товаров(оказание услуг). Из статьи ясно, что торговля лекарствами через ФАПы отнесена к пунктам продажи. Проблема в том, что п.7 пост.КМУ № 1164 от 24.07.2003 внёс дополнения к постановлению №1336 от 23.08.2000г, согласно которому, и структурное подразделение и отдельное подразделение и пункт продажи на селе при годовом товарообороте выше 75 тыс.грн обязан использовать кассовый аппарат. За 8 лет, после введения пост.№1164, цены на лек.средства выросли в разы, выросла и мин. заработная плата, а 75тыс.оборота в год (это приблизительно 350грн в день) гарантируют убыточность. Правительство, МЗУ, взяло курс на приближение медицинской, медикаментозной помощи к населению. Считаю, что изменение граничного товарооборота за год до 150-200 тыс.грн. может привлечь субъектов фармацевтической деятельности к открытию структурных подразделений в селе.
Гриценко Сергей Викторович 05.04.2011 1:06
Данная статья, отличная с точки зрения теории, и полный бред, если это все пытаться сделать на практике. Мы еще 5-6 лет назад по этому поводу выиграли все суды у налоговой. С тех пор, договора у нас заключены с работниками ФАПов (кстати за это время сами ф ФАПы были под больницами, потом под сельсоветами и т. д., а у нас все без изменений, т.к. работники все те же), как договора комиссии - гражданско-правовой ответственности. Никаких книжек не нужно, так как книжки выдаются на структурные подразделения, а для этого нужно либо право собственности на помещение, либо договор аренды. Деньги сдаются в кассу ЦРА с пробитием чеков и от полученных сумм платится % вознаграждения работнику ФАПа, оговоренный в Коллективном договоре, с удержанием всех необходимых налогов с него. Согласно действующих Лицензионных условий согласовывать такие договора ни с кем не нужно. Все просто и понятно. Налоговой вообще нет до Вас дела, т.к. только Вы зарегистрируете чековую книжку (опять же с нарушением) сразу у Вас в селе появиться торговая точка со всеми вытекающими последствиями. Успехов!
Inna 08.04.2011 3:33
Наша аптека не має договорів з ЦРЛ, а уклала цивільно-правові угоди на роздрібну торгівлю ліками безпосередньо із фельдшерами ФАПів, – такі наші дії є невірні? Це є порушенням?
Гриценко Сергей Викторович 13.04.2011 7:57
Відповідь для Inna. Ви все робите вірно, а головне - мудро! Чим простіше - тим геніальніше! Я радий, що в нашій країні ми не олинокі і працюємо аналогічно!
сергей 18.01.2013 12:30
Тип договора с работником ФАПа в лицензионных условиях не описывается.Поэтому он может быть не обязательно как предлагается.У нас он не предполагает комисионные.Про патенты в лицензионных условиях не пищется,а вывод о том что аптека должна брать ,так как препараты ее -спорный!Деньги передаются в аптеку ,значит и налогообложение должно производится по месту нахождения аптеки.

Добавить свой

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Останні новини та статті