Засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я

Як повідомлялося на сайті «Щотижневика АПТЕКА» (www.apteka.ua), 17 грудня відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань охорони здоров’я (далі — Комітет), на якому були розглянуті питання щодо виконання положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення», звернення Центрального комітету Профспілки працівників охорони здоров’я України про недопущення звуження соціальних гарантій медичним працівникам в умовах фінансової кризи та результати проведеного Рахунковою палатою України аудиту на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я.

?Тетяна Бахтеєва, голова Комітету, заслужений лікар України, народний депутатТетяна Бахтеєва, голова Комітету, заслужений лікар України, народний депутат, відкриваючи засідання окреслила коло питань щодо виконання положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

Цей закон був прийнятий у 2005 р. і нині повинен контролювати якість тютюнових виробів, обмежувати споживання та забороняти їх продаж поряд із закладами охорони здоров’я, навчальними закладами, в громадських місцях. Передбачено штрафні санкції за порушення вимог цього закону суб’єктами господарювання. Так, виробництво тютюнових виробів із порушенням вимог законодавства щодо медичних попереджень їх споживачів карається штрафом від 5 до 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а порушення працівником організації торгівлі або громадського харчування правил торгівлі такими виробами (продаж у місцях або на територіях, де вона заборонена, через торгові автомати, неповнолітнім) карається штрафом у розмірі від 5 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. За куріння у заборонених законом місцях передбачається попередження або накладання штрафу від 1 до 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Т. Бахтеєва зокрема зазначила, що в Україні, порівняно із європейськими країнами та країнами СНД, найбільша кількість курців саме серед молоді та жінок дітородного віку. Крім того, Україна посідає одне з перших місць не лише за кількістю курців, а й за ціною на тютюнові вироби — вона найнижча серед зазначених країн (якщо в Європі пачка цигарок коштує приблизно 4 дол. США, то в Україні — 1 дол.). Саме тому сьогодні необхідно приділяти значну увагу цьому питанню, незважаючи на те що норми закону (які потребують подальшого вдосконалення) регулюють усі положення Рамкової конвенції ВООЗ з боротьби проти тютюну, до якої 1,5 року тому приєдналася Україна.

Члени Комітету заслухали доповідь Алли Григоренко, заступника директора департаменту Державного санітарно-епідеміологічного нагляду МОЗ України щодо виконання положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення». Доповідач підкреслила, що його прийняття було важливим на шляху формування державної політики щодо боротьби із тютюнопалінням і зменшення його шкідливого впливу на здоров’я населення. У червні 2008 р. була прийнята Концепція Державної цільової програми щодо зменшення шкідливого впливу тютюну на здоров’я населення, замовниками якої є МОЗ спільно із зацікавленими міністерствами та відомствами. Її метою є збереження і зміцнення здоров’я населення, захист від наслідків споживання тютюну і тютюнового диму, мінімізація соціальних, економічних, екологічних наслідків тютюнопаління шляхом проведення заходів боротьби проти тютюну як на національному, так і на регіональному рівнях. Для досягнення цієї мети було визначено комплекс заходів, що повністю відповідають Рамковій конвенції, а саме: забезпечення діагностики, профілактики та лікування тютюнової залежності; систематичне інформування населення про небезпеку і шкідливість споживання тютюну та тютюнового диму; розробка і впровадження навчальних програм; проведення роз’яснювальної роботи; підготовка та підвищення кваліфікації працівників і керівників у сферах охорони здоров’я, а також освіти; удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази і створення системи моніторингу, координації наукового забезпечення та міжнародної взаємодії. Ця програма розрахована на 2008–2012 рр., і якщо її фінансування розпочнеться з 2009 р., то відповідно до методики, яку пропонує ВООЗ, надходження до Державного бюджету становитимуть 27 млрд грн. за 4 роки, насамперед за рахунок щорічного підвищення акцизних ставок на тютюнові вироби з метою підвищення цін на них. Вже 15–16 грудня Парламент проголосував за підвищення ставки акцизного збору на тютюнові вироби, що стало значним важелем впливу на зменшення споживання тютюну.

Проте, як зазначила А. Григоренко, норма закону щодо заборони споживання тютюнових виробів на робочих місцях майже не виконується. Основним заходом для виконання цього положення має бути посилення відповідальності юридичних осіб за порушення норм згаданої статті.

Було зазначено, що інформування населення про шкідливий вплив тютюну забезпечується на недостатньому рівні. Зокрема, відсутні спеціальні методики викладання цієї проблеми в навчальних закладах, небагато часу приділяється вивченню цих питань. Доречним було б паралельно з урахуванням міжнародного досвіду використовувати так званий міжсекторальний підхід, тобто залучати лікарів, педагогів, вихователів для посилення в усіх навчальних закладах санітарно-просвітницької та організаційної роботи з попередження тютюнопаління серед учнів.

Присутні заслухали звіт Володимира Бугая, начальника Управління департаменту громадської безпеки МВС України щодо кількості осіб, затриманих та притягнених до відповідальності згідно зі ст. 175 Кодексу України про адміністративні правопорушення «Куріння тютюнових виробів у заборонених місцях». Так, по всій території Україні за 11 міс 2008 р. згідно із зазначеною статтею притягнуто до відповідальності 36,107 тис. осіб, з них неповнолітніх — 1,7 тис., всього розглянуто та прийнято рішення за 35 тис. матеріалів. Співробітниками міліції щомісячно проводиться роз’яснювальна робота в трудових колективах, навчальних закладах. Було зазначено, що на місцевому рівні не виконуються положення закону, тому повинна реалізуватись більш тісна взаємодія місцевих органів виконавчої влади з громадськістю та працівниками міліції.

Присутніми було визнано, що КМУ, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування не вжито належних заходів щодо виконання у повному обсязі положень Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення» та прийнято рішення про узагальнення пропозицій та зауважень, висловлених у ході обговорення, для їх врахування у подальшій законотворчій діяльності Комітету.

Далі обговорювалися звернення Центрального комітету Профспілки працівників охорони здоров’я України «Про недопущення звуження соціальних гарантій медичним працівникам в умовах фінансово-економічної кризи» та питання щодо недостатнього фінансування галузі, недостатньої кількості медичних працівників, скорочення виплат на закупівлю медикаментів.

З цього приводу висловилася Лариса Канаровська, голова ради Київської міської профспілки працівників охорони здоров’я. В листопаді були прийняті антикризові заходи по збереженню заробітної плати медичним працівникам, нині заборгованості перед ними в Києві немає, виплати проводяться своєчасно. Крім того, були виділені кошти на погашення комунальної заборгованості закладами охорони здоров’я у столиці.

Але аналіз показників заробітної плати серед бюджетних галузей свідчить про дисбаланс між галуззю охорони здоров’я та іншими, що фінансуються з Державного бюджету.

Проте, як було зазначено, найбільшою проблемою галузі є кадрова криза. Сьогодні у столиці не вистачає приблизно 3,1 тис. лікарів та 4,3 тис. медичних сестер. За даними МОЗ України забезпеченість медичними кадрами у столиці нижче середнього показника по Україні. На 20% залишається неукомплектованою кадрами швидка медична допомога (не вистачає 140 лікарів), на 40% — дільнична служба (не вистачає 110 лікарів). Фтизіатрична служба міста більше, ніж інші, страждає від недостатньої кількості медичних працівників (на все місто працює 48 дільничних фтизіатрів, не вистачає 110 лікарів-фтизіатрів, більше 200 медсестер, 300 санітарок). Недостатньо вирішується питання соціального захисту працівників протитуберкульозних закладів, низька заробітна плата не може забезпечити харчування необхідної якості, повноцінного оздоровлення співробітників у відпускний період.

Шкідливі умови праці, ризик зараження небезпечними інфекційними захворюваннями (туберкульоз, СНІД, гепатит) не тільки не сприяють притоку молодих фахівців, а й призводять до звільнення досвідчених спеціалістів. Так, за останні 6 років на туберкульоз захворіли 150 працівників, на вірусний гепатит — більше 50.

Членами Комітету було розглянуто законопроект «Про деякі заходи щодо запобігання негативним наслідкам впливу фінансової кризи на охорону здоров’я» № 3427, спрямований на мінімізацію можливих негативних наслідків впливу світової фінансової кризи на галузь охорони здоров’я. Цим документом пропонується в умовах фінансової кризи заборонити в комунальних та державних закладах охорони здоров’я звільнення працівників, їх відправлення в неоплачувані відпустки, зниження існуючих заробітних плат та надбавок до посадових окладів, недопущення зменшення видатків у бюджетах усіх рівнів на придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення, продуктів харчування та оплати комунальних послуг закладами охорони здоров’я.

Т. Бахтеєва — автор проекту — пропонує встановити з 01.12.2008 р. в установах, закладах та організаціях бюджетної сфери посадовий оклад працівника першого тарифного розряду в розмірі 605 грн. на місяць (зараз мінімальна заробітна плата медичного працівника становить 545 грн.), а також зобов’язати КМУ передбачити з 01.01.2009 р. фінансування сільських дільничних лікарень, медичних амбулаторій, фельдшерсько-акушерських та фельдшерських пунктів з районних бюджетів, створити єдиний державний реєстр цін на лікарські засоби і вироби медичного призначення. Пропонується не знижувати в 2009 р. (порівняно з 2008 р.) фінансування галузі охорони здоров’я та соціального захисту медичних і фармацевтичних працівників.

Учасники засідання наголосили на тому, що антикризові дії КМУ, зокрема прийняття Постанови від 25.10.2008 р. № 939 «Питання оплати праці працівників установ, закладів та організацій бюджетної сфери» (норми якої суттєво звужують досягнуті соціальні гарантії оплати праці медичних працівників) та Постанови від 26.11.2008 р. № 1036 «Деякі питання організації бюджетного процесу» (яка встановила суттєві обмеження у процедурі закупівлі товарів, робіт та послуг за державні кошти, зменшення видатків бюджету на 30% на підвищення кваліфікації працівників сфери охорони здоров’я, обмежила видатки на стимулювання праці та інші соціальні виплати медичним працівникам, які працюють у бюджетних установах) негативно вплинуть не тільки на галузь охорони здоров’я, а й призведуть до непередбачуваних наслідків — підвищення захворюваності та смертності населення.

Комітет прийняв рішення рекомендувати Парламенту прийняти законопроект «Про деякі заходи щодо запобігання негативним наслідкам впливу фінансової кризи на охорону здоров’я» за основу (прим. ред. — 22.12.2008 р. законопроект було відкликано).

Також члени Комітету розглянули матеріали аудиту Рахункової палати України щодо ефективності використання коштів з Державного бюджету на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я, під час якого були виявлені численні порушення.

Проблема забезпечення закладів охорони здоров’я сучасним медичним обладнанням залишається в Україні однією з найскладніших. Водночас бюджетні видатки на  закупівлю медичного обладнання у 2008 р. зросли в 4 рази та становили 1,6 млрд грн. За висновками аудиторів, МОЗ побудувало непрозору і неконтрольовану систему закупівлі медичного обладнання. Зокрема, відсутня чітка схема закладів охорони здоров’я за рівнями надання медичної допомоги, не розроблені індивідуальні нормативи їх матеріально-технічного забезпечення і, відповідно, не затверджені табелі оснащення залежно від медичного напрямку та з урахуванням сучасних технологій, немає державних цільових програм, які б визначали конкретні показники та обсяги і джерела фінансування. Як наслідок — використання бюджетних коштів не задовольняє пріоритетних потреб медичної галузі стосовно комплексного оснащення медичних закладів, а фактично зводиться до безсистемної та неефективної закупівлі медичного обладнання.

Так, придбані для сільських закладів охорони здоров’я обладнання та автомобілі швидкої допомоги були безпідставно передані іншим медичним закладам. У результаті фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії, дільничні та районні лікарні сьогодні оснащені медичним обладнанням лише на 48%. Обладнання, яке було закуплено ще в 2007 р. досі не введено в експлуатацію через непідготовленість приміщення, тому що МОЗ не інформувало медичні заклади щодо таких поставок та створення особливих умов для монтажу у приміщеннях.

Внаслідок непрофесійних дій членів Постійного тендерного комітету МОЗ у 2007 р. закуплено рентгенологічного обладнання на суму приблизно 2 млн грн. без відповідної комплектації, тому його експлуатація неможлива.

Аудитом встановлено, що всупереч законодавству неодноразово придбавалося медичне обладнання за цінами, вищими за оптові, встановлені виробником, навіть з урахуванням знижок, і вони приблизно в 7 раз перевищують ринкову вартість. Це стало причиною додаткових перевитрат з бюджету на суму понад 30 млн грн.

Всього МОЗ України за 2007–2008 рр. використало неефективно або з порушенням чинного законодавства майже 64% виділених з Державного бюджету коштів на оснащення медичних закладів України.

За рішенням колегії Рахункової палати результати аудиту були передані до Генеральної Прокуратури України.

Комітетом заплановано провести у січні 2009 р. спільне засідання з начальниками обласних управлінь охорони здоров’я, керівництвом МОЗ та громадськими організаціями з оголошенням регіонами списків необхідного обладнання та подальшим контролем Комітетом за виконанням цих заявок.

Крім того, народні депутати обговорили питання діяльності Тимчасової слідчої комісії з питань вакцинації. Проект постанови «Про звіт Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України для розслідування причин смерті 17-річного підлітка у м. Краматорську Донецької області і настання масових ускладнень після проведення вакцинації проти кору та краснухи серед населення Донецької області, а також для перевірки правомірності застосування вакцини, якою були проведені зазначені щеплення» знаходився на доопрацюванні та відповідно до Регламенту Верховної Ради України вдруге був винесений на розгляд Комітету.

Віктор Корж, голова Тимчасової слідчої комісії з питань вакцинації, зазначив, що в проекті постанови пропонується невідкладно розробити Концепцію державної програми з імунопрофілактики відповідно до вимог чинного законодавства України та міжнародних стандартів, протягом 2 міс подати в установленому законом порядку пропозиції щодо вдосконалення законодавства з питань імунізації населення України, створити спеціальну комісію для перевірки всіх імунобіологічних препаратів, що використовуються в Україні на наявність у них державної реєстрації та документації, яка підтверджує законність їх використання. Пропонується звернутися до КМУ та Генеральної Прокуратури України з проханням дати правову оцінку діям керівництва та окремих посадових осіб МОЗ України, а також численним порушенням чинного законодавства під час прийняття рішень щодо підготовки та проведення додаткової імунізації населення проти кору та краснухи, розпочатої на підставі Розпорядження КМУ від 27.02.2008 р. № 348-р «Про затвердження плану заходів з проведення додаткової імунізації проти кору та краснухи населення на 2008 рік».

Комітет ухвалив рішення рекомендувати Верховній Раді України включити до порядку денного та повторно розглянути цей проект постанови.

Олеся Кісєльова,
фото прес-служби «Щотижневика АПТЕКА»

РАХУНКОВА ПАЛАТА УКРАЇНИ від 25.11.2008 р. № 05–2568
Про результати аудиту ефективності використання коштів Державного бюджету України на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я

Рахунковою палатою проведено аудит ефективності використання коштів Державного бюджету України на централізовану закупівлю обладнання для закладів охорони здоров’я.

Встановлено, що МОЗ створено непрозору і неефективну систему централізованих закупівель, що не враховує нормативів оснащення медичних закладів, які надають спеціалізовану і високоспеціалізовану медичну допомогу, та реальні потреби медичних закладів.

Упродовж 6 років МОЗ не виконуються укази Президента України та затверджені постановами КМУ Міжгалузева комплексна програма «Здоров’я нації» і Національний план розвитку системи охорони здоров’я. Не визначена чітка структура закладів охорони здоров’я за рівнями надання медичної допомоги, не розроблені індивідуальні нормативи їх матеріально-технічного забезпечення і, відповідно, не затверджені табелі оснащення залежно від призначення медичного закладу та з урахуванням сучасних технологій, що застосовуються в медичній практиці.

В результаті, незважаючи на зростання за останні 5 років більш ніж у 4 рази бюджетних видатків на закупівлю медичного обладнання та доведення у 2008 р. цієї суми до 1,6 млрд грн., з яких майже половина виділяється з Державного бюджету МОЗ для централізованої закупівлі обладнання, оснащення медичних закладів проходить безсистемно. За відсутності дієвого внутрішнього контролю закупівля обладнання залежить від окремих рішень чиновників МОЗ. Бюджетні кошти розпорошуються, що не дозволяє сконцентрувати їх для вирішення першочергових завдань щодо оснащення закладів охорони здоров’я з метою зупинення негативних тенденцій погіршення стану здоров’я населення України.

В порушення вимог ст. 87 Бюджетного кодексу України ще на стадії планування МОЗ та Мінфіном до проектів законів про Державний бюджет України включені видатки на централізовану закупівлю медичного обладнання, загальна сума яких становить 815 200,0 тис. грн. за відсутності затверджених в установленому порядку заходів або державних цільових програм, котрими б визначалися конкретні результативні показники та обсяги і джерела коштів для їх досягнення.

В результаті витрачання бюджетних коштів не має на меті вирішення визначених державою пріоритетних потреб медичної галузі щодо комплексного оснащення медичних центрів або лікарень певного рівня, а фактично зводиться до безсистемної та неефективної закупівлі медичного обладнання.

Незважаючи на те що відповідно до Концепції розвитку охорони здоров’я населення України, затвердженої указом Президента України від 07.12.2000 р. № 1313, основна частина медичних послуг населенню має надаватися на первинному рівні, КМУ не забезпечено у 2007 р. та за 9 міс 2008 р. фінансування субвенції, загальна сума якої становить 130,0 млн грн. для оснащення сільських закладів охорони здоров’я. Водночас медичне обладнання та автомобілі швидкої допомоги на суму 3934,0 тис. грн., придбані МОЗ для сільських закладів охорони здоров’я, безпідставно передано іншим медичним закладам. Отже, фельдшерсько-акушерські пункти, сільські лікарські амбулаторії, дільничні та районні лікарні залишаються оснащеними лише на 48,3% потреби.

Всупереч вимогам постанови КМУ від 20.06.2007 р. № 835 «Про реалізацію статті 119 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якою встановлено, що за рахунок бюджетних коштів у 2007 р. медичне обладнання, включене до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, закуповується за граничним рівнем цін, що не перевищує встановлену виробником оптову ціну більш ніж на 10%, за рішенням Постійного тендерного комітету, МОЗ закуплено медичне обладнання за цінами, що перевищують встановлену виробником оптову ціну з урахуванням знижок, до того ж вони у 1,5–7 разів перевищують ринкові. Тільки за вибірковими позиціями понад оптові та ринкові ціни МОЗ сплачено за обладнання 30 381,3 тис. грн., тобто цю суму використано з бюджетним правопорушенням.

Формуючи у тендерній документації предмет закупівлі, що складається з 2–15 найменувань обладнання та витратних матеріалів, весь спектр яких не виробляється жодним виробником, а їх застосування не пов’язано між собою, МОЗ, порушуючи вимоги ст. 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції», суттєво зменшує коло учасників торгів, у тому числі і вітчизняних виробників, обмежує конкуренцію та призводить до дискримінації учасників.

Кошти Державного бюджету у сумі 692,7 тис. грн. в 2007 р., затверджені для придбання обладнання і предметів довгострокового користування, через формування предмету закупівлі як комплекту, фактично використані на придбання малоцінних та витратних матеріалів, які не належать до основних засобів, отже, вказану суму витрачено не за цільовим призначенням.

У 2007 р. МОЗ закуплено санітарні автомобілі в комплектації, в якій вони не зареєстровані в Україні, тому не можуть використовуватись у медичній практиці. Також внаслідок непрофесійних дій членів Постійного тендерного комітету МОЗ у 2007 р. на суму 1672,0 тис. грн. закуплено рентгенологічне обладнання без відповідної комплектації, внаслідок чого його експлуатація неможлива. В результаті кошти Державного бюджету у сумі 13 984,0 тис. грн. використані з бюджетним правопорушенням, а придбані за них 27 автомобілів та 200 одиниць медичного обладнання більше 6 міс не введені в експлуатацію та не використовуються.

Внаслідок неналежного контролю з боку МОЗ та його представника — ДП «Укрмедпостач», що виконувало закупівлю, в порушення постанови КМУ від 09.10.2006 р. № 1404, що обмежує 90 днями терміни попередньої оплати за рахунок бюджетних коштів, у 2007 р. обладнання на суму 109 778,1 тис. грн. поставлено з порушенням вказаного терміну від 3 до 8 міс, що є бюджетним правопорушенням та має ознаки безвідсоткового кредитування комерційних структур.

Крім того, в порушення умов договорів, за якими пусконалагоджувальні роботи постачальник мав виконати у ті ж 90 днів з дати проведення авансового платежу, фактично 1949 одиниць медичного обладнання на суму 93 431,8 тис. грн. було змонтовано і введено в експлуатацію лише через 3–8 міс після його оплати і поставки до медичних закладів.

Через непредставлення МОЗ медичним закладам інформації щодо майбутніх централізованих поставок обладнання та особливих умов до приміщень для його монтажу унеможливлювалося вчасне введення його в експлуатацію. Закуплені у 2007 р. 205 одиниць обладнання на суму 82 615,6 тис грн. на час аудиту від 3 до 9 міс залишалися не введеними в експлуатацію через непідготовленість приміщень для їх монтажу.

Практика безконтрольності з боку МОЗ за повнотою введення в експлуатацію централізовано придбаного обладнання є тривалою. 9 одиниць медичного обладнання на загальну суму 5107,1 тис. грн., що закуплені МОЗ за кошти загального фонду Державного бюджету ще у 2004–2006 рр., не введено в експлуатацію у зв’язку з відсутністю необхідних приміщень для його монтажу та зберігається в закладах охорони здоров’я регіонів України.

Неефективними були управлінські рішення МОЗ щодо використання у 2007 р. коштів субвенції, призначеної для проведення експерименту із впровадження в Донецькій обл. нової моделі надання спеціалізованої медичної допомоги. МОЗ не ставилися перед виконавцем перспективні завдання щодо відпрацювання моделі з урахуванням рівнів медичної допомоги та її впровадження в практику організацій охорони здоров’я України.

Планування і використання коштів субвенції на проведення експерименту МОЗ та Головним управлінням охорони здоров’я Донецької облдержадміністрації зведено до додаткової закупівлі медичного обладнання. При цьому через організаційні прорахунки Головним управлінням ще й не забезпечено ефективного використання придбаного обладнання на суму 3203,0 тис. грн., яке до цього часу не введено в експлуатацію.

В порушення бюджетного законодавства Мінфіном, МОЗ та Дніпропетровською облдержадміністрацією включено до проекту Державного бюджету, а надалі до обласного бюджету, субвенцію у сумі 20 млн грн. для запровадження екологічного коефіцієнта при визначенні міжбюджетних трансфертів на охорону здоров’я, яка не була обґрунтована відповідними розрахунками та запланована за напрямом видатків, що не відповідає призначенню коштів. В результаті МОЗ та Дніпропетровською облдержадміністрацією субвенцію не використано та не виконано завдання щодо розробки методики визначення екологічного коефіцієнта. Тобто систему розподілу видатків на охорону здоров’я не удосконалено.

Загалом МОЗ з порушеннями чинного законодавства використано 63,8% коштів Державного бюджету, виділених у 2007–2008 рр., у тому числі не за цільовим призначенням — 692,7 тис. грн., з порушенням чинного законодавства — 127 912,5 тис. грн. та неефективно — 174 356,9 тис. грн.

Голова В.К. Симоненко

Комментарии

Нет комментариев к этому материалу. Прокомментируйте первым

Добавить свой

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

*

Другие статьи раздела


Последние новости и статьи